Україна працює над угодами щодо експорту зброї

Президент України Володимир Зеленський оголосив про досягнення домовленостей щодо експорту надлишків озброєння. Вже обрано чотири ключові ринки збуту: США, Європа, Близький Схід і Африка.

Президент повідомив про це у вечірньому зверненні.

Президент заявив, що Україна дозволить експорт тільки тих видів зброї, які не є критичними для потреб армії. Продаж українського озброєння сприятиме фінансуванню виробництва безпілотних літальних апаратів і ракет.

“Перший пріоритет – це фронт, другий – наші арсенали і тільки третій пріоритет – керований експорт”, – уточнив президент.

Виручені від експорту надлишкових зразків кошти будуть спрямовані на придбання і виробництво найбільш затребуваних товарів, таких як дрони і сучасні системи перехоплення.

Україна вже має дипломатичні представництва в Європі, США та на Близькому Сході. Нещодавно з’явилися нові пропозиції від низки африканських країн.

“На майданчику Генасамблеї ООН є домовленість з африканським континентом, у мене вже є пропозиції кількох африканських країн. Ми вже і обрали країну, і ще подивимося – там великий є запит”, – повідомив Зеленський.

Президент повідомив, що найближчим часом уряд представить детальну інформацію про країни та умови, з якими Україна буде співпрацювати в галузі оборонного експорту.

В Україні представили перші локально зібрані FPV-дрони

У столиці України відбулася презентація першої партії FPV-дронів, зібраних із компонентів українського виробництва.

Про це повідомили кореспонденти видання Бабель.

Олексій Бабенко, засновник і керівник компанії VYRIY, наголосив, що, хоча продукт збирається з компонентів, вироблених в Україні, він все ще не може вважатися повністю локалізованим.

“Деякі компоненти цих блоків імпортуються з інших країн, наприклад, з Китаю, і збираються в Україні”, – зазначено в матеріалі.

Подібна “викрутково-паяльна локалізація” має велике значення, оскільки Китай може обмежити експорт готових блоків для безпілотних літальних апаратів, але не зможе контролювати експорт деталей для їх складання.

Бабенко також виділив ключові перешкоди, які гальмують розвиток локалізації в галузі.

Серед них: дефіцит доступного фінансування для поповнення оборотних коштів; непередбачуваність у сфері закупівель; неможливість резервування для виробників компонентів; податкове навантаження у вигляді ПДВ, яке не сприяє розвитку локалізації.