Польські військові випустили три ракети по російських дронах 10 вересня – Rzeczpospolita

В ніч з 9 на 10 вересня польські ВПС спільно з союзниками могли задіяти відразу три ракети для відбиття атаки російських безпілотників, які порушили кордони повітряного простору країни.

Про це інформує видання Rzeczpospolita, посилаючись на слова неназваних джерел.

Співрозмовники видання стверджують, що в умовах, коли зволікання було неприпустимо, по цілях було випущено три ракети. За їхніми даними, об’єкти, що становили реальну небезпеку для мирних жителів і критичної інфраструктури, були знищені.

Серед можливих цілей називалися дрони з вибухівкою, ракети, запущені армією РФ, або авіабомби з бетонобійними боєголовками. При цьому джерела підкреслили, що на макети дронів “Гербери” дорогі ракети не витрачалися.

На даний момент Міністерство оборони Польщі та прокуратура не оприлюднили офіційних відомостей про те, які саме об’єкти були ліквідовані авіацією тієї ночі.

Україна хоче обмежити громадянам України російськомовний контент в Youtube і Spotify

Українська влада веде переговори з платформами Youtube і Spotify, щоб ці сервіси припинили автоматично пропонувати російськомовні матеріали користувачам з України.

Про це розповіла Уповноважена з питань захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю РБК-Україна.

За її словами, мова йде не про введення цензури, а про захист культурного середовища і майбутнього молодого покоління в країні.

Івановська зазначила, що дорослі ще можуть фільтрувати нав’язані продукти, а діти і підлітки — більш сприйнятливі. Коли Spotify або YouTube автоматично пропонує російські пісні або серіали, це вже не усвідомлений вибір, а прихована маніпуляція.

Мовний омбудсмен запевнила, що саме тому Україна шукає спільну мову з великими онлайн-платформами, щоб контент з держави-агресора не спливав у топі автоматично, а тільки за запитом.

При цьому вона окремо підкреслила, що Україна продовжує захищати всі мови національних меншин у країні.

Варто нагадати, що алгоритми Youtube і Spotify зазвичай формують рекомендації на основі вже переглянутих або прослуханих користувачем матеріалів.

Глава Євроради наполягає на розблокуванні процесу вступу України до ЄС в обхід позиції Угорщини

Керівник Європейської ради Антоніу Кошта активно просуває прискорення процесу євроінтеграції України, незважаючи на явний опір Угорщини напередодні найважливішої зустрічі лідерів країн ЄС, яка відбудеться в Копенгагені цього тижня.

Про це повідомляє Politico, посилаючись на дипломатів і представників європейських структур.

Анонімні співрозмовники видання стверджують, що зараз Кошта веде переговори з керівництвом європейських столиць, щоб розпочати обговорення членства України та Молдови.

Глава Євроради шукає способи обійти угорського прем’єра Віктора Орбана, який, користуючись правом вето, гальмує шлях України до європейської спільноти.

Зокрема, Кошта пропонує дозволити відкриття переговорних кластерів на підставі рішення кваліфікованої більшості, а не одностайної згоди всіх країн-учасниць.

При цьому, щоб завершити розгляд кластерів, як і раніше, буде потрібно схвалення всіх столиць, однак зниження вимог для початку переговорів дасть шанс Києву і Кишиневу приступити до впровадження реформ і наблизитися до стандартів ЄС.

Такий підхід, за словами обізнаного джерела, дозволить просувати заявки України та Молдови, навіть якщо одна-дві країни будуть проти.

Дипломати відзначають, що Кошта активно переконував європейських лідерів під час недавніх візитів до столиць Європи, а також під час особистих зустрічей на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку минулого тижня.

Один з чиновників сказав, що розширення — ключове завдання для глави Євроради. Він розглядає це як стратегічну інвестицію в майбутнє Європи.

“Схоже на порушення”: Регулятор займеться розслідуванням несподіваної відставки керівництва Укренерго

Національна комісія з регулювання енергетики ініціювала перевірку щодо законності звільнення голови та всіх членів правління НЕК “Укренерго”. Компанія не поінформувала регулятора про кадрові перестановки в законні терміни, що загрожує її статусу сертифікованого оператора передачі.

Про це офіційно заявила НКРЕКП.

Відомо, що 26 вересня 2025 року наглядова рада енергокомпанії зняла з посади голови правління Віталія Зайченка, а також відправила у відставку інших членів управлінської команди. На їх місце тимчасово поставили Олексія Брехта, який тепер виконує обов’язки голови.

Такий крок, на думку комісії, обернувся “управлінським вакуумом” і поставив під сумнів здатність підприємства надійно управляти системою передачі.

Регулятор підкреслює, що Укренерго не виконала зобов’язання повідомити НКРЕКП про зміну керівництва у передбачені законом терміни.

Додатково комісія посилається на положення євродирективи, згідно з якими у регулятора є три тижні, щоб висловити свої претензії, якщо виникають сумніви щодо передчасного припинення повноважень управлінців.

Згідно із заявою відомства, швидкі кадрові перестановки щодо голови та членів правління НЕК “Укренерго” виглядають як пряме порушення сертифікаційних вимог, що вимагає окремого розгляду.

За оцінкою НКРЕКП, подібні раптові звільнення можуть підірвати довіру іноземних партнерів і поставити під загрозу імпорт електроенергії в Україну.

