Міноборони Архіви

У шести областях обмежили планування нового розмінування поблизу фронту

Posted on 26 Жовтня, 202627 Жовтня, 2026 by Микола Донченко

26 жовтня Міністерство оборони повідомило про зміну підходу до гуманітарного розмінування на прифронтових територіях. Планування нових робіт на частині ділянок у смузі 20-50 кілометрів від лінії бойового зіткнення та кордону з державою-агресором обмежують через небезпеку для людей. Для громад і фермерів це порушує практичне питання: коли землю можна буде повернути до використання.

Рішення охоплює окремі забруднені або ймовірно забруднені ділянки Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Харківської та Сумської областей, де роботи ще не почали. Повної зупинки розмінування не оголошено.

Невідкладні роботи залишаються пріоритетом

За повідомленням Міноборони від 26 жовтня, розпочаті роботи можна завершувати, якщо дозволяє обстановка і це не заважає Силам оборони. Зберігається можливість позапланових заходів за обґрунтованими зверненнями ОВА, Центру гуманітарного розмінування й операторів.

У межах 50 кілометрів призупиняють первинне нетехнічне обстеження громад, але передбачають цільове. Першочерговими залишаються евакуація, рятувальні роботи, доступ до укриттів, медична та гуманітарна допомога. Рішення переглядатимуть залежно від безпекової ситуації.

Чому дискусія про 50 кілометрів почалася раніше

Нинішньому повідомленню передувало обговорення з операторами та міжнародними партнерами. Національна платформа “Розмінуємо Україну” 16 жовтня описувала пропозицію розширити буферну безпекову зону. Серед причин називали загрози командам у полях та ризик повторного забруднення територій.

На тому етапі в обговоренні фігурували 2908 ділянок загальною площею 274 квадратні кілометри, де пропонували призупинити планування, і 702 ділянки площею 106 квадратних кілометрів, де роботи вже тривали. Це цифри з повідомлення про попередню дискусію, а не оприлюднений 26 жовтня остаточний перелік земель.

Міжнародні оператори звертали увагу на адміністративний бік змін: індивідуальні погодження потребують людей, часу та зрозумілих правил. Якщо кількість звернень зросте, органам влади доведеться забезпечити їх опрацювання. Для власника поля принципово важливо отримати пояснення щодо конкретної ділянки, а не лише загальну інформацію про відстань до фронту. Саме прозорість дозволів та причин відмов була одним із питань, які партнери порушували на засіданні.

Ресурс обмежує не тільки безпека: у полях працює 131 машина з 324

Окрема проблема, яку платформа висвітлила 23 жовтня, стосується техніки. За представленими на секторальній робочій групі даними, із 324 машин механізованого розмінування безпосередньо в полях використовують 131. Решта 193 не залучені через проблеми з комплектуючими, зношування, ремонти, логістику та вартість відновлення.

У перерахунку це близько 40% наявного парку, а не всі машини, які значаться на балансах. Такий показник пояснює, чому сама кількість переданої техніки ще недостатня для оцінки реальної спроможності очищати землю. Важливо, скільки машин справні, забезпечені деталями та можуть виїхати на ділянку.

Учасники обговорення пропонували посилити технічне обслуговування і ремонт, краще узгоджувати потреби з донорами. Серед варіантів називали придбання українських машин, для яких простіше організувати постачання комплектуючих та відновлення всередині країни. Поки це обговорювані рішення, а не підтверджене повернення всіх 193 машин до роботи. Дані про стан парку також не дають підстав вважати технічні несправності причиною саме нового безпекового обмеження: йдеться про два різні чинники, що впливають на темпи розмінування.

Підписаний договір і очищена земля – різні результати

Масштаб уже виконаної роботи можна оцінити за підсумками програми за вересень, оприлюдненими 12 жовтня. За два роки в її межах розмінували понад 20 тисяч гектарів. Виконані роботи за 106 договорами коштували 1,22 мільярда гривень.

Водночас загальна кількість укладених договорів становила 175, а охоплена ними площа наближалася до 34 тисяч гектарів. Вартість цих контрактів дорівнювала 2,46 мільярда гривень. На момент звіту роботи тривали за 40 договорами на приблизно 8,3 тисячі гектарів.

Ці показники описують різні стадії програми. Контракт означає зобов’язання виконати роботи, а завершене очищення – уже отриманий результат. Тому всю законтрактовану площу некоректно називати повернутою аграріям. Так само сума договорів не дорівнює вартості вже виконаних послуг.

