У німецькій АдН закликали українських біженців покинути ФРН і скасувати їм виплати

Один із керівників ультраправих з “Альтернативи для Німеччини” Тіно Хрупалла вважає, що українські громадяни в Німеччині нібито отримують виплати Bürgergeld “несправедливо” і запропонував біженцям повернутися на батьківщину.

Про це він заявив під час бесіди з телеканалом ZDF.

За його словами, у ФРН прибули біженці, які нібито необґрунтовано отримують місцеві соціальні виплати, тож їм варто виїхати назад у свою країну.

У діалозі з пресою Хрупалла також зазначив, що нібито на території України існують “в основному проросійські області”. За його підрахунками, близько трьох мільйонів українців були змушені покинути рідні домівки і шукати порятунку в Німеччині.

У зв’язку з цим посадовець сказав, що важливо обговорювати, які саме національні групи дійсно потребують захисту.

Крім цього, він висловився за якнайшвидше завершення війни, розв’язаної Росією проти України, навіть якщо для цього Києву доведеться поступитися частиною своїх земель.

Американські тарифи можуть скоротитися: Бессент розповів про причини та умови

Сполучені Штати готові послабити введені зустрічні мита на зарубіжні товари, якщо вдасться виправити “торговельні дисбаланси”.

Про це заявив міністр фінансів Скотт Бессент у бесіді з Nikkei.

За його словами, команда президента Дональда Трампа використовує мита насамперед для відновлення рівноваги в торговому балансі. Наразі дефіцит поточного рахунку Вашингтона сягнув позначки 1,18 трильйона доларів – це абсолютний максимум серед провідних економік світу.

Бессент підкреслив той факт, що настільки значний мінус у балансі може стати спусковим гачком для фінансових криз. Однак, коли він сказав, що взаємні тарифи – це “кубик льоду, що тане”, експерти визнали це за сигнал про те, що обмеження можуть бути пом’якшені або зовсім скасовані.

Американський міністр зазначив, що якщо промисловість повернеться в США, імпорт скоротиться, і баланс відновиться.

Він також додав, що переговори з тими країнами, з ким у Білого дому ще немає торговельних домовленостей, мають бути завершені до кінця жовтня.

Бессент зробив висновок, що митна політика – не тільки інструмент поповнення бюджету і щит для національних виробників, а й важіль тиску в зовнішній політиці, яким Трамп активно користується.

Керівник Rheinmetall незадоволений темпами будівництва заводу в Україні – звинувачує бюрократію

Гендиректор концерну Rheinmetall Армін Паппергер висловив розчарування швидкістю зведення підприємства з виробництва боєприпасів на українській території, покладаючи відповідальність за затримки на зайву бюрократію.

Про це він сказав під час презентації звіту підприємства.

За його словами, незважаючи на повільний прогрес, запланована потужність українського об’єкта вдвічі перевищуватиме початкові розрахунки.

Завод Rheinmetall у німецькому Унтерлюсі, розрахований на випуск 350 тисяч снарядів щорічно, вже практично готовий до запуску, тоді як український проєкт усе ще перебуває на етапі будівництва.

Паппергер зазначив, що контракт із Києвом уже укладено, але додав, що не задоволений тим, як йдуть справи.

Він розповів, що будівництво нового підприємства розпочато в Україні практично одночасно з Німеччиною, проте тільки на українській території поки що воно не завершене. Причина – надмірна паперова тяганина.

Гендиректор концерну додав, що є і позитивні моменти: українські партнери мають намір подвоїти виробничі потужності першого заводу. Крім того, Київ готовий розширювати виробництво, однак наразі відчувається суттєвий дефіцит фінансування.

Україна отримає від ЄС понад 3,2 млрд євро в рамках четвертого платежу

У межах четвертого траншу Україна отримає понад 3,2 мільярда євро від Євросоюзу за програмою Ukraine Facility – таке рішення схвалила Рада ЄС.

Про це повідомила пресслужба Представництва Євросоюзу в Україні.

Згідно із заявою, кошти підуть насамперед на підтримання фінансової стійкості української економіки та забезпечення безперебійної роботи державних інституцій.

Фінансування в рамках цієї ініціативи тісно пов’язане з реалізацією так званого Плану для України, що визначає пріоритети відновлення, оновлення та реформ, а також розклад їхнього впровадження – усе це має наблизити країну до членства в ЄС протягом найближчих чотирьох років.

Програма Ukraine Facility, що стартувала 1 березня 2024 року, передбачає стабільну фінансову допомогу – гранти та кредити – на загальну суму до 50 мільярдів євро для підтримки відновлення, реформ і модернізації країни з 2024 по 2027 роки.

Із виділених 50 мільярдів євро щонайменше 32 мільярди спрямують на реалізацію реформ та інвестиційних проєктів, прописаних в українському плані. Перерахування коштів відбуватиметься поетапно і залежатиме від виконання Києвом встановлених умов.

Загарбники перекидають сили на Оріхівському та Гуляйпільському напрямках

Російські загарбники посилюють свою присутність на Оріхівській та Гуляйпільській ділянках у Запорізькій області, перекидаючи туди нові підрозділи та бойову техніку.

Про це розповів представник Сил оборони півдня Владислав Волошин у розмові з “Укрінформом”.

За його словами, розвідка фіксує рух додаткових сил і ресурсів ворога саме в ці райони.

Також, за інформацією спікера, помічено перекидання стандартної техніки російських десантників.

Відомо, що за останню добу на Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили дві атаки в районі Малинівки. А на Оріхівському напрямку армія РФ здійснила обстріл у районі Кам’янського і в напрямку Малої Токмачки, українські бійці відбили чотири штурмові дії.

