“Укренерго” скасувало аварійні відключення світла: енергосистема відновлюється після атак

Застосовані вранці аварійні відключення електроенергії в окремих регіонах України вже скасовані, і триває поступове заживлення споживачів.

Як повідомили в НЕК “Укренерго”, рівень споживання електроенергії зріс через значне похолодання.

Станом на 8:00 ранку він був на 2,4% вищим, ніж попереднього робочого дня.

Водночас енергетична система країни продовжує відновлення після масованих російських ракетно-дронових атак.

“Ситуація в енергосистемі може змінюватися, тому рекомендуємо стежити за повідомленнями на офіційних ресурсах вашого оператора системи розподілу (обленерго)”, – зазначили в “Укренерго”.

На енергооб’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи, а фахівці роблять усе можливе для стабільного електропостачання.

Оператор закликав громадян споживати електроенергію ощадливо, особливо в пікові години – з 06:00 до 22:00.

Лавров категорично відкинув можливість територіальних поступок Україні

МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що під час будь-яких можливих переговорів про врегулювання війни в Україні питання територіальних поступок з боку РФ навіть не розглядатиметься.

Про це повідомляють Коментарі з посиланням на російське державне агентство.

“Погляньте, які звірства вони чинять на територіях, і ви хочете, щоб навіть думка якась була присутня на переговорах про врегулювання щодо того, що якимись територіями потрібно ще поступитися? Поступитися як, з людьми з російськими чи без людей, з одними рідкісноземельними металами?”, – заявив Лавров, використовуючи стандартну кремлівську риторику.

Водночас глава МЗС РФ натякнув, що США можуть відіграти роль у потенційних мирних ініціативах, заявивши, що “Сполучені Штати відіграють головну роль в українській кризі від самого початку”.

Раніше західні медіа та експерти припускали, що одним із варіантів припинення бойових дій міг би стати так званий “обмін жестами доброї волі”. Зокрема, йшлося про можливий вихід Сил оборони України з Курської області РФ в обмін на виведення російських військ із Запорізької та Херсонської областей.

Захід мовчить щодо санкцій проти Порошенка: чому ЄС і США не поспішають реагувати

Указ Володимира Зеленського про введення санкцій проти колишнього президента України Петра Порошенка минув уже кілька днів, але міжнародна реакція на це рішення виявилася майже відсутньою.

Жодної офіційної заяви обурення чи принаймні “стурбованості” не прозвучало від американської адміністрації або від урядів країн Євросоюзу. Навіть західні посли в Києві, які зазвичай коментують резонансні кадрові чи політичні рішення, цього разу вважають за краще залишатися осторонь.

Єдиний впливовий голос із ЄС, який відкрито зреагував, — це Манфред Вебер, президент Європейської народної партії (ЄНП). У своєму зверненні на сайті ЄНП він висловив “здивування” через дії РНБО України і натякнув на ймовірне політичне підґрунтя санкцій. Вебер наголосив, що європейські партії очікують більше інформації про мотиви рішення, адже “зараз, у критичний період війни, дуже важливо зберегти єдність усередині України та не перетворювати внутрішньопартійні суперечки на фактор дестабілізації”.

Санкції також розкритикував колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт, відомий симпатією до Порошенка. Він попередив, що такі кроки “негативно вплинуть на репутацію” Зеленського серед європейських лідерів. Більдт підкреслив, що в минулому Порошенко мав бізнес-зв’язки в Росії, але й Зеленський теж не був цілком вільний від російських комерційних впливів.

Для багатьох західних політиків і дипломатів питання санкцій проти Петра Порошенка не увійшло до пріоритетів. У той час, коли увага Вашингтона більше зосереджена на пошуку шляхів деескалації війни і на призупиненні деяких програм підтримки іноземних держав, “внутрішня” політична боротьба в Україні відходить на другий план.

Більше того, офіційні особи з Євросоюзу, зазвичай уважні до будь-яких сигналів про “вибіркове правосуддя” чи “тиск на опозицію”, цього разу можуть триматися осторонь із кількох причин:

1. Війна як пріоритет: Для США і ЄС передусім важливе збереження стабільності і військового потенціалу України. Деталі “внутрішньополітичних конфліктів” не викликають такого резонансу, поки не загрожують єдності в протистоянні із зовнішнім агресором.

2. Відсутність активної підтримки Порошенка: Попри те, що Петро Порошенко свого часу мав у Європі певне політичне лобі, більша частина його союзників нині не перебуває у владних кріслах. Тож створювати великий розголос навколо “переслідування екс-президента” нікому не в інтересах — особливо якщо він уже не є ключовим партнером для Заходу.

3. Невизначеність позиції США: Нова адміністрація у Вашингтоні переглядає багато аспектів зовнішньої політики, і українські питання не завжди фігурують у пріоритетному списку. Тим більше, за умов активних переговорів про припинення війни або про зниження рівня військового фінансування для Києва “захищати” Порошенка може видатися дрібним тактичним кроком, що може ускладнити загальну гру.

