Над територією України вночі було збито 75 цілей

У ніч на 20 березня сили протиповітряної оборони успішно відбили атаку російських БПЛА над територією України. Загалом було знищено 75 ворожих дронів, при цьому десятки імітаційних БПЛА було втрачено.

Про це розповіли в командуванні Повітряних сил ЗСУ.

У 12 регіонах країни було задіяно систему протиповітряної оборони. Унаслідок атаки постраждали території Кіровоградської, Сумської та Донецької областей.

За інформацією військових джерел, противник запустив по території України 171 безпілотний літальний апарат (ударні БПЛА “Shahed” і безпілотники-імітатори різних типів) з Орла, Шаталового, Міллерового, Приморсько-Ахтарська в Російській Федерації, а також із мису Чауда, який тимчасово перебуває під контролем Росії в Криму.

У відбитті повітряної атаки брали участь авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) і мобільні вогневі групи Повітряних сил і Сил оборони України.

На ранок стало відомо про знищення 75 безпілотних літальних апаратів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях.

Також було зафіксовано локальне зникнення 63 імітаційних безпілотників, яке не призвело до негативних наслідків.

Повітряна тривога в Києві лунала шість годин

У ніч на 19 березня ЗС РФ завдали удару по Києву, використовуючи 45 БПЛА. Сигнал повітряної тривоги лунав майже шість годин.

Про це повідомила КМВА.

У період з 20:26 18 березня до 02:18 19 березня, тобто протягом 5 годин 52 хвилин, у столиці було оголошено повітряну тривогу.

Повідомляється, що в районі Києва та в небі над містом було помічено 45 БПЛА противника. З них дев’ятнадцять було збито знаряддями ППО, а решта або були локально втрачені, або покинули зону повітряного простору.

“За попередньою інформацією, пошкоджень та постраждалих на території Києва не допущено”, – зазначили в КМВА.

У столиці України та деяких інших регіонах країни ввечері у вівторок, 18 березня, неодноразово оголошували повітряну тривогу у зв’язку із загрозою ракетного удару. Приблизно о 21:00 у Києві було чути вибухи, працювала система протиповітряної оборони.

У пізніший час, приблизно о 23:00, у столиці України знову було чути вибухи. Цього разу сили протиповітряної оборони відбивали атаку безпілотних літальних апаратів, запущених з боку Росії. Крім того, у Київській області було зафіксовано атаки дронів. У результаті цих атак є постраждалі та пошкоджені будівлі.

Росія за тиждень атакувала Україну понад 1200 авіабомбами та 870 дронами — Зеленський

Протягом минулого тижня російські війська здійснили масовані атаки на територію України, використавши близько 1200 керованих авіаційних бомб, майже 870 ударних дронів та понад 80 ракет різних типів.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні в Telegram.

За словами глави держави, кожен дрон і авіаційна бомба, які застосовує Росія, містять компоненти, що постачаються в обхід санкцій. Президент зазначив, що мова йде про понад 82 тисячі іноземних складників.

“Щодня ми працюємо з партнерами, щоб ухвалювалися рішення саме задля підтримки, яка рятує життя: постачання ППО, інвестиції в наше оборонне виробництво, посилення санкцій проти Росії. І ми продовжуємо нашу роботу, щоб наблизити чесний мир і забезпечити надійні гарантії безпеки”, — наголосив Зеленський.

Нагадаємо, внаслідок нещодавньої атаки РФ на Добропілля в Донецькій області загинули 11 осіб, ще 40 людей отримали поранення. Також раніше російські війська обстріляли місто Дружківка на Донеччині, де було поранено 12 цивільних, серед яких одна дитина.

Ситуація в регіоні залишається напруженою, а українські сили ППО продовжують захищати мирне населення від постійних російських атак.

Зеленський відкидає умови Трампа: чи загрожує це втратами для України

Президент України Володимир Зеленський уперше публічно прокоментував різкі заяви президента США Дональда Трампа. На спеціально скликаній пресконференції, присвяченій планам на 2025 рік, політик дав зрозуміти, що не збирається йти на поступки, яких від нього чекають у Вашингтоні.

Головні розбіжності полягають у тому, що український лідер категорично не згоден із пропонованим “відшкодуванням” за всю раніше надану американцями допомогу, чого домагається Трамп. Український президент наполягає: фінансування, яке надходило за часів Байдена, було грантовим, тож держава не зобов’язана повертати чи компенсувати “борг”.

