Підвищення податків для українських ФОПів не планується найближчим часом – Мінфін

Міністерство фінансів заявило, що не планує підвищувати податки для ФОПів найближчим часом, запевнивши, що всі чутки, які говорять про зворотне, брехливі.

Про це пише відомство на своєму сайті.

Там розповіли, що зараз в анонімних Telegram-каналах поширюється інформація про те, що Мінфін уже збирається підвищити податки для ФОПів. Однак подібні заяви не відповідають дійсності і є маніпулятивними.

Передбачається, що законодавчі зміни елементів спрощеної системи оподаткування будуть розроблені тільки після створення умов для проведення такої реформи.

Це станеться не раніше року, що настає за роком, у якому вважається, що завершено заходи щодо забезпечення безпеки використання даних та доступу до інформації про розмір та обіг коштів на банківських рахунках платників податків.

Як наголосили в міністерстві, цей процес буде публічним і потребуватиме обговорення з громадськістю, бізнесом і всіма гілками влади, а також залучення міжнародних партнерів.

Відомо, що тільки після привселюдних обговорень Верховна Рада розгляне та ухвалить такі зміни.

Чи зможе Європа перегнати Америку у сфері оборони: великі плани та гіркі реалії

На початку березня 2025 року однією з головних тем у політичних та експертних колах ЄС стало питання кардинального переозброєння та зменшення залежності європейських країн від США, особливо в контексті складних відносин із Вашингтоном після приходу Дональда Трампа до влади.

Хоча європейські лідери голосно заявляють про необхідність “стратегічної автономії”, зокрема й військової, ситуація для реалізації таких амбіцій виглядає дуже суперечливою.

Плани ЄС: великі кошти та надії

Минулого тижня на одному з самітів Євросоюз презентував план різкого збільшення військових бюджетів, дозволивши окремим державам-членам (особливо Німеччині) перевищувати звичні обмеження з дефіциту. Майбутній канцлер ФРН Фрідріх Мерц запропонував виділити додатково близько 500 млрд євро на оборонні та інфраструктурні програми – і це передбачається частково профінансувати за рахунок зростання державного боргу. Схоже, що саме Берлін розглядають як “фінансовий мотор” європейського переозброєння, адже в Німеччині відносно низьке (близько 63% ВВП) співвідношення держборгу до економічних показників.

Офіційна мета таких кроків – посилити можливості Європи у військовій сфері, позбутися домінування Пентагону і, водночас, розширити виробництво озброєнь для потреб України. Утім, чи здатна Європа справді вийти на потрібний рівень незалежного військово-промислового комплексу, поки що відкрите питання.

Проблеми європейської економіки

Реальність полягає в тому, що економіка ЄС переживає відразу кілька кризових викликів, котрі накопичувалися роками. По-перше, єврозона страждає від низької конкурентоспроможності через високі податки, дорогу робочу силу і складне регулювання відносин між державою та бізнесом. По-друге, дорогі енергоносії та відсутність стабільних внутрішніх джерел сировини змушують виробників або скорочувати виробництво, або переносити його у треті країни. Так відбулося, зокрема, масштабне перенесення промислових потужностей до Китаю чи держав Південно-Східної Азії.

Криза, пов’язана з війною в Україні та скороченням поставок російських нафти і газу, лише поглибила проблему енергозалежності: для фабрик та заводів у ЄС це виливається у захмарні рахунки. Також варто згадати величезну емісію європейських валют під час пандемії COVID-19, яка заклала основу для різкого зростання інфляції.

Таким чином, коли Європа планує надрукувати ще сотні мільярдів євро задля військових витрат, постає ризик повторення долі СРСР, де перевитрати на оборону підірвали економіку. Якщо ж говорити про альтернативу – фінансувати військові програми шляхом урізання соціальних видатків чи заморожування зарплат – це може спричинити масове невдоволення населення та політичну дестабілізацію всередині самого ЄС.

Залежність від США: а чи справді можна її зменшити?

