“Це бюджет виборів”: Железняк розкритикував фінансовий план України на 2026 рік

Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк піддав критиці проект фінансового плану на наступний рік, підкресливши, що закладені в ньому кошти на потреби оборони значно поступаються реальним потребам вже на сьогоднішній день.

Про це він написав у своєму Telegram.

Чиновник звернув увагу на те, що затверджений документ не передбачає додатковий військовий дефіцит у 300 млрд грн, який виник у поточному році. На виплати захисникам та інші пов’язані з військовою службою витрати в проєкті бюджету на 2026 рік закладено 1,143 трлн грн — всього на 17,15 млрд більше в порівнянні з 2025-м, де вже утворилася “багатомільярдна діра”.

Також він зазначив, що на придбання, ремонт техніки та забезпечення боєприпасами планується виділити 678,12 млрд грн — ця сума навіть на 4,65 млрд менше, ніж у нинішньому бюджеті.

Железняк підкреслив, що на соціальні програми та ініціативи, пов’язані з виборами, хочуть витратити більше, ніж на підвищення виплат українським бійцям. Водночас витрати на “стратегічні комунікації, інформаційну безпеку та кроки з євроінтеграції” збільшені в десять разів — до 4 млрд грн.

Нардеп запевнив, що це не бюджет країни, яка веде війну, а бюджет для виборів.

Європа звертається до українських розробок для створення “антидронного щита” проти РФ — FT

Євросоюз готовий вкласти значні кошти у формування “антидронної стіни”, спираючись на технології, які пройшли випробування в Україні. Такий крок став реакцією на недавні вторгнення російських безпілотників у повітряний простір країн НАТО.

Про це повідомляє видання Financial Times.

Події минулого тижня, коли російські БПЛА атакували повітряний простір Альянсу, показали, що НАТО доводиться витрачати величезні суми на знищення відносно недорогих дронів. Це — критична вразливість, якою Кремль може скористатися знову. Щоб закрити цю прогалину, в Брюсселі закликали європейські столиці використовувати ресурси ЄС і разом закуповувати перевірені в Україні системи.

Польща, країни Балтії та Фінляндія, що межують з Росією, вже заявили про намір посилити свої кордони. Однак експерти підкреслюють, що подібні заходи принесуть плоди тільки за умови спільної стратегії та впровадження сумісних технологій.

Один з представників ЄС сказав, що оборонна політика Європи занадто розрізнена, а саме тут їй потрібна максимальна злагодженість. Неприпустимо, щоб одна країна робила одне, а сусідня — інше, оскільки Росія швидко знайде слабкі місця і вдарить туди.

За даними видання, українська столиця стала центром інновацій у боротьбі з російськими ударними дронами. Звичайні радари не бачать малопомітні “Шахеди”, що летять на малій висоті, тому українські інженери створили мережу акустичних сенсорів, здатних розпізнавати їх за характерним звуком.

Ці дані моментально надходять мобільним підрозділам ППО, озброєним зенітками і великокаліберними кулеметами — такий підхід обходиться в рази дешевше, ніж запуск ракет-перехоплювачів.

Схожі акустичні комплекси вже впроваджують у Латвії, а Румунія аналізує українські напрацювання при плануванні витрат на свою систему Safe.

Росія завдала удару по об’єктах залізничної інфраструктури: понад 40 поїздів затримуються

В ніч на 17 вересня російські війська атакували залізничні об’єкти України. В результаті відключення електропостачання рух поїздів було порушено.

Про це повідомив керівник правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський.

На напрямках у бік Дніпра затримуються понад сорок поїздів, серед яких є як міжнародні, так і внутрішні рейси.

Для стабілізації ситуації компанія вивела на лінії понад двадцять запасних тепловозів. На ділянках, де через відсутність електроенергії не працюють системи сигналізації та зв’язку, поїзди продовжують рух у резервному режимі, щоб не накопичувати запізнення.

Пасажирам міжнародних маршрутів до Польщі організовують пересадки в Хелмі та Перемишлі.

Також відомо, що окупанти обстріляли Кіровоградську та Черкаську області. Там зафіксовані влучання по залізничній інфраструктурі та об’єктах критичної інфраструктури, проте деталі поки не розкриваються.

Британські Typhoon можуть збивати російські дрони в разі порушення простору НАТО

Британські винищувачі Typhoon отримали наказ бути в повній бойовій готовності до знищення російських БПЛА, якщо ті перетнуть повітряні кордони Польщі або будь-якого іншого члена НАТО.

Про це заявив міністр оборони Великобританії Джон Хілі, його цитує The Guardian.

За його словами, країни Альянсу демонструють єдність і рішучість відповідати на будь-які виклики, а пілоти Typhoon готові відкрити вогонь по ворожих безпілотниках, якщо ті опиняться над територією блоку.

Хілі зазначив, що якщо дрони загрожують життю поляків, НАТО не буде сидіти склавши руки, додавши, що місія Typhoon — частина масштабної операції із захисту неба країн НАТО.

Тижнем раніше Румунія стала другою країною НАТО на східних рубежах, де було зафіксовано проліт російського безпілотника. Керівник британського оборонного відомства запевнив, що якщо буде потрібно, винищувачі будуть перекинуті і в інші держави Альянсу.

Британський міністр підкреслив, що ці літаки патрулюють східні кордони НАТО, виконуючи завдання із забезпечення безпеки повітряного простору.

