Україна зводить укріплення в рекордних масштабах

Україна активізувала будівництво оборонних споруд у відповідь на загрозу нового масштабного наступу з боку Росії.

Як повідомляє The Wall Street Journal, нині по всій лінії фронту зводяться укріплення, покликані зупинити просування армії РФ у літній період.

За словами одного з інженерів на об’єкті, відповідального за близько 300 км фортифікацій, українська армія наразі зосереджена на створенні ефективної оборони:

“Армія, яка заривається в землю, – це армія, яка здатна вистояти”.

Попри активну роботу, проєкт супроводжується низкою викликів: від постійних атак до звинувачень у корупції, які спричиняють арешти та затримки. За інформацією видання, недобудовані рубежі на півночі вже були використані росіянами для прориву – це стало поштовхом для прискорення темпів будівництва.

Загалом оборонна система України базується на трьох рівнях: першу лінію укріплюють військові підрозділи піхоти, другу – інженерні війська, а третю – цивільна влада. Саме вона має оточити ключові населені пункти та зміцнити кордони областей.

Особлива увага зараз прикута до Донеччини, де російська армія намагається просунутися в напрямку Покровська та Костянтинівки. Україна сподівається, що нова система укріплень зможе запобігти подальшим проривам.

В Україні почали зводити квартири з укриттями

У Львові з’явиться перший в країні житловий комплекс, в якому в кожній квартирі буде передбачено власне укриття.

Про це повідомляє The Village Україна.

Проект Lviv City, який реалізує компанія VD Group на місці колишнього заводу “Львівприлад”, стане першим в країні, де в кожній квартирі буде передбачено вбудоване безпечне приміщення — сейфті-рум. Архітектурну концепцію проекту розробляє київське бюро Archimatika.

У квартирах з’являться спеціальні приміщення, які в разі небезпеки дозволять мешканцям швидко сховатися. Ці приміщення будуть обладнані товстими залізобетонними стінами, надійними дверима, системами вентиляції та оповіщення. У мирний час вони будуть використовуватися як звичайні кімнати.

В рамках проекту планується створення повноцінного укриття для загального користування з розвиненою інфраструктурою, що включає медичний блок, дитячу кімнату, зону для приготування їжі та інші об’єкти.

В Archimatika підкреслюють, що в Україні раніше не було досвіду проектування подібних систем. Для розробки концепції архітектори залучили фахівців Державної служби надзвичайних ситуацій і вивчили ізраїльські стандарти безпеки.

Уряд схвалив план будівництва бомбосховищ на десять років

Український уряд погодив план будівництва комплексу захисних споруджень цивільної оборони на 800 млрд гривень терміном до 2034 року.

Інформація про це міститься в розпорядженні № 183-Р від 4 березня 2025 року.

Фінансування проєкту здійснюватиметься переважно за рахунок міжнародної підтримки.

Завдання стратегії – створити безпечні умови для громадян України. Для цього планується побудувати мережу об’єктів, що захищатимуть людей і мінімізуватимуть збитки в умовах нанесення противником ударів сучасними засобами ураження.

Загалом на територіях, що перебувають під контролем українського уряду, налічується 62,7 тисячі об’єктів, здатних надати притулок для 48,8% громадян. А з них 54,2 тисячі вже готові до користування за призначенням.

Проєкт буде реалізовано в три етапи:

– 2025-2027 роки;
– 2028-2030 роки;
– 2031-2034 роки.

Під час першого етапу планується розширити мережу захисних споруд цивільної оборони, додавши 2 300 нових об’єктів. Це буде досягнуто за рахунок будівництва як спеціалізованих захисних споруд, так і об’єктів подвійного призначення.

На другому етапі кількість захисних споруд планується збільшити ще на 3 000. Це також буде досягнуто за рахунок будівництва як спеціалізованих захисних споруд, так і об’єктів подвійного призначення, включно із захисними спорудами, доступними для загального користування.

Нарешті, на третьому етапі планується збільшити кількість захисних споруд ще на 8 000.

Для реалізації стратегічних завдань необхідно забезпечити фінансування в розмірі приблизно 789,3 млрд гривень. Перший етап потребуватиме 151,1 млрд гривень, другий – 181,6 млрд гривень, а третій – 456,6 млрд гривень.