Трамп погрожує Зеленському “великими проблемами” за непідписання угоди про ресурси

Президент України Володимир Зеленський планує відмовитися від підписання угоди зі США щодо розробки родовищ корисних копалин, що викликало жорстку реакцію з боку американського екслідера Дональда Трампа.

Про це повідомляє Reuters.

Американський політик додав, що президент України хоче стати частиною Північноатлантичного альянсу, але це нездійсненно, і Зеленський нібито це розуміє.

“Він намагається відмовитися від угоди щодо рідкоземельних мінералів. Якщо він це зробить, то в нього будуть деякі проблеми, великі-великі проблеми”, — заявив Трамп, коментуючи можливе рішення української сторони.

Нагадаємо, раніше версію про нову угоду оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, документ передбачає, що керування спеціальним фондом буде здійснюватися переважно представниками США — три з п’яти членів правління.

В Україну з візитом прибув спікер парламенту Португалії

Голова Асамблеї Португалії Жозе Педро Агіар-Бранку відвідав Україну з офіційним візитом, щоб провести переговори з Президентом Володимиром Зеленським.

Про це повідомляє видання Público.

Спікер прибув у супроводі депутата і колишнього глави парламентської фракції ПС Еуріку Бріліанте Діаса, який нині обіймає посаду президента групи міжпарламентської дружби Португалія – Україна.

Агіар-Бранку буде присутній на заході, присвяченому триріччю з дня трагедії в Бучі. Після цього він вирушить на саміт спікерів парламентів у Києві, а потім проведе зустрічі з президентом Зеленським та головою Верховної Ради Стефанчуком.

Нагадаємо, політик обіймає посаду Президента Асамблеї Республіки Португалія з 14 лютого 2025 року. Його призначення відбулося після затвердження Президентом Португалії Марселу Ребелу де Соза.

У складі Міністерства оборони створено Управління космічної політики

У Міністерстві оборони України створено Управління космічної політики. Основне завдання нової організації – об’єднати як внутрішні, так і зовнішні сили для розширення можливостей вітчизняного воєнного космосу.

Про це повідомили в Міноборони.

До завдань відомства входить формування нормативно-правової основи, пошук передових технологій і забезпечення єдиного каналу комунікації із зацікавленими сторонами всередині та за межами галузі: розробниками, вченими, бізнесменами та іноземними партнерами.

Як зазначила Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони України з питань цифровізації, за час війни країна набула безцінного досвіду в космічній сфері завдяки співпраці з партнерами. В умовах воєнного конфлікту держава не тільки не відмовилися від своїх космічних планів, а й готові активно їх втілювати в життя.

Упродовж тривалого часу українські вчені, інженери та фахівці в галузі промисловості створювали потужний фундамент для розвитку космічної галузі та розробляли передові технології. На основі цього фундаменту ми створимо нові інструменти, які зміцнять нашу обороноздатність.

На форумі Міністерство оборони оприлюднило десятирічний план розвитку космічної індустрії. За два роки нове управління проведе дослідження стану космічної інфраструктури та визначить основні проблеми, які необхідно вирішити. Потім будуть розроблені стратегічні документи, які визначать напрямок розвитку космічної галузі на наступні роки.

На наступному етапі планується розробка і впровадження власних супутників, а також систем космічного моніторингу та їхня інтеграція в оборонну інфраструктуру. У результаті буде створено єдиний космічний сегмент оборони – супутникове угруповання, яке буде надавати дані в реальному часі що стане складовою частиною глобальних служб безпеки.

Берлін пропонує посилювати санкції для порушників верховенства права

Новосформований уряд Німеччини виступає за жорсткіше застосування механізмів впливу в Євросоюзі щодо країн, які систематично порушують демократичні стандарти та принципи верховенства права.

Про це повідомляє Politico з посиланням на проєкт коаліційної угоди між Християнсько-демократичним союзом на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН).

