З усіх країн ЄС Польща перша створила фонд оборони та безпеки

На тлі війни в Україні в Польщі замислюються про зміцнення своєї оборони, тож створили фонд оборони та безпеки (FBiO) в розмірі 7,8 млрд долл, що фінансується за рахунок коштів Національного плану реконструкції та стійкості (KPO).

Про це в X оголосила міністр фінансів і регіональної політики Катажина Пелчинська-Наленч.

За її словами, тепер офіційно мільярди будуть інвестовані в бункери, інфраструктуру подвійного призначення і в розвиток польських збройових компаній.

Польський міністр додала, що ці гроші також будуть використані поляками для розвитку своєї промисловості та дослідження нових технологій.

Фінансування можуть отримати місцева влада, державні та приватні компанії, академічні інститути та консорціуми.

Гроші з фонду надаються у вигляді пільгових кредитів або частково викуплених інвестицій в акціонерний капітал, залежно від того, куди і як вони вкладаються.

Пєлчинська-Наленч пояснила, що очолюване нею міністерство спільно з іншими відомствами підготує інвестиційний план протягом 2 місяців.

Гренелл: Україна не мала права на ядерну зброю, передану Росії 1994 року

Ядерна зброя, яку Україна передала Росії після розпаду СРСР, спочатку належала не Києву, а Москві.

Про це заявив Річард Гренелл, спеціальний посланник президента США Дональда Трампа, у соціальних мережах.

За його словами, українці не мали жодних прав на ядерну зброю, яку вони передали росіянам, підписавши Будапештський меморандум у 1994 році.

Гренелл запропонував згадати ту домовленість, запевнивши, що від самого початку ядерна зброя була російською, це були залишки. Він додав, що ніколи не було угоди, яка вимагала б від США дотримуватися Будапештського меморандуму.

Він назвав свою точку зору фактом, хоча й “неприємним”. Однак залишається незрозумілим той факт, для якого контексту було написано цей пост.

Проте сенатор-республіканець Майк Лі погодився зі словами американського спецпосланця.

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський вважає, що Києву доведеться обзавестися ядерною зброєю, якщо Україна не вступить до НАТО, але в Білому домі йому відмовили в цьому.

Київ зможе примусово забирати землі у жителів Закарпаття: Рада ухвалила закон

Верховна Рада ухвалила закон, який дозволить примусово забирати землі та інше нерухоме майно з метою створення ОПК та об’єктів інфраструктури в Ужгородському районі Закарпаття під час воєнного стану.

Про це написала “Судово-юридична газета” з посиланням на документ.

Там ідеться, що під час воєнного стану за рішенням уряду може бути примусово відчужена земля в Закарпатській області з метою розміщення на ній державних потреб.

Йдеться про критично важливі для економіки або оборонно-промислового комплексу об’єкти, індустріальні парки та лінійні споруди транспортної інфраструктури.

Відповідно до закону, ініціатори, якими можуть стати центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Генеральний штаб і будівельні підприємства, мають подати заяву до місцевої адміністрації, яку після розгляду передадуть до Кабміну для ухвалення рішення протягом п’яти днів.

Якщо протягом 2 місяців власник не відреагує на пропозицію про купівлю його ділянки, то адміністрація подає проєкт рішення уряду про примусове відчуження земельної ділянки або іншого об’єкта нерухомого майна.

США та Україна досягли угоди щодо енергетики та Чорного моря: деталі переговорів

США та Україна домовилися про спільну розробку практичних заходів щодо реалізації угоди про заборону атак на енергетичну інфраструктуру двох воюючих країн.

Про це йдеться в офіційній заяві Білого дому за підсумками неформальних переговорів в Ер-Ріяді.

Там підтвердили домовленості з двома сторонами про забезпечення безпеки судноплавства в Чорному морі, а також про виключення застосування сили проти комерційних суден і заборону на використання цивільного морського транспорту у військових цілях.

Вашингтон планує зробити кроки, щоб допомогти Кремлю повернутися на світовий сільськогосподарський ринок, особливо в тому, що стосується експорту сільськогосподарської продукції та добрив.

