У США запропонували відновити транзит російського газу через Україну

Адміністрація Дональда Трампа розглядає відновлення поставок російського газу через територію України як один із елементів можливої мирної угоди.

За даними The New York Times, цю ідею Володимир Зеленський обговорював зі спеціальними посланцями президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.

У Вашингтоні вважають, що відновлення газового транзиту може стати економічним стимулом для досягнення домовленостей. За такого сценарію Україна знову почала б отримувати плату за прокачування російського газу до Європи.

Пропозиція розглядається як частина ширшої схеми, яка може торкнутися гарантій безпеки України, відносин Росії та НАТО і територіальних питань. Співрозмовники NYT припускають, що Сполучені Штати також можуть претендувати на частку доходів від торгівлі газом.

У Європі ця ідея зустріла серйозний опір. Найжорсткішу позицію займає Німеччина, де виступають проти повернення залежності від російських енергоносіїв. Під час переговорів американських представників з європейськими чиновниками Берлін уже висловився проти цієї пропозиції.

“Європа, і особливо Німеччина, більше ніколи не повинна залежати від російського газу. Ми бачили, наскільки ненадійною була Росія”, — заявив колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек.

AfD та BSW зміцнюють свої позиції в Німеччині на тлі виступів проти допомоги Україні

Представник “Альтернативи для Німеччини” Тобіас Рауш обраний головою земельного парламенту Саксонії-Анхальт. Це перший випадок, коли політик від AfD обійняв таку посаду в одному з регіональних парламентів Німеччини.

Про це повідомляє DW.

За кандидатуру 35-річного Рауша проголосували 48 із 83 депутатів, 29 виступили проти, ще п’ятеро утрималися. При цьому AfD та лівопопулістська BSW разом мають 44 мандати, тобто Рауш отримав підтримку й поза межами цих двох політичних сил.

Цей результат є примітним на тлі позицій обох партій щодо українського конфлікту. І AfD, і BSW виступають проти подальшої підтримки України, закликають до переговорів із Москвою та підтримують відновлення закупівель російської сировини.

Зміцнення цих сил відбувається на тлі зростання популярності AfD у східних регіонах Німеччини. У вересні партія перемогла на виборах у Саксонії-Анхальт, що помітно змінило розстановку сил у земельному парламенті та посилило дискусію щодо майбутньої німецької політики стосовно Росії та України.

Глава МЗС Німеччини заявив про посилення гібридних атак Росії в Європі

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що російські гібридні атаки проти європейських країн, які підтримують Україну, вийшли на новий рівень.

За його словами, це свідчить про посилення загроз безпеці в Європі.

Як один із прикладів Вадефуль навів інцидент в аеропорту Лейпцига на початку серпня. За твердженням міністра, Росія намагалася за допомогою оснащеного вибухівкою безпілотника знищити два українські вантажні літаки. Він назвав цей випадок одним із проявів небезпечної ескалації з боку Москви.

“Це не поодинокий приклад безрозсудної та небезпечної ескалації Росією в Європі, і ми не повинні забувати, що наслідки цієї війни відчуваються в усьому світі”, — зазначив міністр.

Глава німецького МЗС також заявив, що наслідки війни відчуваються далеко за межами Європи. Зокрема, він пов’язав російські удари по українських портах із проблемами експорту зерна та погіршенням продовольчої ситуації в низці країн.

Вадефуль закликав до повного й негайного припинення вогню, обміну військовополоненими та повернення сторін до переговорів. За його словами, дипломатичний процес має ґрунтуватися на принципах міжнародного права й бути спрямованим на досягнення довгострокового мирного врегулювання.

AfD підтвердила переговори щодо повернення російського газу до Німеччини

У німецькій партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) підтвердили контакти з російською стороною щодо можливого відновлення поставок газу до Німеччини. Представник партії з питань зовнішньої політики Маркус Фронмайєр раніше обговорював цю тему з головою “Газпрому” Олексієм Міллером.

Про це заявила заступниця голови фракції в Бундестазі Беатрікс фон Шторх.

Співголова AfD Аліса Вайдель заявила, що Німеччина потребує доступних енергоносіїв і має повернутися до імпорту російського газу. Партія також підтвердила плани продовжувати контакти з Москвою з енергетичних питань.

Раніше Reuters повідомляв, що керівництво AfD та голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв готують зустріч, яка може відбутися у 2027 році. Однією з її головних тем має стати можливе відновлення поставок російського газу до Німеччини.

При цьому AfD не входить до складу уряду Німеччини і не має повноважень самостійно ухвалювати рішення щодо імпорту російського газу. Чинний німецький уряд виступає проти повернення до колишньої залежності від російських енергоресурсів.

Юлію Мендель не пустили до будівлі Європарламенту перед виступом на заході AfD

Колишня речниця президента України Юлія Мендель заявила, що їй заборонили вхід до будівлі Європарламенту, де вона мала виступити на заході, організованому представниками німецької партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD). Причини такого рішення їй не пояснили.

Про це вона розповіла в соцмережі “Х”.

Мендель пов’язала заборону із санкціями, введеними проти неї Володимиром Зеленським 14 вересня. При цьому підтверджень того, що саме санкції стали причиною недопуску, немає. У пресслужбі Європарламенту відмовилися коментувати конкретний випадок, зазначивши, що в установі діють встановлені правила доступу.

