Порожні мирні домовленості: чому без реальних гарантій безпеки будь-яке перемир’я втрачає сенс

На початку березня 2025 року світ облетіла новина, що Кремль нібито готовий стати посередником у переговорах між командою президента США Дональда Трампа та Іраном щодо іранської ядерної програми.

В оточенні Трампа вже лунають голоси, буцімто “Москва допоможе Вашингтону досягти компромісу” – і це свідчить про миротворчий потенціал Росії, який, на думку протрампівських консерваторів, можна поширити й на українську кризу. Утім, якщо розглянути питання без чергового піару та порожніх обіцянок, стає зрозуміло: пропоновані “угоди” не наблизять реального припинення вогню в Україні, адже основна перешкода полягає у відсутності надійних гарантій безпеки для Києва.

“Надійність” гарантій: у чому вся складність

Для будь-якого перемир’я, чи то між США й Іраном, чи між Україною та Росією, ключове слово – надійність. Це поняття неодноразово досліджувалося у військовій теорії та теорії ігор, починаючи з робіт американського вченого Томаса Шеллінга, який свого часу розглядав модель “стримування”. На простому прикладі: під час “холодної війни” у Західному Берліні розміщувалася відносно невелика кількість військ США та їхніх союзників, які фізично не могли зупинити величезну армію Варшавського договору. Проте їхня присутність була своєрідним тригером (tripwire): якщо ворог завдасть удару по цих військах, Сполучені Штати відчують зобов’язання відповісти рішуче, аж до повномасштабної конфронтації.

Цей механізм вважається ефективним, коли:

1.Держава, що розгортає тригерні війська, справді готова піти на ескалацію й відреагувати потужно, якщо їх знищать.

2.Вона має достатній військовий потенціал, аби цю ескалацію витримати й перемогти супротивника.

У Західній Європі за часів «холодної війни» американські сили стримували СРСР саме тому, що ніхто не сумнівався у готовності Вашингтона (з усіма його ядерними боєзарядами) відповісти на атаку. Тоді збереження статус-кво в Берліні фактично вважали справою національної честі США. Сьогодні ж, коли йдеться про Україну, ситуація кардинально інша.

Чому гарантії від Трампа не працюють

Багато оглядачів у США кажуть: “Якщо Трамп справді не бажає підтримувати Україну, то чому б не запропонувати їй альтернативні механізми безпеки?” Але річ у тому, що “тригерна” присутність військ Штатів (тобто кілька тисяч американських солдатів на українській землі) Трамп вже фактично виключив. Про це публічно заявляв віце-президент Джей Ді Венс, стверджуючи, що «не розуміє, навіщо ризикувати американськими життями».

Отож, залишається ідея, що “якісь інші країни” Європи нададуть Україні свої війська. Але чи дійсно, наприклад, Франція чи Велика Британія будуть готові ставити свої підрозділи під загрозу прямого зіткнення з Росією, щоб захищати Україну? Особливо з огляду на те, що США можуть відмовитись від обов’язків у разі ескалації. Прецеденти історії (наприклад, безпомічна місія ООН у Боснії на початку 1990-х) доводять, що без американського втручання формат “трипвайра” часто перетворюється на фікцію.

Історичні «порожні обіцянки» та український досвід

Для України ця історія болюча, оскільки вже не раз звучали гучні “гарантії” безпечного майбутнього:

Будапештський меморандум 1994 року, де Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на обіцянки США, Британії та Росії поважати суверенітет і цілісність держави. Росія зрадила цю обіцянку, окупувавши Крим у 2014 році, а Захід відповів лише санкціями, а не військовою допомогою “миттєвого” типу.

Мінські домовленості (I і II) 2014–2015 років, розроблені за участі Німеччини й Франції. Вони так і не забезпечили ні сталого миру, ні реального повернення Донбасу під контроль Києва, що на практиці стало вигідніше Москві, адже залишило на роки “заморожений конфлікт”.

Як справедливо зауважує президент Володимир Зеленський, Україна готова до будь-яких переговорів, але їй потрібні реальні гарантії. Саме тому він вимагає вступу в НАТО як найефективнішої форми захисту. Однак Трамп публічно виключає можливість членства України в НАТО. На додачу й теоретичні “американські миротворці” в нашій державі опинилися під сумнівом.

