Уряд визнав Меджліс кримськотатарського народу представницьким органом

Кабінет Міністрів офіційно визнав Меджліс кримськотатарського народу та закріпив його статус представницького органу.

Про це йдеться в розпорядженні №303 від 3 квітня.

“Закріпити за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу”, – йдеться в документі.

Уряд доручив органам виконавчої влади розробляти нормативні акти та приймати рішення щодо розвитку кримськотатарської мови, підтримки її культури, забезпечення прав кримськотатарського народу на освіту рідною мовою, функціонування медіа кримськотатарською мовою та інших питань, передбачених Законом “Про корінні народи України”. Це необхідно робити після консультацій з Меджлісом кримськотатарського народу.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров підкреслив, що це рішення закріплює статус Меджлісу як важливого інституту державної політики та гарантує його участь у процесі ухвалення рішень, пов’язаних із правами, культурним розвитком, освітою та добробутом кримськотатарського народу.

“Відтепер рішення органів виконавчої влади з цих питань мають ухвалюватися з урахуванням позиції Меджлісу. Це створює чіткий механізм взаємодії держави з представницьким органом корінного народу. Це також важливий сигнал щодо послідовної позиції України у питанні Криму, прав корінних народів і майбутньої деокупації”, – зазначив Умєров.

Меджліс кримськотатарського народу був заснований у 1991 році і є єдиним вищим повноважним органом цього народу. Однак протягом усього цього часу він не мав необхідного правового статусу. Після врегулювання цього юридичного питання Меджліс зможе брати участь у розробці державних програм і повною мірою представляти інтереси кримськотатарського населення.

Нові правила Кабміну вимагають від підприємств консервації діючого обладнання

З 1 квітня 2026 року українські підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) припинять виробництво електроенергії для об’єднаної енергетичної системи.

Про це повідомляє Асоціація операторів критичної інфраструктури (АОКІ).

Уряд вніс зміни до постанови №222, прийнятої 30 березня. Згідно з новими нормами, пільгова ціна на природний газ (19 000 грн за 1000 м3), що раніше діяла для виробників електроенергії, тепер скасовується. Виняток становлять об’єкти, розташовані в прифронтових регіонах.

Тепер ТКЕ може купувати газ за фіксованою ціною виключно для опалення, підігріву води або задоволення своїх виробничих потреб.

Це виключає можливість передачі надлишків енергії в загальну мережу, оскільки ринкова вартість палива для виробництва електроенергії щонайменше в півтора рази перевищує поточну ціну, а законодавча база для таких операцій поки що не розроблена.

До грудня 2025 року більшість підприємств ТКЕ, які встановили когенераційні установки (КГУ), зіткнуться з припиненням поставок палива для генерації електроенергії на продаж. Теплові електростанції будуть змушені повністю відключити КГУ через відсутність економічно доцільного способу придбання газу.

Коштовне обладнання буде законсервовано, що призведе до додаткових мільйонних витрат, які можна було б використати для підготовки до зимового періоду. У результаті втрати тисяч мегават розподілених генеруючих потужностей збільшиться час відключення електроенергії для населення, оскільки КГУ забезпечували до 20% потреб у електроенергії деяких міст.

У сукупності ці фактори можуть призвести до того, що приватні оператори КГУ опиняться на межі фінансового краху. Регуляторні обмеження на ціни призведуть до того, що їхня робота буде рентабельною лише протягом шести годин на добу.

АОКІ вказує, що подібні заходи фактично зводять нанівець розвиток розподіленої генерації, яка відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної стійкості в умовах військового конфлікту.

Асоціація направила прем’єр-міністру та уряду настійну вимогу негайно скасувати спірні поправки до постанови №222, прийнятої 30 травня 2026 року. У зверненні АОКІ також закликає відновити право ТКЕ на закупівлю газу для генерації електроенергії та спільно з профільними фахівцями розробити ефективний механізм формування цін.

П’ятьох заступників міністра оборони звільнили з посад

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення п’яти заступників міністра оборони. Очікується, що нові члени команди будуть призначені протягом найближчих тижнів.

Про це розповів міністр оборони Михайло Федоров у Telegram.

Він повідомив, що прийнято рішення про звільнення Анатолія Клочка, Олександра Козенка, Миколи Шевцова, Володимира Заверухи та Ганни Гвоздяр.

“Дякую кожному за внесок у розвиток Міністерства оборони, реалізовані проєкти та виконані завдання. Частина з них продовжить працювати в команді Міністерства оборони в інших напрямках як радники або керівники проєктних офісів”, – зазначив міністр.

Федоров повідомив, що найближчими тижнями планується формування нової команди, яка займеться ключовими аспектами роботи.

“Це крок до оновлення міністерства, щоб виконати завдання президента – побудувати систему, яка здатна зупинити ворога в небі, просування на землі, посилити асиметричні й кіберудари по ворогу та його економіці”, – йдеться у його заяві.

Він також звернув увагу на ключові етапи досягнення поставлених цілей, першим з яких є реорганізація управління. Міністр підкреслив, що для того, щоб зупинити РФ, необхідно, щоб людський ресурс і технології функціонували з максимальною віддачею.

Кабмін вирішив обмежити доступ до публічних даних ОПК

Кабінет Міністрів України вирішив тимчасово обмежити доступ до публічної інформації про підприємства оборонно-промислового комплексу в державних реєстрах на період дії воєнного стану.

Про це оголосила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Українські виробники озброєнь запросили і отримали відповідне рішення, спрямоване на посилення їх безпеки і захист від можливих атак і диверсій з боку Росії.

