Нові контракти для мобілізованих: чи з’являться у військових чіткі терміни служби та демобілізації

Україна продовжує шукати способи зробити проходження військової служби більш передбачуваним. Поряд із уже обговорюваним “Контрактом 18–24” влада планує запровадити й контракти для мобілізованих, аби закріпити зрозумілі терміни демобілізації.

Проте не всі військові вважають цю ідею вдалою – хтось чекає конкретних гарантій, а хтось побоюється, що обіцянки так і залишаться “на папері”.

Що пропонує влада

За словами заступника керівника Офісу президента Павла Паліси, ідея контрактів для мобілізованих полягає в тому, що громадяни, призвані у різний час, зможуть розраховувати на чіткі періоди служби. Наприклад, тих, кого мобілізували 2022 року, можуть звільнити через пів року після підписання контракту, призваних 2023-го – за 9–10 місяців тощо. Утім, існує ключова умова: “Ми не можемо оголити фронт”.

На думку влади, така система не лише підвищить мотивацію бійців, але й допоможе планувати ротацію. Проте поки це лише проєкт, подробиць якого не розкривають. Як наголошує Павло Паліса, треба “створити певні умови” – тобто забезпечити заміну тим, хто звільниться з армії.

Реакція військових та депутатів

Нардеп від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко переконаний, що чіткі терміни служби потрібні вже зараз, адже “деякі люди з 2022 року воюють, не знаючи, коли їх відпустять”. Він також критикує владу через відсутність реальних законопроєктів про демобілізацію й упевнений, що без розумної ротації зберегти стабільну армію не вдасться.

Військовослужбовець Данило Яковлєв зазначає, що контракти для мобілізованих де-факто вже існують, але пропонують незначні “переваги”. На його думку, якщо нова система контрактів не забезпечить реальних бонусів (скажімо, суттєве фінансове чи соціальне заохочення), мало хто зрадіє такій ініціативі.

Волонтери й активісти зауважують, що рівень мотивації в армії падає: бійці не розуміють, коли закінчиться їхня служба, а відсутність ясних термінів призводить до недовіри до командування.

Хто виграє від чітких термінів

Воєнні експерти говорять, що зрозумілі періоди служби можуть допомогти розв’язати проблему “вигорання” бійців, адже чимало з них із початку повномасштабної війни не мали жодної ротації додому. Якщо ж держава зможе “оновлювати” особовий склад, поділивши призовників на “хвилі” і даючи їм шанс повернутися до мирного життя, це позитивно вплине на бойовий дух.

З іншого боку, існує небезпека: якщо раптом одночасно звільнити велику групу бійців, нікому буде тримати передову. Саме тому, як наголошують в ОП, контракти для мобілізованих запрацюють лише після того, як знайдеться достатня кількість резервістів.

Скепсис і “підводне каміння”

Військовий Анастасія Блищик вважає, що ідея контракту логічна, та держава проґавила той час, коли варто було масово залучати резерви. Тепер, коли війна затягується, а кількість добровольців зменшується, доведеться продовжувати мобілізацію, щоб замінити тих, хто давно воює.

Інші бійці зауважують: “Якщо умови контракту стануть формальністю, мало хто погодиться добровільно подовжувати службу”. Вони хочуть розуміти, на які пільги й гарантії зможуть розраховувати і чи не перетвориться це на банальний механізм, що не дає їм реальної можливості звільнитися.

Демобілізація — коли і як

Усе впирається у відсутність законодавчо прописаних механізмів. Чи буде звільнення відбуватися поетапно, як враховуватимуться індивідуальні терміни та що робити, якщо “перемир’я” не настане або, навпаки, затримається. Такі питання хвилюють чи не кожного мобілізованого.

Нині ситуація така, що за чинного воєнного стану терміни контрактів автоматично подовжуються: “Є контракт – і є військовий стан, що автоматично продовжує його”, каже екс-нардеп і військовий Ігор Луценко. Тож контракти для мобілізованих у форматі “озвучимо термін, а далі подивимося” можуть здаватися багатьом “обіцянками без гарантій”.

Що далі

Говорячи про ініціативу ОП, можна підсумувати: держава прагне дати зрозумілий алгоритм тим, хто давно на фронті; без активної мобілізації відпустити досвідчених бійців насправді не вдасться; влада не є монолітною, тож різні групи чиновників по-різному ставляться до можливості демобілізації.