За таких умов розмови про “швидке припинення вогню” виглядають ілюзорними: якщо Україна не отримає надійних тригерів, то не може покладатися на одну лише “підписану угоду”. І Москва, й Захід вже довели, що розраховувати на їхню чесність без потужних механізмів примусу до миру — справа ризикована.

Висновок: обережно з “порожніми пропозиціями”

Сценарій, де Росія виступає “чесним посередником”, виглядає занадто суперечливим. У контексті України риторика Кремля зведена до звинувачень самого Києва: мовляв, Україна “провокує”, “створює загрозу для росіян”, “тому й змушені були реагувати”. Так само з Іраном Москва діє, керуючись власними вигодами, а не глобальною безпекою.

Як свідчить досвід XX і XXI століть, якщо Україна чи будь-яка інша країна не отримає від Заходу чітких і підкріплених реальними механізмами гарантій (наприклад, розгортання боєздатних міжнародних сил, готових вступати у протистояння, або офіційного вступу до оборонного союзу), будь-які мирні домовленості залишаться паперовою угодою без надійного “трипвайра”. А розмови про “гарну волю” Москви чи то Вашингтона перетворяться на звичайні піар-сюжети, не здатні зупинити нові обстріли і не принесуть довготривалого спокою ані Україні, ані світу.

Україна підписала меморандум із виробником IRIS-T для посилення ППО

Україна уклала важливу угоду з німецькою компанією Diehl Defence, яка виробляє системи протиповітряної оборони IRIS-T.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство оборони України.

“Захист українського неба та міст — наш пріоритет. Підписана угода відкриває шлях до великих індустріальних проєктів, які дозволять посилити спроможності української протиповітряної оборони”, — наголосив міністр оборони України Рустем Умєров.

За його словами, меморандум передбачає потрійне збільшення постачання ракет та систем ППО, що є важливим кроком на шляху до зміцнення української обороноздатності.

“Дякую Diehl Defence за довіру та готовність до співпраці. Важливо, що провідні світові оборонні компанії роблять крок назустріч Україні. Вільний світ — на нашому боці, і разом ми відкриваємо нові можливості для посилення оборони”, — підкреслив Умєров.

Він також додав, що Міністерство оборони України продовжує активно працювати над розвитком вітчизняного оборонно-промислового комплексу та його інтеграцією в європейську безпекову екосистему.

Підписання меморандуму дозволить значно посилити український повітряний щит та забезпечити додаткове постачання критично важливих оборонних систем.

Під Білим домом розгорнули найбільший прапор України (ФОТО)

У суботу, 8 березня, біля Білого дому у Вашингтоні відбулася масштабна акція на підтримку України, під час якої учасники розгорнули найбільший у світі синьо-жовтий стяг.

Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на журналістку “Голосу Америки” Катерину Лісунову та незалежного журналіста і фотографа Алехандро Альвареса.

Акцію організували активісти української діаспори та небайдужі громадяни США під гаслом “Не кидай Україну”. Учасники протесту виступили з вимогою не лише відновити постачання зброї та обмін розвідданими, а й припинити будь-які переговори з російським президентом Володимиром Путіним, якого вони назвали агресором.

Журналістка “Голосу Америки” Катерина Лісунова поділилася відеозаписом з місця події, на якому видно значну кількість протестувальників, що вийшли на підтримку України.

Акція викликала неоднозначну реакцію серед прихильників Дональда Трампа. Зокрема, протрампівський журналіст Нік Сортор поставив під сумнів джерело фінансування акції, запитуючи:

“Хто заплатив за цей ВЕЛИЧЕЗНИЙ український прапор, який сьогодні розгорнули перед Білим домом? Скільки сотень тисяч це коштувало? Я гарантую вам, що мої податкові долари якимось чином фінансували це”, — написав він у соціальних мережах.

Сенатор-республіканець Майк Лі також відреагував на протест, заявивши: “Жодного пенні Україні”.

До критики приєднався і мільярдер Ілон Маск, який закликав запровадити санкції проти десяти найбільших українських олігархів, особливо тих, хто має розкішні маєтки в Монако.

“І це негайно припиниться. Це ключ до головоломки”, – додав Маск.