Найближчим часом регулятор має намір розглянути питання про дотримання Укренерго всіх законодавчих норм і не виключає прийняття відповідних рішень.

Трамп не заперечує проти ударів ЗСУ по російській території – Келлог

Президент США Дональд Трамп не проти нанесення Україною далекобійних ударів по об’єктах у глибині Росії, незважаючи на те, що раніше Пентагон час від часу обмежував Київ у подібних діях.

Про це розповів спеціальний посланець США Кіт Келлог у розмові з ведучою Fox News Джекі Генріх.

Під час розмови журналістка послалася на заяву Трампа, де той висловив думку, що Україна за підтримки європейських країн здатна повернути всі свої землі, а можливо, і домогтися більшого. Генріх уточнила у Келлога, чи стоїть за цими словами підтримка атак по російській території.

Американський спецпосланець заявив, що дозволу на удари по Росії українська сторона то отримувала, то ні – все залежало від ситуації.

Коли ведуча попросила уточнити, чи санкціонував Трамп можливість далекобійних ударів по Росії для України, він відповів ствердно, додавши, що “недоторканності немає”, так що ЗСУ можуть використовувати цю здатність.

Також Генріх поцікавилася, чи передасть Вашингтон Києву крилаті ракети Tomahawk. На це Келлог сказав, що рішення ще не прийнято, але українська влада піднімала це питання і зверталася з таким проханням.

Венс: у США обговорюється питання передачі Україні ракет Tomahawk

Віце-президент США Джей Ді Венс підтвердив, що команда американського лідера Дональда Трампа розглядає варіант передачі Україні крилатих ракет Tomahawk.

Про це він повідомив в ефірі телеканалу Fox News.

За словами Венса, остаточне рішення про можливу поставку Tomahawk Києву буде приймати особисто Трамп.

Він додав, що президент вчинить так, як вважає найбільш вигідним для інтересів Вашингтона, оскільки цей аспект – основний орієнтир його підходу до міжнародних питань і питань оборони.

Американський віце-президент зазначив, що обговорення даної теми з Україною зараз йде в активній фазі.

Відомо, що раніше український лідер Володимир Зеленський неодноразово звертався до Трампа з проханням надати такі ракети. Крім того, найближчим часом до Сполучених Штатів відправиться українська делегація для переговорів з приводу передачі Tomahawk.

Київ не скасує мобілізацію і військовий стан після завершення війни – Костенко

Після закінчення війни в Україні не планується скасовувати мобілізацію і військовий стан, і немає підстав очікувати повернення до довоєнних реалій 2021 року, оскільки російська загроза не зникне.

Про це заявив секретар оборонного комітету Ради Роман Костенко в інтерв’ю телеканалу “Говорить Великий Львів”.

На його думку, якщо Москва залишить свої війська на лінії розмежування, а мова йде приблизно про 700 тисяч солдатів, Києву доведеться утримувати велику армію: не менше 800 тисяч, а можливо, і 600-700 тисяч, залежно від того, які гарантії безпеки будуть надані.

Нардеп уточнив, що демобілізація дійсно відбудеться, але на заміну тим, хто завершить службу, потрібно буде призивати нових захисників.

Костенко припускає, що першими додому будуть відправлені ті солдати, які воюють з початку повномасштабного вторгнення, але на їх місце повинні будуть прийти нові захисники, тому продовження мобілізації неминуче.

Він також додав, що якщо громадяни сподіваються, що після перемир’я життя в країні повернеться до того, як було в 2022 році, цього не відбудеться, оскільки Україна зіткнеться з іншими викликами.

Рютте: Україна буде захищена після будь-якої мирної угоди з РФ

У Кремлі розуміють, що досягти всіх своїх цілей в Україні не вийде, тому будь-який збройний конфлікт рано чи пізно завершиться, але далеко не завжди сторони сідають за стіл переговорів для цього.

Про це сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

За його словами, війна Росії проти України, найімовірніше, завершиться якоюсь угодою. Він запевнив президента Володимира Зеленського в тому, що після будь-якого перемир’я або договору його держава залишиться під надійним захистом.

Рютте також зазначив, що економіка Росії, як і раніше, тримається в основному на експорті нафти. Саме тому російські загарбники зараз стикаються з серйозними труднощами — адже українські удари по основних НПЗ стають ефективнішими.

Генсек НАТО стверджує, що на автозаправках вишикувалися черги, але країна-агресор “поки справляється”. На його думку, у США, якби люди не змогли заправити свої автомобілі, повторився б 1776 рік – нове повстання.

Данія тимчасово блокує польоти цивільних дронів через саміт ЄПС

Напередодні зустрічі лідерів країн ЄС, яка відбудеться на території Данії, влада країни оголосила про повну заборону на використання цивільних безпілотників у своєму небі на найближчий тиждень.

Про це інформує Міністерство транспорту Данії.

Там йдеться, що у зв’язку з візитом європейських керівників, питання безпеки виходить на перший план. Обмеження почнуть діяти цілодобово з 29 вересня і триватимуть до 3 жовтня.

Відомо, що, згідно з авіаційним законодавством, глава транспортного відомства Данії має право перекривати повітряний простір повністю або частково, якщо того вимагають міркування громадської безпеки або виникають екстрені обставини.

Відзначається, що таке рішення прийнято після повідомлень про появу невідомих безпілотників поблизу датських аеропортів і військових об’єктів.

У Данії підкреслюють, що за порушення введеної заборони загрожує штраф або позбавлення волі на строк до двох років.