Росія планує нові удари по енергетичних об’єктах і районах поблизу АЕС

Україна має підтверджену інформацію про підготовку Росією нових ударів по енергетичному сектору та критичній інфраструктурі, зокрема по об’єктах і мережах, пов’язаних з атомними електростанціями.

Про це повідомив заступник постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ростислав Палагусінець.

Українська делегація закликала держави-члени ОБСЄ перейти від політичних заяв до конкретних дій. Йдеться про прискорення постачання систем протиповітряної оборони та боєприпасів, посилення захисту від ракетних і дронових атак, а також про нарощування політичного, економічного й дипломатичного тиску на Росію.

“Ми маємо достатньо інформації про підготовку до подальших російських ударів по нашому енергетичному сектору та інфраструктурі, включно з об’єктами та мережами, що обслуговують наші атомні електростанції”, – наголосив Палагусінець.

Він зазначив, що атаки на енергетичну інфраструктуру в зимовий період мають не лише гуманітарні наслідки, але й підривають міжнародні зусилля з пошуку шляхів врегулювання війни. За його словами, Україна демонструє готовність до діалогу, тоді як Росія продовжує застосовувати методи терору та насильства.

За даними української сторони, від початку поточного опалювального сезону Росія здійснила 256 авіаударів по енергетичних і критично важливих об’єктах. Починаючи з 11 січня, атаки на енергетичну інфраструктуру фактично набули щоденного характеру.

Окремо Україна подякувала міжнародним партнерам за підтримку енергетичного сектору. Зокрема, було відзначено польську ініціативу “Тепло для Києва”, у межах якої вдалося зібрати понад один мільйон доларів. Також подяку висловили майже 24 тисячам приватних донорів і країнам-партнерам, серед яких Норвегія, Велика Британія, Німеччина, Італія та Австрія.

Наречена ексміністра Кулеби запропонувала українцям грітися вібраторами

Наречена колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби Світлана Павелецька викликала резонанс у соцмережах після своєї заяви про альтернативний спосіб зігрівання в холодну пору року.

Про це повідомляють користувачі соціальних мереж, які поширили фрагмент відео з її висловлюванням.

Павелецька запропонувала використовувати вібратори як засіб для обігріву, зазначивши, що деякі з них нагріваються до температури 38 градусів. Таким чином, за її словами, можна “нормально зігрітися” навіть за відсутності опалення.

Заява швидко поширилася в мережі та викликала активне обговорення. Частина користувачів сприйняла її як жарт, інші – як недоречний коментар на тлі складної енергетичної ситуації в країні.

Офіційних пояснень або уточнень щодо контексту висловлювання Павелецька наразі не надала.

В Україні презентували дрон-матку Gara Neith: запускає три FPV-дрони на відстань понад 50 км

Українські інженери розробили новий безпілотний апарат Gara Neith, здатний транспортувати і випускати до трьох FPV-дронів на відстані понад 50 км.

Про це інформує Defender Media.

Там йдеться, що дрон-матка створений на основі попередньої версії Gara, проте отримав ряд нових можливостей. Багатофункціональний апарат не тільки доставляє і запускає FPV-дрони, але і веде повітряну розвідку, ретранслює сигнали і допомагає наводити озброєння на цілі.

Gara Neith розрахований на корисне навантаження понад 16 кг, що дозволяє застосовувати його з різними видами боєприпасів. Модель оснащена електродвигуном, двома камерами і вертикальним зльотом, здатна перебувати в повітрі до 2,5 годин, керується на відстані до 75 км і фіксує людину на відстані до 2 км. Гранична дальність польоту – 180 км.

“Європа стала проблемним континентом”: Трамп виступив на форумі в Давосі

Сьогодні, 21 січня, президент США Дональд Трамп звернувся до учасників Всесвітнього економічного форуму в Давосі, де торкнувся теми російсько-української війни і неодноразово піддав критиці європейські країни.

