В українському дискурсі останніми днями почастішали заяви про можливе зниження віку мобілізації до 18 років — нібито цього домагаються американці, зокрема у командах як чинного президента Байдена, так і майбутнього радника Дональда Трампа Майкла Волтца.
Дональд Трамп і його оточення досі швидше критикували продовження війни, акцентуючи на “великих” втратах ЗСУ та необхідності припинити конфлікт ледь не протягом найближчих ста днів. Але Майкл Волтц — одна з ключових постатей, що може увійти до його майбутньої адміністрації, — раптом заявив, що Україні потрібно збільшити кількість солдатів. Для цього, мовляв, доцільно знизити вік мобілізації, оскільки саме у віковій категорії 18—25 років можна швидко “добрати” необхідні сотні тисяч новобранців.
На перший погляд, це суперечить тій же “ідеї сто днів”, яку озвучував радник Трампа зі зовнішньої політики Кіт Келлог. За логікою, якщо збираєшся припинити війну за кілька місяців, навіщо нарощувати мобілізацію і витрачати ресурси на навчання нових бійців?
Проблема дефіциту солдатів
Згідно з різними оцінками, РФ має перевагу у живій силі орієнтовно на 300 тис бійців. Колишній радник ОП Олексій Арестович вважає, що російське угруповання на Донбасі вдвічі перевищує кількість українських підрозділів на цій ділянці. Відповідно, Україні необхідні додаткові сили, якщо вона прагне втримати фронт, а тим більше — перейти в контрнаступ.
Але чи реально швидко покрити цей дефіцит, як припускають американці? Вже зараз ЗСУ зіштовхуються з проблемами: мобілізовані потребують навчання, тоді як російська пропаганда говорить про “чергові хвилі української мобілізації” з дедалі більшими труднощами реалізації. Більше того, низка джерел повідомляє про зростання випадків дезертирства та СЗЧ (самовільного залишення частини). Якщо Україні доведеться ще й масово мобілізувати молодь від 18 років, ситуація зі “зникненнями” тільки ускладниться.
Чому 18—25-річні?
Один із факторів, який випливає з аналізу слів Волтца: американці вважають, що саме категорію “18—25” найлегше призвати.
Причин декілька:
— Студенти й молодь часто реєструються в цифрових реєстрах, вважаючи, що їх особисто не зачепить призов. Тож держава має найповнішу базу щодо цієї категорії чоловіків.
— 18—25-річні мають менше “сімейних обставин” і мають кращий рівень здоров’я, зазвичай. США, можливо, розраховують, що саме ця група стане основою нових піхотних бригад і зможе більш ефективно тримати лінію фронту.
— Загалом політики можуть вважати, що молодь менш організована для опору призову, ніж старші вікові категорії. Принаймні, якщо вірити розрахункам західних експертів.
Та в реальному житті все може піти інакше. “Гладко було на папері — та забули про яри”: очікувано, що зі зниженням віку мобілізації значна частина молоді або “ляже на дно”, або взагалі покине країну до 18 років. Також збережуться корупційні схеми відкупу в ТЦК.
Позиція Банкової: вибори й небажання “зривати рейтинг”
Українська влада поки відмовляється знижувати вік призову, імовірно через побоювання, що це викличе негативну реакцію суспільства. Кілька місяців тому президент Зеленський уже заявляв, що “не дозволить забирати в армію” фахівців із критично важливих галузей (медиків, зв’язківців тощо). Та й загалом Банкова дотримується лінії, що до 20—21 року хлопці мають право довчитися.
Крім того, є побоювання, що якщо війна скоро припиниться, надмірні мобілізаційні заходи можуть виглядати невиправданими. А якщо, навпаки, війна затягнеться і вибори доведеться відкласти — зниження віку стане “черговим важким рішенням”, але вже без ризику передвиборних втрат. Тому команда Зеленського й не поспішає, залишаючи це питання “в повітрі”, але й не закриває його остаточно.
Що це означає для війни?
Якщо війна буде продовжуватися “у довгу”, то Зниження віку мобілізації може стати неминучим. Навіть з урахуванням дезертирства й відкупів, певну кількість людей вдасться призвати. США, вочевидь, підтримують такий крок як спосіб “наповнити фронт” і створити умови для довшого спротиву.
Якщо ж сторони зуміють знайти рішення “за 100 днів»”, тобто, якщо Трамп чи його близький до нього оточення всерйоз планують завершити конфлікт у короткі строки, знижувати вік мобілізації взагалі немає сенсу. Швидше за все, нові призовники й не встигнуть пройти підготовку.
Виходить, що заяви Волтца трохи суперечать гаслам про “швидке закінчення війни”. Або ж він озвучує лише позицію тієї частини республіканського істеблішменту, яка все ще підтримує “продовження війни проти РФ”. Натомість головне питання залишається: чи насправді Трамп, ставши президентом, буде проводити лінію на згортання підтримки України, чи все ж на більш жорсткі кроки для «стабілізації фронту» і посилення Києва?
У цьому сенсі існуючі суперечки довкола ідеї знизити вік мобілізації в Україні демонструють, наскільки неоднозначною є позиція США (як чинної адміністрації Байдена, так і команди Дональда Трампа). З одного боку, усі говорять про потребу “якнайшвидше зупинити кровопролиття”, а з іншого — пропонують варіанти подовження війни, вкидаючи нові “хвилі” призовників і збільшуючи інтенсивність бойових дій.
Для Києва зараз немає гострої потреби ухвалювати рішення про зниження віку — попри певні кадрові прогалини. По-перше, такі дії могли б викликати внутрішній протест і вдарити по рейтингу влади напередодні можливих виборів. По-друге, саме зменшення віку не вирішує фундаментальних проблем: зокрема, дезертирства, нестачі професійних інструкторів і глибокого виснаження суспільства.
Цілком можливо, що українська влада відкладе це питання принаймні до весни 2025-го, аби побачити, які реальні сигнали надійдуть із Вашингтона після інавгурації — чи то адміністрація Трампа, чи продовження Байдена, залежно від політичного сценарію в США.
Таким чином, ідея знизити вік мобілізації проявляється як суперечливий інструмент, що дає змогу виграти час у військовому сенсі, але водночас несе ризики загострення внутрішніх напружень і зменшення суспільної довіри до влади. Поки що Київ не готовий до такого кроку, але якщо війна перейде у ще затяжнішу фазу, потреба в нових хвилях солдат може перемогти політичні міркування.