У документі йдеться про необхідність активнішого використання вже наявних інструментів, зокрема процедури за статтею 7, яка передбачає позбавлення права голосу в Раді ЄС, а також замороження фінансування з європейського бюджету для порушників.

“Існуючі механізми захисту, як-от розгляд справ про порушення та утримання коштів ЄС, а також призупинення прав членства, включно з правом голосу в Раді ЄС, повинні використовуватися набагато послідовніше, ніж раніше”, — зазначено в тексті угоди.

Хоча в документі прямо не названо Угорщину, джерела видання вказують, що саме ця країна є головним об’єктом критики. Будапешт роками зазнає звинувачень у згортанні свобод, тиску на судову систему та зневазі до прав людини.

На початку 2023 року Європарламент уже ініціював процес за статтею 7 щодо Угорщини, однак процедура була призупинена через відсутність консенсусу серед країн-членів. Ще раніше, у 2022 році, Єврокомісія заблокувала виділення Угорщині 22 мільярдів євро через побоювання щодо незалежності судів і стану з правами людини.

Окреме занепокоєння у Брюсселі викликає близькість уряду Віктора Орбана до Росії. Угорщина неодноразово блокувала санкції ЄС проти російських бізнесменів і військових, користуючись правом вето.

З огляду на це, Німеччина також наполягає на реформуванні механізму ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики ЄС. У проєкті коаліційної угоди йдеться про запровадження голосування кваліфікованою більшістю, що дозволить обходити вето окремих держав, таких як Угорщина.

Очікується, що остаточну версію коаліційної угоди буде узгоджено до середини квітня після завершення переговорів між партіями.

“Укрзалізниця” продовжує відновлювати функції у своєму додатку

АТ “Укрзалізниця” повернула дві додаткові функції у свій застосунок: у ньому знову можна оформляти пільгові квитки для інвалідів і переглядати онлайн таблиці вокзалів.

Про це оголосила пресслужба компанії в мережі Facebook.

Згідно з повідомленням, тепер на будь-яких смартфонах видно онлайн-табло на всіх великих залізничних станціях. Крім того, відновлено другу важливу функцію – купівля квитків зі знижками для людей з інвалідністю.

У відомстві зазначили, що контроль “Дія.Підпис”, моніторинг автоматичного викупу, пільги для студентів і повернення «обіймашок» активно відновлюються і скоро теж стануть доступними.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що тиждень тому на “Укрзалізницю” було скоєно кібератаку, внаслідок чого сервіс купівлі будь-яких онлайн-квитків був неможливий цілий тиждень.

Контрнаступ 2023 року був приречений на провал через відхилення від початкового плану – NYT

Літній контрнаступ ЗСУ 2023 року був приречений на провал, оскільки українці відхилилися від початкового плану, узгодженого зі США.

Про це повідомляє New York Times.

За даними видання, підготовка до операції відбувалася в умовах жорсткої конкуренції між двома головними керівниками ЗСУ – головнокомандувачем Валерієм Залужним і фаворитом президента, командувачем сухопутними військами Олександром Сирським.

У статті йдеться про те, що початковий план передбачав зосередження всіх сил на одному напрямку (Мелітополь, з перспективою виходу на Крим), але пізніше українське командування вирішило атакувати одразу на трьох напрямках (Маріуполь, Бахмут і Луганська область), а американців не попередили.

Відомо, що Залужний хотів дотримуватися початкового плану, але на це було виділено лише малу частину сил ЗСУ. Більша частина ресурсів дісталася генералу Сирському, який працював на два фронти.

За пропозицією нинішнього головкому для наступу на Мелітополь було відібрано тільки нещодавно сформовані, щойно навчені бригади, які не мають реального бойового досвіду. А коли президент Володимир Зеленський, усупереч запереченням чиновників США, став на його бік, головна основа контрнаступу “була практично знищена”.

Автор статті зазначає, що американці були настільки засмучені тим, що Київ відступив від початкового плану, що почали подумувати про припинення допомоги Україні, хоча й не хотіли цього.

