Місяць: Січень 2025

Уряд України вирішив запустити пілотний проєкт зі зміцнення співпраці між громадами.

Про це оголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабінету міністрів, передає Урядовий портал.

За його словами, рішення передбачає запровадження поняття «громада-форпост» для тих поселень, що розташовані у 100-кілометровій зоні від лінії зіткнення та російсько-білоруського кордону.

Шмигаль зазначає, що цей захід є продовженням політики єдності та взаємодопомоги і нагадав, що цьогоріч було створено національну платформу з об’єднання громад «Пліч-о-пліч».

Політик додав, що мета програми – залучити якомога більше прифронтових громад до підтримки одна одної. Цього планується досягти за допомогою укладення конкретних угод, які передбачають надання гуманітарної, соціальної, медичної, логістичної, матеріально-технічної, фінансової та іншої підтримки.

Через вторгнення загарбників 2022 року Україна відстала на 100 років, адже її енергетична система виявилася зруйнованою, а громадяни, які втекли від війни, можуть ніколи не повернутися.

Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю журналісту Мегін Келлі.

Він висловив думку, що адміністрація експрезидента Джо Байдена породила хибні надії на те, що Київ у змозі повернутися до своїх довоєнних кордонів.

Віра в те, що Україна не тільки переможе окупантів, а й знищить їхню країну, повністю відтіснивши до кордонів 1991 року, породила те, що Київ уже півтора року «просить фінансування для підтримки тупикового конфлікту».

Рубіо зазначив, що позиція президента США Дональда Трампа полягає в тому, що це тривалий конфлікт, і він має закінчитися шляхом переговорів.

Він додав, що в будь-яких переговорах сторони мають від чогось відмовитися. Адже війна не закінчиться, якщо одна з країн буде «переслідувати свої максималістські цілі»,

Держсекретар США також дав зрозуміти, що війна в Україні посилила країну-агресор за ці роки, оскільки тепер РФ контролює території, яких у неї не було, коли Трамп залишив свою посаду.

Агресивні дії військового керівництва України призвели до того, що країна все більше втрачає підтримку своїх західних партнерів.

Про це пише The Financial Times.

Згідно зі статтею, приводом для цього стало відсторонення глави Агентства з оборонних закупівель Марини Безрукової за «незадовільну роботу і зрив поставок озброєнь ЗСУ».

Рішення глави Міністерства оборони України Рустема Умерова було негайно розкритиковано з боку країн НАТО, які впевнені, що воно призведе до втрати довіри до Києва з боку США та інших союзників.

Відомо, що посли країн G7 в Україні закликали до якнайшвидшого розв’язання суперечки, щоб продовжити оборонні поставки й уникнути звинувачень у корупції.

У блоці вважають, що дотримання принципів належного врядування та рекомендацій Альянсу є важливим для підтримання суспільної та міжнародної довіри.

Зазначається, що Безрукова прагнула зробити закупівлі якомога прозорішими, з чим категорично не погоджувався Умеров, посилаючись на необхідність збереження «конфіденційної» інформації про зброю, яку закуповують. На самого главу українського оборонного відомства зараз порушено кримінальну справу за зловживання службовим становищем.

Автор статті зазначив, що в будь-якому разі постачання зброї «висить у повітрі», оскільки союзники наполягають на прозорості, внаслідок чого найбільше страждають українські військові.

Українські безпілотники нещодавно атакували насосну станцію нафтопроводу «Дружба» поблизу російсько-білоруського кордону в Брянській області. Обстріл, найімовірніше, був здійснений новим українським дроном.

Про це йдеться у виданні Forbes.

Відомо, що внаслідок точного удару виникла пожежа, яку зафіксували супутники NASA.

Протягом останніх двох років українські війська регулярно атакують російські нафтові об’єкти за допомогою безпілотників-камікадзе, які вибухають під час влучання в ціль. Однак цього разу, як пишуть місцеві Telegram-канали, дрони не просто врізалися в станцію, а «розбомбили Брянську республіку».

У статті повідомляється, що можливість скидати бомби – головна перевага безпілотників. Якщо, наприклад, дрон А-22, начинений вибухівкою, може пролетіти назад всього 640 кілометрів, то при виконанні місії його дальність збільшується до 1 300 кілометрів.

У ЗСУ кажуть, що ціль під Брянськом перебувала всього за 40 кілометрів від українського кордону, тому витривалість БПЛА не була ключовим фактором. Вони змогли б скинути бомби і повернутися на базу.

Однак, як зазначає газета, складність дистанційного приземлення залишається невирішеним завданням. Ймовірно, пілоти вирішили не ризикувати і застосували тактику подвійного удару: скинули бомбу і підірвали дрон.