“Постріл по залишках української демографії”: Бужанський негативно висловився про онлайн-розлучення

Глава Мінцифри Михайло Федоров заявив, що восени платформа “Дія” планує запустити функцію онлайн-розірвання шлюбу. У Раді назвали цю новину “пострілом по залишках української демографії”.

Про це заявив депутат від партії “Слуги народу” Максим Бужанський у Telegram.

Він різко розкритикував цю ініціативу, оскільки вважає, що нинішній порядок розірвання шлюбу спеціально влаштований так, щоб не давати змоги ухвалювати таке рішення зопалу, під впливом хвилинних емоцій або після сварки, і саме це втримало від розриву безліч сімей.

Нардеп написав, що в ситуації, коли “у всіх на межі нерви, навіть найміцніші ламаються під тиском війни”, мільйон українців служить на фронті далеко від близьких, а ще мільйони чоловіків не бачили рідних роками, “перекладати розлучення в кілька кліків” на смартфоні – це як стріляти по залишках демографії впритул.

Бужанський порівняв сім’ю з чохлом для телефона, бо, за його словами, імітація дій така сама – “зняв, викинув і пішов шукати новий”.

У соцмережах розійшовся ролик із заявами про тиск силовиків на вдову загиблого воїна

В українському сегменті соцмереж активно розповсюджують відео, яке, за твердженням авторів, зняте камерою зовнішнього відеоспостереження та демонструє тиск на цивільну жінку.

На записі нібито зафіксовано, як працівники територіального центру комплектування (ТЦК) та представники поліції змушують вдову загиблого військовослужбовця підписати документ про відмову від фінансової компенсації за смерть чоловіка.

Джерело: Telegram-канали

За інформацією, яку поширюють у мережі, жінці начебто пригрозили, що без підпису під цим документом їй не видадуть тіло загиблого для поховання.

Варто зазначити, що звук у відео відсутній, тому перевірити заяви джерел фактично неможливо. При цьому сам ролик викликав широкий резонанс: багато користувачів залишили критичні коментарі на адресу силових органів.

Правоохоронні органи також публічно не коментували цю інформацію, а експерти закликають перевіряти подібні матеріали, аби уникнути поширення неперевірених або маніпулятивних відомостей.

Україна спростить чоловікам до 22 років виїзд закордон: як і коли буде ухвалено

В Україні обговорюється ініціатива змінити порядок виїзду за кордон для молоді до 22 років. Тепер можливість покинути країну можуть отримати не тільки учні вишів.

Про це повідомило газеті Forbes джерело в Офісі президента України.

Як розповів анонімний представник, влада планує, що для молодих людей до 22 років діятимуть ті самі правила, що й для неповнолітніх. Тобто, по суті, Київ просто підніме віковий поріг.

За його словами, відповідне рішення можуть підготувати вже до наступного тижня, до 21 серпня.

Співрозмовник зазначив, що в України є надія на те, що чоловіки залишаться в країні, додавши, що це пов’язано і з поточними переговорами та очікуваннями справедливого миру.

Видання також підкреслює, що таким кроком влада прагне збільшити кількість студентів в українських університетах на 25% вже наступного навчального року.

У Європі розглядають відновлення “Залізного Рейну” через російську агресію – Politico

Брюссель, Амстердам і Берлін узялися за обговорення відродження залізничної гілки “Залізний Рейн”, що зв’язує стратегічний порт Антверпен з індустріальним центром Рур у ФРН.

Про це пише видання Politico.

Історична магістраль, що з’явилася ще в 19 столітті, знову опинилася у фокусі уваги на тлі посилення загрози з боку Росії. У роки Другої світової та одразу після неї цей маршрут був украй важливим для союзників, але з початку 90-х практично не використовувався.

У статті йдеться, що сьогодні Євросоюз стикається з нестачею транспортних потужностей для перекидання військових вантажів, а наявні шляхи вже працюють на межі.

На думку фахівців, саме оборонні завдання можуть стати вирішальним аргументом на користь відновлення “Залізного Рейну”, проте не всі держави ЄС горять бажанням підтримати проект.

Згідно з виданням, Нідерланди демонструють стриманість – у країни вже є власна альтернатива через Роттердам, і конкуренція з Антверпеном їй не потрібна.

Відомо, що давній конфлікт між Бельгією та Нідерландами 2003 року дійшов до судового розгляду. Тоді арбітраж став на бік Бельгії, дозволивши відновлення лінії за умови покриття всіх екологічних витрат.

Зараз прихильники проєкту налаштовані оптимістично через фінансування з боку ЄС і НАТО. У проєкті нового бюджету Євросоюзу на військову мобільність із 2027 року закладено 17 мільярдів євро.

