Трамп попросив Росію про допомогу в ядерних переговорах з Іраном – Bloomberg

Росія погодилася допомогти адміністрації президента США Дональда Трампа у спілкуванні з Іраном, зокрема з питань його ядерної програми та підтримки регіональних антиамериканських сил.

Про це пише Bloomberg із посиланням на неназваних співрозмовників.

Відомо, що американські лідер висловив цю пропозицію під час телефонної розмови з Кремлем у лютому, а чиновники його адміністрації обговорили це питання з росіянами на переговорах у Саудівській Аравії кілька днів потому.

Представники Білого дому не одразу відповіли на прохання підтвердити інформацію. А Москва і Тегеран загалом відмовилися коментувати це.

Тим часом окупаційна влада заявила, що США та Іран “повинні вирішити всі питання шляхом переговорів” і що РФ “готова зробити все можливе для цього”.

Глава МЗС Ірану Есмаїл Багаї, відповідаючи на запитання, чи пропонувала Москва виступити посередником між Тегераном і Вашингтоном, сказав, що це природно, коли країни пропонують свою підтримку.

Він додав, що, з огляду на важливість цих питань, цілком імовірно, що “багато сторін проявлять добру волю і готовність допомогти з різних питань”.

У Раді пропонують ставити на військовий облік підлітків із 14 років: готують законопроєкт

Верховна Рада готує новий законопроєкт про внесення змін до закону про мобілізацію, який передбачає постановку на облік 14-річних підлітків.

Про це заявив депутат Верховної Ради Максим Саврасов.

За його словами, це крок, який може здатися людям непопулярним, але країна “не зможе без нього жити”. Тому, як він вважає, слід ставити на військовий облік чоловіків із 14 років.

Саврасов зазначив, що для цього урядовці хочуть запропонувати внести зміни до чинного законодавства та залучити до цього процесу навчальні заклади, загальноосвітні школи, технікуми та коледжі.

Також Київ планує повернути “Медичну карту дитини”, щоб усі дані про стан здоров’я юнаків зберігалися в навчальному закладі.

Нардеп додав, що влада хоче дати ТЦК право організовувати у своїх структурах спеціальні відділи для роботи з класними керівниками, які працюватимуть із військкоматом, оминаючи всі інші відділи.

Повідомляється, що вчителі зможуть надавати дані про учнів, які показали певні результати з фізичної підготовки, для внесення їх до спеціального реєстру.

Відомо, що законопроєкт ще в розробці, готово вже понад 70%. Саврасов упевнений, що тільки такі заходи розв’яжуть проблеми, що утворилися під час війни.

Україна запустила бета-тест нової системи “еАкциз” для боротьби з тіньовим ринком

Міністерство цифрової трансформації України розпочало запуск бета-тестування системи обігу акцизних товарів “еАкциз”.

Про це написала пресслужба відомства в Telegram.

Там пояснили, що інтенсивне тестування програми відбуватиметься в кілька етапів. Першим стане реєстрація компаній і користувачів в електронній системі, а потім управління доступом для представників економічних операторів.

Наступним кроком буде замовлення унікальних ідентифікаторів для української продукції та внесення інформації про товари, імпортовані з ЄС, а також інтеграція з державними реєстрами API для тестування інтеграції з ERP-системами економічних операторів.

У міністерстві додали, що тільки у 2024 році Київ втратив 21,9 мільярда гривень через нелегальну торгівлю тютюновими виробами.

Зазначається, що “еАкциз” допоможе знизити рівень корупції, збільшити надходження до бюджету, усунути непотрібну бюрократію, полегшити роботу та життя українців, адже на полиці магазинів потраплять лише якісні товари.

Угорщина заблокувала рішення ЄС виділити 20 млрд євро на військову допомогу Україні

Угорщина заблокувала виділення Європейським союзом 20 мільярдів євро військової допомоги Україні.

Про це написала газета Politico з посиланням на проєкт висновків Ради ЄС.

Там ідеться, що Будапешт, імовірно, прихильний до зміцнення оборони блоку, але категорично проти пакету допомоги для Києва.

Згідно зі статтею, заперечення Угорщини проти гарантій безпеки і нової допомоги існували ще до того, як президент і віце-президент США об’єднали зусилля проти українського лідера в Овальному кабінеті.

Також у листі, який потрапив у розпорядження журналістів, голова Ради ЄС Антоніо Кошта визнав свою поразку в кампанії з переконання прем’єр-міністра Віктора Орбана погодитися на підтримку ЗСУ.

Крім Угорщини, проти допомоги Україні висловився і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

Дипломати ЄС заявили, що інші столиці, включно з Парижем, також “задоволені тим, що пакет фінансування просувається повільно”.

Видання повідомляє, що голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, імовірно, запропонує спрямувати 20% нових оборонних кредитів на допомогу Києву.

Зупинка американської допомоги: чому в Києві говорять про “катастрофу”

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про припинення військової та фінансової допомоги Україні — і ця звістка спричинила справжній шок серед українських політиків та суспільства.

