Сибіга розповів про подробиці переговорів із генсеком Ради Європи

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе відвідав Київ із робочим візитом. На зустрічі з главою МЗС Андрієм Сибігою обговорювалися бойові дії, наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру та плани щодо мирного врегулювання.

Сибіга поділився цією новиною у своєму акаунті в соцмережі “Х”.

На переговорах особливу увагу було приділено питанню притягнення Росії до відповідальності за військові злочини.

“Радий вітати Алена Берсе у Києві на змістовній зустрічі. Ми обговорили мирні зусилля та відповідальність за російські злочини. Я високо ціную особисте лідерство Ради Європи та Генерального секретаря у цій галузі”, – зазначив Сибіга.

Сибіга зазначив, що минулий рік був визначальним для створення системи підзвітності, включаючи заснування спеціального трибуналу, реєстру збитків і міжнародної комісії для вирішення претензій.

Під час переговорів учасники узгодили подальші дії для практичного втілення механізмів відповідальності за військові злочини. Особливу увагу було приділено вищим рівням взаємодії.

Також обговорювалася роль Ради Європи у створенні справедливого миру для України та Європи, який має супроводжуватися відновленням правосуддя.

Війна в Україні стала серйозним випробуванням для всього Європейського союзу – генсек Ради Європи

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, виступаючи в 30-ту річницю прийняття України до організації, зазначив, що війна проти України стала серйозним випробуванням для всього континенту.

Про це йдеться в офіційній заяві Ради Європи.

Берсе зазначив, що тридцять років тому Україна і Європа перебували в зовсім іншому стані: “Демократія здавалася непохитною. Свобода і незалежність охоплювали весь наш континент. Через три десятиліття війна повернулася до Європи, і за це чоловіки, жінки та діти України заплатили високу ціну”.

Він зазначив, що річниця — це можливість висловити повагу до мужності українців і підтвердити європейську солідарність.

“Ми, як європейці, зобов’язані працювати над створенням справедливого і сталого миру в Україні”, — заявив Берсе.

Генеральний секретар підкреслив, що основою сили Європи є спільні принципи. Він також повідомив, що вже функціонує реєстр збитків і що найближчим часом буде створена Міжнародна комісія з претензій.

Берсе підкреслив, що процес відновлення в Україні триває, незважаючи на бойові дії, що тривають на фронті. Рада Європи продовжує активно підтримувати реформи в країні, включаючи судову систему та антикорупційні механізми. Організація також працює над створенням умов для проведення вільних і чесних виборів в рамках свого наймасштабнішого плану дій за всю історію.

“Майбутнє України — це майбутнє Європи. Україна для нас завжди на першому місці. Рада Європи з вами у найважчі моменти”, — підсумував Берсе.

Кличко запросив моніторингову місію Ради Європи в Україну

Мер Києва Віталій Кличко звернувся до президента Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Марка Коолса з проханням направити моніторингову місію в Україну. Це викликано посиленням тиску центральної влади на місцеве самоврядування.

Він розповів про це після зустрічі з Коолсом у Страсбурзі.

У рамцях 49-ї сесії Конгресу обговорюються актуальні виклики, з якими стикаються європейські спільноти у сферах демократії, безпеки та сталого розвитку. Віталій Кличко звернувся до пана Коолса з пропозицією направити в Україну моніторингову місію Конгресу, яка включатиме представників регіональних і місцевих влад Ради Європи. Завдання цієї місії — провести детальний аналіз поточної ситуації і підготувати відповідні висновки.

“Європейські партнери цікавляться станом реформи з децентралізації влади, яка була втілена в нашій країні раніше. Оскільки отримують все більше сигналів про тиск на органи місцевого самоврядування — політичний, фінансовий, на рівні законодавчого забезпечення їх діяльності”, — повідомив Кличко.

Мер Києва проведе зустріч з Генеральним секретарем і представниками Банку розвитку Ради Європи для обговорення термінової допомоги Україні напередодні зими, коли країна стикається з масовими атаками на критичну інфраструктуру.

“Зустрінуся тут також з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсетом, представниками Банку розвитку Ради Європи. Візьму участь у дискусії щодо того, чим сьогодні невідкладно можуть допомогти європейські партнери Україні та її громадам. Зокрема, й напередодні зими, яка буде дуже складною для нас в умовах масованих атак ворога на критичну інфраструктуру”, – написав Віталій Кличко у своєму телеграм-каналі.

За даними Асоціації міст України, за три роки повномасштабного вторгнення понад 200 керівників територіальних громад були звільнені зі своїх посад через введення військових адміністрацій або внаслідок інших заходів, пов’язаних з воєнним станом.

Систематичний тиск на київську владу триває з 2019 по 2025 роки. Силовики порушили понад 1500 кримінальних справ проти співробітників мерії, провели 1200 обшуків і висунули понад 300 звинувачень. За цей період в законну силу вступили лише 4 обвинувальні вироки. Віталій Кличко, мер Києва, вважає, що така активність силовиків має політичний характер і спрямована на дестабілізацію роботи міської влади та її дискредитацію.

Війна різко збільшила ризики торгівлі людьми в Україні

Військові дії збільшили ймовірність випадків торгівлі людьми на території України. У зв’язку з цим органи влади повинні і надалі працювати над тим, щоб жертви цього серйозного міжнародного злочину могли отримати доступ до правосуддя.

До таких висновків дійшла група експертів Ради Європи з протидії торгівлі людьми (GRETA).

“Збройна агресія Росії проти України, що почалася в 2014 році, і масштабне вторгнення 24 лютого 2022 року значно збільшили ризики торгівлі людьми”, – йдеться в документі.

В результаті дослідження з’ясувалося, що, хоча в 2021-2022 роках спостерігалося зниження кількості подібних випадків, у 2023 році їх кількість збільшилася до 118, а в 2024 році – до 182.

Фахівці вважають, що це може бути пов’язано з погіршенням соціально-економічної ситуації в результаті повномасштабного військового конфлікту.

Однак GRETA підкреслює, що фактична кількість постраждалих може бути набагато більшою, ніж офіційні дані. Наприклад, за інформацією Міжнародної організації з міграції, в період з 2018 по 2024 рік понад сім тисяч осіб отримали відповідну підтримку.

“Найчастіше жертви стикаються з трудовою експлуатацією. За нею слідують сексуальна експлуатація, залучення до злочинної діяльності та експлуатація в умовах збройного конфлікту”, – констатують у Раді Європи.

GRETA пропонує уряду ряд порад, в тому числі щодо вдосконалення підтримки жертв торгівлі людьми та зміцнення їх безпеки. Пропонується розробити державну програму компенсацій, яка буде доступна для потерпілих незалежно від їх громадянства та статусу перебування.

Також GRETA пропонує уряду розробити та прийняти закон, який захищатиме права людей, які постраждали від торгівлі людьми. Цей закон повинен сприяти соціальній адаптації жертв та забезпечувати їм доступ до медичної допомоги.

У своїй доповіді GRETA висловлює схвалення ряду заходів, вжитих урядом України. Серед них — затвердження спеціальної державної програми, надання юридичної підтримки жертвам торгівлі людьми та активізація міжнародної взаємодії в цій галузі.

Група фахівців, що займаються боротьбою з торгівлею людьми, є незалежною організацією, яка стежить за тим, як країни, що входять до Ради Європи, виконують вимоги Конвенції про протидію торгівлі людьми. До цієї організації входять представники всіх 46 держав, що входять до Ради Європи.