У 2025 році втрати серед захисників України скоротилися на 13% – Сирський

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що в 2025 році вдалося домогтися скорочення втрат серед особового складу ЗСУ на 13%.

Таку заяву він зробив на своїй сторінці в Facebook.

За його словами, завдяки ефективним діям українських бійців, російські окупанти вже довгий час не можуть збільшити чисельність своїх підрозділів, адже щомісяця ЗСУ ліквідують більше солдатів РФ, ніж країна-агресор встигає мобілізувати.

Сирський також зазначив, що за минулий рік українці не дозволили ворогу реалізувати його задуми, утримали ключові рубежі і заклали фундамент для наступних кроків.

Він додав, що Москва прагнула завершити війну на своїх умовах, розраховуючи нав’язати Києву капітуляцію і силою диктувати вимоги. Окупанти намагалися захопити решту районів Донецької, Луганської, Запорізької областей, правобережжя Херсонщини і прорватися до Одеси, щоб позбавити Україну виходу до моря.

Однак, як підкреслив головком, бійці ЗСУ не дозволили ворогу досягти вирішальних успіхів, зруйнували його плани і неодноразово змушували переносити терміни наступу.

Генштаб: українські ракети вразили російський завод з випуску дронів у Таганрозі

В ніч на 13 січня підрозділи українських захисників завдали ракетного удару по російському заводу “Атлант Аеро”, розташованому в Таганрозі Ростовської області.

Про це написав Генштаб ЗСУ на своїй сторінці у Facebook.

Там йдеться, що операція стала частиною зусиль з ослаблення наступального потенціалу військ країни-агресора.

Згідно з повідомленням, для атаки були використані ракети українського виробництва. В результаті влучання на території заводу прогриміли вибухи, а виробничі корпуси загорілися. Військові уточнюють, що ступінь руйнувань ще встановлюється.

Крім цього, зазначається, що Сили оборони України вразили кілька об’єктів і техніку противника на тимчасово захоплених територіях.

Прем’єр Чехії звинуватив екс-главу уряду в прихованих поставках озброєння Україні

Новий прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш звинуватив свого попередника Петра Фіала в тому, що його уряд таємно відправив Україні партію озброєння на суму понад 700 млн євро.

Про це повідомляє місцеве видання Ceske Noviny.

Бабіш стверджує, що в бюджет Праги вклали 17,1 млрд крон (705 млн євро), щоб закупити зброю для української сторони в суворій таємниці. За його словами, команда Фіали ретельно приховувала деталі цієї програми.

У відповідь колишній глава чеського уряду заявив, що розголошення подібних даних Бабішем може поставити під удар безпеку вітчизняних підприємств.

Фіала впевнений, що новий прем’єр не усвідомлює наслідків своїх вчинків, адже публічне обговорення теми поставок боєприпасів – це загроза для всіх учасників процесу, включаючи компанії і людей, а також це може загрожувати можливими економічними втратами.

Комітет Ради з другої спроби схвалив відставку Малюка з посади голови СБУ

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки схвалив проект постанови про звільнення Василя Малюка з обов’язків голови СБУ.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк.

За його інформацією, “за” проголосували 12 членів комітету, а Федір Веніславський вирішив утриматися від голосування. Тим часом проти висловилися Роман Костенко, Соломія Бобровська, Вадим Івченко, Сергій Рахманін та Ірина Фріз.

Железняк уточнив, що вже сьогодні це питання винесуть на голосування в сесійній залі парламенту.

Варто нагадати, що раніше видавництво URAUA інформувало про те, що 12 січня в Раді не підтримали ініціативу президента Володимира Зеленського про звільнення Малюка. Тоді сім депутатів виступили на підтримку, шість були проти, а ще двоє утрималися.

В ЄС сперечаються через закупівлю американського озброєння в кредит для України – Politico

Між Німеччиною і Францією виникли розбіжності з приводу того, як розпорядитися 90 млрд євро, які були виділені Євросоюзом Україні в грудні 2025 року.

Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на джерела.

Французький президент Еммануель Макрон наполягає на тому, щоб Євросоюз скоротив масштабні закупівлі зброї у США для потреб Києва, а замість цього укладав контракти з європейськими виробниками. У Парижі впевнені, що такий підхід повинен послабити внутрішній розкол в НАТО.

Відомо, що Францію підтримують Греція і Кіпр. Тим часом у статті йдеться, що для України це може обернутися затримками з поставками озброєння.

