Зеленський розпорядився ввести санкції проти Арестовича та інших політиків

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 1 травня, доручив Раді національної безпеки і оборони (РНБО) запровадити нові санкції, до списку яких потрапив колишній радник Офісу президента Олексій Арестович.

Відповідні рішення було опубліковано на сайті ОП.

Зазначається, що до санкційного списку потрапили громадяни України та РФ, які поширювали наративи в руслі ворожої пропаганди.

За даними указу, до цього списку увійшли політолог Костянтин Бондаренко, лідер забороненої в Україні політичної партії “Держава” Дмитро Василець, блогер Мирослав Олешко, який нелегально залишив країну 2023 року, а також громадський діяч і колишній радник ОП Олексій Арестович.

Крім того, обмеження було накладено на журналістку з країни-агресора Анастасію Кашеварову.

Відомо, що загалом під дію указів підпадає 81 юридична та 76 фізичних осіб.

Санкції передбачають заморожування активів, позбавлення державних нагород, обмеження комерційної діяльності, запобігання відтоку капіталу, призупинення виконання економічних і фінансових зобов’язань та заборону на поширення ЗМІ на території України.

Коли дрон уже над головою: як відсутність технологічної розвідки дорого обходиться Україні

В Україні звикли хвалити бойових інженерів, які швидко вигадують “заспокійливі” для російських дронів-камікадзе, однак майже не говорять, чому ці рішення доводиться вигадувати вже після перших вибухів.

Проблема проста й болюча: системної техно­логічної розвідки фактично немає. Ми дізнаємося про нові ворожі сенсори, антени чи алгоритми лише тоді, коли їхнє “ноу-хау” прилітає на дах електростанції. Доки фахівці розберуть трофей, створять емулятор і внесуть зміни у софт РЕБ або ППО, минають місяці – а це зруйновані об’єкти, вибита інфраструктура й людські життя.

Найяскравіший приклад – антена “Комета”. Перша серія, умовно названа “Комета-8”, з’явилася на “шахедах” і корегованих авіабомбах ще 2022-го. Трофеїв вистачало, але знадобився майже рік, аби зрозуміти принцип роботи й навчити засоби радіо­придушення зривати канал управління. Лише наприкінці 2023-го успішність перехоплень “шахедів” перевищила 90 %: безпілотники кружляли колами, сідали в полях або самі тікали в бік Білорусі. Здавалося б – перемога, та в середині 2024-го росіяни непомітно перевели виробництво на “Комету-12”, і показник успіху ППО впав до 70 %. За статистикою Генштабу, саме ці 20 % різниці дали десятки пробитих цілей, зокрема енергооб’єктів, і сотні поранених цивільних.

Чому ми не дізналися про “Комету-12” заздалегідь? Бо пріоритети державних програм – реактивні. Ми витрачаємо ресурси на те, щоб латати наслідки, а не попереджати загрози. Немає розгорнутих грантів чи фондів під “розвідку майбутнього озброєння”, зате є десятки проєктів, що ліплять черговий дрон-камікадзе “тут і зараз”. Така логіка зрозуміла на полі бою, але згубна у довгій війні: противник модернізує виріб швидше, ніж ми встигаємо написати новий алгоритм глушіння.

Друга причина – брак “піару”. Тих, хто тихо копає у російських патентах чи зливає дані з виробничих ланцюжків, не покажеш у телеефірі із гучним “плюс сто збитих дронів”. Проактивна розвідка – робота в тіні. Її результатом має стати не гучна новина, а навпаки: відсутність новини про руйнування. У медійному спринті це виглядає непривабливо, тому пріоритет надають тому, що можна швидко монетизувати у статистику збиттів.

Нарешті, ми досі дивимося на стратегічні загрози крізь призму “освоєного бюджетного року”. Плани, розраховані на два-три роки уперед, складно проходять погодження: надто багато відомств і надто мало швидкого результату. У підсумку програми раннього попередження або фінансують за залишковим принципом, або взагалі відкладають.

Це дороге задоволення: кожна втрата ко­а­тей, трансформаторної підстанції чи зернового термінала з’їдає сотні мільйонів. Додайте витрати на ремонти, компенсації, релокацію підприємств – і стане ясно, що утримувати десяток аналітичних груп у глибокій “тіні” дешевше, ніж латати наслідки чергової “Комети-14”.