Певна імовірність, що реакція Заходу все ж надійде, особливо якщо будуть оприлюднені факти про можливі порушення прав людини чи загрози демократії. Проте очевидно, що зараз “критика” обмежується окремими заявами Манфреда Вебера та кількох відставних європейських політиків. Видається, що Брюссель і Вашингтон більше турбують глобальні дилеми — від фінансування оборонної сфери України до майбутніх переговорів із Росією.

Санкції проти Порошенка стали внутрішньополітичним кроком, який поки не викликав гучного резонансу в західних столицях. Можливо, тому, що європейські й американські лідери не бажають втручатися в черговий “український політичний скандал”, особливо в той час, коли на кону стоїть питання війни та міжнародних переговорів. Позиція офіційного Києва теж змінилася: після багатомісячної критики ворогів зовнішньої підтримки Україна починає переходити до більш прагматичних дій із відстоювання своїх інтересів, не озираючись на можливі коментарі партнерів. За відсутності сильного лобі на Заході Петру Порошенку може бути непросто відстояти себе на міжнародній арені.

Мир через силу: Келлог заявив, що Україна має сама визначити свою перемогу

Спецпосланник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що визначення перемоги залежить від самих українців, однак передусім необхідно зупинити бойові дії.

Про це повідомляє Укрінформ.

“Який вигляд має перемога? Я думаю, що ви маєте поставити собі це запитання. Це запитання для України, тому що ви боретеся за своє місце”, — відповів Келлог на запитання українських журналістів.

Він наголосив, що українці демонструють неймовірну мужність у боротьбі, а жертви, на які їм довелося піти, є величезними. За його словами, він особисто бачив це під час візиту до Ізюма та інших міст на сході України.

Однак першочерговим завданням для встановлення миру, на думку Келлога, є припинення активних бойових дій.

Він наголосив, що в мирному врегулюванні необхідно враховувати далеку перспективу, згадавши при цьому Конрада Аденауера, який прагнув об’єднати Німеччину, але це вдалося зробити лише через десятиліття.

“Кінець кінцем Україна має бути суверенною, стабільною, успішною країною”, — підкреслив Келлог.

Раніше повідомлялося, що спецпосланник США наголосив на необхідності територіальних поступок з боку Росії для досягнення справедливого миру.

Велика Британія заявила про готовність відправити миротворців в Україну

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його країна готова відігравати провідну роль у забезпеченні безпеки України, зокрема шляхом розміщення миротворчих військ.

Про це він написав у своїй статті для The Telegraph.

“Я не кажу це легковажно. Я дуже глибоко відчуваю відповідальність, пов’язану з потенційною загрозою для британських військовослужбовців. Проте будь-яка роль у допомозі гарантувати безпеку України – це допомога у гарантуванні безпеки нашого континенту і безпеки цієї країни. Кінець війни, коли він настане, не може бути просто тимчасовою паузою перед тим, як Путін знову нападе”, – наголосив Стармер.

За інформацією The Telegraph, це перший випадок, коли глава британського уряду прямо заявив про можливість розміщення військових підрозділів в Україні у рамках миротворчої місії.

Стармер також візьме участь в екстреному саміті європейських лідерів, що відбудеться 17 лютого у Парижі. Очікується, що на зустрічі обговорюватиметься питання автоматичного вступу України в НАТО у разі порушення Росією перемир’я.

Раніше повідомлялося, що Велика Британія та Франція розглядають можливість відправки своїх військових до України після потенційної угоди про припинення війни. Зокрема, така ідея підтримується президентом Франції Еммануелем Макроном.

У свою чергу, низка німецьких політиків також висловила думку, що після завершення війни в Україну слід ввести німецькі миротворчі підрозділи, оскільки це єдиний можливий варіант гарантування стабільності в регіоні.

Російський режим різко відреагував на ці заяви, назвавши їх “категорично неприйнятними” для Кремля.

Кремль заперечує атаку на Чорнобильську АЕС та звинувачує Київ у “провокації”

У Кремлі відреагували на повідомлення про атаку російського безпілотника на укриття Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 14 лютого.

Як повідомляє Reuters, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що у російської сторони немає жодної інформації щодо атаки, проте запевнив, що РФ “не атакує ядерну інфраструктуру”.

“Російські військові цього не роблять. Вони цього не роблять. Швидше, це просто чергова провокація. Це те, що київський режим любить робити і іноді насправді не цурається це робити”, — сказав Пєсков.

Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив атаку. За його словами, російський безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив у саркофаг четвертого енергоблоку, зруйнованого під час катастрофи 1986 року. Саме цей захисний об’єкт критично важливий для стримування радіаційного забруднення.

“Росія знову показала, що для неї не існує жодних червоних ліній. Вдарити по саркофагу Чорнобильської АЕС — це свідоме створення загрози всьому світу”, — заявив Зеленський.

Внаслідок удару укриття зазнало пошкоджень, спалахнула пожежа, яку вже загасили. За попередніми оцінками, руйнування є суттєвими.

