Уродженці України та Білорусі запустили дрон над будівлями уряду в Польщі: одного депортують

У столиці Польщі було затримано двох іноземців — 21-річного громадянина України та 17-річну громадянку Білорусі. Вони несанкціоновано запустили безпілотник над будівлями уряду та резиденцією президента. Тепер молодій людині загрожує депортація.

Про це розповів місцевий телеканал RMF 24.

Представник польських спецслужб Яцек Добжинський поінформував, що дрон вдалося знешкодити, а операцію не можна назвати шпигунською, оскільки це була необережність і необізнаність.

Видання пише, що в результаті польські правоохоронці прийняли рішення про депортацію 21-річного українця, а також виписали йому штраф у розмірі 4000 злотих, що еквівалентно 46 тис грн. В’їзд до Польщі та інших країн Шенгенської зони для нього закритий на найближчі п’ять років.

Що стосується 17-річної громадянки Білорусі, її статус обмежився роллю свідка, тому після дачі показань її відпустили.

Слідство не виявило ознак шпигунства в діях затриманих. Їм інкримінували лише порушення закону про авіацію.

Свириденко: США вперше інвестували в Україну в рамках договору про надра

Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) оголосила про перше вкладення в Інвестиційний фонд відновлення США-Україна в розмірі 75 млн дол. Аналогічну суму виділяє і Київ, що в сумі дає стартовий капітал фонду в 150 млн дол.

Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в своєму Telegram.

Вона підкреслила, що повноцінна діяльність Фонду нарешті запускається, так що з сьогоднішнього дня почалася операційна робота. Серед пріоритетних напрямків — енергетика, інфраструктурні проєкти та видобуток стратегічно важливих мінералів. Україна планує реалізувати три великі ініціативи до кінця 2026 року.

Свириденко нагадала, що угода будується на принципах паритетної участі: Київ бере на себе такі ж фінансові зобов’язання, як і американські партнери.

Це рішення відкриває шлях до фінансування масштабних проєктів, створення сучасних виробництв, нових робочих місць і впровадження технологій, які посилять економіку та безпеку України.

Український прем’єр додала, що для країни та для американського бізнесу інвестиції Вашингтона стають надійною гарантією безпеки.

Німеччина змінила думку в питанні заморожених російських активів – Bloomberg

Німеччина змінила курс і тепер рішуче виступає за те, щоб використовувати заморожені російські активи для підтримки України.

Про це повідомляє Bloomberg.

Нещодавно Берлін виявляв обережність, побоюючись нашкодити іміджу європейського фінансового центру і дотримуючись принципу державного імунітету.

Однак тепер, як зазначає агентство, німецьке керівництво стурбоване тим, що якщо США знизять рівень допомоги, основне навантаження з підтримки України ляже на плечі найбільшої економіки ЄС. У зв’язку з цим Німеччина наполягає на максимально ефективному використанні заморожених російських коштів.

У статті йдеться, що в цілому в Європі і серед партнерів по G7 набирає обертів ідея направити ці активи на додаткові потреби української оборони. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен раніше говорила, що Євросоюзу необхідно терміново знайти новий механізм фінансування України, використовуючи саме ці ресурси.

За її словами, за допомогою доходів від заморожених російських активів можна видати Україні кредит у якості репарацій. Однак мова не йде про пряме вилучення активів, чого продовжують домагатися США і ряд східноєвропейських держав.

За інформацією видання, це питання планують підняти на зустрічі низки міністрів фінансів ЄС у Копенгагені цього тижня, а також на саміті європейських лідерів у жовтні. Очікується, що остаточне рішення буде прийнято на зустрічі 23-24 жовтня.

Окупанти атакують артилерією та авіацією перед киданням у бій піхоту – Демченко

Ворожі війська на фронті продовжують атакувати позиції ДПСУ переважно піхотними групами, уникаючи застосування техніки. Найбільш напружена ситуація спостерігається на Покровському, Краматорському та Сіверському напрямках.

Про це на брифінгу повідомив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.

За його словами, щоденні штурми позицій підрозділів передують масовим обстрілам, у тому числі з авіації – ворог скидає керовані авіабомби, намагаючись знищити укріплення ДПСУ перед тим, як кинути в бій піхоту.

Водночас Демченко підкреслив, що його відомство активно розвиває свої можливості, зокрема в застосуванні ударних безпілотних авіаційних комплексів. Завдяки цьому російські штурмові групи несуть втрати ще на підступах до українських позицій.