Якщо контракти дійсно стануть інструментом ротації, це зменшить напруження й відновить довіру в армії. Якщо ж усе лишиться черговою декларацією без чіткої юридичної бази й “прикриттям” для фактичної служби без строку, то на масовий ентузіазм розраховувати не варто. У будь-якому разі українські військові хочуть бачити конкретику — дати, суми, пільги — а не просто нові обіцянки.

США та Росія провели переговори в Саудівській Аравії: що відомо

В Ер-Ріяді завершилися переговори між представниками США та Росії за участі МЗС РФ Сергія Лаврова і держсекретаря США Марко Рубіо.

Про це повідомляють міжнародні ЗМІ.

Помічник президента РФ Юрій Ушаков зазначив, що переговори пройшли “непогано”, і сторони мали “серйозну розмову з усіх питань”. Він також підтвердив, що Москва та Вашингтон зацікавлені у “просуванні двосторонніх відносин”.

“Окремі команди переговорників почнуть контакти щодо України свого часу”, – додав Ушаков, не уточнюючи деталей.

Водночас представниця Держдепартаменту США Теммі Брюс підтвердила, що сторони домовилися створити “механізм консультацій” для усунення розбіжностей у двосторонніх відносинах, а також для “нормалізації роботи дипломатичних місій”.

“Обговорювалася необхідність якнайшвидшого завершення конфлікту в Україні таким чином, щоб він був стійким і прийнятним для всіх сторін”, – цитує Брюс агентство Reuters.

Крім того, за її словами, США та Росія прагнуть “закласти основу для майбутньої співпраці у сферах геополітичного інтересу, а також економічних та інвестиційних можливостей”. Вони можуть реалізуватися лише після успішного завершення війни в Україні.

Переговори в Саудівській Аравії не стали остаточними – сторони планують продовжити зустрічі.

Трамп пропонує завершити війну через перемир’я та вибори – євродепутат

Німецький депутат Європарламенту Сергій Лагодінський назвав потенційні пункти “мирного плану” президента США Дональда Трампа.

Про це політик повідомив на власній сторінці в “X”.

За словами Лагодінського, американський лідер пропонує ініціативу, яка передбачає спочатку оголошення перемир’я, потім проведення виборів, а вже після цього – підписання фінальної угоди.

У попередніх публікаціях ЗМІ також йшлося про те, що Трамп розглядає можливість встановлення перемир’я до Великодня, а початок виборчого процесу в Україні планується на серпень.

Ця стратегія також згадувалася в неофіційному “плані Трампа”, проте офіційного підтвердження вона поки що не отримала.

Як зазначають аналітики, ініціатива Трампа передбачає зміну української влади перед підписанням остаточного мирного договору, що може стати предметом обговорення серед міжнародних партнерів України.

У Варшаві відбувся провокаційний мітинг із закликами проти українців

У річницю Волинської трагедії у Варшаві відбулася акція, під час якої звучали антиукраїнські гасла.

Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita.

За інформацією журналістів, біля посольства України у Варшаві зібралася група осіб, які виступали проти українців у Польщі. Учасники акції тримали плакати із написами “Волинь, не забудемо, не пробачимо” та “Зеленський! Визнай геноцид польського народу”.

Серед організаторів протесту – Славомир Закржевський, координатор так званого “Руху за суверенітет польського народу”, а також Артур Чмок, представник “Русско-славянского объединения и возрождения” в Польщі. Обидві організації відомі своїми проросійськими позиціями та участю в інформаційних кампаніях, що поширюють кремлівські наративи.

Джерело: Telegram-канали

Крім того, під час заходу було помічено плакати із закликами “Хохол, повертайся додому”, що ще раз підкреслює спрямованість акції на розпалювання ворожнечі між народами.

Попри цю провокацію, офіційна Варшава неодноразово заявляла про свою підтримку України. Президент Польщі Анджей Дуда підкреслював, що обидві країни ведуть спільну боротьбу проти російської агресії.

Раніше в польському МЗС наголосили, що будь-які спроби використати історичні події для розпалювання ненависті та дестабілізації українсько-польських відносин грають на руку Кремлю.

Нагадаємо, що Польща є одним із ключових партнерів України, надаючи військову, гуманітарну та економічну підтримку в боротьбі з російським вторгненням.

