Верховна Рада повертає прямі ефіри своїх засідань: схвалено законопроект

Український парламент підтримав ініціативу про відновлення трансляцій власних засідань. За це рішення проголосували 266 депутатів.

Про це повідомив депутат від фракції “Слуга народу” Олександр Федієнко на своїй сторінці в Telegram.

Він уточнив, що документ спрямований на те, щоб громадяни знову отримали доступ до інформації про роботу Верховної Ради навіть в умовах воєнного часу — через відновлення відкритих трансляцій пленарних засідань.

Федієнко також додав, що особисто виступає за те, щоб журналістам дозволили працювати в кулуарах і вільно спілкуватися з народними обранцями.

За його словами, якщо судити з виступів представників різних партій, всі сприйняли це нововведення позитивно.

Водночас Ярослав Железняк з “Голосу” звернув увагу, що попри ухвалене рішення, “відновити саме сьогодні трансляцію було відмовлено”, тож повернення ефірів очікується лише до середини вересня.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови, після вторгнення РФ прямі ефіри засідань припинилися заради безпеки депутатів. Однак нинішні обставини і зміна ситуації дозволяють в ряді випадків повернутися до трансляцій без істотного зростання ризиків.

Документ також передбачає, зокрема, дозволити учасникам відкритих засідань, які транслює “Парламентський телеканал “Рада”, ділитися відомостями про початок, хід і підсумки бесід без колишнього обмеження — раніше, ніж через годину після оголошення перерви.

Британія направила Україні 1,3 млрд дол від заморожених активів РФ: деталі

Велика Британія профінансувала військову підтримку України на суму понад 1,3 мільярда доларів, використавши для цього прибуток, отриманий від заморожених російських активів.

Про це поінформувала пресслужба уряду Великобританії.

За словами міністра оборони Джона Гілі, завдяки цим коштам українська армія отримала сотні тисяч артилерійських снарядів, значну кількість зенітних ракет, комплектуючі, а також були підписані нові угоди з обслуговування та ремонту техніки і транспорту.

Він підкреслив, що Лондон переглядає боєготовність власних військ і прискорює виділення коштів, щоб бути готовими до можливого залучення своїх підрозділів для підтримки Києва.

У заяві наголошується, що Британія, як і раніше, націлена на досягнення сталого і справедливого миру для України, і тільки в цьому році на військову допомогу Києву виділено 4,5 мільярда фунтів.

Зокрема, частина цієї суми – кредит у 2,26 мільярда фунтів – надійшла Україні через спеціальний фонд, доходи якого формуються за рахунок реалізації заморожених російських активів.

Верховна Рада відхилила черговий законопроект щодо Ukraine Facility

У Верховній Раді не підтримали ініціативу, що передбачає створення механізму контролю за законністю рішень місцевих рад та запуск Єдиного реєстру їхніх нормативних актів.

Про це заявив депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram.

Він зазначив, що крайній термін прийняття документа минув ще 31 березня, проте “за” — всього 206 посадовців, тому документ вважається відхиленим.

Даний проект належав до числа євроінтеграційних і входив до пакету зобов’язань Києва за фінансовою програмою підтримки від ЄС — Ukraine Facility.

Відомо, що раніше в Transparency International Ukraine говорили, що Україна залишається єдиною країною Європи, де на рівні законів досі не впроваджено нагляд за легітимністю рішень органів місцевого самоврядування. Прийняття цього акту могло б закрити цю прогалину.

Однак експерти висловлювали претензії до змісту документа. На їхню думку, запропоновані норми не відповідають критеріям Ukraine Facility Plan і більше нагадують посилення державного контролю, а не адміністративний нагляд, як того вимагає Європейська хартія місцевого самоврядування.

В організації також додали, що цей законопроект не вирішує практично жодного ключового завдання, тому його необхідно ґрунтовно доопрацювати до другого читання, щоб забезпечити якісне продовження реформи децентралізації.

У Миколаєві через два тижні з’явиться прісна вода у водопроводах – Свириденко

Протягом найближчих двох тижнів у водопроводах Миколаєва прісна вода повністю замінить солону.

Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За її словами, подача прісної води вже запущена в міські системи та резервуари водоканалу. Новий водогін зможе щодня постачати 120 тисяч кубометрів води для потреб мешканців, а також ще 50 тисяч кубометрів – для поливу сільгоспугідь.

Свириденко підкреслила, що вперше з 2022 року громадяни отримають доступ до прісної води у своїх будинках.

Український політик також розповіла, що всі комунікації – труби і насоси – розміщені під землею, а для співробітників завершують будівництво захисних укриттів. Крім того, система оснащена пультами дистанційного керування, резервними джерелами електроживлення і засобами протиповітряного захисту.

В Агентстві відновлення уточнили, що проект завершений більш ніж на 90%. Всі 136 кілометрів трубопроводу вже змонтовані двома паралельними лініями по 67,9 км кожна. Насосні станції готові на 88%. Найближчим часом планується закінчити роботи з благоустрою та відновлення під’їзних доріг.

Варто нагадати, що в 2022 році окупанти знищили основний водогін, що постачав Миколаїв. На будівництво нової системи водозабору з Південного Бугу в 2024 році з держбюджету виділили 8,7 млрд гривень.

Європа опинилася на роздоріжжі перед переговорами про введення військ в Україну — FT

Європейські країни стикаються зі зростаючим тиском, оскільки від них очікують конкретних рішень і гарантій щодо можливого розміщення багатонаціональних контингентів на території України після закінчення війни.