Спікер ДПСУ зазначив, що фахівці намагаються нарощувати озброєння, особливо в частині розвідувально-ударних дронів, оскільки головне завдання – зберігати життя українських військових і знищувати загрозу заздалегідь.

Він додав, що така тактика дозволяє мінімізувати втрати українських захисників і суттєво стримувати наступальні дії противника.

Громадяни України винні у низьких пенсіях і зарплатах: Гетманцев назвав причини

Головна причина низьких пенсій і зарплат бюджетників криється в масовому ухиленні від податків. Україна щорічно втрачає мільярди гривень через це, а окремі організації покривають це.

Про це заявив голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев у розмові з “Новини.LIVE”.

За його словами, поки корупція і “тінь” йдуть рука об руку, країна приречена на бідність. Навіть у мирні роки Україна не була багатою, а зараз, коли на оборону і безпеку йде 60% всіх витрат, ситуація тільки погіршилася.

За оцінкою політика, майже 50% економіки країни функціонує поза легальним полем. Це означає, що бюджет недораховує податкових надходжень приблизно на 900 млрд грн.

Особливу увагу Гетманцев приділив становищу вчителів, назвавши їх найбільш незахищеним прошарком серед працівників бюджетної сфери. Він підкреслив, що держава роками ігнорує потреби педагогів, позбавляючи їх гідної оплати праці та поваги в суспільстві.

На даний момент, за його даними, середній дохід вчителя в Україні становить близько 15 тис грн, що еквівалентно приблизно 350 доларам — менше, ніж у Молдові та багатьох інших країнах.

Гетманцев зазначив, що за таких умов педагоги змушені шукати підробіток, замість того щоб віддавати всі сили навчанню дітей. Якщо Україна не почне інвестувати в підтримку і розвиток вчителів, це може обернутися катастрофою для майбутнього всієї країни.

Верховна Рада схвалила закон про введення посади військового омбудсмена

У середу, 17 вересня, Верховна Рада підтримала в другому читанні і остаточно затвердила законопроект про військового омбудсмена.

Про це стало відомо з прямої трансляції засідання.

За прийняття документа висловилися 283 депутати, з них 190 — представники партії “Слуга народу”. Проти не виступив жоден парламентарій, проте 18 утрималися від голосування.

Згідно з повідомленням прес-служби Ради, новий закон передбачає, що військовий омбудсмен стежитиме за тим, щоб в оборонному секторі дотримувалися права військовослужбовців, резервістів, мобілізованих громадян під час зборів, учасників добровольчих формувань територіальних громад, а також осіб, які беруть участь у русі опору на тимчасово окупованих територіях. До сфери контролю омбудсмена потраплять і правоохоронці, задіяні на фронті.

Основне завдання — виявляти випадки порушення прав, аналізувати передумови та обставини, які до цього призводять, а також розробляти пропозиції щодо їх запобігання та усунення.

Військовий омбудсмен зможе готувати висновки та рекомендації, адресовані командирам, структурам військового управління та іншим держорганам, щоб підвищити рівень захисту прав. Крім того, йому доручено розглядати звернення та проводити перевірки щодо ймовірних порушень.

Закон наділяє уповноваженого правом запитувати і отримувати всю необхідну інформацію, включаючи відомості з обмеженим доступом. При цьому він не має права розкривати деталі особистого життя заявників без їх згоди.

Призначення на посаду військового омбудсмена і звільнення здійснює глава держави. Щороку до 30 березня омбудсмен зобов’язаний звітувати про свою роботу перед президентом і Верховною Радою.

Плани України на 2026 рік: думка експерта щодо продовження війни

Літній наступ російської армії 2025 року завершився: Москва не досягла поставлених цілей, а Збройні Сили України відбили атаки на Донеччину. Військові аналітики відзначають, що російські війська здобули лише локальні тактичні успіхи, але не змогли прорватися вглиб української території.

Проте аналітики застерігають не радіти зарано: хоч мобілізаційна система Росії виснажена, а економіка перевантажена, Кремль усе ще має реальних союзників і нафтові доходи для продовження війни. Водночас в Україні звучать попередження про внутрішні ризики: політичні еліти ні в опозиції, ні при владі не повинні відволікатися на передвиборчі кампанії замість концентрації на обороні країни .

Український уряд також готується до затяжного конфлікту. При підготовці держбюджету-2026 закладено “альтернативний сценарій”, за яким бойові дії триватимуть увесь наступний рік. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив: у базовому сценарії війна закінчиться у 2025 році, але практичним вважають варіант продовження бойових дій у 2026-му. Показово, що вже влітку 2025-го міністр оборони розрахував потреби армії на 2026 рік щонайменше у 120 млрд доларів. Ці кошти планують частково залучити від партнерів (приблизно половину суми), що свідчить про масштабну підтримку війни з боку західних союзників.