Водночас Зеленський пропонує зовсім інший формат економічної угоди: США могли б отримувати прибутки від використання українських ресурсів, однак винятково в обмін на майбутню допомогу — військову та фінансову, а не як “компенсацію” вже здійснених постачань. Крім того, президент України хоче, щоби Сполучені Штати захистили ключові родовища й об’єкти інфраструктури системами Patriot та іншими видами ППО, закриваючи небо над Україною.

Зеленський вкотре підтвердив: будь-які домовленості про припинення вогню можливі тільки за наявності реальних гарантій безпеки для України. Ідеться про фінансування 800-тисячної армії з боку Заходу, участь іноземних контингентів на території України та вступ країни до Євросоюзу.

США, однак, демонструють протилежний підхід. У Пентагоні вкотре заявили, що не планують ані вводити війська до України, ані посилювати свою роль у будь-яких “гарантійних” угодах. За словами Дональда Трампа, американська підтримка не має передбачати зобов’язання “воювати” за Україну.

Однією з ключових вимог Трампа були швидкі вибори в Україні, чого Зеленський теж не збирається робити. Президент вважає, що вибори під час активної фази війни неможливі, тим паче без розв’язання економічних викликів.

Ставка Києва тепер переноситься на європейські столиці. Зеленський розраховує отримати підтримку з боку Франції та інших держав ЄС: за його словами, Макрон уже найближчим часом спробує донести “союзну” з Україною позицію Трампу. Крім того, під час заходів з нагоди третьої річниці початку повномасштабного вторгнення Росії Зеленський планує залучити європейські країни до нового саміту — прагнучи “вирівняти” спільну лінію проти вимог США.

Така прямолінійна відмова від американських умов цілком може обернутися зупиненням допомоги з боку США. Сам Зеленський уникав обговорення цього аспекту. Але Дональд Трамп та його радники неодноразово заявляли, що Америка готова згортати фінансування й військові поставки, якщо Київ не погодиться на “ресурсну” угоду у найближчі терміни. Спецпредставник Трампа Стівен Уіткофф навіть назвав дату — угоду можуть підписати “до кінця наступного тижня”.

Якщо ж угода так і не буде укладена, США можуть перейти до “радикального” тиску на Україну, аж до застосування санкцій проти Києва. В такому разі у Зеленського лишається лише один рятівний варіант — пошук ресурсів у самій Європі. Проте чи готовий ЄС повністю замінити американську підтримку, залишається під великим питанням.

Головне протиріччя між Україною й адміністрацією Трампа полягає у принципах “компенсації” вже отриманої допомоги та умовах майбутнього миру. Зеленський пропонує, щоб США продовжували інвестувати в оборону України, а всі зобов’язання щодо повернення коштів були добровільними й прив’язаними до подальших кроків Штатів у підтримці Києва. Трамп же вимагає негайних поступок і гарантій віддачі “українських боргів”.

Політика Києва — це ставка на Європу, пошук “єдиного фронту” з європейськими лідерами. Проте час грає проти України, адже без активної підтримки США військово-економічна міць країни може різко скоротитися. Переговори тривають, і їх підсумок визначить, у який бік рухатиметься українська держава в найближчій перспективі: чи зможе Київ зберегти допомогу від Заходу, чи натомість зіткнеться з небезпечним vacuum’ом міжнародної підтримки.

Росія атакувала Україну десятками дронів: результати роботи ППО

У ніч на 3 лютого 2025 року (з 19:00 2 лютого) російські війська завдали масованого удару, використовуючи 71 ударний безпілотник типу «Shahed» та безпілотники-імітатори різних типів.

Про це повідомила прес-служба Повітряних сил ЗСУ.

Для відбиття атаки були залучені сили української авіації, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи Повітряних Сил і Сил оборони України.

Станом на 10:00 підтверджено знищення 38 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Запорізькій, Дніпропетровській, Вінницькій та Хмельницькій областях. Ще 25 ворожих безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені, не завдавши шкоди.

Однак внаслідок атаки пошкодження зазнали об’єкти у Сумській, Харківській та Черкаській областях.

Росія масово атакувала Україну ракетами: де було чути вибухи та як відреагувало ППО

15 січня 2025 року Росія здійснила масштабну ракетну атаку на Україну, піднявши в небо стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, Ту-22М3, а також винищувачі МіГ-31К — носії ракет “Кинджал”.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ та моніторингові групи.

