Росія запустила по Україні цієї ночі “Іскандер” і 85 безпілотників: наслідки

У ніч на 16 серпня Росія завдала удару по Україні балістичною ракетою “Іскандер-М” і 85 безпілотниками. У результаті атаки є наслідки від 24 безпілотників у 12 точках.

Про це повідомили в Повітряних силах у Telegram.

За даними військових, російські окупанти обстріляли прифронтові райони в Сумській, Донецькій, Чернігівській та Дніпропетровській областях.

До 8 ранку сили ППО збили або придушили 61 ворожий дрон на півночі та сході України.

За словами Сергія Лисака, голови Дніпропетровської ОВА, російська атака спричинила кілька пожеж в області. Також загарбники використали безпілотники для атаки на Покровську громаду в Синельниківському районі. Пожежі спалахнули на території фермерських господарств.

Він також розповів, що росіяни били по Нікополю вночі з артилерії, а також використовували FPV-дрони.

Варто зазначити, що українська армія не повідомляла про збиття або удар “Іскандером”.

Трамп припустив можливу підготовку до тристоронньої зустрічі з президентами України та РФ

Президент США Дональд Трамп після переговорів із Путіним на Алясці заявив, що може відбутися зустріч між ним, президентом Володимиром Зеленським та лідером Кремля.

Про це він сказав в інтерв’ю Fox News.

На його думку, і Зеленський, і Путін хотіли б присутності Трампа на їхній зустрічі про мир, тому він буде там. А тепер, імовірно, триває підготовка.

Зі слів президента США незрозуміло, хто саме організовує зустріч і на якій стадії вона перебуває.

На запитання, чи впевнений він у тому, що миру можна досягти за відносно короткі терміни, Трамп відповів ствердно, додавши, що “за досить короткі терміни”.

Американський лідер також високо оцінив саміт на Алясці, додавши, що “добре, коли великі ядерні держави розмовляють”.

Після Аляски: Трамп перекладає відповідальність за мир на Зеленського – що це означає для України

Після зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Анкориджі президент США в ефірі Fox News заявив, що сторони “узгодили багато пунктів”, але залишилися “один-два важливі” питання, і тепер “це залежить від президента Зеленського”, закликавши також активніше долучатися європейців.

За його словами, нової угоди поки немає, проте він оцінив підсумки як “10 із 10” і не анонсував жодних нових санкційних кроків, роблячи акцент на подальшому діалозі. У публічній площині це виглядає як зміна рамки: від очікувань тиску на Москву – до перекладання м’яча на поле Києва. Саме таку оптику закріпили постсамітні коментарі Трампа в інтерв’ю “Hannity”, а також синхронізовані повідомлення низки медіа. 

Конкретних параметрів “домовленостей” озвучено не було. У медіапросторі раніше циркулювали припущення про можливі територіальні обміни чи “заморозку” фронту, однак офіційних підтверджень цьому немає; навпаки, Київ послідовно заявляє про неприйнятність рішень, що підривають територіальну цілісність України. За підсумками Аляски прозвучала й інша важлива деталь: Трамп публічно допускає власну участь у потенційній зустрічі Зеленського з Путіним, якщо така відбудеться, що підсилює роль Вашингтона як головного модератора процесу – у разі якщо процес узагалі стартує. 

Для України сигнал із Анкориджа має щонайменше три виміри.

Перший – переговорний. Коли Білий дім комунікує “прогрес із Москвою” і водночас перекладає відповідальність за наступний крок на Київ, зростає ризик тиску на українську сторону із пропозиціями “припинення вогню” без належних гарантій безпеки, контролю за виконанням і механізмів повернення санкцій у разі зриву домовленостей Росією.

Другий – коаліційний. Наголос Трампа на більшій участі Європи означає, що саме ЄС може стати ключовим контрбалансом у збереженні лінії на недопущення “миру” ціною українського суверенітету – або ж, навпаки, каналом для просування компромісів, вигідних Кремлю.

Третій – інформаційний. Риторика про “теплий” результат зустрічі, навіть без реальної угоди, працює на внутрішню політику США й Кремля, зсуваючи дискусію від відповідальності агресора до готовності жертви “йти на мир”. 