Програма підготовки до 2026 року: рекомендації експертів

У цих умовах військовослужбовець і громадський діяч Микола Мельник запропонував “програму війни на 2026 рік” – мінімальний набір з 9 пунктів, необхідних уже зараз для підготовки до весняної кампанії. Серед ключових рекомендацій експерта – такі:

  1. Перевести економіку на воєнні рейки – мобілізувати промисловість, фінанси й кадровий ресурс на потреби оборони.

  2. Заборонити виїзд за кордон чоловіків від 16 років – аби не втратити важливий мобілізаційний резерв.

  3. Ліквідувати корупцію у виробництві озброєнь – забезпечити прозорість і чесність у державних оборонних замовленнях.

  4. Активно впроваджувати роботизацію армії – розширювати використання бойових роботів та безпілотних систем, адже власних піхотних ресурсів може не вистачити.

  5. Організувати масову базову загальновійськову підготовку (БЗВП) – проводити масштабні навчання для цивільних і студентів, щоб мати резерви навчених бійців.

  6. Збільшити матеріально-технічне забезпечення ЗСУ з жорстким контролем використання ресурсів – уникнути розкрадань і “лівих” списань обладнання.

  7. Посилити інформаційну підтримку армії – включити потужніші пропагандистські інструменти, щоб підтримувати моральний дух населення і бійців.

  8. Підвищити морально-психологічне забезпечення бійців – ширше залучати психологів, волонтерів і капеланів для підтримки військових на передовій.

  9. Берегти життя та здоров’я українських солдатів – приділяти особливу увагу безпеці військ, їхньому медичному і соціальному захисту .

Для розуміння масштабу цих завдань: уже відомо, що оборонні потреби 2026 року вимірюються десятками мільярдів доларів. Міністр оборони Шмигаль повідомляв, що на потреби ЗСУ в наступному році необхідно щонайменше $120 млрд, причому Україна вже домовляється з партнерами ЄС і НАТО про половину цієї суми. Тож ініціативи експертів зі зростання фінансування армії, розвитку техніки та соцпідтримки військових цілком відповідають офіційним оцінкам уряду.

Таким чином, як видно з офіційних прогнозів і думок військових аналітиків, Україні слід готуватися до затяжної війни: усі названі заходи спрямовані на зміцнення обороноздатності країни та підготовку до активних бойових дій у 2026 році.

До Києва приїхала голова Європарламенту Роберта Мецола і відкрила постійне представництво

Сьогодні, 17 вересня, до Києва з робочим візитом прибула голова Європарламенту Роберта Мецола. Її зустрів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Про це стало відомо з її допису в мережі Х.

Повідомляється, що у європейського політика запланований насичений графік зустрічей — вона має намір провести переговори як з українськими депутатами, так і з президентом Володимиром Зеленським.

Мецола написала, що минуло 1300 днів з початку вторгнення Росії, і вона знову в Україні з чітким сигналом підтримки від Європарламенту. Як блок був з українцями з самого початку, так і надалі залишатиметься поруч.

Також вона розповіла, що відвідала меморіальну стіну, де вшанувала пам’ять загиблих воїнів, які боролися за свободу і незалежність України від агресора.

Пізніше під час виступу в сесійній залі Верховної Ради глава ЄП анонсувала в Києві відкриття постійного представництва цієї структури. Вона додала, що це була обіцянка Європи, яку вона виконує.

У своїй промові вона окремо виділила необхідність посилення санкційного тиску на російську сторону, повернення незаконно вивезених українських дітей і підтримки українських військових.

У Литві дітей почали вчити поводитися з дронами біля російського кордону

Біля російського кордону Міністерство оборони Литви запустило першу із запланованих дев’яти шкіл, де підлітків від 10 років і дорослих навчатимуть не тільки пілотуванню дронів, а й їхньому складанню з подальшим програмуванням.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Як пояснив один з керівників оборонного відомства Томас Годляускас, запуск подібних навчальних центрів — крок нарощування оборонного потенціалу країни, особливо з огляду на сусідство з Росією та Білоруссю.

Викладач школи Міндаугас Тамосайтіс уточнив, що учні освоюють управління FPV-дронами, квадрокоптерами і однокрилими апаратами.

Він зазначив, що в навчальному закладі міста Таураге, що всього в 20 км від Калінінграда, школярі тренуються на комп’ютерних симуляторах, додавши, що діти дуже захоплені цим заняттям.