Зазначається, що якщо ці кошти справді буде виділено, експерти не виключають, що Гельсінкі змінять своє ставлення і опиняться серед прихильників відродження маршруту.

У самій Німеччині на ідею дивляться позитивно, хоча і визнають, що особливо в районі Ахена належить подолати чимало інженерних складнощів.

РФ запустила по Україні близько ста дронів і ракет: деталі

У ніч на 15 серпня ворог знову запустив по Україні два балістичних “Іскандера-М”, а також задіяв 97 дронів-камікадзе та імітаторів різних моделей. Приблизно дві третини засобів було перехоплено, але 34 безпілотники досягли своїх цілей.

Про це інформували Повітряні сили ЗСУ у своєму Telegram-каналі.

За даними українських військових, системи ППО та підрозділи РЕБ знищили або нейтралізували 63 ворожих БпЛА, які атакували з північних і східних напрямків. Проте ракети і кілька десятків дронів завдали ударів по 13 різних об’єктах.

Випуск балістичних ракет фіксувався з території Воронезької та Брянської областей країни-агресора.

Основний удар припав на прифронтові райони Харківської, Сумської, Донецької та Чернігівської областей, куди кинулися ворожі дрони. Ракетні обстріли були спрямовані по Харківській і Чернігівській областях.

Відбивали масовану атаку розрахунки української авіації, мобільні вогневі групи, фахівці з радіоелектронної боротьби та оператори безпілотних комплексів зі складу Сил оборони України.

Зазначається, що наразі триває атака і збиття засобів повітряного нападу.

У ЄС позитивно оцінили наміри США надати гарантії безпеки Україні

У Євросоюзі привітали заяву Дональда Трампа щодо готовності США надати гарантії безпеки Україні.

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на речницю Єврокомісії, яка прокоментувала нещодавню розмову Трампа з європейськими лідерами.

За її словами, ЄС вітає будь-які зусилля, що сприяють зміцненню здатності України до самозахисту, незалежно від того, як саме США дійшли до такого рішення. Основним, на думку речниці, є сам факт наміру надати гарантії.

Раніше видання Politico повідомило, що під час телефонної розмови з європейськими лідерами Трамп висловив готовність надати Україні гарантії безпеки, але за умови, що ці зобов’язання не будуть пов’язані з НАТО.

Цей підхід узгоджується з його раніше озвученою позицією щодо обмеження зобов’язань США у межах Альянсу.

У Ростові-на-Дону дрон влучив у житловий будинок, є постраждалі

У центрі Ростова-на-Дону в багатоповерховий житловий будинок влучив дрон, який, за даними російських ЗМІ, був українського виробництва типу “Аеропракт” – “Летюча лисиця”.

Про інцидент повідомили очевидці, за словами яких безпілотник пролетів над містом за кілька хвилин до вибуху.

Дрон влучив у будинок на перехресті вулиці Тельмана та Газетного провулку. В результаті удару пошкоджено щонайменше 10 квартир.

Джерело: Telegram-канали

За офіційною інформацією, постраждали п’ятеро осіб, троє з них – мешканці пошкодженого будинку, ще двоє – перехожі.

Із зони ураження евакуйовано близько 50 людей. На місці працюють рятувальні служби, обставини події зʼясовуються. Російська сторона покладає відповідальність за інцидент на Збройні Сили України.

Війна війною, а багатії багатіють: як розшарування може зруйнувати країну зсередини

Українське суспільство в умовах затяжної війни та економічної кризи розкололось на два різко контрастні світи. З одного боку – фронт, постійна мобілізація, втома і непоправні втрати. З іншого – блискучі автомобілі, елітна нерухомість і навіть закриті вечірки поза межами країни для обраних. Один український паспорт – але два цілком різних досвіди життя.

Поки одні громадяни щодня ризикують життям, інші, здавалося б, живуть у паралельній реальності постматеріального комфорту. Така соціальна прірва стає дедалі очевиднішою і несе загрозу: влада ризикує проґавити момент, коли накопичене обурення “низів” може вилитися у внутрішні бунти через зростаючу несправедливість.

Нерівність доходів та статків в Україні досягла історичного максимуму за роки незалежності. За офіційними даними Державної податкової служби, лише за підсумками 2024 року кількість гривневих мільйонерів зросла на 6 600 осіб, перевищивши 17 000 людей. Загалом ці заможні українці задекларували понад 253,6 млрд грн доходів. Ця цифра вражає на тлі воєнних реалій: доки у прифронтових шпиталях не вистачає базових ліків для поранених, в країні стрімко множиться каста надбагатіїв.

