Франція та Італія висловили сумніви щодо ініціативи ЄС заборонити в’їзд колишнім російським військовим

У Євросоюзі виникли розбіжності щодо пропозиції заборонити в’їзд колишнім російським військовослужбовцям. Франція та Італія зайняли обережну позицію щодо цієї ініціативи.

Про це повідомляє Bloomberg.

Йдеться про захід, який Єврокомісія запропонувала включити до 21-го пакету санкцій проти Росії. Брюссель хоче вперше обмежити в’їзд до ЄС для осіб, які служили в російських збройних силах після початку повномасштабної війни проти України.

Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Європа має залишатися закритою для тих, хто брав участь у вторгненні. Новий пакет санкцій також стосується енергетики, фінансових послуг, криптовалют, торгівлі та російського “тіньового флоту”.

Для затвердження санкцій потрібна згода всіх 27 країн Євросоюзу. Тому сумніви Парижа та Рима можуть ускладнити переговори або призвести до зміни формулювань майбутнього візового заходу.

Окремі питання викликає практична реалізація заборони. Країнам ЄС доведеться визначити, як перевіряти участь особи в російській армії, які дані використовувати та як розглядати випадки дезертирів, прохачів притулку або людей, яких могли мобілізувати примусово.

Якщо пропозиція залишиться в остаточному тексті пакету санкцій, вона стане одним із найпомітніших візових заходів ЄС щодо російських громадян з початку повномасштабної війни. Поки що це залишається предметом переговорів між країнами Євросоюзу.

Країни G7 домовилися посилити санкційний тиск на російську енергетику

Лідери країн “Великої сімки” домовилися про подальше посилення тиску на Росію. Одним із ключових напрямків стануть нові санкційні заходи проти нафтогазового сектору.

Про це повідомляє Le Monde з посиланням на дипломатичне джерело.

Учасники G7 підтримали розширення обмежень щодо російської нафти та газу. Ці заходи мають скоротити доходи Москви від експорту енергоресурсів.

Окрім санкцій, країни “сімки” мають намір продовжити військову підтримку України. Йдеться, зокрема, про постачання засобів протиповітряної оборони та можливостей, які допоможуть Києву краще захищатися.

Раніше Велика Британія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на боротьбу з так званим “тіньовим флотом”. Канада також запровадила додаткові обмеження проти суден, енергетичного сектору, оборонної промисловості та структур, пов’язаних із поширенням дезінформації.

Fire Point заявила про ключову роль своїх дронів у нанесенні ударів по цілях на території Росії

Українська компанія Fire Point заявила, що її далекобійні безпілотники забезпечують значну частину ударів по цілях на території Росії.

Про це на виставці озброєнь Eurosatory-2026 у Парижі повідомив співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штилерман.

За його словами, дрон FP-1 зараз є однією з основ українських можливостей для ураження об’єктів на великій дальності.

“Це дрони, за допомогою яких те, що ви бачите на екранах телевізора, палає на території рашки. Це десь 60% робиться за допомогою цього дрону, і десь теж близько 60% middle strike-уражень, які ви бачите, робиться за допомогою дрону FP-2”–  розповів Штілерман.

Компанія продовжує доопрацьовувати свої розробки. Зокрема, FP-2 отримав збільшене бойове навантаження і тепер може доставляти до 200 кг корисного вантажу на відстань до 300 км.
На Eurosatory-2026 Fire Point вперше представила повну лінійку власних рішень. Серед них — ударні дрони FP-1 і FP-2, крилата ракета наземного базування FP-5 Flamingo, протибалістична ракета FP-7.x і балістична ракета FP-9 з дальністю до 850 км і корисним навантаженням 800 кг.

Також компанія продемонструвала власні виробничі технології та обладнання для випуску ракетних і безпілотних систем. У Fire Point заявляють, що Україна вже здатна не тільки отримувати військову допомогу, а й пропонувати партнерам власні рішення для європейської безпеки.

Зеленський прибув на саміт G7 у Франції для переговорів із лідерами країн-партнерів

Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт “Великої сімки”, який проходить у французькому Евіані. У програмі його участі — спеціальне засідання у форматі “G7 — Україна”, двосторонні зустрічі та спілкування з міжнародними ЗМІ.

Після прибуття у Зеленського запланована коротка зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, після якої український лідер має взяти участь в окремій сесії, присвяченій Україні.

Протягом дня очікуються переговори Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем’єр-міністром Канади Марком Карні, директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. В Офісі президента України зазначили, що цей список може бути розширено.

Також Зеленський має долучитися онлайн до конференції Reuters Next, де відповість на запитання модератора. Напередодні організатори саміту змінили порядок денний через російські удари по об’єктах спадщини ЮНЕСКО в Україні, зокрема по Києво-Печерській лаврі.

Окрему увагу на саміті привернуло прибуття президента США Дональда Трампа. За даними ЗМІ, українська тема знову опинилася в центрі уваги американського лідера, що викликало занепокоєння серед частини європейських керівників.

Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина узгодили базові умови для можливого миру

У Лондоні відбулася зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, за підсумками якої сторони опублікували спільну заяву щодо можливих умов завершення конфлікту. У переговорах брали участь Володимир Зеленський, Кір Стармер, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц.

Про це поінформували в британському уряді.

Серед ключових принципів названо негайне припинення вогню та використання нинішньої лінії фронту як відправної точки для подальших переговорів. При цьому в заяві підкреслюється, що міжнародно визнані кордони не повинні змінюватися силовим шляхом.

Окремий блок стосується майбутніх гарантій безпеки для України. Йдеться про юридично обов’язкові механізми захисту, включаючи можливість розміщення багатонаціональних сил підтримки.