О 5:53 Повітряні сили оголосили про ракетну небезпеку в областях, де було оголошено повітряну тривогу. О 6:01 зафіксовано рух ракет на території України, зокрема балістичну ракету на Харківщині, швидкісну ціль на півночі Сумщини та загрозу для міста Прилуки.

Станом на 6:12 у Харкові пролунала серія вибухів. За інформацією, оприлюдненою Telegram-каналом, у небі перебували вісім літаків Ту-22М3, які становили загрозу для низки областей, зокрема Сумської, Чернігівської, Харківської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Київської та Черкаської.

О 6:25 було зафіксовано пуски крилатих ракет “Калібр” з акваторії Чорного моря. До 6:58 ракети досягли Білоцерківського району Київської області. У Черкасах та його околицях працювала протиповітряна оборона, що дозволило знизити рівень ураження.

Після переміщення крилатих ракет у західні області небезпека охопила Тернопільську, Франківську, Львівську та Хмельницьку області. У регіонах почали впроваджувати екстрені відключення електроенергії для стабілізації енергосистеми.

На 7:57 НЕК “Укренерго” підтвердило застосування аварійних відключень у Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.

Масштабна ракетна атака Росії на тлі посилення тиску на критичну інфраструктуру України свідчить про продовження агресії. Українська ППО активно працює для мінімізації збитків, однак загроза залишається високою.

Раніше повідомлялося, що в ніч на 13 січня російські дрони атакували Київщину, однак більшість із них було успішно збито. Також у ніч на 11 січня Росія запустила по Україні 74 дрони, з яких 47 були ліквідовані силами ППО.

Масштабна нічна атака: РФ запустила 74 дрони, більшість знищено

У ніч на 11 січня Росія здійснила масований удар по Україні, використавши 74 безпілотники. Українські сили протиповітряної оборони збили 47 апаратів, а ще 27 дронів були “локаційно втрачені”.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ та Київська обласна військова адміністрація.

За інформацією військових, запуски дронів здійснювалися з російських міст Міллерово, Орел, Брянськ і Приморсько-Ахтарськ. Підтверджено знищення ворожих цілей у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях.

Наслідки атаки були зафіксовані у семи областях, де уламки збитих дронів пошкодили господарські будівлі, приватні будинки та автотранспорт. Зокрема, у Київській області внаслідок падіння уламків постраждали два приватних будинки та дві господарські споруди.

За попередніми даними, жертв серед населення немає, а інформація про поранених наразі відсутня.

Ця атака стала черговим підтвердженням систематичних спроб РФ завдати шкоди цивільній інфраструктурі України та зламати дух опору. Сили ППО вкотре демонструють високу ефективність у відбитті загроз, захищаючи мирних мешканців.

Енгельс під вогнем: як один удар оголив катастрофічні прорахунки російської ППО

Масований удар по нафтобазі в Енгельсі став не тільки маркером успішності українських атак у глибині російської території, а й додатково висвітлив вразливі місця в системі протиповітряної оборони РФ.

Формально саме Саратовська область, де розташований Енгельс, у радянські часи мала достатньо ешелоновану ППО, однак останні події свідчать, що до нинішнього стану речей це не має великого відношення.

Згідно з даними Генштабу ЗСУ, російські війська від початку повномасштабного вторгнення втратили понад тисячу одиниць систем ППО. У РФ зберігається надзвичайно низький темп виробництва нових зенітних ракетних комплексів, а ремонт і відновлення боєздатних систем також відбуваються повільно. Водночас росіяни продовжують втрачати близько трьох десятків одиниць ППО щомісяця, а здатні відновити чи виготовити лише кілька. У підсумку Росія входить у 2025 рік з критичним браком ефективних систем протиповітряного захисту.

Ані СРСР, ані сучасна Росія не могли повноцінно закрити свій неосяжний повітряний простір. Якщо порівнювати із часами «холодної війни», коли найсильніше прикривалися Московська область та стратегічні регіони, то нині можна побачити подібні «дірки» в захисті навіть там, де нібито мала б панувати багатоешелонована ППО.

Саратовщина вважалася досить захищеною, особливо із розміщеними тут базами стратегічної авіації. Проте кілька послідовних ударів імовірно українськими дронами чи ракетами по Енгельсу підтвердили, що «щільність» ППО залишилася привабливою лише на папері. Заяви російської сторони про те, що нібито «впали уламки» чи «атаки успішно відбиті», не переконують у реальній захищеності цих об’єктів.