Навчитися бачити загрозу до того, як вона здійметься над горизонтом, – питання виживання. Необхідні довгі програми скринінгу російських R&D-центрів, прослуховування ланцюгів постачання комплектуючих, робота з патентними базами Китаю та Ірану. Потрібен інститут технологічної аналітики, який тижнями копирсатиметься у схемах і кулуарних виставках, щоб за рік до дебюту дрона вже лежав план протидії. Не для красивого брифінгу, а для того, щоб “шахед-2026” так і не знайшов дорогу до українського неба. Якщо ми не змінимо підхід, доведеться знову «танцювати» з новою версією “Комети” й знову платити за це кров’ю та мільярдами.

Виробники зброї в Україні вже отримали 15 пільгових кредитів за новою програмою

Оборонним підприємствам в Україні вже схвалили 15 пільгових кредитів під 5% річних у межах програми, запущеної урядом у листопаді 2024 року.

Про це оголосила заступниця міністра стратегічної промисловості Ганна Гвоздяр у своєму Facebook.

Чиновниця розповіла, що тільки минулого тижня “Перший український міжнародний банк” (ПУМБ) видав 3 кредити на суму 185 мільйонів гривень.

Відомо, що кредити з відшкодуванням відсотків, що надаються Міністерством стратегічної промисловості, можуть використовувати компанії, які не мають грошей на розробку нової зброї, розширення діяльності та інвестиції в розвиток виробництва.

У рамках ініціативи підприємства можуть отримати до 100 мільйонів гривень на поповнення обігових коштів (3 роки) і до 500 мільйонів гривень на інвестиції (5 років).

Варто зазначити, що кредити виробникам зброї можуть надавати тільки банки, які мають конфіденційний статус для захисту секретної інформації. Наразі це “Укрексімбанк”, “Ощадбанк”, МТБ БАНК і ПУМБ.

Україна зупинила три енергоблоки АЕС для постачання ядерного палива

Станом на 30 квітня Україна тимчасово зупинила три енергоблоки атомних електростанцій на підконтрольній території.

Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).

Згідно з його даними, три з дев’яти енергоблоків АЕС – Хмельницький, Рівненський і Південно-Український – були зупинені для проведення планово-попереджувального ремонту.

Зазначається, що зупинка пов’язана з технічними роботами, зокрема з переміщенням ядерного палива.

Крім того, у відомстві розповіли, що “Енергоатом” має намір продовжити практику скорочення термінів ремонтної кампанії атомних блоків у 2025 році. Наразі компанія експлуатує дев’ять енергоблоків загальною потужністю 7 880 МВт.

Співробітники ТЦК з автоматами погрожували українцям на будівництві відкрити вогонь

У Мережі поширилося відео, на якому зафіксовано конфлікт між чоловіками на будівництві та озброєними працівниками Територіального центру комплектування (ТЦК).

Повідомляється, що воєнкоми увірвалися в зону будівництва і зажадали від чоловіків пред’явити їм документи, а в разі відмови погрожували відкрити вогонь по них.

Співробітники ТЦК сказали, що в цьому районі можуть перебувати “колаборанти”, тому вони таким чином перевіряють усіх осіб чоловічої статі. Однак будівельники припускають, що їх хотіли мобілізувати в такий маніпулятивний спосіб.

На відеоматеріалі чути як один із воєнкомів кричить, що, такі як він, за два роки будуть усіх громадян ставити на коліна і прострелив би коліна чоловікам.

Відомо, що ситуація з ТЦК в Україні за останній рік погіршилася. У 2024 році до апарату омбудсмена надійшло 1560 скарг на порушення прав людини з боку представників військкомату під час мобілізаційних дій.

Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець у своєму виступі в парламенті сказав, що він уперше зіткнувся з тим, що його співробітників офіційно не допустили до людини, яка відчайдушно потребувала термінового правового захисту.

США можуть ввести 500% тарифи для країн-покупців нафти РФ – Bloomberg

Законопроект про нові санкції США, запропонований Сенатом, проти економіки Росії підтримали понад 70 посадовців.

Про це повідомив член Республіканської партії Ліндсі Грем, передає Bloomberg.

За його словами, обмеження також застосовуватимуться до країн, які купують нафту, газ та інші товари у країни-агресора, якщо Кремль не приєднається до переговорів про припинення війни в Україні.

Згідно з документом, з яким ознайомилася газета, санкції накладатимуть 500%-ві тарифи на імпорт із країн, які купують ворожу нафту, нафтопродукти, природний газ або уран.

