Нові контракти для мобілізованих: чи з’являться у військових чіткі терміни служби та демобілізації

Україна продовжує шукати способи зробити проходження військової служби більш передбачуваним. Поряд із уже обговорюваним “Контрактом 18–24” влада планує запровадити й контракти для мобілізованих, аби закріпити зрозумілі терміни демобілізації.

Проте не всі військові вважають цю ідею вдалою – хтось чекає конкретних гарантій, а хтось побоюється, що обіцянки так і залишаться “на папері”.

Що пропонує влада

За словами заступника керівника Офісу президента Павла Паліси, ідея контрактів для мобілізованих полягає в тому, що громадяни, призвані у різний час, зможуть розраховувати на чіткі періоди служби. Наприклад, тих, кого мобілізували 2022 року, можуть звільнити через пів року після підписання контракту, призваних 2023-го – за 9–10 місяців тощо. Утім, існує ключова умова: “Ми не можемо оголити фронт”.

На думку влади, така система не лише підвищить мотивацію бійців, але й допоможе планувати ротацію. Проте поки це лише проєкт, подробиць якого не розкривають. Як наголошує Павло Паліса, треба “створити певні умови” – тобто забезпечити заміну тим, хто звільниться з армії.

Реакція військових та депутатів

Нардеп від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко переконаний, що чіткі терміни служби потрібні вже зараз, адже “деякі люди з 2022 року воюють, не знаючи, коли їх відпустять”. Він також критикує владу через відсутність реальних законопроєктів про демобілізацію й упевнений, що без розумної ротації зберегти стабільну армію не вдасться.

Військовослужбовець Данило Яковлєв зазначає, що контракти для мобілізованих де-факто вже існують, але пропонують незначні “переваги”. На його думку, якщо нова система контрактів не забезпечить реальних бонусів (скажімо, суттєве фінансове чи соціальне заохочення), мало хто зрадіє такій ініціативі.

Волонтери й активісти зауважують, що рівень мотивації в армії падає: бійці не розуміють, коли закінчиться їхня служба, а відсутність ясних термінів призводить до недовіри до командування.

Хто виграє від чітких термінів

Воєнні експерти говорять, що зрозумілі періоди служби можуть допомогти розв’язати проблему “вигорання” бійців, адже чимало з них із початку повномасштабної війни не мали жодної ротації додому. Якщо ж держава зможе “оновлювати” особовий склад, поділивши призовників на “хвилі” і даючи їм шанс повернутися до мирного життя, це позитивно вплине на бойовий дух.

З іншого боку, існує небезпека: якщо раптом одночасно звільнити велику групу бійців, нікому буде тримати передову. Саме тому, як наголошують в ОП, контракти для мобілізованих запрацюють лише після того, як знайдеться достатня кількість резервістів.

Скепсис і “підводне каміння”

Військовий Анастасія Блищик вважає, що ідея контракту логічна, та держава проґавила той час, коли варто було масово залучати резерви. Тепер, коли війна затягується, а кількість добровольців зменшується, доведеться продовжувати мобілізацію, щоб замінити тих, хто давно воює.

Інші бійці зауважують: “Якщо умови контракту стануть формальністю, мало хто погодиться добровільно подовжувати службу”. Вони хочуть розуміти, на які пільги й гарантії зможуть розраховувати і чи не перетвориться це на банальний механізм, що не дає їм реальної можливості звільнитися.

Демобілізація — коли і як

Усе впирається у відсутність законодавчо прописаних механізмів. Чи буде звільнення відбуватися поетапно, як враховуватимуться індивідуальні терміни та що робити, якщо “перемир’я” не настане або, навпаки, затримається. Такі питання хвилюють чи не кожного мобілізованого.

Нині ситуація така, що за чинного воєнного стану терміни контрактів автоматично подовжуються: “Є контракт – і є військовий стан, що автоматично продовжує його”, каже екс-нардеп і військовий Ігор Луценко. Тож контракти для мобілізованих у форматі “озвучимо термін, а далі подивимося” можуть здаватися багатьом “обіцянками без гарантій”.

Що далі

Говорячи про ініціативу ОП, можна підсумувати: держава прагне дати зрозумілий алгоритм тим, хто давно на фронті; без активної мобілізації відпустити досвідчених бійців насправді не вдасться; влада не є монолітною, тож різні групи чиновників по-різному ставляться до можливості демобілізації.

Якщо контракти дійсно стануть інструментом ротації, це зменшить напруження й відновить довіру в армії. Якщо ж усе лишиться черговою декларацією без чіткої юридичної бази й “прикриттям” для фактичної служби без строку, то на масовий ентузіазм розраховувати не варто. У будь-якому разі українські військові хочуть бачити конкретику — дати, суми, пільги — а не просто нові обіцянки.