Удар по укриттю ЧАЕС: рятувальники продовжують ліквідацію наслідків

Рятувальні служби продовжують ліквідацію наслідків російської атаки на Чорнобильську атомну електростанцію, що сталася 14 лютого.

Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

На цей момент три групи верхолазів розбирають пошкоджені конструкції укриття та гасять три осередки тління утеплювача покрівлі. Для контролю ситуації використовують безпілотник із тепловізором, який дозволяє моніторити рівень температури та якість повітря на місці події.

“Радіаційний фон на промисловому майданчику ЧАЕС не перевищує допустимих значень. Ситуація повністю контрольована”, — запевнили у ДСНС.

Що відомо про удар по ЧАЕС

У ніч на 14 лютого російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у захисне укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС.

За даними МАГАТЕ, внаслідок удару в конструкції утворився отвір діаметром близько 6 метрів. Через легкозаймисті матеріали у покрівлі виникла пожежа, яка підтримувалася залишками утеплювача.

Станом на 15 лютого рятувальники локалізували осередки займання та продовжують часткове розкриття пошкоджених конструкцій укриття для заповнення пустот вогнегасними речовинами.

Роботи ускладнюються через мінусову температуру, сніг та обмерзлість конструкцій. У ліквідації наслідків залучені шестеро рятувальників та дві одиниці техніки ДСНС.

Лавров категорично відкинув можливість територіальних поступок Україні

МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що під час будь-яких можливих переговорів про врегулювання війни в Україні питання територіальних поступок з боку РФ навіть не розглядатиметься.

Про це повідомляють Коментарі з посиланням на російське державне агентство.

“Погляньте, які звірства вони чинять на територіях, і ви хочете, щоб навіть думка якась була присутня на переговорах про врегулювання щодо того, що якимись територіями потрібно ще поступитися? Поступитися як, з людьми з російськими чи без людей, з одними рідкісноземельними металами?”, – заявив Лавров, використовуючи стандартну кремлівську риторику.

Водночас глава МЗС РФ натякнув, що США можуть відіграти роль у потенційних мирних ініціативах, заявивши, що “Сполучені Штати відіграють головну роль в українській кризі від самого початку”.

Раніше західні медіа та експерти припускали, що одним із варіантів припинення бойових дій міг би стати так званий “обмін жестами доброї волі”. Зокрема, йшлося про можливий вихід Сил оборони України з Курської області РФ в обмін на виведення російських військ із Запорізької та Херсонської областей.

В Одеській області підлітки осквернили могили загиблих захисників

Співробітники правоохоронних органів затримали підлітків, які вчинили акт вандалізму на могилах українських воїнів.

Про це інформує пресслужба поліції Одеської області.

16 лютого голова Курисівської громади Березівського району звернувся до правоохоронних органів з інформацією про те, що на місцевому цвинтарі було пошкоджено зображення на надгробках двох українських солдатів.

Співробітники правоохоронних органів з’ясували, що до події причетні двоє хлопчиків 13 років, які напередодні перебували на цвинтарі.

Повідомляється, що сім’ї, в яких мешкають ці підлітки, перебувають на обліку як такі, що знаходяться у важкій життєвій ситуації.

Наразі співробітники правоохоронних органів зареєстрували інформацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у справі про наругу над місцем поховання загиблих захисників України.

“В рамках провадження слідчі встановлюють всі обставини події, в тому числі суму матеріального збитку, спричинену рідним загиблих”, – йдеться у повідомленні.

По завершенні досудового розгляду до суду буде подано заяви про застосування заходів виховного впливу до неповнолітніх правопорушників, оскільки вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Захід мовчить щодо санкцій проти Порошенка: чому ЄС і США не поспішають реагувати

Указ Володимира Зеленського про введення санкцій проти колишнього президента України Петра Порошенка минув уже кілька днів, але міжнародна реакція на це рішення виявилася майже відсутньою.

Жодної офіційної заяви обурення чи принаймні “стурбованості” не прозвучало від американської адміністрації або від урядів країн Євросоюзу. Навіть західні посли в Києві, які зазвичай коментують резонансні кадрові чи політичні рішення, цього разу вважають за краще залишатися осторонь.

Єдиний впливовий голос із ЄС, який відкрито зреагував, — це Манфред Вебер, президент Європейської народної партії (ЄНП). У своєму зверненні на сайті ЄНП він висловив “здивування” через дії РНБО України і натякнув на ймовірне політичне підґрунтя санкцій. Вебер наголосив, що європейські партії очікують більше інформації про мотиви рішення, адже “зараз, у критичний період війни, дуже важливо зберегти єдність усередині України та не перетворювати внутрішньопартійні суперечки на фактор дестабілізації”.