Що далі? Бачимо кілька базових сценаріїв із різним рівнем ризику для Києва.

Перший – старт формату з участю США, де Україна отримує запрошення на тристоронню зустріч і у відповідь на “режим тиші” домагається зобов’язуючих гарантій: ППО, довгострокового фінансування, графіка поставок озброєння та юридично закріплених “snapback”-санкцій у разі порушень Росією.

Другий – посилення політичного тиску з Вашингтона у випадку, якщо Київ відкине рамку, яку публічно продав Трамп. Це загрожує затримками або умовністю підтримки й створює для РФ стимул затягувати бойові дії, граючи на виснаження.

Третій – “миття рук” США: мінімізація залучення під приводом “небажання Києва домовлятися”, що перекладає тягар війни на Європу і підвищує ставки для нашої обороноздатності.

Четвертий – ревізія лінії Трампа під тиском європейців і американських “яструбів” – повернення до жорсткіших санкційних сценаріїв і стримування, але з ризиком нової хвилі ескалації з боку Кремля.

На даному етапі жоден із них не оформлено в політичне рішення – маємо радше медійну архітектуру післяінтерв’ю. 

У Рівному ТЦК вчотирьох намагалися запхати українця в бусик: жінки чинили опір

У Рівному стався інцидент за участю представників ТЦК (Територіального центру комплектування) і цивільних, під час якого воєнкоми намагалися силою мобілізувати чоловіка, а жінки чинили їм опір.

Відповідні відео поширилося в місцевих Telegram-каналах.

Судячи з кадрів, четверо працівників військкомату схопили чоловіка, повалили його на землю і силоміць намагалися затягнути до свого мікроавтобуса, однак йому вдавалося вириватися.

Очевидцями мобілізації стали жінки, які записували ці дії на камеру і намагалися відбити українця у воєнкомів.

На записі видно, як одна з жінок спробувала заступитися за чоловіка, але співробітник ТЦК вдарив її ногою, відштовхнувши в бік. Тим часом автор відео кричить їм, що у чоловіка “є документи”, ймовірно, маючи на увазі про відстрочку.

Залишається невідомим, чи вдалося ТЦК мобілізувати громадянина, оскільки відеоматеріал обривається.

Україна створює власну систему ППО для захисту неба – глава Мінцифри

Для посилення захисту повітряного простору Україна розробляє інноваційний комплекс ППО класу “повітря-повітря”. Над проєктом працює команда MaXon, що входить до технологічного кластера Brave1.

Про це повідомив глава Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров.

За його словами, протидія ворожим безпілотникам – ключове завдання української оборонної індустрії.

Подробиць про технічні можливості нової системи Федоров не розкрив, проте наголосив, що йдеться про платформу з власною системою наведення і швидкісними перехоплювачами.

Поки що не повідомляється, коли цей комплекс розпочне повноцінне бойове чергування. Однак, за словами міністра, на сьогодні система вже проходить випробування в умовах, наближених до бойових, на території Київщини та Чернігівщини.

Крім того, він сказав, що команда розробників успішно завершила перший етап залучення інвестицій серед інвесторів Freedom Fund та Defender Ventures. Наступний раунд фінансування фірма планує використати для прискорення досліджень і розширення виробництва нової розробки.

Також Федоров додав, що MaXon інтегрує технологічні рішення інших представників Brave1 у свій проєкт.

На Закарпатті пасажирський поїзд зійшов із рейок: деталі

У Закарпатській області стався інцидент із пасажирським потягом, який прямував за маршрутом Запоріжжя – Солотвино: три вагони зійшли з колії. Ніхто з тих, хто перебував у поїзді, і персоналу не постраждав.

Про це написала пресслужба залізничної компанії у своєму Telegram-каналі.

Перевізник вибачився за вимушені затримки і повідомив, що вже шукає шляхи розв’язання транспортних питань у регіоні, а також оцінює, скільки часу знадобиться на усунення наслідків аварії.

Причини події з’ясує спеціальна комісія, проте попередня версія – деформація залізничного полотна через екстремально високу температуру повітря.