Раніше посадовець вже заявляв, що у разі припинення роботи системи Starlink лінія фронту України може зруйнуватися, оскільки ця супутникова система є “основою української армії”.

ЗСУ відбивають атаки на Сумщині та завдають втрат ворогу: актуальні дані з фронту

Від початку доби на фронті зафіксовано 101 бойове зіткнення, повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.

Сили оборони України успішно стримують ворожі штурми на прикордонних територіях Сумської області. Як зазначив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, російські штурмові групи намагалися прорватися у напрямку траси від Юнаківки до Суджі в Курській області. Однак українські захисники активно протидіють агресору та завдають йому значних втрат.

“Росії як ніколи потрібні якісь перемоги, якісь можливості розповісти що-небудь пафосне для своїх громадян, і вони не шкодують, як бачимо, своїх бійців, зокрема допускаючи дуже ризиковані операції. Ми маємо зараз там гарячу точку. Росіяни будуть концентрувати там усі зусилля, сподіваючись на Курському напрямку мати бодай якийсь успіх, який би дозволив їм вести переговори зі США”, — зазначив експерт з питань національної безпеки, військовослужбовець ЗСУ Іван Варченко.

Крім того, у Курській області оператори 6-го полку “Рейнджер” Сил спеціальних операцій успішно знищили позиції російських військ. Унаслідок операції було ліквідовано 8 російських військових.

За словами військового аналітика, співробітника СБУ (2004–2015) Івана Ступака, російські війська вже протягом семи місяців не можуть досягти вагомих успіхів на фронті, навіть залучивши північнокорейських військових.

На інших напрямках фронту також тривали інтенсивні бої. На Куп’янському напрямку противник намагався штурмувати поблизу Степової Новоселівки, Нової Кругляківки та Загризового. На Лиманському напрямку ворог атакував біля Новомихайлівки, Мирного та Зеленої Долини. У районі Краматорська окупанти здійснили дві спроби прориву біля Часового Яру та Білої Гори.

На Покровському напрямку тривали бойові зіткнення в районах Променя, Андріївки, Олександрополя, Покровська, Сергіївки та Новоолександрівки. Окрім цього, противник завдав авіаудару по населеному пункту Леонтовичі.

“Ми маємо динамічну оборону зараз, і росіяни втратили темпи своїх наступальних операцій. По суті, ми розуміємо, що та розвідка, яка нам зараз доступна наша, зокрема й фронтова розвідка, показує, що і потенціал російських окупантів зараз, а не тільки темпи, значною мірою втрачено. І стрибкоподібно вони не зможуть його наростити, тобто їм потрібен час, можливо тривалий час для того, щоб якимось чином знову зібрати ударні або схожі на ударні угруповання, здатні проводити ось такі уповільнені, але наступальні операції”, — наголосив Іван Варченко.

Під Вовчанськом підрозділ “Скорпіон” разом із воїнами роти ударних безпілотних авіаційних комплексів “Фурія” знищили російську точку зльоту дронів, дві антени зв’язку та комплекс відеоспостереження “Муром-М2”, який окупанти замаскували під шпаківню. Унаслідок цього було знешкоджено 26 російських солдатів.

За даними Генштабу ЗСУ, втрати армії РФ в Україні склали понад 883 500 військових. Лише за минулу добу було ліквідовано 1 000 окупантів, а також знищено 4 танки, 12 бойових бронемашин, 24 артилерійські системи, 1 РСЗВ, 3 засоби ППО, 148 безпілотників, 35 крилатих ракет і 116 одиниць автомобільної техніки та цистерн із пальним.

Лінія фронту України впаде без системи Starlink – Маск

Генеральний директор компанії SpaceX Ілон Маск заявив, що система супутникового зв’язку Starlink є ключовою опорою для української армії, і в разі її відключення лінія фронту зазнає критичного удару.

Про це Маск повідомив у соцмережі X.

“Я буквально кинув виклик Путіну у фізичному бою віч-на-віч над Україною, і моя система Starlink — це основа української армії. Вся їхня лінія фронту впаде, якщо я її відключу”, — написав Маск.

Він також висловив своє обурення затяжною війною в Україні та закликав до мирного врегулювання конфлікту.