Більшість країн ЄС, включаючи ФРН і Нідерланди, виступають проти подібної ініціативи, але питання про деталі використання кредиту ще належить обговорити на рівні європейських столиць.

За інформацією двох дипломатів ЄС, понад 66% коштів, виділених Єврокомісією, ймовірно, підуть на військові потреби, а не на підтримку державного бюджету.

Водночас Берлін пропонує надавати пріоритет компаніям з тих країн, які надають ЗСУ найбільшу фінансову допомогу, тобто, зокрема, Німеччині.

У Києві та частині області ввели екстрені відключення світла: графіки скасовані

Вранці 13 січня в Києві та ряді населених пунктів Київської області були введені аварійні відключення електроенергії через критичну ситуацію в енергосистемі.

Про це інформує компанія “Укренерго”.

Там уточнили, що до руйнувань після масованої ракетно-дронової атаки російських військ на енергоструктуру додалися морози і складні погодні умови.

Відомо, що раніше екстрені відключення вже торкнулися лівого берега Києва, а також Печерського і Голосіївського районів на правому березі, проте тоді це було пов’язано з попереднім масовим обстрілом 9 січня.

На даний момент погодинні графіки відключень у Києві та області не працюють. Енергетики обіцяють повернутися до них, як тільки ситуація стабілізується.

За даними Повітряних сил ЗСУ, цієї ночі ворожі війська випустили по Україні 25 ракет, серед яких були і балістичні, а збити вдалося 7 одиниць. З 293 дронів противника знищено 240. Повідомляється про влучання балістичних і зенітних ракет, а також 48 ударних БПЛА на 24 об’єктах.

Окупанти почали частіше скидати протитанкові міни з “Шахедів”: експерт назвав причину

У різних районах України частіше фіксуються випадки, коли ворожі “Шахеди” використовують для скидання мін ПТМ-3 з магнітним детонатором.

Про це розповів фахівець з систем РЕБ і зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов у своєму Telegram.

Він пояснив, що в одних випадках це цілеспрямоване мінування певних ділянок, а іноді – установка мін в безпосередній близькості від місця падіння самого “Шахеда”.

За словами фахівця, розрахунок загарбників будується на тому, що техніка ДСНС або поліції під’їде до місця падіння дрона і потрапить на міну. Крім того, він уточнив, що міна має квадратну форму і оснащена магнітним детонатором.

“Флеш” зазначив, що противник активізувався через глибокий сніг. Якщо раніше міни можна було виявити візуально, то тепер вони заховані під снігом. Він порекомендував не під’їжджати до “Шахеда” на автомобілі, особливо по траєкторії його падіння.

Рада Україна-НАТО обговорила масовані удари РФ по енергетиці та застосування ракети “Орєшнік”

Вчора, 12 січня, з ініціативи Києва відбулося екстрене засідання Ради Україна-НАТО, де ключовими темами стали атаки російських військ на об’єкти енергетики, а також використання балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга на своїй сторінці в Х.

За його даними, українська сторона надала союзникам по Альянсу детальну інформацію про масштабні обстріли критично важливої енергетичної інфраструктури з боку загарбників.

Сібіга зазначив, що посилення системи ППО, поставки додаткових ракет, підтримка ініціативи PURL і розвиток оборонної промисловості, зокрема виробництво дронів-перехоплювачів, стоять у числі першочергових завдань.

Український дипломат також підкреслив, що Київ очікує від партнерів рішучих кроків щодо нарощування підтримки ЗСУ, посилення тиску на Кремль і наближення стабільного миру.

Також заступник представника США при ООН Теммі Брюс розповіла, що Вашингтон різко засудив застосування Росією ракети “Орєшнік” і закликав Москву “підтвердити свої заяви справами” на шляху до припинення війни.

Вона назвала цей удар “ще однією небезпечною і незрозумілою ескалацією” з боку РФ. За її словами, Білий дім продовжує тісно взаємодіяти з Києвом, союзниками і Росією, щоб домогтися закінчення війни за столом переговорів.

Новий американський курс Трампа: як силова геополітика змінює правила гри для України

Після Другої світової війни міжнародні відносини будувалися навколо системи правил, які обмежували пряме застосування сили між великими державами. Навіть коли ці правила порушувалися, країни намагалися зберігати вигляд легітимності через ООН, союзи та дипломатію.

