Рада розгляне проєкт нового правопису української мови

Проєкт правопису української мови за новими стандартами розглянуть у парламенті до кінця 2025 року.

Таку заяву зробив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

“Провів робочу нараду, присвячену українізації текстів українського законодавства… Домовилися: до кінця року буде розглянуто проєкт нового правопису української мови, а з початку наступного — розпочнемо нову еру шрифтотворення. Це не лише про форму, а й про зміст — про утвердження мовної незалежності українського законодавства”, — написав Стефанчук.

Він зазначив, що у великій кількості нормативних актів досі присутні русизми, кальки з канцелярського стилю та лексика, що не відповідає сучасній українській мові.

“Немає єдиної системи перекладів юридичних термінів — це створює проблеми не лише для розуміння законів, а й для їхньої адаптації до права Європейського Союзу”, – наголосив спікер.

Він вважає, що українська мова в юридичній сфері повинна бути чіткою, актуальною і конкурентоспроможною.

“Особливо зараз, коли ми готуємося до членства в ЄС, а велика частина законодавства потребуватиме коректного перекладу як з англійської, так і англійською”, – підкреслив голова Верховної Ради.

Деякі українці знову починають спілкуватися російською мовою

Деякі українці починають частіше говорити російською. Якщо порівняти з 2022 роком, то зараз спостерігається відкат, особливо в сфері освіти.

Таку заяву зробила уповноважена з питань захисту державної мови Олена Івановська.

Івановська підкреслила, що в 2022 році ми демонстрували особливу пильність: уважно стежили за кожним словом, адже російська мова асоціювалася з агресією.

“Тоді людям було соромно публічно говорити мовою нападника. Сьогодні ж спрацювала людська психологія звикання до війни. І частина суспільства поступово повертається до старих мовних практик. Це небезпечна тенденція”, – наголошує вона.

Мовний омбудсмен підкреслила, що спостерігається певне зниження рівня використання мови в сфері освіти. Водночас, за її словами, наша країна є демократичною, і тому неможливо контролювати, якою мовою спілкуються мати і дитина. Однак важливо зазначити, що саме в дитинстві формуються мовні звички.

“Якщо мама несвідомо “одягає на дитину кайдани” російського мовлення, то потім важко буде їх скинути”, – каже Івановська.

Вона впевнена, що насильство або грубі методи в цій сфері неприпустимі. Ми рухаємося до європейських стандартів, де ключовим принципом є усвідомлений вибір.

“Я бачу два головні шляхи: просвітництво і приклад. Починати варто ще з пологового будинку. Дитина має зростати в атмосфері, де українське слово асоціюється з теплом, з домом, з найріднішими”, – вважає Уповноважена із захисту державної мови.

Вона зазначила, що вирішальне значення має культурне середовище. Коли створюються умови для культурного розвитку, люди природним чином і з гордістю обирають своє.