Першими відреагували народні депутати від різних фракцій, які вже на ранок після заяви Трампа почали публікувати емоційні дописи в соцмережах. Одні нарікають на те, що “пора збиратися на молитовний сніданок”, інші вживають слово “катастрофа”. Хтось натякає, що “надто широкі усмішки” українських представників на міжнародних заходах не допомогли врятувати співпрацю з Вашингтоном.

Чому українці б’ють на сполох

З початку повномасштабної війни (2022) США були одним із найбільших донорів Києва — передавали зброю, надавали фінансову допомогу та всіляко підтримували Україну в протистоянні з Росією. Зміна керівництва у Вашингтоні та скепсис Дональда Трампа щодо витрат на оборону інших країн призвели до поступового згортання частини програм, а тепер, згідно з останніми заявами Білого дому, Америка “заморожує” військові поставки.

Перші, хто відреагував, — депутати правлячої фракції “Слуга народу”. Один із них, Олександр Федієнко, написав, що “лишається збиратися на молитву” — натякнувши, що нині чи не єдине, що нам залишається, це сподівання на “вищі сили”. Інший “слуга”, Максим Бужанський, згадав постійні “молитовні сніданки” й форуми в Давосі, де українські представники “посміхалися від вуха до вуха”, незважаючи на те, що країна перебуває у стані війни.

“Це катастрофа”: опозиція критикує Банкову

Зі свого боку, депутати опозиційних сил не приховують свого розчарування. Так, Олексій Гончаренко з “Європейської солідарності” називає рішення США “катастрофою” для фронту. Він наголошує, що без американської зброї обороноздатність ЗСУ серйозно постраждає, а європейські партнери, за словами Гончаренка, не зможуть повністю компенсувати “вакуум”, який виникне. Нардеп вважає, що президенту Зеленському треба було “не сваритися з Трампом, а домовлятися”, адже без Штатів Україна залишиться сам на сам із Росією, а Європа “просто не готова” покрити всі наші потреби.

Депутат від тієї ж фракції Ірина Геращенко нагадує про досвід недавнього лондонського саміту, де європейці натякнули, що їхні можливості в наданні зброї та фінансів мають межі.

Розгубленість усередині монобільшості

У президентській фракції панує відчуття розгублення. Хоча публічно “Слуги” наголошують, що “ми впораємося й без Америки, адже військо вже загартоване й має досвід трьох років війни”, чимало з них відкрито пишуть про загрозу “відкотитися в ситуацію 2022 року”, коли без зовнішньої допомоги Україні було б дуже складно зупиняти наступ росіян. При цьому лунають заклики “не піддаватися паніці”, “шукати нових союзників і не сваритися зі США”.

Декілька депутатів із пропрезидентського табору закликають до “термінової поїздки на рівні МЗС” або навіть “візиту Зеленського до Трампа” з проханням переглянути рішення. Однак детальні плани чи стратегії, як переконати нового американського президента, поки не озвучені. В той же час інсайдери повідомляють, що Офіс Президента покладає надію на європейських лідерів, зокрема на Емманюеля Макрона: він нібито пообіцяв допомогти дипломатичними каналами “знизити градус” у конфлікті між Києвом та Вашингтоном.

Позиція військових і журналістів

Серед військових помітний занепокоєння: вони бояться, що фронт залишиться без високотехнологічної зброї, зокрема далекобійних ракет і засобів ППО, які надавали США. Журналіст Дмитро Гнап, котрий зараз служить в ЗСУ, жорстко висловився про наслідки: мовляв, доведеться “битися лопатами”. Зрозуміло, що це метафора, але вона відбиває загальний настрій тривоги: втратити базову підтримку від найпотужнішої військової держави світу — серйозний удар по боєздатності.

На кого тепер покладатися?

1. Європейські партнери

Залишається надія, що європейські держави активізуються й збільшать поставки зброї та фінансів. Проте, як зауважила Ірина Геращенко, самі ж європейці кажуть, що не здатні покрити “всю лінійку американської військової допомоги”. Це стосується передусім тих високоточних систем і розвідувальних технологій, які США роками розробляли й у великих кількостях передавали Києву.

2. Власні ресурси

За три роки війни український ВПК став більш ефективним, але рівень виробництва складних озброєнь усе ще далекий від потреб фронту. Чи зможе Україна самостійно забезпечити себе дронами, ракетами чи боєприпасами – питання, на яке поки немає чіткої відповіді.

3. Альтернативні зовнішні партнери

Президент Зеленський у своїх виступах згадував потенційні домовленості з іншими позаблоковими державами про закупівлю зброї. Проте, як показує практика, такі угоди потребують часу й значних коштів, а також сумісності зі стандартами НАТО, яку ми вже розвивали завдяки співпраці зі США. У випадку відсутності американських систем логістично доведеться перебудовувати цілу структуру армії.

Чи можливий “ремонт дипломатичних мостів” зі США?

На переконання окремих політиків, криза у відносинах Києва і Вашингтона виникла через “провальний” візит Володимира Зеленського до Дональда Трампа та нерозуміння нових реалій американської політики. Народний депутат Олексій Гончаренко вважає, що головне, аби Банкова “попросила вибачення за недалекоглядні кроки” й спробувала домовитися про якийсь компроміс.

