Рубіо звинуватив Макрона в зриві переговорів між Ізраїлем і ХАМАС

Глава Держдепартаменту США Марко Рубіо розкритикував дії президента Франції Еммануеля Макрона, заявивши, що вони перешкоджають досягненню перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС.

Політик зробив цю заяву в інтерв’ю телеканалу “Eternal Word Television Network”.

Держсекретар Сполучених Штатів повідомив, що діалог з ХАМАС був перерваний в той момент, коли президент Франції в односторонньому порядку оголосив про визнання Палестинської держави.

“Якби я був представником ХАМАСу, я б подумав: “Навіщо нам перемир’я? Нас можуть нагородити, і ми зможемо вважати це перемогою”, – сказав він.

Рубіо повідомив, що після виступу Макрона інші держави також висловилися з цього питання. Вони заявили, що якщо до вересня не буде досягнуто угоди про припинення вогню, вони визнають створення палестинської держави.

24 липня президент Франції Еммануель Макрон повідомив про намір своєї країни визнати державу Палестина на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, яке відбудеться у вересні. У Міністерстві закордонних справ Франції це назвали кроком до зміцнення миру в секторі Газа.

Ізраїль висловив різке невдоволення цією ініціативою.

Сполучені Штати Америки також рішуче виступили проти плану Макрона.

Перемир’я, що стало несподіванкою, та його уроки для України

Перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС, яке набуло чинності днями, передбачає частковий відвід ізраїльських військ із сектора Газа та обмін частиною заручників.

Сторонам дається 42 дні, щоб узгодити постійне припинення бойових дій і звільнення всіх полонених. Попри початкову непримиренну риторику, угода виглядає компромісною й демонструє, що навіть найжорсткіші конфлікти іноді можуть отримати тимчасову паузу.

Однак наскільки коректні порівняння із війною в Україні, про “швидке завершення” якої неодноразово заявляв Дональд Трамп?

Ізраїль починав операцію з метою повного знищення ХАМАС, але наразі рух не лише зберіг контроль над сектором Газа, а й отримав час для відновлення. Хоча формально ізраїльські війська готувалися до завершального удару, раптова зупинка бойових дій виглядає радше як поступка на користь ХАМАС. Усередині ж Ізраїлю це вже спричинило урядову кризу: одна з партій оголосила про вихід із коаліції прем’єра Біньяміна Нетаньяху, звинувативши його в «зраді національних інтересів». Сам Нетаньяху наголошує, що перемир’я тимчасове й може бути припинене, коли 42 дні спливуть, проте аналітики сумніваються, що це станеться, якщо США (та особливо Дональд Трамп) продовжать тиск на владу Ізраїлю.

Для Вашингтона мир у Газі має конкретне прикладне значення: Трамп хоче просунути ідею нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією, аби послабити Іран і зміцнити позиції США на близькосхідному ринку нафти. Якщо ж війна відновиться, домовленості з саудитами стануть неможливими. Тож саме ця «реальна вигода» допомогла так швидко переконати Тель-Авів припинити вогонь.

Ситуація в Україні набагато складніша. Тут теж лунають твердження, що Трамп невдовзі (після можливого повернення до влади) постарається зупинити війну. Але є принаймні дві ключові різниці.

По-перше, в історії з Газою ХАМАС хотів перемир’я, а Ізраїль мав сильну залежність від Вашингтона, тоді як у російсько-українському конфлікті США можуть чинити реальний тиск переважно на Київ. Москва ж залишається значно менш чутливою до застережень Заходу.

По-друге, у близькосхідному кейсі Трамп прагнув угоди заради власного інтересу (через Саудівську Аравію й потребу послабити Іран). В Україні його інтерес поки не такий прозорий. Так, потенційно мирна угода могла б посприяти “поверненню” РФ у контакти з Заходом і стриманню зближення Москви з Пекіном, але це надто віддалена перспектива, до якої не факт, що дійде справа.

Водночас досвід Гази свідчить: навіть коли одна сторона (Ізраїль) мала ціль “повністю знищити” противника, а інша (ХАМАС) вела безкомпромісну боротьбу, тиск ззовні та прагматичні міркування про вигоду здатні зупинити конфлікт принаймні на певний час. Це показує, що “безвихідних воєн” не буває і що доти, доки великі гравці вважають для себе корисним домогтися паузи, домовленості сягають навіть найзапекліших сторін. Проте Україні такі швидкі “угоди” недоступні — у нас надто різні інтереси сторін, занадто обмежені важелі впливу на Росію. До того ж немає ясного проєкту, на зразок “домовленості з Саудівською Аравією”, який би дав Трампу чи будь-якому іншому лідеру США достатній стимул тиснути на Кремль.

Отже, перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС слугує нагадуванням, що навіть нескінченні на перший погляд війни можуть “поставити на паузу”. Але чи стане це рецептом для російсько-українського конфлікту — поки риторичне запитання. Якщо Вашингтон не віднайде сильних мотивів тиску, не мобілізує союзників та не запропонує Кремлю таку рівновагу, де воювати буде явно невигідно, то “мирний сценарій” для України може залишитися лише на словах. Реальність же вимагає від Києва посилювати обороноздатність і дипломатичну активність, аби не опинитися заручником чужих домовленостей і чужих інтересів.

Ізраїль та ХАМАС підписали угоду про перемир’я: очікується рішення уряду Нетаньягу

Ізраїль та палестинське угруповання ХАМАС офіційно підписали угоду про припинення вогню та звільнення заручників під час переговорів у Досі 16 січня.

Про це повідомляють Times of Israel та Axios.

В офісі прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу заявили, що на 17 січня заплановане засідання Кабінету безпеки, під час якого відбудеться голосування щодо угоди. Проте повне засідання Кабінету міністрів відбудеться не раніше вечора 18 січня.

Як пояснили в уряді, противники угоди повинні мати 24 години для подання звернення до суду. Водночас дотримання шабату релігійними членами уряду унеможливлює проведення засідання раніше.

Таке відтермінування означає, що угода не набере чинності до 20 січня, і першим трьом заручникам, яких планували звільнити в неділю, доведеться чекати ще добу. Як зазначає Times of Israel, це викликає питання, чому в даному випадку не діє релігійний принцип, що дозволяє порушувати правила шабату задля порятунку життя.

Axios додає, що Кабінет безпеки мав зібратися ще 15 січня, проте суперечки під час фінального етапу переговорів затримали підписання угоди. Головною перешкодою стало питання списку палестинських ув’язнених, яких звільнять в рамках угоди.

ХАМАС вимагав замінити кілька імен у списку на військових лідерів бойовиків, засуджених до багаторазового довічного ув’язнення.

ЗМІ повідомили про досягнення домовленостей між Ізраїлем і ХАМАС ще 15 січня. Президент США Джо Байден підтвердив факт укладення угоди.

Військова операція Ізраїлю в Секторі Гази розпочалася як відповідь на напад бойовиків ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. Тоді внаслідок атак загинуло 1200 ізраїльтян, а 253 людини потрапили в заручники.