Плани України на 2026 рік: думка експерта щодо продовження війни

Літній наступ російської армії 2025 року завершився: Москва не досягла поставлених цілей, а Збройні Сили України відбили атаки на Донеччину. Військові аналітики відзначають, що російські війська здобули лише локальні тактичні успіхи, але не змогли прорватися вглиб української території.

Проте аналітики застерігають не радіти зарано: хоч мобілізаційна система Росії виснажена, а економіка перевантажена, Кремль усе ще має реальних союзників і нафтові доходи для продовження війни. Водночас в Україні звучать попередження про внутрішні ризики: політичні еліти ні в опозиції, ні при владі не повинні відволікатися на передвиборчі кампанії замість концентрації на обороні країни .

Український уряд також готується до затяжного конфлікту. При підготовці держбюджету-2026 закладено “альтернативний сценарій”, за яким бойові дії триватимуть увесь наступний рік. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив: у базовому сценарії війна закінчиться у 2025 році, але практичним вважають варіант продовження бойових дій у 2026-му. Показово, що вже влітку 2025-го міністр оборони розрахував потреби армії на 2026 рік щонайменше у 120 млрд доларів. Ці кошти планують частково залучити від партнерів (приблизно половину суми), що свідчить про масштабну підтримку війни з боку західних союзників.

Програма підготовки до 2026 року: рекомендації експертів

У цих умовах військовослужбовець і громадський діяч Микола Мельник запропонував “програму війни на 2026 рік” – мінімальний набір з 9 пунктів, необхідних уже зараз для підготовки до весняної кампанії. Серед ключових рекомендацій експерта – такі:

  1. Перевести економіку на воєнні рейки – мобілізувати промисловість, фінанси й кадровий ресурс на потреби оборони.

  2. Заборонити виїзд за кордон чоловіків від 16 років – аби не втратити важливий мобілізаційний резерв.

  3. Ліквідувати корупцію у виробництві озброєнь – забезпечити прозорість і чесність у державних оборонних замовленнях.

  4. Активно впроваджувати роботизацію армії – розширювати використання бойових роботів та безпілотних систем, адже власних піхотних ресурсів може не вистачити.

  5. Організувати масову базову загальновійськову підготовку (БЗВП) – проводити масштабні навчання для цивільних і студентів, щоб мати резерви навчених бійців.

  6. Збільшити матеріально-технічне забезпечення ЗСУ з жорстким контролем використання ресурсів – уникнути розкрадань і “лівих” списань обладнання.

  7. Посилити інформаційну підтримку армії – включити потужніші пропагандистські інструменти, щоб підтримувати моральний дух населення і бійців.

  8. Підвищити морально-психологічне забезпечення бійців – ширше залучати психологів, волонтерів і капеланів для підтримки військових на передовій.

  9. Берегти життя та здоров’я українських солдатів – приділяти особливу увагу безпеці військ, їхньому медичному і соціальному захисту .

Для розуміння масштабу цих завдань: уже відомо, що оборонні потреби 2026 року вимірюються десятками мільярдів доларів. Міністр оборони Шмигаль повідомляв, що на потреби ЗСУ в наступному році необхідно щонайменше $120 млрд, причому Україна вже домовляється з партнерами ЄС і НАТО про половину цієї суми. Тож ініціативи експертів зі зростання фінансування армії, розвитку техніки та соцпідтримки військових цілком відповідають офіційним оцінкам уряду.

Таким чином, як видно з офіційних прогнозів і думок військових аналітиків, Україні слід готуватися до затяжної війни: усі названі заходи спрямовані на зміцнення обороноздатності країни та підготовку до активних бойових дій у 2026 році.

До Києва приїхала голова Європарламенту Роберта Мецола і відкрила постійне представництво

Сьогодні, 17 вересня, до Києва з робочим візитом прибула голова Європарламенту Роберта Мецола. Її зустрів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Про це стало відомо з її допису в мережі Х.

Повідомляється, що у європейського політика запланований насичений графік зустрічей — вона має намір провести переговори як з українськими депутатами, так і з президентом Володимиром Зеленським.

Мецола написала, що минуло 1300 днів з початку вторгнення Росії, і вона знову в Україні з чітким сигналом підтримки від Європарламенту. Як блок був з українцями з самого початку, так і надалі залишатиметься поруч.

