У Німеччині розслідують спробу нападу на український Ан-124 в аеропорту Лейпцига

Німецькі слідчі продовжують розслідування інциденту з українським вантажним літаком Ан-124 в аеропорту Лейпциг-Галле. За даними місцевих ЗМІ, 4 серпня безпілотник на великій швидкості врізався в крило літака, що стояв на землі, в районі розташування паливних баків.

Про це пише Tagesschau.

Після зіткнення дрон відскочив і впав, а вибуховий пристрій, що знаходився на ньому, не спрацював. За кілька метрів від апарата виявили ємність із приблизно 600 грамами пластичної вибухівки Semtex. За версією слідства, серйозних наслідків вдалося уникнути завдяки несправності детонатора.

Правоохоронці встановили, що безпілотник був істотно доопрацьований. Його оснастили додатковим акумулятором, камерою, 5G-роутером і двома SIM-картами, а позиційні вогні демонтували.

Передбачається, що така конструкція дозволяла керувати апаратом через мобільну мережу на значній відстані. Неподалік слідчі також знайшли антену, яка могла використовуватися для посилення сигналу.

На дроні, елементах вибухового пристрою та поблизу місця події виявлено сліди ДНК. Німецькі ЗМІ повідомляють, що деякі з них збіглися зі слідами в іншій кримінальній справі, а одна з ліній розслідування веде до Литви.

Слідство також перевіряє можливий зв’язок цієї події з диверсійними інцидентами, що раніше розслідувалися в Європі, у яких західні спецслужби підозрювали російські структури. При цьому прямих доказів причетності Росії саме до атаки на Ан-124 на даний момент публічно не представлено.

Удари по Україні зачепили активи німецького бізнесу

Російські удари 5 серпня завдали збитків активам німецьких компаній в Україні та Чорному морі. Під атаками опинилися вантажні судна, пов’язані з німецьким бізнесом, а також склад виробника автомобільних мастил Liqui Moly у Києві.

За даними Bild, балкер Emil, що належить гамбурзькій судноплавній компанії Johann M.K. Blumenthal і ходить під прапором Ліберії, був атакований кількома безпілотниками неподалік від Одеси.

Після ударів на судні вийшли з ладу кілька технічних систем, воно втратило здатність маневрувати, потім почалася пожежа. Екіпаж почали евакуювати, але під час рятувальної операції судно знову атакував безпілотник. За попередніми даними, моряки не постраждали.

Під удар також потрапив суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, що перевозив зерно. За даними української влади, в результаті атаки загинув один член екіпажу.

Того ж дня в Києві було зруйновано центральний склад українського дистриб’ютора німецької компанії Liqui Moly. Представник компанії повідомив, що люди не постраждали, проте матеріальні збитки оцінюються в кілька мільйонів євро.

Компанія не планує відновлювати знищений склад, але працює над тим, щоб мінімізувати наслідки атаки та зберегти постачання продукції клієнтам на українському ринку.

Пісторіус підтвердив передачу Україні сучасних САУ RCH-155

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що Україна вже отримує сучасні колісні самохідні артилерійські установки RCH-155.

Про це він заявив під час візиту на завод компанії KNDS у німецькому Касселі.

За словами Пісторіуса, перша гаубиця цього типу була підготовлена до відправки в Україну ще близько двох років тому. До цього офіційно повідомлялося лише про підготовку українських військових до роботи з RCH-155 на території Німеччини. При цьому факт передачі цих артилерійських систем Україні публічно не підтверджувався.

RCH-155 вважається однією з найсучасніших самохідних артилерійських установок. Її ключова особливість — можливість вести вогонь під час руху, що підвищує живучість техніки та ускладнює її ураження засобами контрбатарейної боротьби та безпілотниками.

Установка здатна робити до дев’яти пострілів на хвилину та вражати цілі на відстані понад 50 кілометрів. Максимальна швидкість машини сягає 100 км/год, а завдяки автоматизованій башті для її обслуговування достатньо екіпажу з двох осіб.

У Німеччині запропонували переглянути порядок надання захисту українським чоловікам призовного віку

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив проти автоматичного надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку. За його словами, ухилення від військової служби не повинно вважатися підставою для отримання притулку.

Про це посадовець наголосив в інтервʼю Welt am Sonntag.

Добріндт зазначив, що зараз українці користуються колективним механізмом тимчасового захисту в ЄС. При цьому, наприклад, заяви сирійських громадян раніше розглядалися індивідуально в межах стандартної процедури надання притулку.

На думку німецького міністра, українські чоловіки призовного віку в майбутньому не повинні автоматично підпадати під дію цієї директиви. Можливість подати заяву на надання притулку при цьому має зберігатися, але кожне звернення слід розглядати окремо.

“Якщо Директива про масовий наплив більше не застосовуватиметься до чоловіків призовного віку і позитивного рішення в процедурі надання притулку не буде, є логічний наслідок: ці люди матимуть обов’язок виїхати до України”, — підкреслив він.

Свою позицію Добріндт пояснив тим, що Німеччина надає Україні масштабну військову підтримку для протидії Росії. За словами міністра, це принципово відрізняється від ситуації з біженцями з країн, де йшлося про громадянську війну.

Україна та Німеччина обговорюють повернення чоловіків мобілізаційного віку

Україна та Німеччина обговорюють можливі механізми повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон.

Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.

За словами дипломата, відповідні варіанти розглядаються в рамках спільної робочої групи, проте деталі поки що не розкриваються.