“Відверто кажучи, це стресова ситуація. Я не бачу жодного пояснення цьому. Я знаю, що є багато українців, буквально мільйони українців, які прагнуть миру. Я відчуваю підтримку із Західної та Східної України, з Донбасу, з Києва, з кожної частини країни. Так багато людей чекали, що я виголошу цю промову […] Це досить образливо”, — додала Мендель.

Захід відбувався під назвою “Україна. Наважитися на мир. Дипломатія, а не ескалація”. Його організатором виступив євродепутат від AfD Ганс Нойхофф. Після відмови пропустити Мендель до будівлі організатори надали їй можливість виступити через відеозв’язок.

Раніше Зеленський ввів санкції проти Мендель та ще дев’яти осіб. Сама колишня речниця президента назвала обмеження неконституційними.

Німеччина заявила про готовність допомогти Україні з дефіцитом оборонного бюджету

Німеччина готова брати участь у покритті додаткових оборонних витрат України та закликає інших союзників Києва також долучитися до фінансування.

Про це заявив радник канцлера ФРН з питань безпеки Гюнтер Зауттер на щорічній зустрічі YES у Києві.

За словами Зауттера, підтримка українських Сил оборони відповідає національним інтересам самої Німеччини. Він наголосив, що Берлін має намір продовжувати допомогу Україні та вважає за необхідне забезпечити її довгостроковий характер.

Радник канцлера нагадав, що європейські партнери вже ухвалили низку рішень щодо фінансування України, зокрема пакет ЄС на 90 млрд євро. Крім того, на липневому саміті НАТО союзники публічно зобов’язалися надати Києву 70 млрд євро оборонної підтримки.

При цьому потреби України залишаються вищими за вже узгоджені обсяги фінансування. Раніше міністр оборони України Євген Хмара заявив, що загальний дефіцит оборонного бюджету країни становить 23 млрд євро. За словами Зауттера, Німеччина та її партнери зараз працюють над пошуком вирішення цієї проблеми.

Україна розраховує на допомогу Німеччини у посиленні ППО та фінансуванні оборони

Міністр оборони України Євген Хмара провів переговори з главою МЗС Німеччини Йоганом Вадефулем. Основними темами зустрічі стали подальше фінансування української оборони, зміцнення протиповітряної оборони та розвиток нових спільних проєктів.

Хмара заявив, що Київ розраховує на збереження провідної ролі Німеччини у підтримці української оборони.

Міністр оборони підкреслив, що німецька допомога безпосередньо впливає на можливості України забезпечувати захист військовослужбовців та цивільного населення.

“Розраховуємо на подальшу лідерську роль Німеччини в цьому напрямі”, — зазначив Хмара.

Особливу увагу сторони приділили посиленню системи ППО. Цей напрям – один із головних пріоритетів для захисту населення та критично важливої інфраструктури.

Крім того, представники двох країн обговорили нові формати оборонного співробітництва. За словами Хмари, Україна має значний бойовий досвід, яким може ділитися з іноземними партнерами.

Глава українського Міноборони висловив подяку Німеччині за надану допомогу та заявив про намір розширювати взаємовигідне співробітництво між двома країнами в оборонній сфері.

Лідери європейських країн прибули до Києва напередодні Дня незалежності України

23 серпня до Києва прибули лідери та високопоставлені представники кількох європейських держав. Візит відбувається напередодні Дня незалежності України і передбачає проведення переговорів з українським керівництвом.

На київському залізничному вокзалі закордонні делегації зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Серед прибулих — представники Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. У ході візиту заплановані двосторонні та багатосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Київ анонсував ухвалення низки рішень і політичних заяв за підсумками переговорів, однак їхній конкретний зміст заздалегідь не розкривається.

“Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники з нами”, – заявив Сибіга.

Приїзд європейських представників розглядається як демонстрацію політичної підтримки України з боку союзників. Переговори відбуваються на тлі триваючих бойових дій та обговорення подальшої військової, фінансової та дипломатичної допомоги країні.

Напередодні українську столицю також відвідав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. Його візит відбувся після недавніх масованих ударів по Києву і був представлений німецькою стороною як підтвердження подальшої підтримки України.

У Хорватії затримали українського водолаза у справі про підрив “Північних потоків”

Йдеться про українського водолаза Володимира Ш., якого вранці затримали в хорватському курортному місті Пула.

Німецьке видання Der Spiegel повідомило нові подробиці про другого громадянина України, якого пов’язують із диверсією на газопроводах “Північний потік”.

Як стверджує Spiegel, раніше підозрюваний уже двічі уникав передачі німецьким слідчим. Влітку 2024 року він перебував у Польщі, однак після спроби затримання за європейським ордером покинув країну й виїхав до України. За даними видання, польсько-український кордон чоловік перетнув на автомобілі українського військового аташе у Варшаві.

Пізніше Володимир Ш. знову опинився в Польщі, де його затримали у вересні 2025 року. Однак польський суд відмовився екстрадувати українця до Німеччини. Суд визнав, що газопроводи могли розглядатися як законна військова ціль, після чого підозрюваного звільнили.

Німецькі слідчі вважають, що до операції могли бути причетні кілька водолазів та українських військовослужбовців. За версією слідства, група орендувала вітрильну яхту у Варнемюнде, вийшла у Балтійське море та встановила вибухові пристрої на трубопроводах.

Розслідування підриву “Північних потоків” триває. Німецька сторона намагається встановити повний склад ймовірної групи та роль кожного з її учасників.