У Німеччині запропонували переглянути порядок надання захисту українським чоловікам призовного віку

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив проти автоматичного надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку. За його словами, ухилення від військової служби не повинно вважатися підставою для отримання притулку.

Про це посадовець наголосив в інтервʼю Welt am Sonntag.

Добріндт зазначив, що зараз українці користуються колективним механізмом тимчасового захисту в ЄС. При цьому, наприклад, заяви сирійських громадян раніше розглядалися індивідуально в межах стандартної процедури надання притулку.

На думку німецького міністра, українські чоловіки призовного віку в майбутньому не повинні автоматично підпадати під дію цієї директиви. Можливість подати заяву на надання притулку при цьому має зберігатися, але кожне звернення слід розглядати окремо.

“Якщо Директива про масовий наплив більше не застосовуватиметься до чоловіків призовного віку і позитивного рішення в процедурі надання притулку не буде, є логічний наслідок: ці люди матимуть обов’язок виїхати до України”, — підкреслив він.

Свою позицію Добріндт пояснив тим, що Німеччина надає Україні масштабну військову підтримку для протидії Росії. За словами міністра, це принципово відрізняється від ситуації з біженцями з країн, де йшлося про громадянську війну.

Україна та Німеччина обговорюють повернення чоловіків мобілізаційного віку

Україна та Німеччина обговорюють можливі механізми повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон.

Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.

За словами дипломата, відповідні варіанти розглядаються в рамках спільної робочої групи, проте деталі поки що не розкриваються.

Макеєв зазначив, що робота з українцями в Німеччині ведеться у двох напрямках. Перший пов’язаний із центрами Unity Hub, які допомагають українській державі підтримувати контакт із громадянами за кордоном. Друге стосується взаємодії українських і німецьких відомств з питань можливого повернення громадян.

Перший центр Unity Hub уже розпочав роботу в Берліні. На таких майданчиках українці можуть отримувати консультації, державні послуги та підтримку. За словами посла, у перші дні туди вже зверталися українські пенсіонери до представників Пенсійного фонду.

Макеєв підкреслив, що через Unity Hub Україна фактично розширює свою присутність за кордоном і стає ближчою до своїх громадян. Центри також зможуть використовувати українські громадські організації, що працюють у Німеччині.

За даними посла, зараз у Німеччині перебувають близько 1,3 млн українців. Станом на 30 травня їхня загальна кількість становила 1,348 млн осіб, з них 356 тисяч — чоловіки віком від 18 до 63 років.

“Це в наших інтересах і в інтересах Німеччини — зробити так, щоб на фахово підготовлених українців можна було розраховувати під час відбудови України. Це наш спільний інтерес”, — сказав дипломат.

При цьому офіційно затвердженого механізму повернення чоловіків із Німеччини поки що немає. Макеєв лише підтвердив, що такі варіанти обговорюються між відомствами двох країн.

Міністерка юстиції Німеччини прибула до Києва напередодні Дня Конституції України

Міністерка юстиції Німеччини Штефані Губіґ 26 червня прибула до Києва з одноденним візитом. Подорож відбувається напередодні Дня Конституції України, який відзначається 28 червня.

Про це пише “Інтерфакс-Україна”.

Губіґ приїхала до української столиці поїздом. Вона зазначила, що це її перший візит до України після призначення на посаду федерального міністра юстиції, хоча раніше вона вже бувала в Києві у 2014 та 2015 роках як державний секретар відомства.

За словами міністра, нинішній візит відбувається в зовсім інших обставинах, оскільки Україна перебуває в умовах війни.

“Я відвідую країну, яка захищає свободу Європи — від Росії, яка хоче силою пересунути кордони. Від Росії, для якої мир і самовизначення нічого не важать”, — наголосила Губіґ.

Головними темами візиту стануть верховенство права та двостороннє співробітництво в судовій сфері. У програмі — участь у конференції, присвяченій річниці Конституції України, а також підписання робочої програми правової взаємодії між двома країнами на найближчі роки.

Губіґ наголосила, що цей документ пов’язаний і з процесом інтеграції України до Європейського Союзу. За її словами, переговори вимагатимуть значних зусиль, але відбуватимуться в атмосфері довіри та поваги.

Міністерка також заявила, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну як у захисті від російського вторгнення, так і в зміцненні верховенства права всередині країни. Вона зазначила, що йдеться про реалізацію принципів Конституції України — захист прав людини, поділ влади та верховенство права.

Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина узгодили базові умови для можливого миру

У Лондоні відбулася зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, за підсумками якої сторони опублікували спільну заяву щодо можливих умов завершення конфлікту. У переговорах брали участь Володимир Зеленський, Кір Стармер, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц.

Про це поінформували в британському уряді.

Серед ключових принципів названо негайне припинення вогню та використання нинішньої лінії фронту як відправної точки для подальших переговорів. При цьому в заяві підкреслюється, що міжнародно визнані кордони не повинні змінюватися силовим шляхом.

Окремий блок стосується майбутніх гарантій безпеки для України. Йдеться про юридично обов’язкові механізми захисту, включаючи можливість розміщення багатонаціональних сил підтримки.

