Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина узгодили базові умови для можливого миру

У Лондоні відбулася зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, за підсумками якої сторони опублікували спільну заяву щодо можливих умов завершення конфлікту. У переговорах брали участь Володимир Зеленський, Кір Стармер, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц.

Про це поінформували в британському уряді.

Серед ключових принципів названо негайне припинення вогню та використання нинішньої лінії фронту як відправної точки для подальших переговорів. При цьому в заяві підкреслюється, що міжнародно визнані кордони не повинні змінюватися силовим шляхом.

Окремий блок стосується майбутніх гарантій безпеки для України. Йдеться про юридично обов’язкові механізми захисту, включаючи можливість розміщення багатонаціональних сил підтримки.

Лідери також заявили про необхідність зберігати заморожені російські активи до ухвалення рішень про компенсації Україні. Крім того, сторони підтримали ідею прямих переговорів України та Росії за участю США та європейських партнерів.

У документі окремо зазначено, що Україна має й надалі отримувати військову допомогу. Серед пріоритетів названо розвиток протиракетної оборони, виробництво ракет-перехоплювачів, далекобійні можливості та зміцнення української армії на довгострокову перспективу.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Німеччина не змогла зберегти місце в Раді Безпеки ООН

Німеччина не отримала місця непостійного члена Ради Безпеки ООН за підсумками голосування в Генеральній Асамблеї 3 червня. Для Берліна цей результат став помітною дипломатичною поразкою, особливо на тлі заяв канцлера Фрідріха Мерца про необхідність повернути Німеччині більш вагому роль на міжнародній арені.

Про це пише Politico.

Два місця від групи країн Західної Європи відійшли Португалії та Австрії. Німеччина набрала 104 голоси, тоді як Португалія отримала 134, а Австрія — 131. Також непостійними членами Радбезу ООН стали Киргизстан, Зімбабве, Тринідад і Тобаго. Їхні повноваження почнуться 1 січня 2027 року.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль частково пов’язав поразку з позицією Берліна щодо Ізраїлю. За його словами, підтримка Ізраїлю могла коштувати Німеччині частини голосів в ООН. При цьому він заявив, що ФРН продовжить виконувати свою історичну відповідальність перед Ізраїлем.

Вадефуль також звинуватив Росію в кампанії проти Німеччини через підтримку України. Усередині країни підсумки голосування вже викликали критику на адресу Мерца: опозиція назвала результат ударом по міжнародному авторитету Берліна.

Рада Безпеки ООН складається з 15 членів. П’ять країн мають постійні місця, ще десять обираються на дворічний термін з урахуванням регіонального розподілу.

У Німеччині затримали українця за шпигунство на користь Росії

У Німеччині затримано громадянина України, якого звинувачують у шпигунстві в інтересах російських спецслужб.

Про це повідомила Федеральна прокуратура ФРН.

“Слідчий суддя Федерального верховного суду сьогодні, 15 травня, видав ордер на арешт громадянина України Сергія Н. за ймовірний шпигунство для взяття його під варту”, — йдеться в повідомленні.

24 березня 2026 року в Ельді (провінція Аліканте, Іспанія) було затримано підозрюваного, якого потім екстрадували до Німеччини 14 травня 2026 року.

Раніше у Федеральній прокуратурі повідомили, що з грудня 2025 року Сергій Н., виконуючи завдання російської розвідувальної служби, здійснював стеження в Німеччині за особою, яка займається постачанням безпілотників та їх компонентів в Україну. Для цього він збирав дані з інтернету та фіксував на відео робоче місце об’єкта свого спостереження.

Німеччина планує виготовити партію ракет для українських систем ППО Patriot

Частину ракет-перехоплювачів PAC-2 GEM-T для української системи протиповітряної оборони Patriot вироблятимуть на новому заводі в Німеччині.

Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

На зустрічі з представниками американської корпорації RTX обговорювалися питання поставок ракет. Особливу увагу приділяли прискоренню передачі Україні систем Patriot, відновленню пошкоджених комплексів та організації технічного обслуговування окремих компонентів на території країни.

“Нещодавно було підписано угоду про постачання ракет PAC-2 GEM-T. Частину з них мають виробляти на новому підприємстві в Німеччині”, — зазначив Паліса.

Сторони окремо розглянули нові підходи до протидії дронам та здешевлення ракет для боротьби з БПЛА. Однак основна мета залишається незмінною — максимально прискорити виробництво та доставку ракет до України, з огляду на постійну необхідність зміцнення протиповітряної оборони.

Міністр оборони Німеччини несподівано прибув до Києва

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус здійснив неанонсований візит до Києва, щоб обговорити питання стратегічного співробітництва.

Про це повідомляє агенція Deutsche Presse-Agentur.

На зустрічах він офіційно заявив про плани Берліна значно посилити військову взаємодію з Україною, спираючись на її унікальний бойовий досвід.