Показовим є і бум дорогих покупок навіть у розпал бойових дій. До кінця третього року війни дедалі більше українців відчувають дисонанс: поки військові просять допомогти з машинами для фронту, в українських містах з’являється все більше наддорогих Porsche, BMW, Ferrari та Rolls-Royce. Лише за 2024 рік українці купили майже 70 000 нових авто, витративши на них рекордні 125 млрд грн – це на 14% більше за кількістю і на 18% більше за видатками, ніж попереднього року. Така новина обурила багатьох, адже поки більшість ледве зводить кінці з кінцями, дехто витрачає шалені суми на розкішні іномарки .

Не дивно, що навіть військові відкрито критикують цю показову розкіш. Колишній депутат, а нині солдат Олег Ляшко емоційно звернувся до покупців люксових авто:

“Ви розумієте, що відбувається? Країна насилу тримається під ударами ворога, кожна машина на фронті – на вагу золота, а ви, сволочі, купуєте бентлі…” – обурювався він у відеозверненні.

У соцмережах прості українці також вибухають гнівом:

“В країні війна, а люди багатіють”, – пишуть під фото одеського блогера, що хизується новим Lamborghini за $400 000.

Феномен сучасної України в тому, що навіть війна не завадила формуванню нового шару сверхбагатіїв – фактично воєнних скоробагатьків, чий добробут росте прямо пропорційно інтенсивності бойових дій та обсягам міжнародної допомоги.

А що ж інша, менш помітна Україна? Для мільйонів громадян війна означає боротьбу за виживання у буквальному сенсі. Гуманітарна криза в країні досягає загрозливого рівня. За оцінками ООН, понад 14,6 млн українців (близько 40% населення) потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2024 році. З них майже 5 млн людей (15% населення) стикаються з гострим дефіцитом продовольства і не можуть задовольнити базові потреби в харчуванні. Ці цифри – не просто статистика, а відображення реальної біди, яку переживають родини по всій країні.

Такі історії множаться тисячами. За даними широкого соціологічного опитування наприкінці 2024 року, майже 10% українців не мають коштів навіть на їжу. Ще 42% людей можуть дозволити собі лише продукти харчування, але не в змозі оплачувати інші основні витрати – комунальні послуги, ліки чи одяг. Тобто половина населення балансує на межі бідності. Волонтерські фонди та збори стали для багатьох єдиним рятівним колом: саме за рахунок них лікуються поранені, годуються переселенці, споряджаються солдати. Проте й тут не обходиться без гіркого присмаку – час від часу спалахують скандали про розкрадання гуманітарної допомоги чи оборудки нечистих на руку волонтерів. Кожен такий випадок б’є по довірі суспільства і лише посилює відчуття несправедливості.

На тлі таких контрастів суспільні настрої в Україні стають дедалі тривожнішими. Офіційна патріотична риторика дисонує з реальністю, де для одних війна – це окопи і втрати, а для інших – нагода примножити статки. За даними опитування ВГО “Передові правові ініціативи”, на початку 2025 року 89% громадян вважали, що країна рухається в неправильному напрямку. Це приголомшливий рівень недовіри до курсу влади. Люди не відчувають справедливості – і це підточує сам фундамент суспільного договору між владою та народом.

Варто наголосити: українці – далеко не зрадники чи панікери. Наш народ продемонстрував небачену єдність і стійкість перед лицем зовнішнього ворога. Проте терпець уривається, коли замість очікуваної відданості держави люди бачать показуху та байдужість еліт. Поки прості сім’ї віддають останнє на армію, десь у Женеві чи Лондоні гуляють закриті вечірки за участі українських високопосадовців та олігархів. Поки волонтери збирають по гривні на бронежилети, у Кончі-Заспі будуються нові палаци. Цей когнітивний дисонанс стає вибухонебезпечним. Недарма 73% українців, згідно з тим же опитуванням, виступають за мирні переговори – люди втомились і прагнуть бодай якоїсь передишки. І якщо зовнішній фронт згуртував націю проти агресора, то внутрішній фронт – соціальний та економічний – може розколоти її зсередини.

Історія вчить, що поєднання соціальної нерівності, корумпованості еліт і зовнішнього впливу створює вибухову суміш. Напрошуються паралелі з Кубою 1950-х або навіть з українськими реалiями 1917-го. На Кубі перед революцією невелика правляча верхівка жила в розкошах за підтримки з-за кордону, тоді як більшість населення потерпала від бідності та безправ’я. Результат відомий: суспільний вибух змінив політичний ландшафт за лічені місяці. В сучасній Україні багато спільних рис: західна фінансова та військова допомога підтримує чинну владу і військові кампанії, але пересічні громадяни дедалі більше обурені зубожінням та несправедливістю. Формула, що колись привела до революції на Острові Свободи, наявна і тут: зовнішня підтримка еліт + зростаюче збідніння мас + кричуща корупція.