Макеєв зазначив, що робота з українцями в Німеччині ведеться у двох напрямках. Перший пов’язаний із центрами Unity Hub, які допомагають українській державі підтримувати контакт із громадянами за кордоном. Друге стосується взаємодії українських і німецьких відомств з питань можливого повернення громадян.

Перший центр Unity Hub уже розпочав роботу в Берліні. На таких майданчиках українці можуть отримувати консультації, державні послуги та підтримку. За словами посла, у перші дні туди вже зверталися українські пенсіонери до представників Пенсійного фонду.

Макеєв підкреслив, що через Unity Hub Україна фактично розширює свою присутність за кордоном і стає ближчою до своїх громадян. Центри також зможуть використовувати українські громадські організації, що працюють у Німеччині.

За даними посла, зараз у Німеччині перебувають близько 1,3 млн українців. Станом на 30 травня їхня загальна кількість становила 1,348 млн осіб, з них 356 тисяч — чоловіки віком від 18 до 63 років.

“Це в наших інтересах і в інтересах Німеччини — зробити так, щоб на фахово підготовлених українців можна було розраховувати під час відбудови України. Це наш спільний інтерес”, — сказав дипломат.

При цьому офіційно затвердженого механізму повернення чоловіків із Німеччини поки що немає. Макеєв лише підтвердив, що такі варіанти обговорюються між відомствами двох країн.

Міністерка юстиції Німеччини прибула до Києва напередодні Дня Конституції України

Міністерка юстиції Німеччини Штефані Губіґ 26 червня прибула до Києва з одноденним візитом. Подорож відбувається напередодні Дня Конституції України, який відзначається 28 червня.

Про це пише “Інтерфакс-Україна”.

Губіґ приїхала до української столиці поїздом. Вона зазначила, що це її перший візит до України після призначення на посаду федерального міністра юстиції, хоча раніше вона вже бувала в Києві у 2014 та 2015 роках як державний секретар відомства.

За словами міністра, нинішній візит відбувається в зовсім інших обставинах, оскільки Україна перебуває в умовах війни.

“Я відвідую країну, яка захищає свободу Європи — від Росії, яка хоче силою пересунути кордони. Від Росії, для якої мир і самовизначення нічого не важать”, — наголосила Губіґ.

Головними темами візиту стануть верховенство права та двостороннє співробітництво в судовій сфері. У програмі — участь у конференції, присвяченій річниці Конституції України, а також підписання робочої програми правової взаємодії між двома країнами на найближчі роки.

Губіґ наголосила, що цей документ пов’язаний і з процесом інтеграції України до Європейського Союзу. За її словами, переговори вимагатимуть значних зусиль, але відбуватимуться в атмосфері довіри та поваги.

Міністерка також заявила, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну як у захисті від російського вторгнення, так і в зміцненні верховенства права всередині країни. Вона зазначила, що йдеться про реалізацію принципів Конституції України — захист прав людини, поділ влади та верховенство права.

Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина узгодили базові умови для можливого миру

У Лондоні відбулася зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, за підсумками якої сторони опублікували спільну заяву щодо можливих умов завершення конфлікту. У переговорах брали участь Володимир Зеленський, Кір Стармер, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц.

Про це поінформували в британському уряді.

Серед ключових принципів названо негайне припинення вогню та використання нинішньої лінії фронту як відправної точки для подальших переговорів. При цьому в заяві підкреслюється, що міжнародно визнані кордони не повинні змінюватися силовим шляхом.

Окремий блок стосується майбутніх гарантій безпеки для України. Йдеться про юридично обов’язкові механізми захисту, включаючи можливість розміщення багатонаціональних сил підтримки.

Лідери також заявили про необхідність зберігати заморожені російські активи до ухвалення рішень про компенсації Україні. Крім того, сторони підтримали ідею прямих переговорів України та Росії за участю США та європейських партнерів.

У документі окремо зазначено, що Україна має й надалі отримувати військову допомогу. Серед пріоритетів названо розвиток протиракетної оборони, виробництво ракет-перехоплювачів, далекобійні можливості та зміцнення української армії на довгострокову перспективу.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Німеччина не змогла зберегти місце в Раді Безпеки ООН

Німеччина не отримала місця непостійного члена Ради Безпеки ООН за підсумками голосування в Генеральній Асамблеї 3 червня. Для Берліна цей результат став помітною дипломатичною поразкою, особливо на тлі заяв канцлера Фрідріха Мерца про необхідність повернути Німеччині більш вагому роль на міжнародній арені.

Про це пише Politico.

Два місця від групи країн Західної Європи відійшли Португалії та Австрії. Німеччина набрала 104 голоси, тоді як Португалія отримала 134, а Австрія — 131. Також непостійними членами Радбезу ООН стали Киргизстан, Зімбабве, Тринідад і Тобаго. Їхні повноваження почнуться 1 січня 2027 року.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль частково пов’язав поразку з позицією Берліна щодо Ізраїлю. За його словами, підтримка Ізраїлю могла коштувати Німеччині частини голосів в ООН. При цьому він заявив, що ФРН продовжить виконувати свою історичну відповідальність перед Ізраїлем.

Вадефуль також звинуватив Росію в кампанії проти Німеччини через підтримку України. Усередині країни підсумки голосування вже викликали критику на адресу Мерца: опозиція назвала результат ударом по міжнародному авторитету Берліна.

Рада Безпеки ООН складається з 15 членів. П’ять країн мають постійні місця, ще десять обираються на дворічний термін з урахуванням регіонального розподілу.