У зв’язку з тим, що трапилося, маршрут приміського поїзда Королево – Батьово тимчасово скорочено до станції Виноградів. Пасажирам поїзда Солотвино – Київ рекомендовано очікувати інформації про можливий об’їзд.

У залізничній компанії пообіцяли, що всі пасажири будуть доставлені до місця призначення.

Пізніше представники перевізника уточнили, що три вагони з людьми вже вирушили до кінцевої точки маршруту – Солотвино. Поїзд із Солотвина до Києва вийде за розкладом, але складатиметься з цих самих вагонів, а ділянку, де тривають відновлювальні роботи, пасажири подолають із пересадкою та об’їздом.

Норвегія відправить Україні майже 100 млн дол для закупівлі газу на зиму

Норвегія виділяє для України додатковий мільярд крон – понад 98 мільйонів доларів – щоб закупити природний газ до наступної зими.

Таке рішення розміщено на офіційному порталі уряду Норвегії.

За словами очільника МЗС Еспена Барта Ейде, український президент Володимир Зеленський звернувся до Осло з проханням допомогти Києву пережити зиму з теплом і світлом, тому вони відгукнулися на цей заклик.

Відомо, що цей транш іде на додачу до попереднього пакета допомоги – ще одного мільярда крон, який було виділено на купівлю газу в березні 2025 року.

Кошти, як і раніше, надходитимуть через Європейський банк реконструкції та розвитку і призначені для потреб НАК “Нафтогаз України” – для придбання газу в партнерів із західних країн.

Очікується, що загальний обсяг підтримки, наданої Норвегією 2025 року, дасть змогу забезпечити блакитним паливом, а відтак – теплом та електрикою, приблизно мільйон українських родин в опалювальний період 2025-2026 років.

Імпортований газ планується використовувати не тільки для поточних потреб, а й для створення аварійних запасів на випадок нових ударів окупантів по газовій інфраструктурі.

Ці заходи реалізуються в рамках норвезької ініціативи “Нансен для України”. Від початку вторгнення загарбників 2022 року Осло вже перерахувало Україні приблизно 448 млн дол виключно на закупівлю газу.

Аляска як тест для України: що насправді стоїть за самітом Трампа й Путіна

15 серпня в Анкориджі Дональд Трамп і Володимир Путін проводять перші очні переговори у США з часу повномасштабного вторгнення РФ. Формальна мета – протестувати можливість швидкого припинення вогню, але політична “ціна” будь-якого сценарію безпосередньо зачіпає український суверенітет і систему безпеки Європи.

Зустріч відбувається на військовій базі Joint Base Elmendorf-Richardson, після низки ультимативних заяв Білого дому та візиту до Кремля спеціального посланця Трампа Стіва Віткоффа. Київ публічно відкидає “обмін територіями” і наполягає: жодних рішень щодо української території без участі України. 

Контекст зустрічі – різкий підйом ставок Вашингтоном. Наприкінці липня Трамп дав Москві 10 днів на погодження припинення вогню, інакше погрожував “вторинними” тарифами до 100% для країн, що купують російські енергоносії (удар насамперед по Індії та Китаю). Дедлайн минав тиждень тому, але напередодні Аляски тон зсунувся до “спроби домовитися” без негайного прориву. Переговори анонсовані як особиста бесіда тет-а-тет із перекладачами та спільний брифінг. 

Умовно на столі три траєкторії – усі вони ризиковані для України, але з різними наслідками.

Перша – “мир за рахунок Донбасу”. Частина американських і європейських коментаторів допускає, що Москва наполягатиме на юридичному “закріпленні” всієї Донецької і Луганської областей під російським контролем в обмін на загальнофронтове припинення вогню та замороження лінії зіткнення на півдні. Навіть якщо така розкладка обговорюється неформально, вона впирається в публічні позиції Києва (“жодних обмінів”) і самих США (заяви напередодні саміту про відсутність рішень щодо території без України). Реалізувати її можна лише через тиск на Київ і союзників – від скорочення допомоги до обмеження розвідданих, – що послаблювало б українські позиції на полі бою саме під час “заморозки”. 