Свириденко повідомила, що обмеження будуть введені виключно для підприємств оборонної промисловості і діятимуть тільки на час воєнного стану.

“Приховання даних відбудеться саме з публічних агрегаторів, аби будь-хто не зміг отримати ці дані. Заклали запобіжники, щоб норма стосувалася саме оборонних виробників і саме на час дії воєнного стану”, – написала прем’єр-міністр.

Уряд заявляє, що нова норма не позначиться на звітності компаній перед державними структурами та партнерами за чинними угодами.

Уряд спростив процедуру ВЛК для військових

Кабінет Міністрів запровадив нові правила для військово-лікарської комісії. Тепер усі Сили оборони проходитимуть огляд за єдиним стандартом.

Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

Вона зазначила, що правила військово-лікарської експертизи ЗСУ тепер будуть застосовуватися до Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Нацгвардії та Управління державної охорони.

“Усі вони будуть користуватися єдиним Розкладом хвороб для визначення придатності до служби. Медогляди для військових цих органів проводитимуться у власних медзакладах, а якщо їх немає — у цивільних лікарнях за договорами”, — заявила очільниця уряду.

Вона також зазначила, що процедури медичних і військово-лікарських експертиз були спрощені, включаючи можливість їх проведення дистанційно. Це стосується військовослужбовців та осіб, які проходять тривале лікування за кордоном (12 місяців і більше), які не можуть пройти експертизу в Україні.

Свириденко продемонструвала руйнування в будівлі Кабміну

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко відвідала будинок уряду, який вперше з початку війни постраждав 7 вересня від російської атаки.

Юлія Свириденко опублікувала відповідний допис у Facebook.

Свириденко повідомила, що ніхто не постраждав і пожежу вже ліквідували.

Джерело: Facebook

Уряд продовжить свою діяльність, незважаючи на руйнування.

“Я закликаю наших партнерів та усі держави світу перетворити розчарування діями Росії на ефективну допомогу для України – не для урядової будівлі, а для захисту наших людей по всій країні”, – написала прем’єрка.

Вона наголосила на необхідності збільшення кількості систем ППО для забезпечення захисту повітряного простору та енергетичних об’єктів України, особливо напередодні зимового сезону.

“Посильте санкційний тиск на Росію, щоб зменшити ресурси для російської військової машини”, – додала Свириденко.

Уряд запускає продаж Одеського припортового заводу

Кабінет Міністрів України прийняв рішення приватизувати Одеський припортовий завод. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд гривень.

Про це оголосила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

“Сьогодні ухвалили рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд грн”, – заявила Свириденко.

Вона зазначила, що ОПЗ — це одне з провідних хімічних підприємств України. До початку конфлікту завод випускав аміак і карбамід та займався експортом добрив.

“Але з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково — забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу”, – повідомила прем’єр-міністр.

Очільниця уряду заявила, що підприємство має відновити свою повноцінну діяльність. Вона підкреслила, що це можливо тільки за участю приватного інвестора і залученні інвестицій.

“Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – додала Свириденко.

Кабмін пропонує ввести кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону у воєнний час

Кабінет Міністрів України розглядає можливість посилення заходів відповідальності для військовозобов’язаних, призовників і резервістів у разі порушення правил виїзду і перебування за кордоном.

Про це повідомив представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук.

Уряд затвердив відповідний законопроект і передав його на розгляд парламенту. Однією з важливих змін стане виключення статті 204-3 з Кодексу про адміністративні правопорушення. Конституційний Суд визнав цю статтю частково неконституційною і недостатньо ефективною. Уряд вважає, що чинні норми не дозволяють ефективно реагувати на випадки незаконного виїзду, тому необхідно оновити систему відповідальності. У майбутньому справи, пов’язані з незаконним перетином кордону за статтею 204-1, розглядатимуться Державною прикордонною службою. Це має прискорити та поліпшити процес реагування на подібні порушення.

До Кримінального кодексу також вносяться істотні зміни. Законопроект вводить нову обтяжуючу обставину — вчинення правопорушення в період воєнного стану. Це посилить покарання за такі дії. Наприклад, мова йде про незаконне перетинання кордону в недозволених місцях, а також про перешкоджання будівництву та пошкодження прикордонної інфраструктури.

Для військовозобов’язаних, призовників і резервістів, які перебувають за кордоном, передбачені особливі правила. Вони повинні дотримуватися певних термінів перебування за кордоном. Порушення цих правил може тягнути за собою відповідальність. Чиновники підкреслюють, що це необхідно для контролю за військовим обліком і запобігання ухиленню від служби в умовах воєнного стану.

Свириденко виступила із заявою за підсумками першого тижня роботи нового уряду

У перший тиждень роботи нового уряду було ухвалено кілька ключових рішень, які стосувалися економіки та оборони.

Про це Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко розповіла в Telegram.

“Минув тиждень від початку роботи нового уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова”, – зазначила вона.

Свириденко стверджує, що в контексті соціальної політики одним з ключових завдань є протезування. У сфері оборони влада прийняла рішення збільшити обсяги виробництва вибухових речовин на території країни.

“Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета – щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялося в Україні. Системно і в потрібних обсягах”, – наголосила прем’єр.

Уряд почав виконувати постанову Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про введення мораторію на перевірки бізнесу для співробітників правоохоронних органів.

За словами Свириденко, підприємці сподіваються на конкретні дії з боку влади, спрямовані на зниження адміністративного контролю.

“Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо – напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій уряду”, – додала вона.