Також вона розповіла, що відвідала меморіальну стіну, де вшанувала пам’ять загиблих воїнів, які боролися за свободу і незалежність України від агресора.

Пізніше під час виступу в сесійній залі Верховної Ради глава ЄП анонсувала в Києві відкриття постійного представництва цієї структури. Вона додала, що це була обіцянка Європи, яку вона виконує.

У своїй промові вона окремо виділила необхідність посилення санкційного тиску на російську сторону, повернення незаконно вивезених українських дітей і підтримки українських військових.

У Литві дітей почали вчити поводитися з дронами біля російського кордону

Біля російського кордону Міністерство оборони Литви запустило першу із запланованих дев’яти шкіл, де підлітків від 10 років і дорослих навчатимуть не тільки пілотуванню дронів, а й їхньому складанню з подальшим програмуванням.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Як пояснив один з керівників оборонного відомства Томас Годляускас, запуск подібних навчальних центрів — крок нарощування оборонного потенціалу країни, особливо з огляду на сусідство з Росією та Білоруссю.

Викладач школи Міндаугас Тамосайтіс уточнив, що учні освоюють управління FPV-дронами, квадрокоптерами і однокрилими апаратами.

Він зазначив, що в навчальному закладі міста Таураге, що всього в 20 км від Калінінграда, школярі тренуються на комп’ютерних симуляторах, додавши, що діти дуже захоплені цим заняттям.

Король Чарльз спробує переконати Трампа стати на бік України — Politico

Британська влада розраховує, що особиста зустріч президента США Дональда Трампа з королем Чарльзом здатна змінити його погляди на російсько-українську війну.

Про це повідомило видання Politico.

Згідно з повідомленням, Трамп стане першим американським президентом, якого офіційно приймуть у Віндзорському замку. Це ще один безпрецедентний елемент другого державного візиту політика, який любить підкреслювати свою винятковість.

Лондон готує прийом на високому рівні: парад, урочисті вечері та демонстраційні авіашоу. Подібні жести повинні нагадати про багаторічне військове партнерство двох країн.

У статті йдеться, що існує надія, що це створить грунт для нових спроб прем’єр-міністра Кіра Стармера і його найближчих соратників переконати американського лідера посилити тиск на Кремль заради миру для України.

Хоча формально українське питання не значиться в порядку денному візиту, аналітики впевнені, що за закритими дверима ця тема обов’язково буде піднята.

Один з представників оборонного відомства заявив, що монарх глибоко залучений до переговорів про припинення вогню і підтримує постійний контакт з українським президентом Володимиром Зеленським.

“Це бюджет виборів”: Железняк розкритикував фінансовий план України на 2026 рік

Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк піддав критиці проект фінансового плану на наступний рік, підкресливши, що закладені в ньому кошти на потреби оборони значно поступаються реальним потребам вже на сьогоднішній день.

Про це він написав у своєму Telegram.

Чиновник звернув увагу на те, що затверджений документ не передбачає додатковий військовий дефіцит у 300 млрд грн, який виник у поточному році. На виплати захисникам та інші пов’язані з військовою службою витрати в проєкті бюджету на 2026 рік закладено 1,143 трлн грн — всього на 17,15 млрд більше в порівнянні з 2025-м, де вже утворилася “багатомільярдна діра”.

Також він зазначив, що на придбання, ремонт техніки та забезпечення боєприпасами планується виділити 678,12 млрд грн — ця сума навіть на 4,65 млрд менше, ніж у нинішньому бюджеті.

Железняк підкреслив, що на соціальні програми та ініціативи, пов’язані з виборами, хочуть витратити більше, ніж на підвищення виплат українським бійцям. Водночас витрати на “стратегічні комунікації, інформаційну безпеку та кроки з євроінтеграції” збільшені в десять разів — до 4 млрд грн.

Нардеп запевнив, що це не бюджет країни, яка веде війну, а бюджет для виборів.

В Києві перехожі зірвали чергову спробу силової мобілізації: деталі

В Києві стався інцидент, пов’язаний із силовою мобілізацією.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

На оприлюднених кадрах видно, як співробітники ТЦК намагалися силоміць затримати чоловіка й посадити його до автомобіля.

Втім, у ситуацію втрутилися перехожі – вони не дозволили силовикам довести затримання до кінця й відбили чоловіка.

Відео швидко поширилося соцмережами та викликало активне обговорення серед одеситів.

