Шмигаль провів перше засідання на посаді глави МО: основні теми обговорення

Новопризначений міністр оборони Денис Шмигаль провів першу нараду зі своїми заступниками. Присутні обговорювали основні завдання та виклики.

Про це він розповів у своєму Telegram, публікуючи фотографії із зустрічі.

Шмигаль розповів, що ключовими темами на засіданні стали збільшення українського виробництва, якісне забезпечення армії, дебюрократизація та цифровізація процесів, а також зміцнення співпраці з міжнародними партнерами.

Згідно із заявою глави МО, учасники детально врегулювали всі напрямки. Міністр поставив чіткі завдання перед кожним представником профілю в його зоні відповідальності, додавши, що діяти потрібно швидко, послідовно та ефективно.

Варто нагадати, що 16 липня Верховна Рада звільнила Шмигаля з посади прем’єр-міністра і відправила у відставку весь уряд. Наступного дня влада проголосувала за новий склад Кабінету міністрів, у якому Шмигаля призначили міністром оборони.

Румунія почала переговори з Україною про спільне виробництво безпілотників

 Міністерство оборони Румунії почало переговори з Україною про спільне виробництво безпілотників, які можуть бути продані іншим європейським країнам.

Про це проінформувало видання Digi24.

Згідно з повідомленням, можливу угоду обговорюватимуть на зустрічі на рівні міністрів оборони.

Загальна ідея полягає в тому, що Київ надасть технології, розроблені в реальних бойових умовах, а Бухарест оплатить виробництво компонентів. Поки що невідомо, де вироблятимуться безпілотники, але румунське місто Брашов є однією з попередніх цілей.

Передбачається, що вироблені дрони використовуватимуть румунські військові, а деякі з них експортуватимуть у зацікавлені країни Європи.

Однак у статті йдеться про те, що наразі в румунському бюджеті немає резервів для швидкого запуску подібних інвестицій, тому реалізація можливої угоди, найімовірніше, почнеться у 2026 році, коли буде затверджено новий оборонний бюджет.

Країни ЄС погодили 18-й пакет санкцій проти РФ: Словаччина зняла заборону

Новий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії ухвалив Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на позачерговому засіданні вранці 18 липня після того, як Словаччина зняла вето. Остаточне затвердження відбудеться пізніше.

Про це повідомляє кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк у “Х”. 

Відомо, що основним елементом обмежень є запровадження “плаваючої” межі цін на нафту, яка оновлюватиметься кожні три місяці.

Таким чином, замість нинішньої жорсткої межі в 60 доларів за барель гранична ціна встановлюватиметься на 15% нижче ринкової ціни за останні 10 тижнів. Згідно з цим механізмом, ціна тепер буде нижчою за 50 дол.

Кая Каллас, представниця ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки, сказала, що новий пакет заходів також охоплює заборону на роботу газопроводів “Північний потік”, санкції проти 105 суден “тіньового флоту”, проти найбільшого нафтопереробного заводу РФ в Індії і проти судноплавного флоту.

Крім того, буде введено обмеження на доступ банків РФ до фінансування і на китайські банки, які допомагають обходити санкції.

Також буде посилено тиск на російську оборонну промисловість, введено заборону на експорт технологій для БПЛА і запроваджено санкції проти тих, хто займається індоктринацією українських дітей з окупованих територій.

Каллас назвав цей пакет санкцій одним із найсильніших в історії ЄС.

Глава МЗС України зустрівся зі спецпредставником Трамп для обговорення питань оборони

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та спеціальний представник президента США Кіт Келлог обговорили можливості розширення взаємовигідного українсько-американського оборонного співробітництва.

Про це повідомив міністр закордонних справ України в мережі Х.

Під час наради було обговорено шляхи розширення оборонного співробітництва Києва та Вашингтона, привітано двопартійну підтримку законопроєкту про антиросійські санкції 2025 року, а також координували подальші кроки щодо підвищення вартості війни для російських окупантів.

Український дипломат подякував Дональду Трампу за його важливе рішення про надання нових систем Patriot та інших озброєнь разом з європейськими союзниками.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що Келлог прибув до Києва 14 липня з тижневим візитом, протягом якого планується обговорити багато питань щодо співпраці сторін.

ЄС утретє провалив голосування за пакет санкцій проти РФ: Словаччина передумала віддавати голос

Рада міністрів Європейського союзу сьогодні, 15 липня, втретє не змогла погодити новий пакет санкцій проти РФ через позицію Словаччини.

Про це сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

За його інформацією, Братислава досі не отримала гарантій, які вона визнала б достатніми у зв’язку з пропозицією Єврокомісії про примусову відмову від російських енергоносіїв.