Головним постачальником зброї для більшості країн Європи залишається Сполучені Штати. Згідно з останніми оцінками, понад 80% коштів, які держави ЄС витрачають на закупівлю військової техніки, йдуть “за океан”. Європейські лідери, звісно, говорять, що хочуть розвивати власний оборонно-промисловий комплекс. Але навіть якщо умовно Берлін і Париж активізуються, щоб випускати “європейські” зразки танків чи ракет, потрібно принаймні кілька років (а інколи десятиліть), аби розгорнути відповідні виробничі лінії. Також є проблема сировини та напівпровідників: чимало критичних компонентів доведеться імпортувати, що зменшує економічний сенс від самостійності.

Окрім того, США майже щотижня нагадують про можливість запровадження підвищених мит на європейські товари. Уявімо, що ЄС уже намагається мінімізувати купівлю американських озброєнь і виходить на світові ринки зі своїми військовими продуктами. Але тоді Штати можуть у відповідь «надавити» економічно, ще більше погіршивши становище Європи.

Український фактор та євроскептицизм

Офіційно всі ці мільярдні витрати пояснюють ще й необхідністю підтримувати оборону України. Після того, як Дональд Трамп критично висловлюється про «невдалі інвестиції» в Київ, європейці бажають довести, що вони самі зможуть витримати тягар військової допомоги. Однак реальність така, що ЄС не готовий повністю замістити ресурси, які раніше постачали США. Самі брюссельські чиновники визнають: “Ми не можемо повністю перебрати на себе весь обсяг американської військової підтримки”.

Саме тому, навіть попри публічну критику Трампа і загравання з «планами незалежності», у дипломатичних колах ЄС триває пошук компромісів. Мовляв, якщо Вашингтон на тлі тиску Трампа скоротить допомогу Україні, то Європі нікуди не подітися – треба буде або заповнювати цю дірку самотужки, або умовляти Київ про якісь домовленості.

Погляд у бік Росії?

Ще один цікавий поворот: у лавах європейського бізнесу все голосніше звучать думки про те, що треба б “відновити” (хоч і частково) стосунки з Росією. Адже тоді можна повернутися до дешевих енергоносіїв і величезного російського ринку. Та офіційно більшість лідерів ЄС виключають таку опцію, поки війна в Україні не завершиться. Тобто “замирення” з Кремлем викликало б шквал критики, і поки політичний мейнстрим тримається твердої лінії — ізоляції Росії. Однак у разі загострення економічної та фінансової кризи Європа може піти навіть на кардинальні кроки. І це теж залежить від того, чи продовжиться російська агресія.

Висновки

Попри грандіозні заяви про “стратегічну автономію”, європейські країни стикаються з масою перешкод, аби реально замінити американську військову підтримку та розвинути своє власне оборонне виробництво. Надмірна емісія грошей, ризик інфляції, дефіцити бюджетів і зависокі соціальні стандарти створюють доволі хитке підґрунтя для масштабної гонки озброєнь. Крім того, тривала залежність від США (від готових зразків зброї до технологій) залишається серйозним бар’єром. Усе це свідчить, що “перевооруження Європи” швидше виглядає політичним гаслом, ніж цілісною економічно обґрунтованою програмою.

ЄС може і прагне самостійності, але брак ресурсів та готовності до «жертв» не дозволяє очікувати швидких змін. Тим більше, за умови збереження війни в Україні та конфронтації з Кремлем. Усе виглядає так, що без мирного врегулювання і налагодження хоч якоїсь стабільності в регіоні говорити про повну незалежність Європи від Америки в оборонній сфері — надто оптимістично.

Британія готова відправити тисячі своїх солдатів в Україну “на роки” – The Times

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий відправити тисячі своїх військових в Україну на довгі роки, щоб підтримати режим припинення вогню і запобігти можливому повторному нападу РФ.

Про це пише The Times, посилаючись на високопоставленого урядового чиновника.

За його словами, вони збираються укласти довгострокове зобов’язання, щоб підтримувати Київ стільки, скільки буде потрібно.