Про це стало відомо з прес-конференції, опублікованої Білим домом.

Ключові заяви американського лідера:

– Європа рухається в неправильному напрямку. За останні десять років цей континент став проблемним. Головні проблеми – міграційна криза і падіння припливу інвестицій.

– Трамп бажає Європі величі, а Британії – процвітання, тому європейцям варто відмовитися від культури, яку вони вибудували за останні 100 років. США не цікавлять слабкі партнери, їм потрібні тільки сильні союзники.

– Вашингтон виступає проти “зеленої” енергетики і зацікавлений у поверненні атомної енергії в ЄС.

Замість того, щоб будувати неефективні, збиткові вітрові електростанції, ми їх демонтуємо. Замість того, щоб закривати енергетичні заводи, ми їх відкриваємо”, – сказав глава Білого дому.

– Він згадав про нове озброєння США, здатне знищити все одним ударом.

– Американська сторона має намір розпочати переговори про купівлю Гренландії, не маючи наміру захоплювати острів силою. Трамп назвав данців невдячними, а Гренландію – “шматочком льоду”.

Ми хочемо шматочок льоду для безпеки світу, а вони не дають. Ми ніколи нічого більше не просили. У них є вибір: погодитися, і ми будемо дуже вдячні, або сказати ні, і ми це запам’ятаємо”, – заявив американський лідер.

– Трамп нагадав, що Данія капітулювала у Другій світовій війні за 6 годин, не зумівши захистити ні себе, ні Гренландію. Тоді острів перейшов під захист США, а після війни був повернутий. Він припустив, що зараз данці говорили б німецькою або японською мовами.

– Президент повідомив про плани зустрітися з українським колегою Володимиром Зеленським, додавши, що Путін “хоче підписати мирну угоду”, і обидва лідери будуть “дурнями”, якщо не сядуть за стіл переговорів найближчим часом.

– Він упевнений, що саме країни ЄС, а не США, мали б взяти на себе провідну роль у врегулюванні ситуації в Україні через територіальну близькість, а Європа і НАТО не цінують зусилля Вашингтона.

У Чехії обговорюють скорочення підтримки для українських біженців

У Чехії нова парламентська коаліція планує переглянути міграційні правила, а також скоротити низку пільг, якими зараз користуються біженці з України.

Про це інформує “Радіо Свобода”, посилаючись на заяву спікера парламенту і лідера руху SPD Томіо Окамури.

Він вважає неприпустимим, щоб безпека жителів Чехії відсувалася на другий план, поки країна продовжує надавати притулок особам, які систематично порушують закони, і ігнорує, що для деяких діє інший правовий режим. Окамура підкреслив, що законодавство має бути однаковим для всіх без винятку.

Крім того, спікер парламенту піддав критиці рішення ЄС про продовження тимчасового захисту для українців до весни 2027 року.

За інформацією газети, представники чеських популістських сил обмежуються лише гучними заявами, не розкриваючи деталей можливих змін. Проте це викликає побоювання серед українських переселенців, які проживають у Чехії.

Член Організації допомоги біженцям Станіслава Сладекова звернула увагу на те, що окремі політики навмисно підтримують ворожість до українців, виставляючи їх винуватцями різних труднощів країни.

Зокрема, за її словами, на громадян України намагаються перекласти відповідальність за зростання злочинності, подорожчання житла і збої в роботі системи охорони здоров’я, хоча подібні звинувачення не мають реальних доказів.

Європарламент схвалив прискорений розгляд кредиту в 90 млрд євро для України

Члени Європарламенту підтримали ініціативу щодо запуску “посиленої співпраці” для надання Україні фінансової допомоги на суму 90 млрд євро.

Про це йдеться в офіційному повідомленні прес-служби органу.

Сьогодні, 21 січня, чиновники фактично посприяли рішенню Ради ЄС, схваливши застосування механізму посиленої співпраці, щоб Україна могла отримати позику в 90 млрд євро.

