Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина узгодили базові умови для можливого миру

У Лондоні відбулася зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, за підсумками якої сторони опублікували спільну заяву щодо можливих умов завершення конфлікту. У переговорах брали участь Володимир Зеленський, Кір Стармер, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц.

Про це поінформували в британському уряді.

Серед ключових принципів названо негайне припинення вогню та використання нинішньої лінії фронту як відправної точки для подальших переговорів. При цьому в заяві підкреслюється, що міжнародно визнані кордони не повинні змінюватися силовим шляхом.

Окремий блок стосується майбутніх гарантій безпеки для України. Йдеться про юридично обов’язкові механізми захисту, включаючи можливість розміщення багатонаціональних сил підтримки.

Лідери також заявили про необхідність зберігати заморожені російські активи до ухвалення рішень про компенсації Україні. Крім того, сторони підтримали ідею прямих переговорів України та Росії за участю США та європейських партнерів.

У документі окремо зазначено, що Україна має й надалі отримувати військову допомогу. Серед пріоритетів названо розвиток протиракетної оборони, виробництво ракет-перехоплювачів, далекобійні можливості та зміцнення української армії на довгострокову перспективу.

Німеччина та Франція обговорюють можливість символічного членства України в ЄС

Франція та Німеччина запропонували Україні символічні пільги на етапі вступу до ЄС. Ці пільги не надають Києву доступу до загального бюджету блоку та не забезпечують права голосу, необхідного для повноцінного членства.

Про це йдеться у пропозиціях двох країн, з якими ознайомилося видання Financial Times.

Париж і Берлін не підтримали пропозиції Європейської комісії щодо прискорення процесу вступу, щоб надати Києву переваги членства без затримок.

Німеччина виступає за надання Україні статусу “асоційованого члена”. Це дозволить Україні брати участь у засіданнях міністрів і глав держав, але позбавить її права голосу та автоматичного доступу до загального бюджету Європейського Союзу.

Берлін також зазначив, що новий статус матиме “символічне значення завдяки своїй назві” і може бути наданий шляхом політичного рішення лідерів ЄС, що дозволить уникнути тривалих процедур.

Франція визначає таке часткове членство як “статус інтегрованої держави”. У рамках цього статусу доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування буде надано лише після повного вступу до Європейського Союзу.

Поразка Віктора Орбана на виборах прем’єр-міністра Угорщини, який раніше блокував початок переговорів про вступ України до ЄС, викликала певні сподівання щодо просування цього процесу. Проте багато країн-членів Євросоюзу побоюються, що надання Україні та іншим країнам-кандидатам прискореного статусу для вступу може змінити політичну структуру блоку та знизити цінність членства.

Документи, представлені Францією та Німеччиною, ймовірно, будуть “схожими” на остаточну пропозицію Євросоюзу для України, повідомили два високопоставлені представники Єврокомісії Financial Times.

Франція та Німеччина уповільнюють процес інтеграції України до Європейського Союзу

Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія виступають проти прискореного прийняття України до Європейського Союзу.

Про це пише “Politico” з посиланням на дипломатів та чиновників ЄС.

У цих державах переконані, що Україна зобов’язана пройти всі етапи перетворень відповідно до законів Європейського Союзу і деякий час працювати за цими нормами, перш ніж стати його членом.

Причини такої позиції криються в побоюваннях зростання популізму, ризиках складних національних референдумів і попередньому досвіді країн, що вступили до ЄС раніше.

В ЄС наголошують, що розширення союзу має ґрунтуватися на реальних досягненнях і не повинно відбуватися під тиском геополітичних чинників.

Згідно з даними з різних джерел, питання про розширення ЄС, ймовірно, не обговорюватиметься на майбутньому саміті через розбіжності серед країн-учасниць.

Навіть ті країни, які надають підтримку Україні, вимагають проведення переговорів та здійснення реформ перед тим, як ухвалити остаточне рішення щодо її членства.

Зеленський і Макрон зустрінуться в Парижі 13 березня

Президент Франції Емманюель Макрон і президент України Володимир Зеленський проведуть зустріч у Парижі цієї п’ятниці. Переговори відбудуться в Єлисейському палаці.

Про це повідомляє BFMTV з посиланням на джерело в Єлисейському палаці.

На майбутній зустрічі лідери мають намір розглянути стан справ в Україні та визначити перспективи подальшої співпраці з Францією та іншими європейськими союзниками.

“Лідери обговорять поточну ситуацію, підтримку Франції та Європи у захисті України, а також заходи для посилення тиску на Росію, включаючи боротьбу з її тіньовим флотом”, – заявили в Єлисейському палаці.

Лідери країн обговорять питання встановлення миру та забезпечення безпеки для України.

Макрон і Зеленський проведуть переговори, щоб обговорити умови справедливого і міцного миру, а також розглянуть виконання зобов’язань, взятих в рамках “коаліції рішучих” щодо забезпечення гарантій безпеки.

Британські та французькі десантники готуються до можливої миротворчої місії в Україні

Британські та французькі десантники проводять навчання з розгортання в будь-якій точці світу. Це сталося після повідомлень про можливе лідерство їхніх країн у миротворчій місії в Україні.

Про це повідомляє The Telegraph.

На авіабазі ВПС Франції “Орлеан-Бріс” проходять масштабні навчання союзників під назвою “Оріон-26”. Це найзначніші військові маневри Франції з часів Холодної війни.

З 24 лютого розпочалися дев’ятиденні навчання повітряно-десантних військ. У цих маневрах брали участь близько 1500 десантників, розміщених між французькими та британськими підрозділами. Під час навчань десантників десантують над базою Коеткідан, розташованою в Бретані на заході Франції.