Основною метою візиту стало уточнення стратегії щодо впровадження українських технологічних розробок у європейську систему оборони. Німеччина офіційно висловила бажання поглибити співпрацю в галузі передових оборонних технологій. Це має прискорити процес модернізації озброєння обох країн.

За інформацією агентства DPA, Борис Пісторіус під час візиту до української столиці зазначив, що Німеччина прагне поглибити взаємодію з Україною в галузі оборонних технологій. Він підкреслив, що Україна набула значного досвіду в розробці та використанні високотехнологічного озброєння в умовах бойових дій.

Німецький уряд високо цінує цей практичний досвід як неоціненний ресурс для вдосконалення сучасних збройних сил.

Пісторіус чітко заявив: “Цей досвід може бути корисним для обох держав”, акцентуючи на переході від формату допомоги до повноцінного технологічного співробітництва. Окрему увагу під час переговорів було приділено обговоренню створення виробничих потужностей для виготовлення зброї за участю українських фахівців.

Пісторіус зазначив, що уряд Німеччини виступає за створення нових спільних підприємств у сфері оборони за участю українських партнерів.

Глава МЗС Німеччини запропонував Європі переймати український досвід у сфері інновацій

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що скорочення чисельності американських військ у його країні має спонукати Європу розвивати власні військові можливості, по прикладу України.

Міністр зробив цю заяву під час візиту до Греції.

Вадефуль підкреслив, що Європа повинна перейняти досвід України в галузі оборонних технологій.

“Приклад України демонструє, що військові можливості можна нарощувати і вводити в дію набагато швидше, ніж це відбувалося в Європі протягом останніх десятиліть”, – зазначив глава МЗС Німеччини.

В Афінах німецький міністр висловив свою думку щодо рішення США скоротити військову присутність у Німеччині. За його словами, це має спонукати країни Європи до посилення своєї обороноздатності.

“Ми маємо розглядати це як поновлений заклик до швидшого розвитку та розгортання власних можливостей, цього просто неможливо уникнути”, – сказав Вадефуль.

Українці в Німеччині можуть втратити виплати вже після першої відмови від роботи

У Німеччині посилили правила надання соціальної допомоги. Частина нових санкцій уже діє. Тепер виплати можуть скасувати після першої відмови від запропонованої роботи.

Про це повідомляє “Bürgergeld”.

Хоча основна частина масштабної реформи соціальної допомоги, відомої як «нова базова підтримка», набуде чинності з липня 2026 року, деякі суворі положення вже почали застосовуватися зараз.

З 23 квітня 2026 року діє нове правило, що стосується відмови від працевлаштування. Основне нововведення полягає в тому, що якщо людина без поважної причини не приймає “відповідну роботу”, то Jobcenter може припинити виплату базової допомоги (регельзетцу) після першого ж випадку.

Базова частина соціальної допомоги для одиноких дорослих становить приблизно 563 євро на місяць. При накладенні санкцій ця сума може бути повністю скасована мінімум на один місяць, навіть якщо вакансія на той час вже втратить свою актуальність.

У цьому контексті йдеться про випадки, коли запропонована робота відповідає рівню кваліфікації та стану здоров’я людини, але вона все одно відмовляється від неї за власним бажанням.

В інших випадках застосовується загальна система санкцій, що передбачає поступове зниження виплат, наприклад, на 30%.

Німеччина та Франція обговорюють можливість символічного членства України в ЄС

Франція та Німеччина запропонували Україні символічні пільги на етапі вступу до ЄС. Ці пільги не надають Києву доступу до загального бюджету блоку та не забезпечують права голосу, необхідного для повноцінного членства.

Про це йдеться у пропозиціях двох країн, з якими ознайомилося видання Financial Times.

Париж і Берлін не підтримали пропозиції Європейської комісії щодо прискорення процесу вступу, щоб надати Києву переваги членства без затримок.

Німеччина виступає за надання Україні статусу “асоційованого члена”. Це дозволить Україні брати участь у засіданнях міністрів і глав держав, але позбавить її права голосу та автоматичного доступу до загального бюджету Європейського Союзу.

Берлін також зазначив, що новий статус матиме “символічне значення завдяки своїй назві” і може бути наданий шляхом політичного рішення лідерів ЄС, що дозволить уникнути тривалих процедур.

Франція визначає таке часткове членство як “статус інтегрованої держави”. У рамках цього статусу доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування буде надано лише після повного вступу до Європейського Союзу.

Поразка Віктора Орбана на виборах прем’єр-міністра Угорщини, який раніше блокував початок переговорів про вступ України до ЄС, викликала певні сподівання щодо просування цього процесу. Проте багато країн-членів Євросоюзу побоюються, що надання Україні та іншим країнам-кандидатам прискореного статусу для вступу може змінити політичну структуру блоку та знизити цінність членства.

Документи, представлені Францією та Німеччиною, ймовірно, будуть “схожими” на остаточну пропозицію Євросоюзу для України, повідомили два високопоставлені представники Єврокомісії Financial Times.