Однак політика Дональда Трампа означає різкий розворот: інтереси США більше не маскуються під універсальні принципи. Вони подаються відкрито – як право сильного. Події у Венесуелі, де Сполучені Штати провели операцію з усунення режиму Мадуро, стали сигналом: Вашингтон повертається до логіки жорсткого примусу. І ця зміна безпосередньо впливає на війну в Україні.

Логіка нового американського курсу проста: якщо США програють Китаю у глобальній економічній конкуренції, потрібно обмежити можливості Пекіна фізично. Не через правила торгівлі, а через тиск, блокади та військові важелі. Сам Трамп неодноразово заявляв, що венесуельська нафта має працювати на Америку, а не на інших гравців, а країни регіону повинні купувати американські товари. Це відтворення моделі колоніальних імперій XIX-XX століть, де війна була формою економічної боротьби. У рамках цієї концепції “міжнародне право” перестає бути стримуючим фактором. Залишається лише інтерес. І саме це робить американську політику більш агресивною та менш передбачуваною.

Для Вашингтона війна в Україні є не лише питанням безпеки Європи, а й важливим стратегічним інструментом. Вона дозволила ще тісніше прив’язати Європейський Союз до США, адже європейські країни, побоюючись Росії, добровільно відмовилися від російських енергоносіїв і перейшли на дорожчі американські постачання, що до 2022 року здавалося майже неможливим. Паралельно підтримка України дає змогу послаблювати Росію без прямої участі американських військових, виснажуючи її ресурси чужими руками. Крім того, ослаблення Москви опосередковано стримує й Китай, адже чим слабшою стає Росія, тим менш корисним союзником вона є для Пекіна. Саме тому для США війна в Україні є не проблемою, а інструментом реалізації власних інтересів.

У самій американській політичній еліті існують два підходи до цього питання. Перший передбачає якнайшвидше завершення війни, щоб зосередитися на протистоянні з Китаєм, а також готовність до певних поступок Росії з метою відірвати її від Пекіна і знизити глобальну напругу. Другий підхід виходить з того, що з Москвою домовлятися безглуздо, тому її слід максимально послаблювати шляхом санкцій, тиску на судноплавство, підтримки України та навіть стимулювання внутрішньої дестабілізації. Поки що Трамп діє в межах першого сценарію, однак події у Венесуелі посилили позиції прихильників жорсткої лінії, і в разі провалу переговорів щодо України Вашингтон може перейти до більш агресивної політики.

Для Києва така радикалізація американського курсу несе серйозні ризики. У разі загострення протистояння між США та Росією Україна може стати першою ціллю будь-якої ескалації, різко зросте ймовірність ракетних і навіть ядерних загроз, а сама країна ризикує опинитися в центрі конфлікту між ядерними державами. Те, що для США є інструментом тиску, для України є питанням виживання.

Водночас Москва продемонструвала здатність вести затяжну війну з великими втратами, сформувавши масову контрактну армію та адаптувавши суспільство до логіки постійних жертв за фінансову винагороду. Це створює для Росії потенційний інструмент впливу в інших регіонах – від Африки до Близького Сходу. Однак війна в Україні виснажує цей ресурс, не приносячи стратегічних дивідендів, а захоплення зруйнованих міст без економічної цінності не зміцнює позиції Росії у новому світовому порядку, а радше стає для неї тягарем.

Попри зростання глобальних протиріч, саме український фронт залишається найбільш небезпечною точкою планети, де безпосередньо задіяна ядерна держава. Припинення бойових дій знизило б ризик прямого зіткнення США і Росії, зменшило б шанси на ядерну ескалацію, стабілізувало б Європу та дало б Україні шанс на відновлення. Геополітична конкуренція між великими державами все одно триватиме, і головне питання полягає лише в тому, чи залишиться вона в межах “холодної” логіки, чи перейде у катастрофічну фазу.

Політика Дональда Трампа означає повернення до світу, в якому сила стає важливішою за правила, а національні інтереси більше не маскуються під універсальні цінності. Сполучені Штати відкрито демонструють готовність застосовувати економічний і військовий тиск для забезпечення власного домінування, не зважаючи на міжнародні норми та усталені механізми стримування. У цій новій реальності Україна перетворилася на елемент глобального стратегічного балансу, інструмент у протистоянні між провідними світовими гравцями. Проте для самої України така роль є вкрай небезпечною. Будь-яка ескалація між ядерними державами неминуче робить українську територію зоною першого удару, підвищує ризики масштабних руйнувань, зростання жертв серед цивільного населення та загрози застосування зброї масового ураження.