Серед можливих заходів – зниження вартості страхування перевезень, поліпшення доступу до портів і розширення міжнародних платіжних систем.

Крім того, Сполучені Штати підтвердили свою підтримку Києва в гуманітарних питаннях. Зокрема, звільнення військовополонених, повернення цивільних заручників та українських дітей, незаконно депортованих до РФ.

Глава МО України Рустем Умєров, який брав участь у переговорах як глава делегації, засвідчив опубліковані домовленості з американцями.

Франція і Велика Британія зараз є лідерами “жорсткої сили” в Європі – Фіала

Через загрозу з боку окупантів і тиск з боку президента США Дональда Трампа, який вимагає збільшення військових видатків, Франція і Велика Британія стали лідерами “жорсткої сили” в Європі.

Про це заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала в інтерв’ю Financial Times.

Він похвалив свого британського колегу Кіра Стармера за рішучу підтримку України і сказав, що розглядає активнішу участь Лондона в європейській безпеці як можливість для тіснішої співпраці, а не як засіб для повернення Британії в ЄС.

Фіала сказав, що давно попереджав своїх європейських колег не “карати британців” за їхнє рішення покинути блок.

Чеський прем’єр також зазначив, що російська загроза змусила його відмовитися від своєї давньої опозиції до посилення лідерства великих держав – ролі, яку традиційно відіграють Німеччина і Франція в просуванні економічної інтеграції ЄС.

За його словами, у такі важкі часи важливо, щоб сильніші країни проявили ініціативу і взяли на себе провідну роль у світі.

Компанія Ryanair запропонувала план з відновлення польотів: Україна не реагує вже 3 роки

Найбільша бюджетна авіакомпанія Європи Ryanair розробила план відновлення польотів в Україну після відкриття повітряного простору, але аеропорти його ігнорують.

Про це заявив генеральний директор авіакомпанії Майкл О’Лірі.

Згідно з планом, вони зможуть перевезти 5 мільйонів пасажирів в Україну і назад у перший рік після відкриття повітряного простору, а через п’ять років збільшити це число до 10 мільйонів.

О’Лірі стверджує, що його компанія представила п’ятирічний план розвитку аеропортів, зокрема “Борисполя”, однак його розчаровує, що Київ не хоче обговорювати це питання.

Він додав, що відсутність угоди з українськими аеропортами означає, що Ryanair може виконувати рейси з “Борисполя”» і Львова в “набагато менших масштабах” – до 1 мільйона пасажирів у перший рік.

Гендиректор сказав, що вони попросили про зустріч із представниками, а отримали лише електронного листа. Він запевнив, що якби подібний розвиток запропонували будь-якому іншому аеропорту або будь-якій іншій країні Європи, вони б відгукнулися на нього.

За його словами, цього тижня у нього запланована зустріч із комерційним директором міжнародного аеропорту “Бориспіль”. Якщо вони не зможуть домовитися про витрати, то компанія більше ніяк не зможе допомогти воюючій країні.

Безпека під власним крилом: як Україна нарощує військово-промисловий потенціал для потреб ЗСУ

Українська промисловість проходить важливий етап, адже нині потреби армії є надзвичайно великими, а залежність від зовнішніх партнерів ще донедавна здавалася визначальною. Та навіть нетривала пауза в американській військовій допомозі показала: час подбати про те, щоб наша армія могла розраховувати на власне виробництво.

Це амбітне завдання, яке вже починає втілюватися. Українські компанії ВПК роблять вагомий внесок у постачання боєприпасів, дронів, бронеавтомобілів, різноманітних систем радіоелектронної боротьби, і поступово збільшують свою частку в загальній структурі озброєнь, потрібних на фронті. Нещодавній приклад із тимчасовою зупинкою постачань зброї та розвідданих зі Сполучених Штатів, яка тривала з 4 до 11 березня, був промовистим маркером того, що Україні не варто покладатися на одну країну, навіть якщо вона є провідним військовим партнером.