Міністерство оборони Великобританії повідомило, що ці навчання були створені для того, щоб підготувати військовослужбовців до викликів, характерних для сучасних конфліктів.

Програма підготовки була спрямована на три ключові аспекти: підвищення швидкості виконання завдань, зміцнення фізичної витривалості та розвиток навичок самостійної роботи.

“Десантні сили, що висадилися в цьому районі, зобов’язані протриматися від 48 до 72 годин, використовуючи власні дрони, батареї та боєприпаси”, – пояснив полковник Коломбан де Пончарра, командир парашутного полку 3 корпусу морської піхоти Франції.

Франція та 24 інші держави організовують великі військові навчання, спрямовані на підготовку до можливого конфлікту високої інтенсивності.

Міністерка Збройних сил Франції вперше відвідала Україну

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з призначеною в жовтні 2025 року міністром Збройних сил і у справах ветеранів Франції Катрін Вотрен. Вона вперше відвідала Україну на цій посаді.

Про це заявив Офіс президента.

Володимир Зеленський і Катрін Вотрен провели переговори про військову підтримку, в рамках яких обговорювалися плани щодо зміцнення української системи протиповітряної оборони за допомогою французьких систем і ракет, а також плани щодо збільшення авіаційного потенціалу України за рахунок поставок літаків Mirage і Rafale.

Президент України підкреслив важливість поставок систем SAMP / T і літаків Mirage.

“Mirage — також вже авіація, яка входить у систему ППО України, знищуючи шахеди, які використовує Росія щодня. Ми розраховуємо на підтримку в цьому напрямку. Ми вдячні за те, що ми підписали договір щодо майбутньої сучасної авіації України, — те, що ми зможемо отримати Rafale… Ми розраховуємо на нове покоління систем SAMP/T”, — сказав Володимир Зеленський.

Катрін Вотрен запевнила, що Франція виконає всі свої зобов’язання щодо поставок Rafale. Реалізація буде здійснюватися в рамках програми SAFE.

Франція стала головним джерелом розвідувальної інформації для України

Президент Франції Макрон натякнув, що Сполучені Штати зменшили обсяг розвідувальної підтримки для України, в той час як його країна тепер лідирує як головне джерело інформації для Києва.

Про це повідомляє “Business Insider”.

Заяви французького лідера вказують на зміну характеру участі Заходу в конфлікті, а також “мають на увазі, що США, ймовірно, обмежили своє військове співробітництво з Україною”.

Видання підкреслило, що в березні 2025 року США тимчасово припинили обмін розвідданими і допомогу Україні. У той період адміністрація Трампа вела переговори про досягнення перемир’я між Києвом і Москвою. Приблизно через тиждень Вашингтон оголосив про відновлення обміну інформацією.

“Поки що неясно, чи продовжував Пентагон надавати розвіддані в тому ж обсязі, що і за адміністрації Байдена”, – підкреслили автори матеріалу.

Журналісти зазначили, що співпраця США і України в області обміну розвідданими була настільки тісною, що “представники обох країн здійснювали спільну діяльність на одному об’єкті для координації військових операцій”.

У той період американська розвідка відігравала ключову роль, надаючи українським збройним силам інформацію про цілі та оперативну обстановку, особливо коли ті застосовували системи американського виробництва для атак.

Франція пропонує заборонити Україні купувати неєвропейську зброю за кошти ЄС

Франція виступає проти використання Україною кредиту Європейського союзу в розмірі 90 млрд євро для придбання озброєння за межами єврозони.

Про це пише видання “Politico”.

За інформацією журналістів, до офіційного представлення Європейською комісією своєї пропозиції про кредит для Києва залишилося всього кілька днів. Однак уже зараз Франція і Нідерланди почали обговорювати умови майбутньої позики, яку планується розділити на військову і бюджетну частини.

Французька сторона виступає за прийняття суворих заходів, які обмежать можливості України купувати озброєння за межами Європейського союзу. У Нідерландах же вважають, що такий підхід ускладнить для Києва захист від російської агресії. Крім того, європейські країни не мають достатніх виробничих потужностей для задоволення потреб України в озброєнні. Зокрема, не виробляється необхідна кількість винищувачів F-16 та їх компонентів, а також відсутні можливості для нанесення далекобійних ударів.

Нідерланди планують виділити близько 15 млрд євро на придбання озброєнь, виготовлених у США та інших державах, що не входять до зони євро. Переговори з цього питання тривають.

Макрон оголосив про зустріч Коаліції охочих у Парижі для узгодження гарантій безпеки України

Президент Франції Еммануель Макрон повідомив про проведення на початку січня 2026 року зустрічі Коаліції охочих у Парижі. Під час неї країни-учасниці мають остаточно погодити свій внесок у систему післявоєнних гарантій безпеки для України.

Про це він написав у соцмережі X.

За словами Макрона, напередодні він узяв участь у спільному обміні думками з президентом України Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом та низкою європейських лідерів. Після цього французький лідер провів окрему розмову з главою української держави.

Президент Франції наголосив, що сторони поступово просуваються в питанні формування механізмів безпеки, які мають стати основою справедливого та тривалого миру в Україні.

“Ми досягаємо прогресу в питанні гарантій безпеки, які матимуть ключове значення для побудови справедливого і тривалого миру. На початку січня ми зберемо країни Коаліції охочих у Парижі, щоб остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни”, – зазначив Макрон.

Раніше у Франції заявляли, що можливі контакти з Росією щодо мирного врегулювання можуть відбуватися лише за повної прозорості для України та європейських партнерів. У Парижі також підкреслювали зацікавленість Європи та України у відновленні переговорів, спрямованих на досягнення сталого миру.