У ЗСУ несправедливо призначають людей на офіцерські посади – Маркус

В українській армії немає системи, і в разі роззброєння країна просто втратить своїх солдатів. Серед проблем – несправедливість призначень на офіцерські посади, на які може бути призначена будь-яка людина.

Про це заявив Валерій Маркус, колишній головний сержант 47-ї ОМБр.

За його словами, існує замкнене коло проблем – одні завдають шкоди, інші її виправляють. Але поліпшення системи не відбувається.

Військовий зауважив, що зараз у ЗСУ настав час деградації. Водночас, на його думку, є люди, які перебувають на рівні професіоналізму в різних аспектах армії, але їх відправляють у піхоту.

Маркус додав, що у військах офіцерські звання отримують люди, які не мають нічого спільного з вищою військовою освітою.

Ще однією проблемою в армії є відсутність особистих контактів і грамотної субординації.

Сержант наголосив на тому факті, що повсякденні робочі стосунки сприймаються людьми як неприязнь і конкуренція, що часто призводить до серйозних конфліктів у ЗСУ і демотивує бійців.

Лідери ЄС вирушать до Києва у третю річницю російського вторгнення

Голова Європейської ради Антоніо Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили про свій візит до Києва 24 лютого, у третю річницю вторгнення загарбників.

Про це написав політик у мережі X.

За словами Кошти, цього року 24 лютого виповниться три роки з моменту початку війни з окупантами. У зв’язку з цим він вирішив вирушити до столиці України разом з Урсулою фон дер Ляєн, щоб відзначити цю подію і підтвердити підтримку героїчного українського народу і його демократично обраного президента.

Тим самим президент ЄС побічно відповів на коментарі президента США Дональда Трампа про “диктатора Зеленського”.

Послання Кошти також свідчить про те, що рішення про візит ухвалили в останні кілька днів, адже він вибачився перед лідером африканського Кот-д’Івуару та керівництвом ЮНЕСКО за те, що йому довелося відкласти запланований захід через зміну планів.

Відомо, що того ж дня прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес планує вирушити до Києва, щоб підтвердити підтримку його країною української демократії та їхнього лідера.

Передбачається, що незабаром й інші європейські політики оголосять про свої візити в Україну на тлі наближення третьої річниці війни.

Україна може автоматично вступити в НАТО, якщо РФ порушить мирний договір – NBC

У США розглядають можливість автоматичного членства України в НАТО, якщо РФ порушить мирний договір про завершення війни.

Про це пише NBC з посиланням на неназваних американських чиновників.

За словами журналістів, автовступ до Альянсу є потенційною гарантією безпеки і частиною угоди про мир. Однак міністр оборони США Піт Хегсет нещодавно заявляв, що це нереально зробити.

Представники американської адміністрації розповіли, що напередодні виступу Гегсета попросили не говорити, що такої частини мирної угоди з РФ не буде.

Інші чиновники США стверджують, що гарантії безпеки для Києва не будуть забезпечені за рахунок членства в НАТО.

Зрештою Гегсет заявив, що його висловлювання про членство України в НАТО були узгоджені з іншими членами команди національної безпеки президента США Дональда Трампа, але пізніше пом’якшив свої заяви.

Трамп прокоментував це, сказавши, що не просив міністра відмовитися від своїх зауважень, тому що його початкові слова були досить точними.

“Проблеми є”: Буданов – про ситуацію на передовій і ймовірність “обвалу”

Начальник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони Кирило Буданов вважає, що ситуація на полі бою складна для обох сторін, але про “обвал” фронту не йдеться.

Про це він заявив в інтерв’ю азербайджанському журналісту Ейнуллі Фатуллаєву.

За його словами, ворожа армія просувається вперед, але не так сильно, як півроку тому, і навіть менше, ніж у 2022 році.

Буданов попросив не вірити тим, хто каже, що на передовій усе добре, оскільки проблеми все ж є.

Водночас він зазначив, що і в противника справи йдуть не найкращим чином, адже, на його думку, інакше вони б навіть не намагалися гратися в “припинення вогню тощо”.

Начальник ГУР упевнений, що якби вони перемагали і були впевнені в собі, їм би не був потрібен мир.

На запитання журналіста про “обвал” фронту Буданов однозначно відповів, що найближчими днем або тижнем цього точно не станеться.

На Чорнобильській АЕС досі тліє саркофаг: що відбувається з радіаційним фоном

Радіаційний фон Чорнобиля на ранок 20 лютого перебуває на рівні 18 мР/год, що відповідає нормі.