Відзначається, що домовленість про цей кредит була досягнута на зустрічі лідерів країн ЄС у Брюсселі 18 грудня 2025 року.

У зв’язку з тим, що Чехія, Угорщина і Словаччина вирішили не брати участь у підтримці цього, угода була оформлена через інструмент, який дозволяє бажаючим країнам ЄС об’єднуватися в окремих напрямках. Для запуску такої схеми потрібна згода Європарламенту.

Згідно з повідомленням, “за” проголосували 499 парламентаріїв, 135 депутатів виступили проти, ще 24 утрималися. Відомо, що днем раніше, 20 січня, в Європарламенті прийняли рішення прискорити розгляд самого кредиту і супутніх ініціатив.

Віткофф і Кушнер відправляться до Москви на переговори з Путіним

Завтра, 22 січня, спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер планують візит до Москви для зустрічі з главою Кремля Володимиром Путіним.

Про це Віткофф розповів на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі, пише Bloomberg.

За його інформацією, від росіян надійшло запрошення, що є досить серйозною заявою. Разом з Джаредом він вилітає до столиці країни-агресора в четвер увечері, а прилітає пізно вночі.

Віткофф стверджує, що американський президент Дональд Трамп все ще зосереджений на досягненні мирних домовленостей, і це питання нібито займає ключове місце в його планах.

Відзначається, що перед тим, як відправитися до Росії, 21 січня американські представники збираються зустрітися з українською делегацією. Після цього Віткофф має намір відвідати ОАЕ для участі в обговореннях у форматі робочих груп.

Посланець Трампа додав, що, за версією Києва, 90% роботи вже зроблено, з чим він згоден. Більш того, він переконаний, що зроблено навіть більше, оскільки всі учасники процесу зацікавлені в тому, щоб мирна угода була досягнута.

Зламаний діалог із Вашингтоном: чому Україна змінила плани щодо Давосу

Відмова президента Зеленського від поїздки на Всесвітній економічний форум у Давосі стала не просто корекцією робочого графіка, а політичним сигналом. За формальним поясненням про необхідність залишатися в Україні через удари по енергетичній інфраструктурі проступають глибші проблеми у діалозі з Вашингтоном.

Ще напередодні стало зрозуміло, що переговорний процес між Києвом і США зайшов у складну фазу. Візит української делегації до Маямі, який мав закласти основу для майбутніх домовленостей на рівні президентів, завершився без чітких публічних результатів. Київ обмежився загальними формулюваннями, а американська сторона взагалі не коментувала перебіг зустрічей. Така тиша лише посилила припущення: з ключових питань сторони не змогли досягти компромісу.

Очікувалося, що саме ці перемовини відкриють шлях до підписання в Давосі угоди про створення українсько-американського фонду відновлення та узгодження ширшого пакета домовленостей. Серед них – питання безпекових гарантій для України і позиція щодо майбутнього Донбасу. Москва наполягає на повному виведенні українських військ з регіону, тоді як Київ вважає такий сценарій неприйнятним. Відсутність будь-яких конкретних підсумків після Маямі дала зрозуміти: ці розбіжності нікуди не зникли.

Невдовзі інформація про можливе скасування візиту Зеленського до Давосу з’явилася в медіа. Згодом президент підтвердив, що не планує їхати до Швейцарії, пославшись на необхідність залишатися в країні для подолання наслідків російських атак на енергетичну систему. Водночас він визнав, що поїздка можлива лише за наявності готових документів і конкретних домовленостей щодо постачання Україні систем ППО, ракет та допомоги в енергетичному секторі. Фактично це прозвучало як визнання: ключові рішення досі не ухвалені.

Паралельно риторика Зеленського щодо США стала помітно жорсткішою. Він публічно зауважив, що Вашингтон так і не зміг зупинити російську агресію. Окремим акцентом стала його підтримка територіальної цілісності Данії на тлі заяв Дональда Трампа про можливе приєднання Гренландії до США. Ця тема, що загострила відносини між Вашингтоном і європейськими столицями, додала ще один вимір до і без того напруженого дипломатичного фону.