Лідери також заявили про необхідність зберігати заморожені російські активи до ухвалення рішень про компенсації Україні. Крім того, сторони підтримали ідею прямих переговорів України та Росії за участю США та європейських партнерів.

У документі окремо зазначено, що Україна має й надалі отримувати військову допомогу. Серед пріоритетів названо розвиток протиракетної оборони, виробництво ракет-перехоплювачів, далекобійні можливості та зміцнення української армії на довгострокову перспективу.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Німеччина не змогла зберегти місце в Раді Безпеки ООН

Німеччина не отримала місця непостійного члена Ради Безпеки ООН за підсумками голосування в Генеральній Асамблеї 3 червня. Для Берліна цей результат став помітною дипломатичною поразкою, особливо на тлі заяв канцлера Фрідріха Мерца про необхідність повернути Німеччині більш вагому роль на міжнародній арені.

Про це пише Politico.

Два місця від групи країн Західної Європи відійшли Португалії та Австрії. Німеччина набрала 104 голоси, тоді як Португалія отримала 134, а Австрія — 131. Також непостійними членами Радбезу ООН стали Киргизстан, Зімбабве, Тринідад і Тобаго. Їхні повноваження почнуться 1 січня 2027 року.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль частково пов’язав поразку з позицією Берліна щодо Ізраїлю. За його словами, підтримка Ізраїлю могла коштувати Німеччині частини голосів в ООН. При цьому він заявив, що ФРН продовжить виконувати свою історичну відповідальність перед Ізраїлем.

Вадефуль також звинуватив Росію в кампанії проти Німеччини через підтримку України. Усередині країни підсумки голосування вже викликали критику на адресу Мерца: опозиція назвала результат ударом по міжнародному авторитету Берліна.

Рада Безпеки ООН складається з 15 членів. П’ять країн мають постійні місця, ще десять обираються на дворічний термін з урахуванням регіонального розподілу.

У Німеччині затримали українця за шпигунство на користь Росії

У Німеччині затримано громадянина України, якого звинувачують у шпигунстві в інтересах російських спецслужб.

Про це повідомила Федеральна прокуратура ФРН.

“Слідчий суддя Федерального верховного суду сьогодні, 15 травня, видав ордер на арешт громадянина України Сергія Н. за ймовірний шпигунство для взяття його під варту”, — йдеться в повідомленні.

24 березня 2026 року в Ельді (провінція Аліканте, Іспанія) було затримано підозрюваного, якого потім екстрадували до Німеччини 14 травня 2026 року.

Раніше у Федеральній прокуратурі повідомили, що з грудня 2025 року Сергій Н., виконуючи завдання російської розвідувальної служби, здійснював стеження в Німеччині за особою, яка займається постачанням безпілотників та їх компонентів в Україну. Для цього він збирав дані з інтернету та фіксував на відео робоче місце об’єкта свого спостереження.

Німеччина планує виготовити партію ракет для українських систем ППО Patriot

Частину ракет-перехоплювачів PAC-2 GEM-T для української системи протиповітряної оборони Patriot вироблятимуть на новому заводі в Німеччині.

Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

На зустрічі з представниками американської корпорації RTX обговорювалися питання поставок ракет. Особливу увагу приділяли прискоренню передачі Україні систем Patriot, відновленню пошкоджених комплексів та організації технічного обслуговування окремих компонентів на території країни.

“Нещодавно було підписано угоду про постачання ракет PAC-2 GEM-T. Частину з них мають виробляти на новому підприємстві в Німеччині”, — зазначив Паліса.

Сторони окремо розглянули нові підходи до протидії дронам та здешевлення ракет для боротьби з БПЛА. Однак основна мета залишається незмінною — максимально прискорити виробництво та доставку ракет до України, з огляду на постійну необхідність зміцнення протиповітряної оборони.

Міністр оборони Німеччини несподівано прибув до Києва

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус здійснив неанонсований візит до Києва, щоб обговорити питання стратегічного співробітництва.

Про це повідомляє агенція Deutsche Presse-Agentur.

На зустрічах він офіційно заявив про плани Берліна значно посилити військову взаємодію з Україною, спираючись на її унікальний бойовий досвід.

Основною метою візиту стало уточнення стратегії щодо впровадження українських технологічних розробок у європейську систему оборони. Німеччина офіційно висловила бажання поглибити співпрацю в галузі передових оборонних технологій. Це має прискорити процес модернізації озброєння обох країн.

За інформацією агентства DPA, Борис Пісторіус під час візиту до української столиці зазначив, що Німеччина прагне поглибити взаємодію з Україною в галузі оборонних технологій. Він підкреслив, що Україна набула значного досвіду в розробці та використанні високотехнологічного озброєння в умовах бойових дій.

Німецький уряд високо цінує цей практичний досвід як неоціненний ресурс для вдосконалення сучасних збройних сил.

Пісторіус чітко заявив: “Цей досвід може бути корисним для обох держав”, акцентуючи на переході від формату допомоги до повноцінного технологічного співробітництва. Окрему увагу під час переговорів було приділено обговоренню створення виробничих потужностей для виготовлення зброї за участю українських фахівців.

Пісторіус зазначив, що уряд Німеччини виступає за створення нових спільних підприємств у сфері оборони за участю українських партнерів.