Нехай це була лише пауза і Сполучені Штати вже відновили підтримку, але суспільство встигло відчути тривогу. Певна частина експертів одразу заговорила про цілком реальні загрози, які могли б виникнути, якщо б тимчасова пауза перетворилася на повне припинення допомоги. Для фронту це означало б утрату приблизно 30% озброєнь, які надійшли чи мали надійти саме з США, включно з ракетами для ППО, що є критично важливими для оборони українського неба. Оскільки майже половину нашого військового оснащення становить продукція українського походження, а ще третина — європейського, очевидно, що американська зброя поповнює залишок, іноді досягаючи 30% усього арсеналу.

Наразі Україна отримує зі США значний спектр техніки та озброєння: від танків Abrams і бойових машин Bradley до систем HIMARS, гаубиць М-777 і ракет Patriot. Зокрема, Patriot та ракети до них є чи не найкритичнішим ресурсом з огляду на необхідність надійного прикриття наших міст і об’єктів інфраструктури. Також США надають широкий спектр сучасних боєприпасів на різні відстані, керовані ракети для вертольотів, авіабомби JDAM, протирадіолокаційні HARM та чимало іншої вкрай потрібної на полі бою зброї.

Тимчасовий збій у постачаннях був компенсований не лише швидким відновленням допомоги Сполученими Штатами, а й тим, що європейські країни почали оперативно збільшувати свої пакети військової підтримки. Зокрема, Німеччина оголосила про формування масштабного пакета допомоги на 3 мільярди євро. Берлін постачає в Україну ЗРК Patriot, зенітно-ракетні комплекси IRIS-T SLM і SLS, а також іншу потрібну техніку, й робота в цьому напрямі триває. Італія, своєю чергою, може передати Україні системи Samp-T, котрі допоможуть посилити захист неба. Та попри суттєву міжнародну підтримку, розраховувати лише на зовнішні поставки не можна. Саме тому українська влада приділяє все більше уваги розвитку власного оборонпрому.

Сьогодні українські компанії вже повністю забезпечують армію деякими видами боєприпасів і техніки, зокрема мінометами, артилерійськими установками, мінометними мінами, бронеавтомобілями, безпілотними літальними апаратами та морськими дронами. На цей рік покладено великі надії в плані збільшення виробництва снарядів різних калібрів: від 120-міліметрових мінометних до 155-міліметрових артилерійських. Розвиваються й інші перспективні напрямки: гаубиці, сучасні РСЗВ, безпілотники з покращеними характеристиками, системи радіоелектронної боротьби. Такі вироби, як вітчизняні САУ “Богдана”, РСЗВ “Вільха-М”, ЗРК “Кільчень” чи ракета-дрон “Паляниця”, засвідчують, що Україна має неабиякий потенціал у сфері високоточної зброї та технологій майбутнього.

Нові FPV-дрони створюються й удосконалюються вітчизняними фахівцями щодня, а загальний обсяг, до якого прагнуть виробники, становить до 5 мільйонів одиниць на рік. Це показник, який ще донедавна здавався нереалістичним, проте наполеглива робота інженерів та конструкторів, а також належне фінансування й державні замовлення можуть допомогти втілити ці плани. Крім того, з’являється все більше проєктів міжнародної кооперації: український “Укроборонпром” уже зареєстрував спільне підприємство з німецькою компанією Rheinmetall, де проводять ремонт бронетехніки та планують запустити завод із виробництва боєприпасів. Своєю чергою, є інформація, що глобальні гіганти військового сектору, зокрема BAE Systems, також можуть налагодити виробничі потужності в Україні. Меморандум про взаєморозуміння з німецькою компанією Diehl Defence, яка випускає системи ППО й ПРО IRIS-T, відкриває Україні шлях до суттєвого збільшення постачання ракет та зенітних установок, а надалі й до кооперації, що дозволить локалізувати тут їхнє виробництво.

Поки що Україні не вдається повністю закрити потребу в таких системах, як HIMARS і Patriot, однак завдяки співпраці з європейськими партнерами існує шанс отримати ще більше сучасної зброї, яка дозволить компенсувати або принаймні суттєво підсилити критичні напрями оборони. Ба більше, європейські країни часом закуповують озброєння в США, потім передають його Україні в межах власних пакетів допомоги. Це дозволяє Україні урізноманітнити канали надходження зброї й вирішувати нагальні потреби фронту без надмірної залежності від одного партнера.