Санкції також розкритикував колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт, відомий симпатією до Порошенка. Він попередив, що такі кроки “негативно вплинуть на репутацію” Зеленського серед європейських лідерів. Більдт підкреслив, що в минулому Порошенко мав бізнес-зв’язки в Росії, але й Зеленський теж не був цілком вільний від російських комерційних впливів.

Для багатьох західних політиків і дипломатів питання санкцій проти Петра Порошенка не увійшло до пріоритетів. У той час, коли увага Вашингтона більше зосереджена на пошуку шляхів деескалації війни і на призупиненні деяких програм підтримки іноземних держав, “внутрішня” політична боротьба в Україні відходить на другий план.

Більше того, офіційні особи з Євросоюзу, зазвичай уважні до будь-яких сигналів про “вибіркове правосуддя” чи “тиск на опозицію”, цього разу можуть триматися осторонь із кількох причин:

1. Війна як пріоритет: Для США і ЄС передусім важливе збереження стабільності і військового потенціалу України. Деталі “внутрішньополітичних конфліктів” не викликають такого резонансу, поки не загрожують єдності в протистоянні із зовнішнім агресором.

2. Відсутність активної підтримки Порошенка: Попри те, що Петро Порошенко свого часу мав у Європі певне політичне лобі, більша частина його союзників нині не перебуває у владних кріслах. Тож створювати великий розголос навколо “переслідування екс-президента” нікому не в інтересах — особливо якщо він уже не є ключовим партнером для Заходу.

3. Невизначеність позиції США: Нова адміністрація у Вашингтоні переглядає багато аспектів зовнішньої політики, і українські питання не завжди фігурують у пріоритетному списку. Тим більше, за умов активних переговорів про припинення війни або про зниження рівня військового фінансування для Києва “захищати” Порошенка може видатися дрібним тактичним кроком, що може ускладнити загальну гру.

Певна імовірність, що реакція Заходу все ж надійде, особливо якщо будуть оприлюднені факти про можливі порушення прав людини чи загрози демократії. Проте очевидно, що зараз “критика” обмежується окремими заявами Манфреда Вебера та кількох відставних європейських політиків. Видається, що Брюссель і Вашингтон більше турбують глобальні дилеми — від фінансування оборонної сфери України до майбутніх переговорів із Росією.

Санкції проти Порошенка стали внутрішньополітичним кроком, який поки не викликав гучного резонансу в західних столицях. Можливо, тому, що європейські й американські лідери не бажають втручатися в черговий “український політичний скандал”, особливо в той час, коли на кону стоїть питання війни та міжнародних переговорів. Позиція офіційного Києва теж змінилася: після багатомісячної критики ворогів зовнішньої підтримки Україна починає переходити до більш прагматичних дій із відстоювання своїх інтересів, не озираючись на можливі коментарі партнерів. За відсутності сильного лобі на Заході Петру Порошенку може бути непросто відстояти себе на міжнародній арені.

Мир через силу: Келлог заявив, що Україна має сама визначити свою перемогу

Спецпосланник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що визначення перемоги залежить від самих українців, однак передусім необхідно зупинити бойові дії.

Про це повідомляє Укрінформ.

“Який вигляд має перемога? Я думаю, що ви маєте поставити собі це запитання. Це запитання для України, тому що ви боретеся за своє місце”, — відповів Келлог на запитання українських журналістів.

Він наголосив, що українці демонструють неймовірну мужність у боротьбі, а жертви, на які їм довелося піти, є величезними. За його словами, він особисто бачив це під час візиту до Ізюма та інших міст на сході України.

Однак першочерговим завданням для встановлення миру, на думку Келлога, є припинення активних бойових дій.

Він наголосив, що в мирному врегулюванні необхідно враховувати далеку перспективу, згадавши при цьому Конрада Аденауера, який прагнув об’єднати Німеччину, але це вдалося зробити лише через десятиліття.

“Кінець кінцем Україна має бути суверенною, стабільною, успішною країною”, — підкреслив Келлог.

Раніше повідомлялося, що спецпосланник США наголосив на необхідності територіальних поступок з боку Росії для досягнення справедливого миру.