Для безпеки Європи було б краще, якби війна в Україні тривала ще п’ять років

Що швидше завершаться битви в Україні, то швидше Росія прагнутиме продемонструвати свою силу країнам Заходу.

Про це заявив Бруно Каль, який очолює Федеральну розвідувальну службу Німеччини (BND).

Він припускає, що Росія хоче перевірити згуртованість західних держав та ефективність статті 5 Північноатлантичного договору, в якій йдеться про те, що напад на одного з учасників НАТО розцінюється як напад на всіх.

“Ми щиро сподіваємося, що цього не станеться… Однак ми маємо бути готовими до того, що Росія може спробувати нас перевірити, щоб дізнатися, наскільки ми єдині”, – зазначив глава розвідувальної служби ФРН.

Каль вважає, що терміни і ймовірність подібної «перевірки» безпосередньо залежать від того, як розвиватиметься ситуація в російсько-українському конфлікті. Якщо конфлікт завершиться до 2029-2030 років, то Росія зможе швидше стати загрозою для європейських країн.

Угоди Трампа змушують Україну посилювати мобілізацію – The Economist

Щоб не піддаватися на будь-які підозрілі “мирні ініціативи” Дональда Трампа, Україні необхідно зміцнити свої позиції на фронті. А це, своєю чергою, вимагає посилення мобілізації.

Про це пише The Economist.

У лавах Збройних сил України спостерігається нестача особового складу. Хоча останніми тижнями активність російських військ на лінії зіткнення знизилася, бойові дії тривають і залишаються вкрай інтенсивними. Це бачать потенційні новобранці, які вважають за краще ховатися або ухилятися від призову.

Деякі воєначальники вважають, що політичні мотиви перешкоджали задоволенню військової потреби в мобілізації. Офіцер із 46-ї бригади згадує, як його підрозділ витіснили з Курахового на початку січня, коли в нього не вистачило людей.

“Десять росіян на одного українця. Група з чотирьох солдатів, відповідальних за утримання кількох висотних будівель, кожна з яких має три або чотири входи”, – повідомив військовий.

Президент Володимир Зеленський заявляє, що в країні налічується 880 тис військовослужбовців. Водночас, за даними на цей момент, чисельність російського угруповання в Україні та навколо неї становить 720 тис осіб, включно з резервами і силами безпеки.

Таке співвідношення здається розумним з огляду на те, що Україна здебільшого захищає свої позиції. Однак це порівняння може ввести в оману.

На передовій, в окопах, Росія відновлює свої втрати значно швидше, ніж Україна. Вона здатна кидати людей уперед, часто підганяючи їх гвинтівками, тоді як Україна не може собі цього дозволити.

У 2024 році Росія залучила до своїх лав 430 тис осіб, не вдаючись до загальної мобілізації. Навіть після значних втрат чисельність армії збільшилася приблизно на 140 тис, і цього року планується збільшити її ще приблизно на стільки ж.

Угруповання Росії в Україні також підтримується іншими підрозділами її більшої армії, що налічує офіційно 1,5 млн осіб.

“Я гарантую, що у війні проти нас бере участь щонайменше 1 мільйон російських солдатів”, – сказав високопоставлений український чиновник.

Напередодні можливого тиску з боку західних партнерів, Володимир Зеленський анонсував програму стимулювання добровільного набору до лав збройних сил молодих людей від 18 до 24 років.

Програма певною мірою повторює російську модель набору: пропонуються значні бонуси під час реєстрації, конкурентоспроможна оплата і можливість залишити службу через рік.

Однак радник Зеленського підкреслює, що на цьому схожість із російською моделлю закінчується. За його словами, молодих новобранців не розглядатимуть як “гарматне м’ясо”, а проходитимуть навчання за найвищими стандартами в одній з елітних бригад України.

Мета програми – залучити не менше тис новобранців на місяць, як повідомив інший високопоставлений чиновник.

Андрій Загороднюк, колишній міністр оборони, вважає, що для запобігання повільного відступу необхідно змінити підхід до ведення бойових дій. Україна має розробити більш ефективні стратегії, які дадуть змогу наносити глибші удари по позиціях супротивника і при цьому задіяти меншу кількість солдатів.

“Ми не зможемо виграти, якщо продовжуватимемо грати в ігри на виснаження Росії”, – каже він.