Про це пише видання Financial Times.

Ці сили є центральним елементом гарантій безпеки України в рамках “коаліції охочих”, яку очолюють Франція і Британія за підтримки США.

Проте, за даними газети, поки що неясно, хто з європейських партнерів готовий відправити військових на українську землю, і чи будуть ці дії закріплені взаємними оборонними угодами, що зобов’язують країни ЄС стати разом з Україною в разі нової атаки з боку Росії.

Інформовані джерела поділяють коаліцію на три табори: одні вже готові до розміщення військ — наприклад, Велика Британія; інші, на кшталт Італії, категорично проти; а більшість, включаючи Німеччину, досі не зробили остаточного вибору.

Як заявили в оточенні французького президента Еммануеля Макрона, держави, які здатні і бажають надати Києву гарантії безпеки, завершили технічну підготовку. На сьогоднішній день у ЄС є всі інструменти, щоб дати зрозуміти американцям, що європейці готові взяти на себе відповідальність, якщо вони не залишаться осторонь.

Президент США Дональд Трамп говорив європейським союзникам, що його країна забезпечить розвідку, командування, а також участь у створенні системи ППО, проте лідерство в цьому питанні має взяти на себе Європа.

Тим часом, як йдеться в статті, єдності в ЄС немає. Представники Німеччини різко відреагували на слова глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що Європа вже має “майже готові схеми” можливої військової присутності в Україні.

Президенти України та РФ поки не готові до миру, але незабаром “щось відбудеться” — Трамп

Президент США Дональд Трамп запевнив, що як і раніше націлений на досягнення мирних домовленостей, незважаючи на неясність навколо можливої зустрічі між українським і російським лідерами.

Про це він сказав в інтерв’ю для CBS News.

Трамп охарактеризував свій підхід як прагматичний і сповнений надії, підкресливши, що уважно стежить за тим, як обидва глави реагують на цей складний етап переговорного процесу.

Американський лідер розповів, що обговорював ситуацію з обома президентами ворогуючих країн і, не вдаючись у подробиці, запевнив, що скоро “щось відбудеться” і “ми досягнемо цього”.

Крім того, він висловив своє несхвалення ракетним атакам Росії по території України, проте підкреслив, що продовжить наполягати на необхідності мирного врегулювання.

Президент США зазначив свою переконаність у тому, що країнам вдасться знайти вихід з цієї війни.

Швеція готова розглянути продаж Україні новітніх Gripen після завершення війни

Швеція не виключає можливості передачі Україні сучасних винищувачів Gripen, однак такі поставки можливі лише після завершення війни з РФ.

Про це розповів міністр оборони Швеції Пал Йонсон, спілкуючись із журналістами Breaking Defense.

Він зазначив, що між Стокгольмом і Києвом ведеться предметний діалог щодо шведських винищувачів, зокрема, йдеться про новітні Gripen Echo, які зараз стоять на озброєнні у Швеції та Бразилії.

За словами Йонсона, перспектива передачі цих літаків розглядається як частина довгострокового співробітництва і зміцнення потенціалу українських ВПС.

Він підкреслив, що подібна угода можлива виключно після закінчення війни і в разі, якщо сторони домовляться про стратегічне партнерство.

Водночас, як уточнив шведський міністр, обмеження за термінами не поширюється на більш ранні моделі Gripen C/D.

Він додав, що Стокгольм готовий обговорювати передачу цих літаків, і нагадав про свою недавню зустріч з українським колегою в Києві з цього питання. Деталі переговорів Йонсон розкривати не став.

Макрон скликає лідерів ЄС обговорити гарантії для України: у Парижі озвучили дату

Президент Франції Еммануель Макрон має намір у четвер, 4 вересня, зібрати в Парижі засідання “коаліції охочих”, щоб продовжити діалог про майбутні гарантії безпеки для України після війни.

Про це написало агентство Bloomberg, посилаючись на офіційну заяву з Єлисейського палацу.

Згідно з інформацією, український лідер Володимир Зеленський планує особисто бути присутнім на переговорах, тоді як низка інших європейських керівників підключаться до обговорення дистанційно.

Повідомляється, що ключовим питанням зустрічі стане підтримка України та подальші кроки з надання допомоги. У заяві французької адміністрації акцентується, що російська сторона відмовляється брати на себе будь-які зобов’язання щодо припинення бойових дій.

Також у статті уточнюється, що участь Сполучених Штатів у саміті поки залишається під питанням.

У Німеччині українську школярку штовхнув під поїзд араб: деталі інциденту

У Німеччині 11 серпня загинула 16-річна українська біженка, її штовхнув під поїзд мігрант з арабської країни.

Про це розповіло видання Bild.

За інформацією видання, трагедія сталася на залізничній станції у Фрідланді, що в Нижній Саксонії. Ліана Кассай, яка навчалася в місцевій школі, поверталася додому і чекала на свій поїзд.

У цей момент 31-річний чоловік на ім’я Мухаммад А. раптово виштовхнув дівчину на колію просто перед потягом, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.

Повідомляється, що в момент події укріанка розмовляла телефоном зі своїм дідом. Саме він першим почув, що сталося, тому одразу зателефонував її батькам. Коли родичі разом з екстреними службами прибули на місце, врятувати дівчину вже було неможливо.

У статті йдеться, що чоловіка затримали одразу після інциденту, але спочатку поліція схилялася до версії про нещасний випадок. Однак пізніше експертиза ДНК виявила його сліди на тілі загиблої. Після цього підозрюваного взяли під варту.