Крім того, є точка зору, що Україні варто вже не вимагати “поверніть нам усе, що було”, а пропонувати “договори про нові поставки зброї” на вигідних для США умовах. Можливо, тут розглядають економічну складову: компенсації чи інвестиції в оборонну промисловість. Однак достеменно це не прояснено.

Зупинка американської допомоги Україні поставила перед владою і суспільством надзвичайно складне питання: чи є в нас “план Б”? Реакції депутатів – від сарказму про “молитовні сніданки” до прямого слова “катастрофа” – свідчать, що панує шок і невпевненість, як вийти із ситуації. Армія ризикує залишитися без ключових систем озброєння, які США постачали з 2022 року.

Європа, хай і співчутливо налаштована, не виглядає готовою на 100% замінити американців. Деякі політики пропонують “терміново налагодити діалог” із Трампом, щоб врятувати хоч би частину допомоги. Інші сподіваються на прискорення власного ВПК або на посилену підтримку з боку ЄС, але обидва варіанти потребують часу та ресурсів.

Укрпошта обмежила доставку посилок у прифронтову Костянтинівку

Два відділення “Укрпошти” продовжують працювати в Костянтинівці, але в обмеженому режимі.

Про це поінформував жителів генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Telegram.

Він пояснив, що відділення “Укрпошти” надають дві послуги: виплата пенсій і соціальних допомог, а також відправлення посилок, щоб переселенці могли вивезти свої речі.

Смілянський зазначив, що рішення було ухвалено за погодженням із головою місцевої військово-цивільної адміністрації.

Водночас доставку посилок до Костянтинівки було тимчасово призупинено, щоб зменшити затори у відділеннях. Усі посилки, які вже перебувають у дорозі, будуть доставлені.

Гендиректор додав, що доставку листів і газет також тимчасово призупинено, щоб зберегти життя листоношам. Оператори надаватимуть допомогу в доставці посилок.

МЗС Естонії: Європа має заповнити прогалину в допомозі Україні замість США

В Естонії заявили, що рішення США призупинити військову допомогу Україні означає, що Європа повинна допомогти Україні більше, ніж будь-коли, і швидше, щоб заповнити прогалину, яка утворилася внаслідок призупинення.

Про це сказав міністр закордонних справ Маргус Тсахкна.

За його словами, уряд уже ухвалив рішення про збільшення військової допомоги ЗСУ на 25% цього року, включно з терміновим постачанням 10 000 артилерійських снарядів в Україну.

Тсахкна зазначив, що його країна доводить, що для допомоги Україні можна ухвалити нові та швидкі рішення, і вони закликають усіх союзників терміново збільшити обсяги допомоги.

Глава МЗС вважає, що одним зі способів отримання додаткових коштів для допомоги Києву є використання заморожених російських активів.

Він запевнив, що оскільки значна частина заморожених державних активів РФ перебуває в ЄС, блок має зіграти вирішальну роль в ухваленні заходів і спрямуванні цих активів на допомогу ЗСУ.

Тсахкна впевнений, що твердження про те, що не існує законного способу використати ворожі активи, безпідставні, додавши, що минулого тижня поділився з європейськими колегами дискусійним документом, що пропонує рішення.

Маск запропонував Зеленському піти з посади в обмін на амністію в нейтральній країні

Старший радник Ілон Маск, близький до президента США Дональда Трампа, закликав лідера Володимира Зеленського відмовитися від посади президента, виїхати з України в нейтральну країну й отримати натомість “амністію”.

Про це американський мільярдер заявив у своїй мережі X.

Він поділився на своїй сторінці постом, де йшлося про те, що Зеленський нібито знає, що коли війна закінчиться, його владі теж прийде кінець.

Маск коротко написав, що “це правда”.

Соратник Трампа переконаний, що українському президенту слід запропонувати “якусь амністію в нейтральній країні” в обмін на мирний перехід до демократії в Україні.

Нагадаємо, що видавництво URAUA писало про те, що американський лідер неодноразово називав Зеленського “диктатором” і наполягав на тому, щоб Київ організував президентські вибори під час війни.

Зеленський призначив Залужного постійним представником у Міжнародній морській організації

Президент України Володимир Зеленський призначив посла Великої Британії в Україні, колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного постійним представником при Міжнародній морській організації (IMO).

Відповідне розпорядження було опубліковано на сайті ОП.

У документі зазначається, що відтепер Залужний обійматиме одразу дві посади – постпреда при IMO і посла України у Великій Британії.

Зазначимо, що Міжнародна морська організація – спеціалізована установа ООН, створена для забезпечення безпеки мореплавства, розвитку міжнародного морського права та захисту навколишнього середовища.

Вона розробляє обов’язкові міжнародні стандарти для морського транспорту, включно з безпекою, підготовкою екіпажів і технічними вимогами до судноплавства.

Одним з основних завдань такого відомства є боротьба із забрудненням моря внаслідок перевезень і забезпечення ефективного судноплавства для торгівлі між країнами.