Автор: Микола Донченко

В Україні майже щотижня фіксують підпали відділень Укрпошти, пов’язані з виконанням компанією функцій із розповсюдження повісток.

Про це заявив генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський, коментуючи ризики та навантаження, з якими стикається національний поштовий оператор під час війни.

За його словами, масштаби проблеми залишаються малопомітними для суспільства, хоча компанія змушена постійно відновлювати пошкоджену інфраструктуру.

“Ніхто не каже, скільки нам підпалюють відділень і скільки ми їх ремонтуємо. Майже щотижня нам підпалюють відділення за те, що ми роздаємо повістки”, – сказав Смілянський.

Він наголосив, що Укрпошта належить до об’єктів військової інфраструктури та офіційно виконує контракт із Міністерством оборони України щодо доставки повісток. У зв’язку з цим усі працівники компанії, які є військовозобов’язаними, на 100% заброньовані від мобілізації.

Очільник компанії також підкреслив, що попри загрози та регулярні атаки на відділення, Укрпошта продовжує виконувати свої зобов’язання та забезпечувати роботу поштової мережі по всій країні.

Водії, які регулярно користуються трасою Київ-Одеса, повідомляють про різке погіршення стану дорожнього покриття.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

За словами очевидців, на окремих ділянках рух ускладнений через численні вибоїни, деформацію асфальту та відсутність належного утримання дороги, що створює загрозу безпеці руху.

Найбільші проблеми виникають на відрізках із високим трафіком вантажного транспорту. Автомобілі змушені різко знижувати швидкість або об’їжджати пошкоджені ділянки, що призводить до заторів і підвищує ризик дорожньо-транспортних пригод.

Водії також зазначають, що в темну пору доби або під час негоди небезпека зростає через погану видимість пошкоджень.

Користувачі дороги закликають відповідальні служби провести обстеження траси та вжити невідкладних заходів для ремонту, оскільки маршрут Київ-Одеса залишається одним із ключових транспортних коридорів країни.

В Україні можуть на законодавчому рівні обмежити або заборонити друк і поширення російської та російськомовної книжкової продукції. Відповідні зміни наразі опрацьовуються на рівні уряду після розгляду громадської петиції.

Про це повідомила міністер культури та інформаційної політики Тетяна Бережна.

За її словами, після того як торік петиція про повну заборону російськомовної друкованої продукції набрала необхідну кількість голосів, Держкомтелерадіо розпочало підготовку проєкту постанови. Документ має встановити чіткий юридичний механізм реалізації вже чинних законодавчих норм.

Міністер нагадала, що чинний закон про видавничу справу вже забороняє поширення окремих категорій продукції, однак нині йдеться про конкретизацію процедур і інструментів контролю.

“Є закон про видавничу справу, який забороняє поширення продукції чотирьох видів: такої, що пропагує війну, насильство і тоталітарні режими, виправдовує окупацію українських територій, створює позитивний образ держави-агресора або її інститутів і містить антиукраїнські смисли. Тобто на рівні закону це рамково закладено. На цей момент Держкомтелерадіо працює над постановою, щоб закласти конкретний механізм”, – повідомила Бережна.

Вона уточнила, що уряд розглянув петицію з вимогою повної заборони друку і поширення російськомовної книжкової продукції та активізував роботу над створенням юридичних інструментів із чітко прописаною процедурою. За словами міністерки, проєкт постанови стосуватиметься як російських, так і російськомовних книг.

З лютого 2022 року під час спроб незаконного перетину державного кордону України загинули більш як 70 чоловіків. Такі випадки фіксувалися протягом усього періоду дії обмежень на виїзд за межі країни в умовах повномасштабної війни.

Про це повідомив речник Державна прикордонна служба України Андрій Демченко.

“За весь час повномасштабного вторгнення і під час дії обмежень щодо можливості виїхати за межі України з лютого 2022 року ми зафіксували понад 70 смертей, коли чоловіки йшли на необдумані кроки, аби незаконно перетнути кордон”, – зазначив він.

За словами Демченка, найбільша кількість смертельних випадків припала на 2023 та 2024 роки. Найчастіше люди гинули під час спроб перетину кордону на річкових ділянках, де існує підвищена небезпека через сильну течію, холодну воду та складні погодні умови.

Водночас у ДПСУ зазначають, що у порівнянні з попереднім роком кількість спроб незаконного перетину кордону зменшилася майже вдвічі. Попри це, прикордонники щодня продовжують затримувати десятки порушників, які намагаються залишити країну поза встановленими правилами.

Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає річну відстрочку від мобілізації для чоловіків віком від 18 до 25 років, що добровільно пройшли військову службу за контрактом строком один рік під час дії воєнного стану. Відповідне рішення підтримали 243 народні депутати.

Про ухвалення законопроєкту №13574 повідомили у Верховній Раді України.

Згідно з документом, військовозобов’язані та резервісти цієї вікової категорії, які були звільнені з контрактної служби на законних підставах, не підлягають призову на військову службу протягом 12 місяців з дня звільнення. Водночас закон не обмежує їх у праві повторно вступити до лав Сил оборони за власним бажанням.

У пояснювальних матеріалах зазначається, що норма спрямована на стимулювання добровільної служби та створення зрозумілих і прогнозованих умов для молодих військовослужбовців, які виконали контрактні зобов’язання в умовах воєнного стану.

Документ набуде чинності після підписання президентом України Володимиром Зеленським та офіційного опублікування. Закон почне діяти з наступного дня після публікації.