Інвестувавши понад мільярд доларів, Росія змогла налагодити масове виробництво дешевих, але ефективних безпілотників типу “Молния-2”, які дедалі активніше застосовуються проти України.
За оцінками військових аналітиків, ці дрони становлять серйозну загрозу не лише для передових позицій, а й для прифронтового тилу на глибину до 50 кілометрів. Масовість, простота конструкції та можливість використання у великих групах роблять їх інструментом системного тиску на українську оборону.
Зведений загін так званого “центра передовых беспилотных технологий” противника – ЦПБТ “Рубикон”, який діє на Покровському та Краматорському напрямках із листопада 2025 року, проаналізував власний досвід застосування БпЛА “Молния-2”, оснащеного супутниковим зв’язком Starlink. За висновками командування цього підрозділу, ефективність таких дронів значно зросла через обмежені можливості української протиповітряної оборони в нічний час у ближній тактичній зоні, особливо під час використання тактики “рою”. Додаткову перевагу забезпечує інтеграція системи Starlink, яка підвищує стабільність зв’язку та точність наведення.
Окремо російська сторона відзначає вигідне співвідношення “ціна-результат”, оскільки “Молния-2” є відносно дешевим у виробництві, але здатним завдавати суттєвих втрат. Також наголошується на доцільності збільшення ваги та об’єму бойового навантаження, що підвищує ймовірність гарантованого ураження цілей.
На відміну від базової версії, “Молния-2” має командний модуль, захищений від перешкод, а також систему донаведення на ціль. Дальність польоту цього безпілотника сягає 50 кілометрів, а корисне навантаження може становити до 10-12 кілограмів. Крім вибухових речовин, дрон здатен нести міни, гранати або інші типи бойового оснащення. Це робить його універсальним засобом, який можна застосовувати не лише як дрон-камікадзе, а й для розвідки або навіть як платформу для запуску FPV-дронів.
За наявними даними, російське військово-політичне керівництво протягом восьми місяців минулого року інвестувало у виробництво “Молния-2” понад один мільярд доларів. На спеціально створеному заводі “Атлант-Аеро” в Таганрозі, за цими ж оцінками, було виготовлено понад 900 тис таких безпілотників. Навіть якщо припустити, що ці цифри перебільшені щонайменше вдвічі, йдеться про сотні тисяч одиниць, здатних створювати постійний тиск на систему протиповітряної оборони України.
Аналітики порівнюють цю загрозу з “бойовою сараною” – масовим і виснажливим фактором, який може перевантажувати оборонні можливості та створювати небезпеку для тилової інфраструктури в зоні до 50 кілометрів від лінії фронту. Дешевий, технологічно простий і водночас багатофункціональний дрон стає елементом нової тактики, спрямованої на системне виснаження противника.
“Молния-2” може використовуватися для розвідки, нанесення ударів, доставки вибухівки, а також як носій інших безпілотних систем. Саме поєднання масовості, автономності та гнучкості застосування робить ці дрони серйозною загрозою для українських військ, логістичних маршрутів і прифронтових населених пунктів.
Ставка Росії на масове виробництво дешевих безпілотників свідчить про зміну підходу до ведення війни, де вирішальну роль відіграє не лише технологічна складність озброєння, а й його кількість. Для України це означає необхідність посилення протиповітряної оборони ближньої зони, розвитку засобів радіоелектронної боротьби та вдосконалення систем виявлення дронів у нічний час. Інакше загроза з повітря може стати постійним фактором ризику не лише для фронту, а й для цивільної інфраструктури поблизу лінії бойових дій.