У разі продовження військових дій і продовження Росією практики призову на військову службу, як це було раніше, в Україні необхідно буде посилити заходи з мобілізації.

“Посилення триватиме, тому що кращого рішення ніхто не придумав”, – заявив чиновник.

Подібний сценарій може призвести до подальшого розколу і без того ослабленої країни, а також викликати зростання насильства щодо новобранців.

Кім Чен Ин запевнив Росію у своїй непорушній підтримці – Reuters

Глава КНДР Кім Чен Ин заявив про свою готовність надати “непорушну підтримку справедливій справі Росії” в її протистоянні з Україною.

Про це повідомляє Reuters.

Глава Північної Кореї також повідомив про продовження роботи над зміцненням ядерного потенціалу країни.

“Армія і народ КНДР завжди підтримуватимуть і заохочуватимуть справедливі дії російської армії і народу щодо захисту свого суверенітету, безпеки і територіальної цілісності, керуючись духом договору про всеосяжне стратегічне партнерство між нашими країнами”, – сказав він.

У відповідь на співпрацю між Сполученими Штатами Америки, Японією і Республікою Корея Кім підтвердив прихильність “незмінній стратегії зі зміцнення ядерного потенціалу”.

Глава Кореї висловив невдоволення у зв’язку з розвитком військової взаємодії між трьома державами, яка, на його думку, сприяє зростанню напруженості в регіоні. Він також заявив про готовність вжити заходів у відповідь.

“Північна Корея не прагне до зайвої напруженості в регіоні, але вживатиме рішучих заходів для підтримання військового балансу в регіоні”, – заявив Кім Чен Ин

Після нещодавнього саміту з главою уряду Японії Сігеру Ішибою президент США Дональд Трамп повідомив про свою готовність продовжувати діалог із Північною Кореєю. Лідери двох країн висловили свою заклопотаність у зв’язку з ядерною програмою КНДР.

Захищав Україну ціною життя: на війні загинув доброволець із Австрії

На війні сталася чергова трагедія – віддав своє життя за Україну 30-річний австрійський доброволець Ріхард С.

Про це повідомляє Österreich.

Про смерть громадянина Австрії стало відомо від його подруги-українки, яка опублікувала повідомлення в соціальній мережі Instagram.

Джерело: Telegram-канали

Пізніше загибель також підтвердили в Міністерстві закордонних справ Австрії.

“Він любив свою батьківщину і свою сім’ю, але з початку великої війни він став на підтримку моєї родини”, – написала дівчина під фото загиблого воїна.

За інформацією з джерела, громадянин Австрії став жертвою атаки безпілотного літального апарату.

“Конфлікт в Україні не завершиться найближчим часом”: Макрон оголосив про набір добровольців

Президент Франції Еммануель Макрон анонсував нову ініціативу щодо залучення молодих людей до лав добровольців, які підтримують Збройні сили Франції.

Такі заяви французького президента пролунали у зверненні до збройних сил.

Макрон наголосив на необхідності адаптації до нових загроз, викликаних конфліктом в Україні та наголосив, що війна не завершиться найближчим часом.

“Давайте не вводитимемо себе в оману, війна в Україні не закінчиться завтра чи післязавтра”, – заявив французький президент.

Макрон підкреслив значущість “стратегічного пробудження Європи”, наголосивши, що для забезпечення миру та безпеки в регіоні потрібна активна участь європейських країн.

“Питання сьогодні в тому, що треба надати Україні можливість вистояти та розпочати майбутні переговори з позиції сили”, – додав він.

Президент Франції наголосив, що після зміцнення професійних збройних сил країни необхідно приділити увагу формуванню професійного резерву, який надаватиме підтримку армії як усередині країни, так і за її межами.

У контексті обговорення наслідків нинішнього конфлікту президент Франції наголосив на важливості надання Україні гарантій безпеки у постконфліктний період, щоб запобігти потенційному поновленню бойових дій на її території.

“Необхідно створити для України гарантії проти будь-якого повернення до війни”, – підсумував французький лідер.

У своєму виступі Макрон наголосив про намір Франції зміцнювати свою боєздатність і брати активну участь у подоланні глобальних викликів, викликаних сучасними світовими конфліктами.