Сіярто висловив підтримку словацькій позиції, додавши, що конкретно цей пакет санкцій не загрожує інтересам угорців.

Прем’єр-міністр Роберт Фіцо підтвердив, що він доручив представнику країни ініціювати відтермінування новим обмежувальним заходам з вищевказаних причин.

На його думку, найкращим виходом із ситуації було б отримання Словаччиною винятку, який дозволив би їй виконувати свій контракт із російським “Газпромом” до закінчення терміну дії угоди 2034 року.

У Чернігові співробітники ТЦК кинули чоловіка в наручниках об землю

У Чернігові зафіксовано випадок жорсткого поводження з військовозобов’язаним під час рейду ТЦК.

Про це повідомили місцеві Telegram-канали.

На записі видно, як один з присутніх підходить до затриманого ззаду, підхоплює його за ноги, після чого чоловік падає обличчям на асфальт.

В момент інциденту на ньому були надягнені наручники, а сам він стояв нерухомо.

Подія викликала емоційну реакцію у жінок, які стали свідками ситуації – вони знімали все на відео та голосно обурювалися діями силовиків.

На момент публікації офіційні коментарі від співробітників ТЦК щодо цього інциденту відсутні.

Україна готується невідкладно почати виробництво мільйонів протипіхотних мін – Костенко

Виробництво протипіхотних мін в Україні може розпочатися практично відразу після підписання президентом Зеленським закону про вихід з Оттавської конвенції.

Про це заявив секретар оборонного комітету Ради Роман Костенко під час брифінгу, передає Укрінформ.

Відомо, що сьогодні, 15 липня, Верховна Рада, а згодом і український лідер Володимир Зеленський підтримали вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.

Костенко вважає, що це “історичне рішення”, яке дає Києву засоби для захисту держави, які він почне використовувати моментально.

За його словами, створення таких боєприпасів не є технічно складним і може бути здійснене в умовах воєнного часу.

Депутат запевнив, що протипіхотні міни – це проста, але дуже ефективна зброя, а виготовити мільйони штук не складає труднощів. Українські конструктори вже знають відповіді на ці питання.

Він наголосив, що окупанти застосовують такі міни з 2014 року, а вихід із конвенції дасть змогу ЗСУ не використовувати передбачений Конвенцією маршрут виходу протягом півроку.

Ситуація на фронті покращиться після введення в армії корпусної системи – Волошин

Командир 8-го корпусу Десантно-штурмових військ ЗСУ Дмитро Волошин прогнозує, що коли армія почне вести бій корпусами, ситуація на передовій покращиться і можна буде готувати новий наступ ЗСУ.

Про це він заявив в інтерв’ю газеті “Новинарне”.

Військовий пояснив, що, коли корпуси зайдуть на виконання завдань, кожен командир почне тягнути за собою своїх людей, вкладати в них усі свої ресурси, брати на себе відповідальність за їхнє життя і здоров’я.

Волошин висловив надію, що коли найближчим часом корпус вийде на розгортання, багато військових частин буде звільнено для підготовки до наступу.

Командир вважає, що за цих умов і за вказівкою військового керівництва бійці ЗСУ почнуть завдавати ударів і притискати РФ там, де вона не концентрує свої сили.

Він також заявив, що наразі підрозділ достатньо укомплектований для ефективного виконання поставлених завдань.

Волошин зазначив, що комплектація не становить 100% і в цьому немає необхідності, тому що “це було б утопією”.

Китай обіцяє більш суттєву підтримку РФ після погроз Трампа – The Telegraph

Китай має намір посилити підтримку Росії після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив країні-агресору 100-відсотковими тарифами, якщо вона не припинить війну в Україні.

Про це повідомляє The Telegraph.

Президент КНР Сі Цзіньпін зустрівся з главою російського МЗС у Пекіні. Під час бесіди Сі заявив, що обом сторонам слід зміцнювати взаємну підтримку на багатосторонніх форумах, що довіра між Китаєм і Росією покращилася і що вони створюють модель для нового типу міжнародних відносин.

Також Міністерство закордонних справ Китаю зазначило, що воно “рішуче виступає проти будь-яких незаконних односторонніх санкцій з боку США”, які Трамп пригрозив запровадити, якщо Кремль не погодиться на мир в Україні до кінця серпня.

Представник відомства висловив думку, що в тарифній війні немає переможців, а примус і тиск не вирішать проблеми.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що американський лідер пригрозив через 50 днів запровадити 100-відсоткові тарифи на товари торговельних партнерів Москви, найбільшим з яких є Пекін.