Телефонна розмова між Трампом і Путіним, яка відбулася 29 квітня, не викликала в Києві ані особливого хвилювання, ані підвищеного інтересу.
Про це повідомляє “The New York Times”.
Протягом більшої частини 2025 року будь-які телефонні переговори між Трампом і Путіним, що стосувалися завершення війни в Україні, викликали у Києва серйозне занепокоєння. Українські політики побоювалися, що їхню країну можуть використати як предмет торгу, з огляду на схильність Трампа йти назустріч своєму російському колезі. Однак перший дзвінок між двома лідерами цього року не викликав у Києва особливої реакції, лише викликавши стримане знизування плечима.
У четвер президент України Володимир Зеленський відреагував на останні новини, повідомивши в соціальних мережах, що доручив своїй команді вивчити подробиці обговорень. Зокрема, обговорювалася пропозиція про тимчасове припинення вогню. При цьому президент не дав жодних натяків на те, що він має намір ініціювати особистий дзвінок Трампу або терміново проконсультуватися з європейськими союзниками. До цього такі дії були традиційними після переговорів між Вашингтоном і Москвою, які не включали Україну.
Українські політики та експерти пояснюють цю байдужість тим, що за рік безплідних обговорень, які не привели до зрушення в мирних переговорах, українці перестали пов’язувати з ними свої побоювання чи очікування.
Олександр Мережко, голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики, заявив, що Київ більше не надає особливого значення таким контактам, оскільки вони не приносять відчутних результатів. При цьому він зазначив, що Україна прагнутиме зберігати конструктивні робочі відносини з Трампом, оскільки Сполучені Штати залишаються її ключовим військовим союзником.
Хоча Володимир Зеленський знову заявив про важливість тривалої паузи в бойових діях. Однак існує ймовірність, що він піде на компроміс і погодиться з пропозицією Трампа та Путіна про тимчасове припинення вогню, яке заплановано на 9 травня. На думку експертів, таке рішення буде продиктоване не надією на мирне врегулювання конфлікту, а прагненням уникнути невдоволення з боку американського лідера та продемонструвати готовність України до дипломатичного діалогу.
Олександр Мережко вважає, що пропозиція Москви про дотримання тиші в День Перемоги пов’язана не з миролюбними намірами, а з тривогою Кремля щодо можливих нападів України на традиційний військовий парад. У зв’язку зі збільшенням арсеналу далекобійної зброї ЗСУ, Росія була змушена істотно скоротити свої плани щодо проведення святкових заходів.
Зміни в офіційній позиції Києва відображають настрої в суспільстві. За даними опитувань Київського міжнародного інституту соціології, у грудні 2024 року більшість українців сприйняли перемогу Трампа як позитивну новину. Однак за рік ситуація кардинально змінилася. Сьогодні близько трьох чвертей опитаних вважають його можливе повернення до влади негативною подією, а майже 75% громадян сумніваються, що поточні переговори за посередництва США допоможуть досягти довгострокового миру.
Одинадцять попередніх переговорів між Трампом і Путіним, які не дали відчутних результатів, посилили впевненість українців у тому, що американський президент схильний підтримувати позицію Москви.