Останнім часом спостерігається тенденція, коли Росія почала ставити на бойове чергування навіть експортні версії власних ЗРК чи «арктичні» комплекси, які раніше ніколи не розгортали в центральних регіонах. Це свідчить, що московське керівництво буквально «збирає по крихтах» будь-які засоби протиповітряної оборони. Яскравим прикладом став арктичний «Панцир-СА», випадково засвічений у репортажі росЗМІ, що тепер захищає Москву замість того, щоб перебувати в полярних широтах.

Удар по Енгельсу оголює не просто локальну нестачу ЗРК, а й системне вичерпання можливостей російської ППО. Москва входить у 2025 рік, намагаючись продемонструвати силу перед інавгурацією Дональда Трампа, але замість гучних «перемог», маємо критику зсередини й відсутність переконливих результатів на фронті. Можливо, російське командування розраховувало завдати серії резонансних успіхів, щоби переконати наступну адміністрацію США в необхідності «домовлятися». Проте в реальності Росія постає радше стороною, чия ППО тріщить по швах і не забезпечує надійного прикриття навіть на стратегічних об’єктах.

Завдяки системним діям ЗСУ з виявлення та виснаження російських систем ППО (як на полі бою, так і в глибокому тилу РФ), Київ отримує додаткові важелі для подальших атак і створення психологічного тиску на ворога. Якщо раніше Росія вважала, що «під парасолькою ППО» почувається безпечно, то приклад Енгельса і багатьох інших епізодів показує, що такі уявлення були завищеними. Україна ж, з огляду на слова президента Володимира Зеленського про нарощування власного виробництва дронів і ракет, відверто дає зрозуміти: потенціал для ударів лише наростає.

Удар по Енгельсу та інші успішні «прильоти» українських сил по тилових цілях РФ підтверджують дві ключові речі. По-перше, ППО Росії, попри всю пропаганду, має великі дірки й не встигає лататися через високі втрати. По-друге, для України відкривається дедалі більший простір застосування високоточних чи дронових ударів у глибині ворожої території, що психологічно «триматиме в тонусі» Кремль і демотивуватиме російську еліту.

На початку 2025 року Росія не демонструє жодних суттєвих зрушень у посиленні своєї ППО, натомість продовжує реагувати запереченнями та «відмовками». Для Києва це шанс активізувати подальший тиск, у тому числі через «удари у тил», і наполягати на тому, що російська загроза не така непохитна, як може здаватися багатьом на Заході. Усе це доповнює загальну картину, коли Україна поступово набуває наступальних спроможностей, а Росія намагається не втратити обличчя, але відчуває дедалі більший брак ресурсів і технологій, щоб бодай якось втримати власну безпеку.

Зеленський розповів, як Україна планує повернути громадян з-за кордону після війни

Президент України Володимир Зеленський озвучив план повернення українців з-за кордону після завершення війни.

Про це він заявив в інтерв’ю, яке дав разом із дружиною Оленою Зеленською, повідомляють ТСН та Контракти.UA.

Зеленський заперечив чутки, що Україна просила європейські країни скасувати допомогу для українських біженців. За його словами, такі ініціативи походять від самих зарубіжних партнерів.

“Деякі лідери хочуть залишити у своїх країнах тих українців, які працюють і сплачують податки, але пропонують Україні повернути тих, хто отримує соціальну допомогу”, – пояснив Зеленський.

Президент наголосив, що західні країни рахують витрати на підтримку українських громадян за кордоном, і часто пропонують повернути тих, хто не працює.

“Давайте трішки більше ППО, і я скажу “Повертайтесь всі”. Але ж я буду повертати всіх, а не тих, хто у вас не працює”, – зауважив він.

Президент запевнив, що Україна має дієві механізми для повернення своїх громадян.

Серед ключових чинників:

– Безпека: закінчення гарячої стадії війни або хоча б відсутність ракетних і дронових атак.

– Повоєнна відбудова: створення робочих місць у рамках відновлення країни.

– Програми підтримки: Зеленський згадав про спеціальні програми, які вже розроблені для повернення українців, але їх впровадження можливе лише у мирний час.

“Велика кількість людей хоче повернутися. Мирна ситуація і відновлення країни створять умови для цього”, – зазначив він.

Президент також нагадав про важливість інвестицій у відновлення України, що забезпечить робочі місця та сприятиме поверненню громадян.