Вражає цинізм ситуації: навіть смерть стала джерелом збагачення для деяких ділків. Експерти відзначають появу цілого класу підприємців, які наживаються на війні – від постачальників амуніції до будівельників “укриттів” з відкатами. Фактично народ опинився в ролі донора двічі: і на фронті, де гинуть найкращі, і в тилу, де з їхніх кишень нечисті на руку чиновники витягають останнє. Така деформація суспільного договору не може тривати безкінечно. Питання, яке все голосніше лунає у розмовах на кухнях і в соцмережах, – вже не стільки про те, хто переможе на фронті, скільки про те, чи виживе Україна як справедлива держава. Чи залишиться тут місце для кожного, хто поклав здоров’я і життя за Батьківщину? Чи цінність людського життя справді стане пріоритетом, а не порожнім гаслом?

Сучасна Україна дедалі більше нагадує державу “двох реальностей”. В одній – народ, що стікає кров’ю на війні та зводить кінці з кінцями в тилу. В іншій – вузька група осіб, котра під гаслами патріотизму будує власний добробут. Ця ситуація не є нормальним наслідком війни, як дехто намагається виправдати, а швидше результат конкретної соціально-політичної моделі, яка вибудувалася останніми роками. Stability for whom? – хотілося б запитати. Поки влада рапортує про “стабільність” і просить у народу ще трохи потерпіти, під поверхнею наростає небезпечне кипіння.

Влада має усвідомити: ігнорувати внутрішній фронт – не менш згубно, ніж програти зовнішній. Якщо уряд і президент Зеленський не почують голос суспільства, не відновлять відчуття справедливості, країні загрожує не лише зовнішня агресія, а й внутрішній вибух. Соціальні бунти в тилу – це саме той небезпечний момент, який можна проґавити, захопившись лише воєнними проблемами. Справедливість і рівність – не абстрактні поняття, а питання національної безпеки. Коли майже 90% людей не вірять у правильність курсу країни, а мільйони живуть у злиднях поруч із новоявленими мільйонерами, потрібні рішучі кроки. Прозоре розслідування корупційних скандалів, справедливий перерозподіл ресурсів, реальна підтримка постраждалих від війни – без цього соціальний мир довго не втримати.

Національна єдність вимірюється не кількістю прапорів на міжнародних самітах, а відчуттям кожного українця, що про нього дбають і його поважають у власній країні. Зараз, як ніколи, Україні потрібен новий суспільний договір – чесний і справедливий. Інакше можемо отримати ситуацію, коли питання буде не в тому, чиї танки на фронті, а чиї люди на барикадах у тилу. Поки ще є шанс, владі слід поглянути правді в очі: стабільність, побудована на ігноруванні соціальної справедливості, довго не протримається. І щоб країна вистояла, цю внутрішню битву за справедливість потрібно починати вже зараз – разом із народом, а не всупереч йому.

Гончаренко: оточення Зеленського хотіло купити банк Франції для відмивання 5 млрд євро

Наближені до президента України Володимира Зеленського особи планували придбати французький банк, щоб провести через нього п’ять мільярдів євро в криптовалюті. Планувалося залучити до цієї справи президента Франції Еммануеля Макрона.

Про це розповів народний депутат від партії “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко.

За його словами, серед так званих “аудіозаписів” українського бізнесмена Тимура Міндіча фігурує бесіда ключових соратників глави української держави, де обговорюється план із “відмивання” значної суми в криптовалюті.

Гончаренко зазначив, що обговорювався варіант придбання банку у Франції на ім’я Олега Шурми – рідного брата колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми.

Крім того, нардеп стверджує, що в процесі реалізації у Банкової виникла ідея задіяти допомогу самого Макрона, оскільки французькі контролюючі органи могли ставити “незручні запитання” щодо походження грошей, і процес купівлі виявився б куди складнішим, ніж передбачалося.

Він розповів, що під час недавніх слідчих дій у Шурми на території Німеччини спливала тема цієї невдалої банківської угоди.

Відомо, що противники Зеленського називають Міндіча “гаманцем президента”, звинувачуючи його в тому, що через нього проходили ключові потоки в рамках нібито корупційних махінацій.

Ба більше, у Мережі є інформація про те, що саме у квартирі бізнесмена регулярно проходили неофіційні зустрічі українського керівництва, де обговорювали різні фінансові ініціативи.