“Що мене обурює, то це багаторічна бійня у патовій ситуації, яку Україна неминуче програє. Той, хто справді небайдужий, по-справжньому думає і по-справжньому розуміє, хоче, щоб м’ясорубка зупинилася. Мир зараз”, — підсумував Маск.

Нагадаємо, раніше керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що Україна вже має альтернативу супутниковій інтернет-системі Starlink і висловив упевненість, що її відключення не станеться.

Росіяни використали газопровід для прориву під Суджею: українські сили у складній ситуації

Українські військові опинилися у складній ситуації в районі міста Суджа Курської області через несподіваний прорив російської піхоти, яка використала трубу газопроводу для перекидання штурмової роти.

Про це повідомив головний редактор сайту “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов.

“Сьогодні виявлено прорив ворожої піхоти в районі міста Суджа – росіяни використали трубу газопроводу, щоб непомітно для дронів перекинути штурмову роту, і вклинилися в наші бойові порядки”, – написав Бутусов.

За інформацією низки українських ЗМІ, йдеться, ймовірно, про підземні труби газопроводу “Уренгой-Помари-Ужгород”, якими до 1 січня 2025 року здійснювали постачання російського газу до Європи через територію України. Діаметр такої труби становить 1,4 метра, що могло дозволити російським військовим приховано проникнути на українські позиції.

Раніше російські військові пабліки повідомляли, що армія РФ розпочала штурм Суджі.

Юрій Бутусов також підтвердив складне становище українських підрозділів у Курській області.

“Фронт санітарної зони вузький, і ворог з флангів взяв під щільний вогневий контроль наші шляхи сполучення. Тепер ситуація там важча, ніж на всіх інших ділянках фронту”, – зазначив журналіст.

На його думку, утримання плацдарму в Курській області більше не виправдане з військової точки зору.

“Політичні мотиви всім зрозумілі, але має бути чисто військова логіка. Зараз ми втратили вигідне положення на Курщині – і тактичне, і оперативне. Потрібні рішення”, – підкреслив Бутусов.

Франція і Німеччина на межі конфлікту через військовий бюджет ЄС – FT

Франція і Німеччина перебувають на межі конфлікту через 150 млрд євро, які Єврокомісія запропонувала виділити на збільшення військового виробництва в країнах-членах ЄС.

Про це пише видання The Financial Times.

Автор повідомляє, що Євросоюз планує взяти ці кошти і використати їх для збільшення виробництва зброї, але питання про те, чи повинна зброя закуповуватися тільки у європейських виробників або у зовнішніх, залишається предметом суперечок.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступає за ідею залучення таких союзників, як Велика Британія і Туреччина. Тоді як президент Франції Еммануель Макрон наполягає на тому, щоб віддати перевагу виключно європейським виробникам.

У статті наголошується, що інтерес Парижа очевидний – він володіє найбільшим в ЄС оборонним комплексом з повним циклом виробництва всіх основних видів озброєнь. У зв’язку з цим Франція сама хоче “домінувати” на цих базах.

У Брюсселі побоюються, що розбіжності можуть загальмувати ініціативу, як це вже було раніше, коли французи зажадали запровадити низку обмежень на постачання військової продукції з третіх країн.

Відомо, що тепер у Єврокомісії є 10 днів, щоб підготувати остаточну пропозицію, що враховує думки ключових країн.

Зеленський про удар по Добропіллю: “Такі удари показують, що цілі в Росії незмінні”

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ракетний удар російських військ по Добропіллю на Донеччині є черговим свідченням того, що Москва не змінює своїх агресивних намірів щодо України.

Про це голова держави написав у своєму Telegram-каналі.

“Такі удари показують, що цілі в Росії незмінні. Тому дуже важливо продовжувати робити все для захисту життя, зміцнювати нашу ППО, посилювати санкції проти Росії. Має зламатися все, що допомагає фінансувати війну”, – наголосив Зеленський у своєму зверненні в Telegram.

Президент нагадав, що ввечері 7 березня російська армія завдала удару по центру Добропілля двома балістичними ракетами. Після прибуття рятувальних служб окупанти здійснили повторний удар, цілеспрямовано вдаривши по рятувальниках.