Лише за вересень у цьому звіті зазначено повернення ще 51 гектара та роботи вартістю 2,7 мільйона гривень. Але один місяць не дає достатньої основи для прогнозу, за скільки років очистять усі небезпечні землі. До того ж наведені дані стосуються конкретної бюджетної програми, а не всього розмінування в Україні.

Є й свіжіший фінансовий зріз: у звіті Мінекономіки за 100 днів роботи уряду, оприлюдненому 25 жовтня, зазначено фінансування 26 договорів на 456,2 мільйона гривень, які охоплюють 4,6 тисячі гектарів. Цю цифру не слід додавати до загального підсумку за два роки: звіти охоплюють різні періоди й описують різні показники. Повідомлення про профінансовані договори саме по собі не підтверджує, що всі зазначені гектари вже пройшли очищення. Для оцінки результату потрібні дані про завершення робіт на відповідних ділянках.

Державна підтримка аграріїв не означає автоматичного початку робіт

Мінекономіки, оголошуючи прийом заявок на оновлену програму у 2026 році, повідомляло про 2 мільярди гривень бюджетного фінансування. Програма передбачає покриття 100% вартості розмінування сільськогосподарських земель. Окремо передбачено відшкодування 80% витрат за роботи, виконані з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року включно.

Серед потенційних учасників відомство називало агровиробників, господарські товариства зі стовідсотковою державною часткою та фермерів-одноосібників із забрудненими або ймовірно забрудненими ділянками. Це загальні параметри підтримки; можливість очистити конкретне поле залежить також від перевірок і організації робіт.

На офіційній платформі програми наведено послідовність дій: заявка через Державний аграрний реєстр, перевірка документів Центром гуманітарного розмінування, закупівля послуг через Prozorro, виконання робіт оператором та перевірка підтвердних документів. Кошти за послуги отримує оператор. Отже, для читача тут важливо розрізняти фінансування очищення поля й грошову виплату власнику землі.

До 15 листопада області мають передати потреби громад

Зміна безпекового підходу відбувається одночасно з упорядкуванням планування. Як повідомила платформа 8 жовтня, уряд затвердив єдиний порядок підготовки річного плану гуманітарного розмінування. Він має узгодити потреби громад, можливості операторів та фінансування.

За оприлюдненим календарем, обласні військові адміністрації подають заявки про потреби громад до 15 листопада. До 1 грудня Центр гуманітарного розмінування повідомляє про фінансування закупівель, до 10 грудня Центр протимінної діяльності готує проєкт плану, а до 30 грудня його має затвердити Національний орган з питань протимінної діяльності.

Передбачені окремі переліки територій для нетехнічного обстеження, очищення та контролю якості, які оновлюватимуть протягом року. Для громади це можливість відстежувати конкретний етап роботи. Ділянка, включена до переліку обстеження, ще не має того самого статусу, що земля після завершеного очищення й перевірки. Відповідно, оцінювати виконання плану варто не лише за кількістю включених об’єктів, а й за тим, які стадії вони фактично пройшли.

Для громад і землевласників найкорисніша інформація тепер – статус конкретної ділянки: чи подано потребу, чи проведено необхідні обстеження, чи є погодження та виконавець, на якому етапі роботи. Загальні звіти про фінансування і кількість техніки допомагають бачити масштаб програми, але не замінюють відповіді на ці питання.

Кожен п’ятий дрон АОЗ проходить через DOT-Chain Defence: що змінилося для війська

Posted on 19 Жовтня, 202621 Жовтня, 2026 by Микола Донченко

Потрібний дрон можна обрати в каталозі, а контракт із виробником та оплату залишити закупівельній агенції. Так працює DOT-Chain Defence, який від літа 2025 року перетворився з пілоту для 12 бригад на інструмент забезпечення понад 500 бойових підрозділів.

19 жовтня Міністерство оборони повідомило: через платформу військовим поставили кожен п’ятий безпілотник, закуплений Агенцією оборонних закупівель ДОТ від запуску системи в липні 2025 року. За сухою часткою стоїть конкретна зміна: підрозділи отримали більше впливу на те, яку саме техніку замовляє для них держава.

Вибір залишається за військовими

Основний принцип розподілу роботи Міноборони пояснило під час запуску платформи. Військові визначають типи та кількість потрібних виробів, АОЗ забезпечує контракти, фінансування й логістику. Підрозділ не повинен перетворюватися на окремий закупівельний відділ, щоб отримати можливість обирати.

В опублікованій тоді інструкції описано знайому користувачам інтернет-магазинів послідовність: картка виробу, кошик, замовлення. На вітрині зазначають характеристики та ціну. У кабінеті видно доступний бюджет, а кошик показує, скільки коштів уже використано та скільки залишилося. Перевищення бюджету система позначає автоматично.