Трамп розлютився на Кремль і пригрозив запровадити вторинні тарифи на всю нафту

Президент США Дональд Трамп заявив, що він дуже злий і роздратований на главу Кремля через ідею запровадити тимчасове управління ООН в Україні, тож пригрозив накласти вторинні санкції на всю нафту з країни-агресора.

Про це розповіла телеведуча Крістен Велкер під час трансляції на каналі NBC News.

За її словами, під час телефонного інтерв’ю з американським лідером він сказав, що якщо Москва і Вашингтон не зможуть дійти до чогось спільного щодо війни в Україні, і якщо в цьому буде винна Росія, то Сполучені Штати негайно накладуть вторинні тарифи на всю нафту, яка надходить від росіян.

Президент уточнив, що такий захід можливий тільки якщо він вважатиме, що це винятково вина РФ.

Щодо можливих заходів, Трамп також пояснив, що якщо країна купуватиме нафту в Кремля, то вона жодним чином не зможе вести бізнес у Сполучених Штатах, додавши, що тарифи буде запроваджено протягом місяця без угоди про припинення вогню.

Він наголосив, що очікує “правильного вибору” від російської влади, оголосивши, що збирається зателефонувати їхньому лідеру цього тижня.

Зеленський серйозно готується до президентських виборів – The Economist

Президент України Володимир Зеленський почав серйозно готуватися до обрання на другий президентський термін.

Про це поінформувала газета The Economist із посиланням на джерела в українському уряді.

За їхніми словами, минулого тижня український лідер дав вказівку своїй команді на нараді бути готовими до виборів одразу після припинення вогню.

У статті йдеться про те, що перше підтвердження цьому може з’явитися 5 травня – у день голосування в парламенті з питання продовження воєнного стану, який закінчується 9 травня. Його скасування відкрило б шлях до виборів.

Як стверджують джерела в уряді, президентські вибори, найімовірніше, заплановані на початок липня. Однак також є інформація, що Київ може оголосити про них наприкінці квітня.

Автор припускає, що Зеленський спробує здивувати своїх суперників швидкою кампанією, сподіваючись, що стислі терміни дадуть йому змогу балотуватися без серйозних опонентів.

Невдала атака: ракети ATACMS не змогли значно пошкодити Кримський міст

У 2024 році в рамках операції Lunar Hail ЗСУ атакували ракетами ATACMS Кримський міст, що з’єднує РФ з анексованим Кримом, написала газета The New York Times.

Згідно зі статтею, у серпні Вашингтон підтримав бажання Києва повернути кордони 1991 року компромісною пропозицією – операцією Lunar Hail, кампанією ударів ракетами дальнього радіусу дії та безпілотниками, спрямованою на те, щоб змусити окупантів вивести всю техніку з Криму назад до РФ.

Зазначається, що з приблизно 100 цілей у тимчасово окупованому Криму міст через Керченську протоку, який мав велике значення для Кремля, був “найбажанішим”.

Відомо, що раніше удари по мосту були “червоною рискою” для США, але пізніше Білий дім дозволив військовим і ЦРУ таємно працювати з українцями та британцями над планом атаки зі знищення споруди.

Ідея полягала в тому, щоб ракети ATACMS вразили вразливі місця конструкції, а морські безпілотники підірвали опори. Однак, за даними газети, поки безпілотники готувалися до атаки, загарбники зміцнили оборону.

Україна запропонувала атакувати Кримський міст тільки за допомогою ATACMS. Однак Крістофер Каволі, командувач Об’єднаних сил НАТО, і генерал-лейтенант Антоніо Агуто виступили проти цього, оскільки були впевнені, що одних американських ракет буде недостатньо для обвалення мосту.

Вони наполягали на тому, щоб командування ЗСУ зачекало, поки дрони будуть готові, або скасували атаку.

Зрештою, як розповів анонімний чиновник, американці відступили і в середині серпня обрушили залп ATACMS на Кримський міст. Конструкція не зруйнувалася – удар залишив кілька “вибоїн”, які країна-агресор залатала досить швидко.