В Україні новоспечені лікарі можуть отримати 200 тис грн: деталі

Українські медики, які завершили інтернатуру з 2025 року в одному з двох десятків державних вишів під егідою МОЗ або Міністерства освіти і науки, можуть отримати разову виплату в розмірі 200 тисяч гривень.

Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я.

За даними відомства, грошову підтримку передбачено на час дії воєнного стану, і її можуть подовжити для тих випускників, хто після інтернатури підпише контракт щонайменше на три роки з державною або комунальною медустановою, розташованою в сільській місцевості або поблизу лінії фронту.

Першим кроком стане звернення до обраного роботодавця, з’ясування укомплектованості лікарського штату не більш як 75% і готовності установи оформити трирічний контракт. При дотриманні цих умов укладається трудовий договір, а медзаклад видає офіційне підтвердження відповідності всім критеріям щодо місця розташування та кадрової ситуації.

Такий контракт можна оформити і з тим закладом, де випускник уже працює, якщо він підходить під зазначені параметри.

У МОЗ наголосили, що вакансія, на яку претендує молодий лікар, обов’язково має бути розміщена на Єдиному веб-порталі вакансій на момент прийому на роботу.

До 10 жовтня необхідно подати комплект документів до того вишу, де проходила інтернатура. Після розгляду заявки навчальний заклад випускає наказ про призначення виплати, а кошти надходять до кінця поточного року.

У Польщі розгорівся скандал після вивішеного прапора ОУН на концерті Коржа

У Польщі 9 серпня відбувся концерт білоруського виконавця Макса Коржа, під час якого глядачі продемонстрували червоно-чорний прапор Організації українських націоналістів та її бойового крила – Української повстанської армії.

Відомо, що після того, як кадри із заходу поширилися в мережі, у країні розгорівся скандал.

Як зазначають місцеві медіа, інцидент стався на Національному стадіоні у Варшаві. Кілька молодих людей під час виступу розгорнули прапор ОУН-УПА, що одразу викликало бурхливу реакцію в польському суспільстві.

Так, наприклад, представник опозиційної партії “Право і справедливість”, депутат Сейму Даріуш Матецький заявив про намір звернутися до прокуратури з вимогою почати розслідування і порушити кримінальну справу за статтею “Пропаганда нацизму, комунізму, фашизму чи іншої тоталітарної системи”.

У вас є сили кричати на польському стадіоні з прапором дітовбивць, які вчинили геноцид, але у вас немає сил захистити свою країну. Забирайтеся з Польщі”, – написав Матецький.

Крім того, посадовець із партії “Конфедерація” Олександр Ковалинський також закликав українців, які розгорнули прапор, повернутися на батьківщину.

Алієв спрямує Україні 2 млн дол через атаки РФ по газовій інфраструктурі Азербайджану

Президент Азербайджану Ільхам Алієв, реагуючи на удари російських військ по нафтосховищу SOCAR на Одещині та газовій компресорній станції, підписав указ про виділення 2 млн доларів Міністерству енергетики для надання гуманітарної підтримки Україні.

Про це інформує 1news.az.

Напередодні відбулася телефонна розмова між президентом Володимиром Зеленським та Алієвим, під час якої обидва глави різко засудили прицільні авіаудари окупантів по об’єктах азербайджанської компанії SOCAR та інших українських інфраструктурних об’єктах, а також по станції, що забезпечує транспортування азербайджанського газу в Україну.

Обидва лідери підкреслили, що такі дії Москви не зможуть зруйнувати енергетичне партнерство між Баку і Києвом.

Згідно з розпорядженням Алієва, Міністерство енергетики отримає 2 млн дол. з резервного фонду президента, передбаченого в бюджеті на 2025 рік. Ці кошти спрямують на закупівлю і відправку українській стороні електрообладнання, виробленого в Азербайджані, як частину гуманітарної місії.

Міністерству фінансів доручено виділити необхідне фінансування, а Кабінету міністрів – залагодити всі супутні питання, що випливають із цього рішення.

Відомо, що деякі експерти також вважають, що якщо ворожі атаки на газову інфраструктуру на території України триватимуть, Баку може замислитися про зняття ембарго на постачання озброєння для потреб ЗСУ.

Європі не вистачає сил для підтримки України на переговорах про мир – The Times

Європейські держави виявляються не в силах повноцінно підтримати Україну на мирних переговорах.

Про це пише видання The Times.

Відомо, що напередодні віцепрезидент США Джей Ді Венс фактично закликав європейців узяти на себе вагомішу частку фінансового тягаря в питанні допомоги Києву в протистоянні Москві.

Але, на думку автора, Брюссель не має достатніх ресурсів, щоб допомогти ЗСУ домогтися вигідних умов мирної угоди або проконтролювати дотримання режиму тиші.

Так, наприклад, у “коаліції охочих” очікування щодо введення 64 тисяч військових на територію України виглядають “занадто оптимістично”. Це значно менше за 200 тисяч військовослужбовців, які, за попередніми оцінками президента Володимира Зеленського, необхідні для надійного миру та запобігання новому удару з боку РФ після підписання перемир’я.

При цьому, якщо говорити про фінанси, Європа, згідно зі свіжими даними Кільського інституту, у червні обійшла США і стала головним донором української підтримки.

Проте в статті йдеться, що дипломатичні ініціативи ЄС хоч і масштабні, але без серйозної військової складової ризикують залишитися лише символічними.

Як пише газета, доля територіальної цілісності України безпосередньо залежить від того, наскільки Вашингтон буде готовий і далі постачати ЗСУ зброєю, відправляти військових і демонструвати політичну рішучість.