За тією ж інструкцією, якщо виробу немає в наявності, постачальник спочатку підтверджує можливість виготовлення та строк. Після погодження очікування передзамовлення стає замовленням. Відповідальна особа засвідчує його електронним підписом; отримання техніки також оформлюють цифровими документами. Цикл завершується актами за участю постачальника, військової частини й АОЗ.

Маркетплейс працює поряд з іншими закупівельними процедурами. У поясненні Міноборони йдеться також про відкриті тендери, прямі контракти та закриті конкурентні торги. Для DOT-Chain Defence виробники працюють через рамкові контракти, а перелік допущених підрозділів і обсяги фінансування визначають Генеральний штаб та міністерство. Отже, вибір у каталозі відбувається всередині державної системи забезпечення й у межах виділеного ресурсу.

Від FPV-дронів до роботизованих комплексів

Пілот починався з 12 бригад. За підсумками першого року, оприлюдненими 14 серпня 2026-го, платформою користувалися вже 486 бойових підрозділів. Каталог на той момент налічував 1181 позицію від 300 виробників.

Відомство тоді повідомляло про понад 1,2 млн переданих дронів та інших засобів загальною вартістю 69,2 млрд гривень. У вересні кількість користувачів перевищила 500 підрозділів, і цей масштаб Міноборони підтвердило в новому жовтневому повідомленні.

Розширився й асортимент. Тепер, за даними міністерства, військовим доступні різні типи безпілотників, боєприпаси до них, наземні роботизовані комплекси та засоби радіоелектронної боротьби. Отже, каталог охоплює вже кілька категорій оснащення, а не лише стартовий вибір FPV-дронів.

Один із помітних етапів розширення припав на 12 лютого 2026 року, коли наземні роботизовані комплекси додали до стандартного маркетплейсу. Тоді пропонували сім моделей від шести українських виробників. Раніше такі комплекси проходили через DOT-Chain Defence лише в межах програми “Армія дронів. Бонус”. Лютневе рішення відкрило ще один спосіб їх замовлення для підрозділів, які користуються платформою.

Склад і передзамовлення мають різний темп

У жовтневому повідомленні Міноборони навело два середні строки. Від оформлення замовлення до відвантаження наявного на складі засобу минає вісім днів. Для передзамовлення середнє очікування становить приблизно півтора місяця.

Це різні маршрути забезпечення: у першому випадку виріб уже є, у другому необхідно дочекатися виконання передзамовлення. Можливість побачити строк до підтвердження вибору дає підрозділу інформацію для рішення, а електронний облік дозволяє стежити за виконанням замовлень.

Для виробника швидкість пов’язали з авансом

У системі змінювали не лише каталог. 28 квітня Міноборони оголосило про механізм авансування виробників. Базова модель передбачала розрахунок після постачання, але компаніям із належним виконанням замовлень дозволили отримувати частину коштів наперед. Метою назвали поповнення обігових коштів для виробництва.

За оприлюдненими умовами, виробник повинен безперервно працювати в системі щонайменше три місяці та не мати простроченої заборгованості перед агенцією. Розмір авансу прив’язали до фактичної швидкості постачання за попередні три місяці: до 70% за середнього строку не більше 30 календарних днів і до 30%, якщо строк довший.

Передоплату передбачили на 60 днів, а розрахунковою базою визначили фактично розміщені замовлення. У разі невиконання зобов’язань невикористані кошти потрібно повернути; за прострочення повернення передбачена плата. Таким чином, можливість отримати фінансування раніше пов’язали з уже продемонстрованою дисципліною постачальника.

Як пов’язані маркетплейс і бонусна програма

Окремий шлях замовлення працює через “Армію дронів. Бонус”. Як пояснює Міноборони, у цій програмі підрозділи отримують бали за верифіковані результати й обмінюють їх на українську техніку через Brave1 Market. Інтеграція маркетплейсу із системою балів діє із серпня 2025 року.

На етапі оформлення закупівлі до процесу долучається DOT-Chain Defence: замовлення з Brave1 Market автоматично переходить у цю систему, а агенція укладає контракт із виробником, фінансує та контролює постачання. Для підрозділу це інший спосіб обрати й замовити оснащення, тоді як договірна частина залишається за державною агенцією.

Саме тому у звітах DOT-Chain Defence поряд згадуються звичайні замовлення в межах виділеного фінансування та бонусна програма. Дві платформи виконують різні ролі в одному ланцюгу: Brave1 Market використовується для вибору за бали, DOT-Chain Defence забезпечує подальше оформлення поставки.