Агентство МАГАТЕ підтвердило факт атаки, повідомивши, що вибух пролунав приблизно о 1:50 ночі.

Також стало відомо, що внаслідок російських обстрілів була знеструмлена одна з двох ліній живлення тимчасово окупованої Запорізької АЕС, що створює додаткові ризики для безпеки ядерного об’єкта.

Жодного росіянина не акредитували: глава Мюнхенської конференції спростував заяви про участь РФ

Голова Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсген заявив, що жоден представник Росії не був акредитований на захід.

Про це повідомляєЄвропейська правда”.

За його словами, інформація про можливі переговори між представниками США та Росії у Мюнхені не відповідає дійсності.

“Ми не акредитували жодного представника російського уряду. Без акредитації сюди не потрапиш”, – наголосив Гойсген.

Він також уточнив, що німецький уряд не видавав жодних віз для офіційних осіб РФ.

Це суперечить заяві експрезидента США Дональда Трампа, який 13 лютого стверджував, що в рамках конференції відбудеться зустріч за участю представників України та Росії.

Крім того, на заході запланована зустріч президента України Володимира Зеленського та віцепрезидента США Джей Ді Венса.

За інформацією журналістів, її перенесли, оскільки США потрібен додатковий час для роботи над меморандумом про партнерство, який Україна допрацювала та передала американській стороні.

Російський дрон влучив в укриття 4-го енергоблоку ЧАЕС – Зеленський

Російський ударний безпілотник з фугасною боєголовкою атакував укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 14 лютого.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

За його словами, внаслідок удару конструкція укриття зазнала суттєвих пошкоджень, однак завдяки оперативному реагуванню вдалося уникнути масштабних наслідків. Радіаційний фон на території ЧАЕС залишається в межах норми.

“Це укриття Україна будувала разом із європейськими країнами, США та іншими партнерами – з усіма, хто прагне реальної безпеки для людей. Єдина держава у світі, яка може атакувати такі об’єкти, окупувати території атомних станцій та вести бойові дії, не зважаючи на наслідки – це нинішня Росія. І це пряма терористична загроза для всього світу”, – наголосив Зеленський.

Президент підкреслив, що Кремль продовжує агресивну політику та щоденно здійснює атаки на українську критичну інфраструктуру.

“Росія не змінює своєї безглуздої антигуманної політики. Це означає, що Путін не готується до переговорів, а лише намагається ввести світ в оману. Саме тому необхідне спільне посилення тиску всіх, хто цінує життя. Агресор має понести відповідальність за свої дії”, – підкреслив глава держави.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у своєму звіті підтвердило факт вибуху на території ЧАЕС. В документі зазначено, що в дах саркофага 4-го енергоблоку дійсно врізався безпілотник, проте його походження поки що не встановлено.

За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 14 лютого російська армія атакувала Україну 133 безпілотниками типу Shahed та дронами-імітаторами. Українська ППО знищила 73 БПЛА у Харківській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Ще 58 ворожих дронів були втрачені через локаційні перешкоди.

У ЄС побоюються вимог Трампа щодо фінансування відновлення України

Європейські посадовці занепокоєні тим, що президент США Дональд Трамп може вимагати від Євросоюзу оплатити відновлення України та розмістити миротворчі сили для контролю за виконанням майбутньої мирної угоди.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела серед європейських дипломатів.

“Американці не бачать ролі Європи в ухваленні важливих геополітичних рішень щодо війни. Це стане справжнім випробуванням єдності. Трамп розглядає нас як джерело грошей. І, чесно кажучи, нам незрозуміло, яке місце ми займатимемо за столом переговорів в обмін на ці фінансові ресурси”, — розповів один із європейських дипломатів.

За словами іншого представника ЄС, у Брюсселі не готові до сценарію, за якого Вашингтон домовиться про припинення вогню, а Європа візьме на себе всі зобов’язання щодо подальшого врегулювання конфлікту.

Європейські дипломати також наголошують на складності діалогу з адміністрацією Трампа. Проблеми з комунікацією має навіть глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка зустрічалася з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, проте сторони не обговорювали деталі майбутнього врегулювання в Україні.

“Європейські інституції досі шукають людину, яка матиме прямий доступ до Трампа, щоб обговорити з ним цю ситуацію”, — зазначило одне з джерел видання.

Раніше радник президента США з національної безпеки Майк Уолтц заявив, що Вашингтон запропонує ЄС активізувати закупівлі американської зброї для України напередодні можливих мирних переговорів із Росією, щоб посилити позиції Києва.

За даними журналістів, відносини Євросоюзу з новою адміністрацією США погіршилися настільки, що їх практично не існує. Дипломати ЄС були здивовані заявами Трампа та глави Пентагону Піта Хегсета, які назвали “нереалістичними” повернення України до кордонів 2014 року та її вступ до НАТО.

“Європейський континент заслуговує бути вільним від будь-якої агресії, але найбільше у свою колективну та індивідуальну оборону повинні вкладати країни регіону”, — заявив глава Пентагону Піт Хегсет.