Стармер відмовився повідомити, чи будуть миротворці уповноважені відкривати вогонь по росіянах у разі наступу.

Згідно зі статтею, питання про повноваження міжнародних сил, ймовірно, обговорюватимуть найближчими днями, оскільки раніше британський прем’єр оголосив, що військові лідери світу зберуться в Лондоні незабаром.

Передбачається, що зустріч відбудеться 20 березня і буде скликана в той момент, коли плани зі створення багатонаціональних миротворчих сил для допомоги ЗСУ вступлять в оперативну фазу.

Відомо, що керівники оборонних відомств обговорять, де в Україні мають бути розміщені союзні війська.

Крім того, Стармер зазначив, що Лондон не буде відправляти війська до Києва без гарантії безпеки з боку США, які президент Дональд Трамп постійно відмовляється надати.

У Києві підозрюють чиновників у розкраданні 5 млн грн на благоустрій парків

У Києві викрито масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, виділених на благоустрій парків і скверів, про що повідомили в Офісі генпрокурора.

За їхніми даними, чиновники “Київзеленбуду”, оцінювач і чотири керівники приватних компаній підозрюються в розкраданні понад 5 мільйонів гривень.

Слідчі кажуть, що підприємство уклало договори на виконання ремонтів доріг і підпірної стіни в кількох районах столиці протягом 2023 року.

Однак, як встановили правоохоронні органи, підрядники разом зі співробітниками вносили в документи завідомо неправдиві відомості, завищуючи вартість та обсяг виконаних робіт.

У результаті цієї схеми з бюджету Києва було незаконно витрачено понад 5,35 мільйона гривень. Ці факти були підтверджені незалежними експертними дослідженнями.

У відомстві додали, що розслідування триває, підозрювані можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за розтрату та нецільове використання бюджетних коштів.

Зазначимо, що з 2023 року генеральним директором “Київзеленбуду” є Юрій Бахмат, а його першим заступником – Олексій Лукаш.

“Це фундаментально”: Сибіга назвав три ключові червоні лінії для України

В України є кілька пунктів, які не підлягають обговоренню і недоторканні на мирних переговорах з окупантами.

Про це сказав міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю РБК-Україна.

Насамперед він назвав територіальну цілісність і суверенітет, заявивши, що українці ніколи не визнають окуповані території російськими.

Сибіга також зазначив, що жодна країна не має права накласти вето на вибір українського народу, на вибір Києва вступити в будь-який блок, чи то Європейський Союз, чи то НАТО.

Крім того, за словами міністра, не може бути жодних обмежень обороноздатності України, жодних обмежень потужності армії та її можливостей.

Він рішуче запевнив, що Росія має бути притягнута до відповідальності за всі скоєні злочини на території України.

Глава МЗС наголосив на тому факті, що Брюссель і Вашингтон знають про ці вимоги і про те, що ці підходи визначають позицію Києва на міжнародній арені.

Він додав, що для України важливо не вести переговори без своєї участі так само, як і не вести їх для ЄС без участі Європи.

Українська система ППО збиває половину літаків ЗСУ – Безугла

У Верховній Раді заявили, що українська система ППО збиває “близько половини” власних літаків і вертольотів під час захисту від російських атак.

Про це у своєму Telegram написала народний депутат Мар’яна Безугла.

Вона нагадала про посмертне присвоєння звання Героя України вітчизняному льотчику Олексію Месю, який одним із перших освоїв винищувачі F-16, передані західними союзниками, “але був збитий самою ППО”.

Чиновниця каже, що ще у вересні 2024 року після трагедії головнокомандувач Олександр Сирський пообіцяв оприлюднити результати розслідування “найближчим часом” і заявив, що вони не будуть “замовчуватися”.

Однак, як уточнює Безугла, досі подробиці того, що сталося, залишаються невідомими як для уряду, так і для суспільства.