Про це написала Центральна геофізична обсерваторія у Facebook.

Також, згідно з повідомленням, на атомній електростанції вже майже тиждень триває тління конструкції саркофага, який минулої п’ятниці зазнав атаки безпілотника.

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, заявив, що надійність захисного обладнання саркофага викликає побоювання, оскільки тривале тління після удару дрона свідчить про можливі прорахунки в конструкції.

Експерт зазначив, що українські та міжнародні інститути мають провести дослідження і зрозуміти, як отриманий досвід може бути використаний для запобігання повторенню подібних ситуацій у майбутньому.

Щодо оцінки збитків, то Харченко стверджує, що наразі підрахувати їх неможливо, оскільки необхідно дочекатися повного гасіння і провести детальне обстеження. Тільки тоді можна буде зрозуміти масштаби руйнування і вартість його усунення.

Трамп не буде вливати гроші у війну в Україні – cенатор США

Президент США Дональд Трамп не зацікавлений у тому, щоб вливати “нескінченні мільярди доларів” у війну в Україні.

Про це сказав голова комітету Сенату Конгресу США з комерції, науки і транспорту Тед Круз в інтерв’ю Fox News.

На його думку, будь-хто, хто дає поради президенту України Володимиру Зеленському, робить це погано, тому що він йде прямо в європейську пресу і починає негативно висловлюватися про американського лідера.

Круз додав, що адміністрація експрезидента Джо Байдена не захотіла стежити за тим, як витрачаються гроші, виділені Києву, і просто “викинула їх на вітер”, що тепер вважається великою помилкою.

Також сенатор упевнений, що ця війна була викликана і спровокована слабкістю Байдена як глави держави.

У статті йдеться, що останні заяви президента США свідчать про те, що найближчим часом Вашингтон не збирається допомагати Києву ні в економічному, ні у військовому плані. Навпаки, американці хочуть повернути втрачене будь-якими способами.

Як примус Трамп може урізати або припинити військову допомогу, а також відключити ЗСУ від даних розвідки і Starlink. Він може також зняти санкції з Росії.

Крім того, поширюється інформація, що в США вже розпорядилися скоротити військову присутність своїх військ у Європі, які були відправлені туди через війну в Україні. Таке рішення також може негативно вплинути на Київ.

Регулювання соціальних мереж: Київ співпрацює з європейськими експертами

Україна зараз активно працює з європейськими партнерами над законопроєктом про регулювання соціальних мереж, зокрема Telegram.

Про це сказав Ярослав Юрчишин, голова комітету ВР з питань свободи слова.

За його інформацією, цей документ направлено до Ради Європи для отримання експертного висновку. Результати мають бути отримані найближчими днями і можуть бути покладені в основу подальшої роботи.

Юрчишин пояснив, що якщо Україна запровадить такий захід на законодавчому рівні, соцмережі зможуть повністю ігнорувати рішення Києва, тому що він не представляє великої цінності.

У зв’язку з цим чиновник наголосив, що зараз українцям краще синхронізуватися з європейською спільнотою щодо цього питання. Триває дискусія про поширення Digital Service Act на країни-кандидати в члени ЄС. Україна з Молдовою критично зацікавлені в цьому.

Крім того, він уточнив, що в теорії в країні існує санкційний механізм проти соціальних мереж, “але його реалізація на державному рівні, коли понад 70% аудиторії перебуває в Telegram, включно з керівництвом України, не дає змоги розраховувати на політичне керівництво”.

Проте Юрчишин додав, що вони досі мають критичні ситуації, які є черговим аргументом для того, щоб запровадити санкції щодо Telegram.

Вантажі з Китаю до Європи перевозитимуть через Україну: деталі

Частину вантажів коридором Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ), що з’єднує Китай з Європою, планується перевозити через Україну.

Про це повідомив директор з комерційної діяльності “Укрзалізниці” Тимофій Мураховський.

За його даними, для вантажів використовуватимуть судна “Герої Плевни” і “Герої Шипки”, які перевозитимуть контейнерні поїзди з каспійських портів до Баку, потім із грузинського порту Поті до Одеси і звідти до Європи.

Мараховський упевнений, що Україна стане оператором не тільки залізничного, а й морського транспорту. Кінцева мета – створити коридор, який забезпечить клієнтів послугами “під ключ”.

Директор додав, що судна зможуть перевозити не менше двох контейнерних поїздів на день, що значно збільшить вантажопотік між сторонами.

Зазначається, що графік і терміни реалізації проєкту поки що не відомі.

Раніше “Укрзалізниця” зазначала, що на балансі підрозділів компанії немає причалів для обслуговування суден, які простоюють, а їхнє використання або оренда потребує значних фінансових витрат.