Друга – “тиша спочатку, торг потім”. Гіпотетична угода про негайне припинення вогню без попередніх територіальних рішень в обмін на поступки США (санкції, деякі політичні визнання) виглядає привабливою риторично, але в реальності розбивається об правові та політичні бар’єри: від ордера МКС на арешт Путіна – до стійкої коаліції санкцій, які важко “розмотати” без відкату репутаційних гарантій Заходу. Для України така “тиша” без безпекової архітектури й механізмів примусу Москви швидко перетвориться на паузу перед наступним витком війни. 

Третя – “зняття напруги без великої угоди”. Після жорсткої тарифної риторики сторони можуть просто відійти від краю ескалації: Вашингтон тимчасово не запускає вторинні тарифи, Москва демонструє кілька кроків “доброї волі” (декларації, “дорожні карти”, часткові обмеження ударів). Це дасть кожній стороні можливість заявити про “прогрес”, але для України означатиме підвішений стан і повзучу легалізацію статус-кво на фронті. 

Для України саме зараз важливо, що формула “нічого про Україну без України” має бути перетворена на робочі запобіжники: письмова фіксація, що будь-які наступні рішення приймаються лише у форматі за участі Києва; синхронізація з ЄС і Британією, які готують власні інструменти гарантій і навіть миротворчих місій на випадок реального перемир’я. Також, якщо в Анкориджі не буде прориву, Україні доведеться жити в режимі “плинної підтримки” США: потрібен план “Європа+”, де Лондон і Париж закривають критичні спроможності ППО/ППО-моря, контрБпЛА, боєприпаси й інструкторські програми. Сигнали з Лондона про готовність діяти “в перший день перемир’я” свідчать, що такий контур можливий – і його варто пришвидшити дипломатично вже сьогодні.

Крім того, Києву слід комунікувати чіткі “червоні лінії” для будь-якого подальшого тристороннього формату: відсутність територіальних поступок; обов’язкові безпекові гарантії з правом негайної допомоги у разі порушення перемир’я; виведення російських військ із прифронтових буферів; обмін полоненими та повернення депортованих дітей; поетапне зняття санкцій – лише за верифікований прогрес. Такі рамки не лише унеможливлюють “поганий мир”, а й позбавляють Кремль вигоди від затягування гри.

Нарешті, слід пам’ятати про символізм майданчика. Аляска – це не “нейтральна територія”, а тест на здатність Вашингтона поєднати жорсткі важелі економічного тиску з дипломатією, не підміняючи інтереси України короткотерміновою деескалацією. І саме якість цих запобіжників – а не заголовки про “історичну зустріч” – визначить, чи стане Анкоридж відправною точкою до справедливого миру, чи лише паузою перед новим витком війни. 

У 2026 році у медиків в Україні збільшиться зарплата – глава МОЗ

Наступного року в Україні заплановано новий перерахунок базових окладів для медичних працівників. Так, сімейні лікарі за наявності 1 800 підписаних декларацій зможуть розраховувати на мінімальну базову зарплату в 35 тис грн.

Про це розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону.

Він уточнив, що зараз тільки запущено процес – серпень буде присвячений роз’ясненням, напрацюванню, спілкуванню зі співробітниками відомства, а у вересні-жовтні вже буде відстеження затребуваності ініціативи.

Ляшко зазначив, що в українській медицині гостро стоїть питання нестачі фахівців, нагадавши, що для медиків, які наважуються працювати в селах або на прифронтових територіях, передбачені так звані «підйомні» – виплати для облаштування на новому місці. Після цього з’являється шанс отримати службове житло.

Очільник МОЗ розповів, що вперше цьогоріч Київ заклав у бюджет 100 мільйонів гривень на випадок, якщо лікар приїжджає до закладу і відповідає всім вимогам, прописаним постановою Кабміну.

За його словами, медик може звернутися до керівництва лікарні, далі інформація надходить через обласну адміністрацію до МОЗ, яке переказує кошти на придбання житла, виходячи з розрахункової вартості за затвердженою методикою.