Вона вважає, що у зв’язку з переходом колишнього начальника Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича до Генеральної інспекції, тепер українці не почують відповідей не лише щодо цієї трагедії, а й щодо численних смертей під час шикувань, недоцільного використання відомством грошей армії тощо.

Умеров: ЗСУ не потрапили в оточення на Курщині і продовжують наступальні операції

Українська армія продовжує активні оборонні дії на території країни-агресора, а отже підрозділи ЗСУ не оточені в Курській області.

Про це сказав міністр оборони України Рустем Умеров в інтерв’ю телеканалу Fox News.

За його інформацією, під контролем Києва перебуває значна кількість кілометрів території окупантів.

Умеров розповів, що керівники провели деякі перестановки на вигідніших оборонних рубежах, але жоден підрозділ наразі не оточений.

Глава МО наголосив, що повідомлення про те, що тисячі українських захисників нібито перебувають в оточенні, є “продовженням пропаганди”, нагадавши про те, що раніше такі інциденти вже траплялися.

Він зазначив, що військові ЗСУ продовжать активні оборонні дії з наступальними операціями на боці оперативних груп ворога з метою недопущення їхнього проникнення на українську територію.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що загарбники взяли під повний контроль Суджу і кілька інших населених пунктів у Курській області.

Львівський аеропорт може відкритися для польотів уже навесні або влітку 2025 року

Згідно з оптимістичним сценарієм, Львівський міжнародний аеропорт може відкритися для польотів у квітні або травні 2025 року. Київ також розглядає можливість відновлення польотів з Ужгорода.

Про це виданню “Високий замок” розповіла генеральна директорка аеропорту Тетяна Романовська.

За її словами, протягом місяця після відкриття терміналу п’ять-сім авіакомпаній готові працювати у Львові як символ сильної солідарності з Україною.

Романовська сказала, що серед цих компаній є Wizzair, Air Baltic, “Турецькі авіалінії”, Sky Up, “Австрійські авіалінії”, Lufthansa, LOT.

Гендиректор зазначила, що авіакомпанія Sky Up, найімовірніше, поки що повернеться з чартерними рейсами, додавши, що в них хороша мережа маршрутів у Європі й вони готові виконувати ті самі рейси зі Львова або з іншого міста України.

Вона поінформувала, що цього року представники авіакомпанії виходили до українців з оголошеннями і проводили аудит.

Водночас Романовська повідомила, що представники Wizzair уже провели свій аудит 2024 року і запевнили, що вони почнуть працювати в Україні протягом трьох-чотирьох днів після відкриття повітряного простору.

Гендиректор підсумувала, що вони розраховують на відкриття аеропорту в літній період, бо основний авіаційний трафік припадає на відпустки і коли довгий день. Однак якщо це станеться вже у квітні або травні, то для України це буде найкращим результатом.

США виходять із групи з переслідування за злочин агресії РФ проти України – NYT

Сполучені Штати виходять зі складу Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України (ICPA), відповідну заяву буде зроблено 17 березня.

Про це пише New York Times із посиланням на неназваних переговірників.

Міністерство юстиції США вже поінформувало європейських чиновників про вихід із центру, але не публічно. Очікується, що тепер про вихід США буде оголошено в електронному листі співробітникам і членам Євроюсту.

Адміністрація президента Дональда Трампа не назвала жодних причин виходу зі складу слідчої групи, крім необхідності перерозподілу ресурсів.

Експерти кажуть, що це рішення – остання ознака небажання Вашингтона притягати Кремль до відповідальності за злочини проти українців.

Відомо, що Міжнародний центр із розслідування злочинів агресії проти України розпочав роботу 2023 року. Того ж року до нього приєдналися Сполучені Штати. Центр було створено для притягнення керівництва РФ, а також її союзників у Білорусі, Північній Кореї та Ірані до відповідальності за злочини, що порушують суверенітет іншої країни і не є самообороною.

Зазначимо, що США були єдиною країною за межами Європи, яка підтримала роботу відомства, надаючи українським правоохоронцям матеріально-технічну допомогу і допомагаючи пред’являти судові звинувачення у військових злочинах.