Офіційних коментарів щодо інциденту наразі немає.

Європа звертається до українських розробок для створення “антидронного щита” проти РФ — FT

Євросоюз готовий вкласти значні кошти у формування “антидронної стіни”, спираючись на технології, які пройшли випробування в Україні. Такий крок став реакцією на недавні вторгнення російських безпілотників у повітряний простір країн НАТО.

Про це повідомляє видання Financial Times.

Події минулого тижня, коли російські БПЛА атакували повітряний простір Альянсу, показали, що НАТО доводиться витрачати величезні суми на знищення відносно недорогих дронів. Це — критична вразливість, якою Кремль може скористатися знову. Щоб закрити цю прогалину, в Брюсселі закликали європейські столиці використовувати ресурси ЄС і разом закуповувати перевірені в Україні системи.

Польща, країни Балтії та Фінляндія, що межують з Росією, вже заявили про намір посилити свої кордони. Однак експерти підкреслюють, що подібні заходи принесуть плоди тільки за умови спільної стратегії та впровадження сумісних технологій.

Один з представників ЄС сказав, що оборонна політика Європи занадто розрізнена, а саме тут їй потрібна максимальна злагодженість. Неприпустимо, щоб одна країна робила одне, а сусідня — інше, оскільки Росія швидко знайде слабкі місця і вдарить туди.

За даними видання, українська столиця стала центром інновацій у боротьбі з російськими ударними дронами. Звичайні радари не бачать малопомітні “Шахеди”, що летять на малій висоті, тому українські інженери створили мережу акустичних сенсорів, здатних розпізнавати їх за характерним звуком.

Ці дані моментально надходять мобільним підрозділам ППО, озброєним зенітками і великокаліберними кулеметами — такий підхід обходиться в рази дешевше, ніж запуск ракет-перехоплювачів.

Схожі акустичні комплекси вже впроваджують у Латвії, а Румунія аналізує українські напрацювання при плануванні витрат на свою систему Safe.

Росія завдала удару по об’єктах залізничної інфраструктури: понад 40 поїздів затримуються

В ніч на 17 вересня російські війська атакували залізничні об’єкти України. В результаті відключення електропостачання рух поїздів було порушено.

Про це повідомив керівник правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський.

На напрямках у бік Дніпра затримуються понад сорок поїздів, серед яких є як міжнародні, так і внутрішні рейси.

Для стабілізації ситуації компанія вивела на лінії понад двадцять запасних тепловозів. На ділянках, де через відсутність електроенергії не працюють системи сигналізації та зв’язку, поїзди продовжують рух у резервному режимі, щоб не накопичувати запізнення.

Пасажирам міжнародних маршрутів до Польщі організовують пересадки в Хелмі та Перемишлі.

Також відомо, що окупанти обстріляли Кіровоградську та Черкаську області. Там зафіксовані влучання по залізничній інфраструктурі та об’єктах критичної інфраструктури, проте деталі поки не розкриваються.

Британські Typhoon можуть збивати російські дрони в разі порушення простору НАТО

Британські винищувачі Typhoon отримали наказ бути в повній бойовій готовності до знищення російських БПЛА, якщо ті перетнуть повітряні кордони Польщі або будь-якого іншого члена НАТО.

Про це заявив міністр оборони Великобританії Джон Хілі, його цитує The Guardian.

За його словами, країни Альянсу демонструють єдність і рішучість відповідати на будь-які виклики, а пілоти Typhoon готові відкрити вогонь по ворожих безпілотниках, якщо ті опиняться над територією блоку.

Хілі зазначив, що якщо дрони загрожують життю поляків, НАТО не буде сидіти склавши руки, додавши, що місія Typhoon — частина масштабної операції із захисту неба країн НАТО.

Тижнем раніше Румунія стала другою країною НАТО на східних рубежах, де було зафіксовано проліт російського безпілотника. Керівник британського оборонного відомства запевнив, що якщо буде потрібно, винищувачі будуть перекинуті і в інші держави Альянсу.

Британський міністр підкреслив, що ці літаки патрулюють східні кордони НАТО, виконуючи завдання із забезпечення безпеки повітряного простору.

Він також запевнив, що поки немає доказів, що Москва свідомо направляє дрони в бік Польщі, проте подібні дії залишаються вкрай небезпечними і безрозсудними.