Для Києва Давос мав стати майданчиком, де разом з європейськими партнерами можна було б спробувати скоригувати американський підхід до мирного врегулювання. Українська сторона розраховувала переконати Трампа погодитися на американські гарантії безпеки для європейських сил, які можуть бути розміщені в Україні після завершення війни, а також пом’якшити вимогу щодо виведення українських військ із Донецької області. Однак після контактів у Флориді стало очевидно, що позиція Білого дому залишається незмінною.

Більше того, Трамп і раніше скептично ставився до ідеї безпекових гарантій. А з урахуванням нинішнього протистояння зі європейськими країнами через Гренландію простір для компромісів ще більше звузився. У такій ситуації поїздка Зеленського до Давосу могла перетворитися на політичну пастку: участь у неминучих дискусіях змусила б його відкрито займати позицію в конфлікті між союзниками. Поки що президент обирає більш обережну тактику, обмежуючись натяками на близькість до європейської позиції без прямого виклику Вашингтону.

В українському інформаційному середовищі ідея формування військового союзу з Європою без участі США викликала певний оптимізм. Водночас навіть прихильники такого підходу визнають: він несе значні ризики й не гарантує стабільної підтримки, на яку розраховує Київ.

Загальна динаміка свідчить про те, що проблеми у відносинах між Україною та США накопичуються. Показовою стала і заява Трампа про те, що Зеленський нібито затягує мирний процес. Однак найбільші виклики можуть з’явитися, якщо суперечка навколо Гренландії переросте у глибший розкол між США та Європою. У такому разі під загрозою опиниться вся система зовнішньої підтримки України, вибудувана з початку повномасштабної війни, а геополітичний ландшафт Європи може зазнати непередбачуваних змін.

НАБУ вручило підозру колишньому заступнику голови ОП у справі про розкрадання: деталі

НАБУ і САП пред’явили підозру екс-заступнику керівника Офісу президента і його родичу у справі про розкрадання понад 141 млн грн, призначених для виплат за “зеленим” тарифом.

Про це повідомило антикорупційне відомство в Telegram.

Правоохоронці не назвали імен фігурантів, проте відомо, що розслідування почалося після публікації журналістів Bihus.Info.

У 2023 році у виданні з’ясували, що сонячні електростанції, пов’язані з тодішнім заступником глави ОП Ростиславом Шурмою і його братом, продовжували отримувати гроші за “зеленим тарифом” до літа того року, незважаючи на те, що вже були відключені від об’єднаної енергосистеми країни.

Слідство стверджує, що в 2019-2020 роках група осіб встановила контроль над сонячними електростанціями сукупною потужністю близько 60 МВт на території Василівського району Запорізької області. Підприємства уклали контракти з держфірмою “Гарантований покупець” на продаж електроенергії за “зеленим” тарифом.

З початком повномасштабної агресії Росії ці об’єкти опинилися в окупації. Влітку 2022 року електростанції втратили зв’язок з енергосистемою України через пошкоджені лінії, а 90% виробленої двома з трьох підприємств енергії фактично йшло на потреби Запорізького залізорудного комбінату, який контролювали загарбники.

Проте, за даними НАБУ, учасники схеми продовжували подавати завідомо фіктивні відомості про виробництво та технічну готовність станцій, навіть коли ті були повністю знеструмлені. В результаті держпідприємство перерахувало 141,3 млн грн за електроенергію, яка не надходила в українську енергосистему.

Отримані кошти через мережу афілійованих компаній були легалізовані та розподілені між організатором схеми, його братом і членами їхніх сімей.

У рамках цієї справи підозру отримали дев’ять осіб, серед яких опинилися і екс-член наглядової ради Нафтогазу, топ-менеджери підконтрольних компаній і колишній комерційний директор Запоріжобленерго.