Лідери також заявили про необхідність зберігати заморожені російські активи до ухвалення рішень про компенсації Україні. Крім того, сторони підтримали ідею прямих переговорів України та Росії за участю США та європейських партнерів.

У документі окремо зазначено, що Україна має й надалі отримувати військову допомогу. Серед пріоритетів названо розвиток протиракетної оборони, виробництво ракет-перехоплювачів, далекобійні можливості та зміцнення української армії на довгострокову перспективу.

Німеччина та Франція обговорюють можливість символічного членства України в ЄС

Франція та Німеччина запропонували Україні символічні пільги на етапі вступу до ЄС. Ці пільги не надають Києву доступу до загального бюджету блоку та не забезпечують права голосу, необхідного для повноцінного членства.

Про це йдеться у пропозиціях двох країн, з якими ознайомилося видання Financial Times.

Париж і Берлін не підтримали пропозиції Європейської комісії щодо прискорення процесу вступу, щоб надати Києву переваги членства без затримок.

Німеччина виступає за надання Україні статусу “асоційованого члена”. Це дозволить Україні брати участь у засіданнях міністрів і глав держав, але позбавить її права голосу та автоматичного доступу до загального бюджету Європейського Союзу.

Берлін також зазначив, що новий статус матиме “символічне значення завдяки своїй назві” і може бути наданий шляхом політичного рішення лідерів ЄС, що дозволить уникнути тривалих процедур.

Франція визначає таке часткове членство як “статус інтегрованої держави”. У рамках цього статусу доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування буде надано лише після повного вступу до Європейського Союзу.

Поразка Віктора Орбана на виборах прем’єр-міністра Угорщини, який раніше блокував початок переговорів про вступ України до ЄС, викликала певні сподівання щодо просування цього процесу. Проте багато країн-членів Євросоюзу побоюються, що надання Україні та іншим країнам-кандидатам прискореного статусу для вступу може змінити політичну структуру блоку та знизити цінність членства.

Документи, представлені Францією та Німеччиною, ймовірно, будуть “схожими” на остаточну пропозицію Євросоюзу для України, повідомили два високопоставлені представники Єврокомісії Financial Times.

Франція та Німеччина уповільнюють процес інтеграції України до Європейського Союзу

Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія виступають проти прискореного прийняття України до Європейського Союзу.

Про це пише “Politico” з посиланням на дипломатів та чиновників ЄС.

У цих державах переконані, що Україна зобов’язана пройти всі етапи перетворень відповідно до законів Європейського Союзу і деякий час працювати за цими нормами, перш ніж стати його членом.

Причини такої позиції криються в побоюваннях зростання популізму, ризиках складних національних референдумів і попередньому досвіді країн, що вступили до ЄС раніше.

В ЄС наголошують, що розширення союзу має ґрунтуватися на реальних досягненнях і не повинно відбуватися під тиском геополітичних чинників.

Згідно з даними з різних джерел, питання про розширення ЄС, ймовірно, не обговорюватиметься на майбутньому саміті через розбіжності серед країн-учасниць.

Навіть ті країни, які надають підтримку Україні, вимагають проведення переговорів та здійснення реформ перед тим, як ухвалити остаточне рішення щодо її членства.

Зеленський і Макрон зустрінуться в Парижі 13 березня

Президент Франції Емманюель Макрон і президент України Володимир Зеленський проведуть зустріч у Парижі цієї п’ятниці. Переговори відбудуться в Єлисейському палаці.

Про це повідомляє BFMTV з посиланням на джерело в Єлисейському палаці.

На майбутній зустрічі лідери мають намір розглянути стан справ в Україні та визначити перспективи подальшої співпраці з Францією та іншими європейськими союзниками.

“Лідери обговорять поточну ситуацію, підтримку Франції та Європи у захисті України, а також заходи для посилення тиску на Росію, включаючи боротьбу з її тіньовим флотом”, – заявили в Єлисейському палаці.

Лідери країн обговорять питання встановлення миру та забезпечення безпеки для України.

Макрон і Зеленський проведуть переговори, щоб обговорити умови справедливого і міцного миру, а також розглянуть виконання зобов’язань, взятих в рамках “коаліції рішучих” щодо забезпечення гарантій безпеки.

Британські та французькі десантники готуються до можливої миротворчої місії в Україні

Британські та французькі десантники проводять навчання з розгортання в будь-якій точці світу. Це сталося після повідомлень про можливе лідерство їхніх країн у миротворчій місії в Україні.

Про це повідомляє The Telegraph.

На авіабазі ВПС Франції “Орлеан-Бріс” проходять масштабні навчання союзників під назвою “Оріон-26”. Це найзначніші військові маневри Франції з часів Холодної війни.

З 24 лютого розпочалися дев’ятиденні навчання повітряно-десантних військ. У цих маневрах брали участь близько 1500 десантників, розміщених між французькими та британськими підрозділами. Під час навчань десантників десантують над базою Коеткідан, розташованою в Бретані на заході Франції.

Міністерство оборони Великобританії повідомило, що ці навчання були створені для того, щоб підготувати військовослужбовців до викликів, характерних для сучасних конфліктів.

Програма підготовки була спрямована на три ключові аспекти: підвищення швидкості виконання завдань, зміцнення фізичної витривалості та розвиток навичок самостійної роботи.

“Десантні сили, що висадилися в цьому районі, зобов’язані протриматися від 48 до 72 годин, використовуючи власні дрони, батареї та боєприпаси”, – пояснив полковник Коломбан де Пончарра, командир парашутного полку 3 корпусу морської піхоти Франції.

Франція та 24 інші держави організовують великі військові навчання, спрямовані на підготовку до можливого конфлікту високої інтенсивності.