Рада визнала факт депортації українців в рамках польської операції “Вісла”

Верховна Рада України схвалила закон про визнання депортованими громадян країни, які в рамках операції “Вісла” були насильно переселені з території Польської Народної Республіки.

Євгенія Кравчук, народний депутат від фракції «Слуга народу», повідомила про це у Facebook.

Вона звертає увагу на те, що за прийняття законопроекту № 2038, який вносить зміни до деяких законів України та визнає депортованими громадян України, які були примусово переселені з території Польської Народної Республіки в 1944–1951 роках, проголосувало 284 народних депутати України.

У той час було насильно переміщено близько 750 тис осіб. Вона продемонструвала фотографію свого дідуся Антона і бабусі Марії Худзиків, які в 1945 році були змушені покинути своє рідне село під Перемишлем і переїхати на Тернопільщину.

Вона зазначила, що сьогодні, нарешті, Верховна Рада України визнала це переселення насильницьким переміщенням.

“Нагадаю, що в 1944-1951 роках відбулася примусова депортація українців з території Польщі в рамках операції “Вісла”, а також інших переселень, які відбувалися на основі двосторонніх угод між СРСР та Польщею”, – написала Кравчук.

Вона стверджує, що це, по суті, засудження дій комуністичного режиму того часу. Переселення, яке мало бути добровільним, стало примусовою депортацією. Це призвело до репресій, втрати будинків і навіть до втрати життя для деяких людей.

Відповідно до нового закону, люди, які були переселені, отримують статус депортованих. Їм належить компенсація у вигляді одноразової грошової виплати. У разі смерті такої людини, виплата буде здійснена її спадкоємцям – дружині або чоловікові, а також дітям.

Депутати хочуть амністувати корупціонерів в оборонній сфері

126 народних депутатів України, більшість із яких (123) входять до фракції “Слуга народу”, внесли законопроєкт №13423. Цей документ пропонує амністію за злочини, пов’язані з виконанням оборонних контрактів.

Про це повідомляє ЦПК.

У межах ініціативи пропонується скасувати кримінальне переслідування за будь-які правопорушення, які були скоєні в процесі виконання державного оборонного замовлення або співробітниками організацій, що входять до спеціального списку, затвердженого Міністерством оборони.

Повноваження з контролю за такими справами будуть повністю передані Генеральному прокурору. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура втрачають можливість проводити розслідування за фактами зловживань у сфері закупівель для потреб оборони, якщо ці факти стосуються компаній, що входять до переліку Міністерства оборони. Усі слідчі дії щодо таких компаній можуть здійснюватися тільки з санкції Генерального прокурора.

Законопроєкт також передбачає легалізацію дій, які формально підпадають під кримінальну відповідальність, якщо вони були спрямовані на досягнення суспільно значущих цілей і пов’язані з виконанням оборонного контракту.

Крім того, законопроєкт пропонує звільнити від відповідальності за дії, вчинені до включення підприємства до переліку, якщо вони були пов’язані з контрактами. Це забезпечить компаніям повний захист від кримінального переслідування на весь період їх перебування в переліку, а також протягом трьох років після закінчення воєнного стану.

“Законопроєкт фактично легалізує корупцію в оборонній сфері та створює закриту касту недоторканних постачальників… Досить заплатити за включення до списку, і можна завищувати ціни хоч у 100 разів – ніхто не прийде з обшуками. Це – узаконена схема”, – заявила Олена Щербан, заступник виконавчого директора Центру протидії корупції.