Він також запевнив, що поки немає доказів, що Москва свідомо направляє дрони в бік Польщі, проте подібні дії залишаються вкрай небезпечними і безрозсудними.

Зеленському доведеться погодитися на угоду – Трамп

Президент США Дональд Трамп висловив думку, що українському президенту Володимиру Зеленському, ймовірно, не вдасться уникнути переговорів і угоди заради припинення військових дій.

Про це він заявив журналістам перед своїм візитом до Великої Британії.

Відповідаючи на питання про можливу зустріч із Зеленським у Нью-Йорку, куди з’їдуться світові лідери на засідання Генасамблеї ООН, Трамп сказав, що Україні доведеться йти на певні поступки, а європейським країнам – припинити закуповувати російську нафту.

Американський лідер також зазначив, що, швидше за все, йому самому доведеться бути присутнім на переговорах між Зеленським і Путіним, якщо такі відбудуться.

Він додав, що “для танго потрібні двоє”, але йому доведеться бути третім у кімнаті, тому що обидва президенти не зможуть перебувати там удвох.

Світовий банк виділив Україні ще 88 млн дол на розвиток малого та середнього бізнесу

Україна отримала від Світового банку додаткову фінансову підтримку у вигляді 88 млн доларів, які будуть спрямовані на підтримку державних ініціатив для малих і середніх підприємств.

Про це написало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

У повідомленні підкреслюється, що Мінекономіки та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали нову кредитну угоду в рамках програми RISE, спрямованої на стале, інклюзивне та екологічне підприємництво.

Міністр економіки Олексій Соболєв сказав, що підписання додаткової кредитної угоди відкриває шлях для інвестування 88 млн доларів у такі напрямки, як пільгові кредити “5-7-9”, грантова підтримка переробних підприємств, компенсація витрат на агротехніку та розвиток індустріальних парків.

Фінансування організовано за принципом оплати за досягнутий результат: кошти надходять за фактом виконання конкретних цілей, узгоджених з банком. Зокрема, йдеться про кількість нових бізнес-кредитів, зростання кількості компаній, очолюваних жінками, і підтверджене збільшення інвестицій у “зелені” технології.

Військовий капелан їздить на машині за 100 тис дол: мешканець Бучі обурився

У мережі поширилося відео мешканця Бучі, який обурений тим, що військовий капелан їздить на дорогій машині.

На кадрах видно, як військовослужбовець стоїть поруч зі своєю машиною Toyota Tundra, до нього підходить український громадянин і починає питати, де той заробив гроші, і просить його взяти “в капелани”.

Автор матеріалу назвав це відео “ось чому війна ніколи не закінчиться”. Ймовірно, він припускав, що деяким людям в країні бойові дії вигідні.

Варто зазначити, що в залежності від року випуску транспортного засобу, уживана версія цієї марки обійдеться приблизно в діапазоні від 45 тис до 110 тис доларів.

Відомо, що військовий капелан – це священнослужитель, який офіційно працює в ЗСУ, Нацгвардії або Держприкордонслужбі, покликаний підтримувати духовні та моральні потреби військовослужбовців та їхніх сімей.

Суд Італії схвалив екстрадицію підозрюваного у підриві Північного потоку українця

Італійський суд вирішив передати громадянина України, якого пов’язують з координацією атак на газопроводи “Північний потік” у Балтійському морі, німецьким правоохоронцям. Сам підозрюваний має намір оскаржити це рішення у вищому судовому органі Італії.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Згідно з даними видання, апеляційна інстанція в Болоньї схвалила запит Німеччини на видачу українця, якого вважають причетним до вибухів на “Північних потоках”. Водночас адвокати підозрюваного заявили про намір звернутися до Касаційного суду, щоб спробувати скасувати рішення про видачу.

У заяві захисту йдеться, що базові права на справедливий розгляд, належні умови утримання та імунітет не повинні ставати жертвою формальної співпраці між судами.

Юрист Нікола Канестріні уточнив, що Касаційний суд вже в середу розгляне попереднє клопотання про визнання ордера на арешт недійсним, оскільки документ був перекладений англійською, а не рідною мовою фігуранта.

У захисту є п’ять діб, щоб подати офіційну скаргу на рішення про екстрадицію. Як зазначив Канестріні, слухання по апеляції, швидше за все, відбудеться приблизно через місяць.

Кабмін має намір збільшити мінімальну пенсію: скільки додадуть у 2026 році

Український уряд планує у 2026 році переглянути прожитковий мінімум для громадян, які втратили працездатність, що автоматично спричинить зростання найнижчої пенсії — з нинішніх 2361 до 2595 грн. Додаток складе 234 грн.

Такі дані містяться в проекті бюджету на 2026 рік, опублікованому на парламентському порталі.

Судячи з розрахунків у документі, у 2026 році рівень інфляції досягне 9,9% — саме на такий відсоток і збільшиться прожитковий мінімум. На пенсійні виплати в наступному бюджетному році планують виділити 251,3 млрд грн, що на 14 млрд грн перевищує витрати 2025 року.

У пояснювальній записці до проекту зазначається, що закладені кошти дозволять покрити всі зобов’язання держави щодо виплат пенсій, а також доплат, надбавок і підвищень, що фінансуються з бюджету відповідно до чинного законодавства.

У Кабміні підкреслюють, що грошей вистачить не тільки на щорічну індексацію пенсій, а й на виплати колишнім військовим та їхнім сім’ям, кількість яких продовжує зростати через триваючу збройну агресію РФ.