Крім того, як повідомляється, Вашингтон заборонить громадянам США купувати російські державні боргові зобов’язання.

Грем зазначив, що війна має закінчитися в результаті переговорів, чесним і справедливим шляхом. На його думку, президент США Дональд Трамп – найкраща людина для досягнення цієї мети, але ці санкції відображають позицію Сенату, згідно з якою Москва є головним агресором.

Він наголосив, що у нього достатньо підтримки в Палаті представників, щоб направити туди законопроєкт про санкції.

Сенатор упевнений, що Кремлю зрештою доведеться вибирати між тим, щоб сісти за стіл переговорів для припинення вогню і знищенням своєї економіки.

Кандидат у президенти Польщі зірвав український прапор із будівлі мерії: деталі

Поліція Польщі почала розслідування справи про зняття українського прапора з будівлі міської ради в Білій Підляській під час мітингу кандидата в президенти і депутата Європарламенту Гжегожа Брауна в середу, 30 квітня.

Про це повідомляє місцевий телеканал RMF FM.

Там ідеться, що правоохоронці вже встановили особу людини, яка зробила це. Вони передадуть зібрані матеріали до прокуратури, а за подібну поведінку поляку будуть призначені правові наслідки.

У Мережі опублікували кадри мітингу в Барні, на яких видно, як чоловік піднімається сходами, що ведуть на балкон ради, знімає прапор України з підставки і передає його Брауну. Потім він замінив його польським прапором.

Судячи з відео, кандидат у президенти потиснув руку чоловікові на знак подяки, а учасники акції скандували “тут Польща”.

Браун сказав, що це зробив його помічник на його прохання і чітку інструкцію, тому відповідальність за скоєне він візьме на себе. Він також зазначив, що прапор України буде передано до найближчого українського консульства.

Ворог намагається створити на острові Бугаз плацдарм для просування через Дніпро – речник ЗСУ

Окупанти зосередилися на південних островах, щоб висадитися на одному з них і форсувати річку Дніпро в Херсонській області.

Про це в ефірі телемарафону заявив спікер Сил оборони півдня Владислав Волошин.

За його словами, противник зараз відкрив “новий” напрямок, на якому він активізувався і вже за кілька днів неодноразово спробував висадитися в річковій зоні – це південь Дніпровської системи островів.

Волошин розповів, що на острові Бугаз ворог намагається висадитися, окупувати певний плацдарм і з півдня здійснити форсування річки.

Водночас речник запевнив, що окупантам це не вдається, і їхні спроби поки що марні.

Він наголосив, що українські захисники тримають цей напрямок і намагаються відбити всі спроби загарбників здійснити подібні дії, але деяким росіянам все ж вдається проникати туди.

Угода США та України охоплює лише 57 копалин і передбачає військову підтримку за новими умовами

У міжурядовій угоді між Україною та США про створення інвестиційного фонду відновлення упущені деякі важливі деталі.

Це відображено в тексті документа, підписаного у Вашингтоні.

Під час переговорів сторони вирішили розділити угоду на кілька окремих частин, опустивши кілька ключових, зокрема політично чутливих, аспектів співпраці.

У документі йдеться, що американські компанії не матимуть переважного доступу до українських надр. Вони не отримають “право правої руки” на отримання ліцензій на видобуток, але матимуть рівний доступ до аукціонів або переговорів про купівлю ресурсів.

Також варто підкреслити, що в угоді перераховано тільки 57 видів мінеральних ресурсів, на які поширюється співпраця. Документ не поширюється на видобуток інших корисних копалин і не зачіпає доходи України від інфраструктури, чого хотіли США на ранніх етапах переговорів.

Однак Білий дім інвестуватиме у фонд за рахунок нової військової допомоги Києву. В угоді зазначено, що якщо уряд США передасть ЗСУ зброю, боєприпаси, технології або навчання, то еквівалентна вартість цієї допомоги буде зарахована як внесок до фонду. Це означає, що будь-яка підтримка США України тепер буде комерційна, тобто за гроші.

У документі не розглядаються механізми управління фондом, а також не йдеться про те, що протягом перших 10 років Вашингтон не отримуватиме дохід від фонду, а інвестуватиме всі надходження у відновлення Києва.

Зазначається, що ці пункти мають бути обумовлені в окремій технічній угоді, яка зараз перебуває на стадії розробки.