Внаслідок обстрілу загинули 11 осіб, ще 30 отримали поранення, серед них п’ятеро дітей. Пошкоджено вісім п’ятиповерхових житлових будинків, адміністративну будівлю та пожежну машину.

Російські війська систематично атакують українські регіони різними видами озброєння, використовуючи ударні дрони, ракети, керовані авіаційні бомби (КАБи) та системи залпового вогню (РСЗВ).

Попри очевидні факти, керівництво Росії продовжує заперечувати причетність до цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, які призводять до загибелі мирного населення та руйнування житлових будинків, шкіл, лікарень та інших об’єктів критичної інфраструктури.

США спробують примусити Україну до “Стамбульського” варіанту врегулювання

На початку 2025 року світові ЗМІ розповіли про несподівану ініціативу – адміністрація Дональда Трампа, звернулася до Кремля з проханням долучитися до переговорів з Іраном щодо ядерної програми.

За інформацією джерел, Трамп під час телефонного дзвінка запропонував, щоб Москва взяла участь у зустрічах, які відбуваються між США та Іраном, що має на меті спростити досягнення компромісу з питань ядерної політики та регіональних конфліктів. Пресс-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “Росія готова зробити все, що в її силах, щоб сприяти вирішенню проблем” між Вашингтоном і Тегераном. Також на переговорах у Ер-Ріяді обговорювалися питання за участю високопоставлених американських чиновників, зокрема, з госсекретарем Марком Рубіо.

Проте ця новина має далеко не один вимір. За словами деяких аналітиків, такі кроки зі сторони США слугують для того, щоб примусити Україну погодитися на “Стамбульський мир”, який в реальності буде означати фактичну капітуляцію. Адміністрація Трампа вже оголосила про припинення постачання озброєння та фінансової допомоги Україні – рішення, яке несе загрозу її безпеці. Україна, за словами політиків, отримає лише незначні залишки допомоги попередніх періодів, навіть якщо формально погодиться на нові умови.

Якщо врахувати, що Трамп отримав від Москви відмову щодо припинення вогню, а позиція РФ, за словами Сергія Лаврова, залишається незмінною – основою є проект Стамбульської угоди 2022 року плюс визнання України всіх “нових” територій, – то подальші переговори можуть відбуватися за російською схемою. У цьому сценарії українському керівництву доведеться зіштовхнутися з вибором: або погодитися на умови, які фактично означатимуть відмову від суверенітету, або шукати альтернативний шлях, який вимагатиме єдності та мобілізації всіх ресурсів країни.

Відповіддю на такий сценарій має стати не розламання духу, а, навпаки, посилення національного єднання. Україна повинна мобілізувати всі свої ресурси для боротьби з агресором, а також поглибити співпрацю у сфері безпеки з країнами ЄС, Великобританією, Туреччиною та навіть Китаєм. Водночас, критично важливо зміцнити діалог із американськими партнерами, адже лише комплексний підхід і тісна координація дозволять переконати адміністрацію Трампа переглянути свою позицію.

Водночас, представники західних експертів і журналісти вже попереджають: без чітких гарантій безпеки Україна не зможе вистояти в умовах примусу до мирного урегулювання. Так, деякі політики в США висловлюють думку, що будь-яке мирне врегулювання, позбавлене гарантій національної безпеки, створить передумови для подальших агресивних дій Росії.

Таким чином, якщо Трамп і його команда прагнуть продемонструвати “миротворчу” позицію, то реальність виглядає зовсім інакше: умови, які пропонуються, фактично примушують Україну відмовитися від своїх ключових вимог щодо територіальної цілісності та безпеки. І хоча адміністрація США може виступати як гарант переговорів, насправді її стратегія спрямована на те, щоб послабити українську обороноздатність і відтягнути країну від позицій, які забезпечують її незалежність.

Україна повинна бути готова протистояти такій політиці. Лише зберігаючи національне єднання та активно шукаючи альтернативні джерела підтримки, держава зможе зберегти свою суверенність та забезпечити належний рівень безпеки для своїх громадян. В цьому контексті надзвичайно важливо вести конструктивний діалог як з європейськими партнерами, так і з іншими міжнародними акторами, щоб не допустити примусу до умов, які обернуться для України стратегічною поразкою.