Утім, щоб український військово-промисловий сектор зміг упевнено нарощувати обсяги, потрібна системна підтримка від держави та доступ до інвестицій. Необхідно створювати спільні підприємства із закордонними виробниками за прозорими й простими процедурами, запроваджувати довготермінові контракти для вітчизняних оборонних компаній, надавати їм стабільне державне замовлення й можливість розраховувати на кредити, які можна було б покрити коштом заарештованих російських активів. Якщо цей механізм буде налагоджений, Україна не тільки забезпечить власну армію необхідними боєприпасами та системами озброєнь, а й поступово перетвориться на впливового експортера військової техніки. Це стане сигналом для інвесторів усього світу: Україна готова не лише брати, а й надавати конкурентоспроможну продукцію на ринках безпеки й оборони.

Повернення американської допомоги та посилення підтримки з боку ЄС демонструють, що катастрофічного сценарію вдалося уникнути. Проте військовий конфлікт і реалії сучасної геополітики не дають гарантій, що подібні ризики не виникнуть у майбутньому знову. Запорукою успішної оборони лишається здатність самостійно виробляти якомога ширший спектр зброї та боєприпасів. Україна впевнено крокує цим шляхом, адже наші розробники нарощують темпи, щодня пропонуючи нові рішення для фронту. На цій основі можна сподіватися, що з часом саме український оборонпром гарантуватиме стабільність постачань усього необхідного для ЗСУ, а іноземна зброя стане лише додатковою опцією в загальному переліку озброєнь.

Верховна Рада полегшує компаніям мобільного зв’язку отримання ділянок під вишки

Депутати Верховної Ради підтримали в другому читанні законопроєкт, покликаний прискорити будівництво мобільних мереж.

Про це сповістив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Повідомляється, що документ скорочує термін отримання операторами мобільного зв’язку землі під будівництво базових станцій із шести до трьох місяців. Він також дає владі два тижні на розгляд заявок на отримання ділянки під вишки.

Відомо, що до 2023 року підготовка необхідних паперів для будівництва станцій займала 12 місяців, але пізніше Київ прискорив цей процес до шести місяців. Тепер це займе 1-3 місяці.

Федоров зазначив, що особливу увагу буде приділено відновленню зв’язку в пошкоджених районах, особливо в тих, де тривають активні бойові дії. Більшість базових станцій там зруйновано, і на їх відновлення піде багато часу.

Український міністр запевнив, що головне завдання полягає в тому, щоб до 2030 року забезпечити 98% населення в усіх частинах держави якісним мобільним зв’язком. Ухвалений законопроєкт прискорить досягнення цієї мети.

У Чехії вибухнув склад зброї: постачання боєприпасів в Україну може призупинитися

У Чехії на складі боєприпасів компанії STV Invest, що виробляє снаряди для України, стався вибух. Причиною інциденту могло стати порушення технології.

Про це пише портал iROZHLAS.

Згідно з повідомленнями, вибух на складі в районі селища Боржини на сході Чехії стався вранці 25 березня. У пожежній службі заявили, що повідомлення про подію надійшло близько 9-ї ранку, після чого почалася евакуація робітників.

У порталі йдеться, що внаслідок пожежі постраждала одна людина. Поліція попередньо пов’язує інцидент із технологічним збоєм. На місці події продовжують працювати місцеві служби порятунку.

Відомо, що будівля належить компанії STV Invest, ключовому постачальнику боєприпасів високого калібру для бійців ЗСУ. Крім боєприпасів, завод також ремонтує військову техніку і поставляє запасні частини Україні.

Ймовірно, через цей інцидент у Чехії постраждає і Київ. Тепер артснаряди, які призначалися для українських захисників, знищено, а на виготовлення нових знадобиться невідома кількість часу, враховуючи обмежену потужність ВПК.

Таким чином, виходить, що якщо Прага не вирішить це питання, допомога військовим ЗСУ затримається і не надходитиме до усунення проблем.