Понад 500 підрозділів в одній системі

У звіті від 23 вересня Міноборони повідомило про понад 1,3 млн дронів та інших засобів на 85 млрд гривень, переданих через маркетплейс і систему “Армія дронів. Бонус”. Це накопичений результат на ту дату, який уже перевищував серпневий підсумок.

Усі наведені показники є даними Міноборони: частка “кожен п’ятий” стосується закупівель АОЗ, а не всіх дронів війська; загальна кількість включає й інші засоби, а середній строк відвантаження не гарантує термін кожної поставки.

DOT-Chain Defence поєднує вибір на рівні підрозділу з централізованим оформленням закупівель. Військові визначають потрібний виріб, агенція веде договір та оплату, а замовлення і приймання фіксуються в одній цифровій системі. Саме цей розподіл роботи пояснює, що змінилося за новою статистикою постачання.

В Україні скасовано спрощену процедуру повернення із СЗЧ

Posted on 21 Вересня, 202621 Вересня, 2026 by Іван Засядько

З 21 вересня в Україні більше не діє спрощена процедура повернення військовослужбовців після самовільного залишення частини (СЗЧ). Тепер тим, хто бажає добровільно повернутися на службу, необхідно звертатися до Військової служби правопорядку та проходити через резервний батальйон. Також військовослужбовець може самостійно прибути до такого батальйону.

Про це повідомили в Міністерстві оборони.

Після прибуття командир резервного батальйону протягом трьох діб повинен внести військовослужбовця до списків тимчасово прибулого особового складу. Одночасно перевіряється, чи внесені відомості про СЗЧ до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Процедура відновлення грошового забезпечення тепер може зайняти більше часу.

Військовослужбовець більше не може самостійно обрати частину для повернення. Однак він може отримати письмову згоду або рекомендаційний лист від бойової військової частини, де хотів би продовжити службу. Рекомендації від частин забезпечення при цьому не враховуються.

Фактично у разі самовільного залишення частини порушується кримінальна справа. Для її можливого закриття військовослужбовцю необхідно подати рапорт про добровільне повернення, отримати згоду командира та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого, прокурора та до суду. Якщо військовослужбовець самовільно залишив частину не вперше, суд може ухвалити інше рішення.

Україна втратила $1,2 млрд через провальні оборонні закупівлі

Posted on 9 Вересня, 2026 by Іван Засядько

Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неналежне управління у сфері оборонних закупівель.

Журналісти The New York Times стверджують, що отримали конфіденційні матеріали Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиту Міноборони за 2024–2025 роки.

Згідно з наведеними NYT даними, сім із десяти найбільших військових підрядників продовжували отримувати нові замовлення, незважаючи на кримінальні розслідування, невиконані контракти або проблеми з їхньою реалізацією. Аудитори також виявили 18 компаній, які отримували нові контракти після зриву попередніх, причому шість із них не виконали жодної угоди.

Окремо в матеріалах йдеться про приблизно 126 млн доларів втрат через відмову від дешевших пропозицій та переплати. Серед наведених прикладів — закупівлі однакових турецьких ракет за цінами, що суттєво відрізнялися.

У матеріалах також згадуються 233 тисячі непридатних мінометних боєприпасів і випадки закупівлі озброєння без підтвердження необхідних випробувань. В одному з епізодів ракета вибухнула в пусковій установці й серйозно пошкодила український вертоліт Мі-8 під час бойової операції.

Кабмін звільнив Євгена Хмару з посади заступника міністра оборони України

Posted on 19 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про звільнення Євгена Хмари з посади заступника міністра оборони.

Відповідне кадрове розпорядження було ухвалено урядом 19 серпня.

Хмара обіймав посаду заступника голови оборонного відомства та відповідав за один із напрямків роботи міністерства. Рішення про його звільнення з посади стало черговою кадровою зміною у керівництві Міноборони України.

Євген Хмара має значний досвід служби в силових структурах. До переходу в Міністерство оборони він обіймав керівні посади в Центрі спеціальних операцій “А” Служби безпеки України.

Зокрема, Хмара очолював спецпідрозділ СБУ “Альфа”, який бере участь у проведенні спеціальних і бойових операцій. Його діяльність у силових структурах була пов’язана, зокрема, з періодом повномасштабних бойових дій.

Причини прийнятого Кабінетом міністрів рішення у повідомленні не уточнюються. Інформації про подальше місце роботи Хмари та про те, хто може обійняти вакантну посаду заступника міністра оборони, також поки що немає.

Федоров заявив, що готовий повернутися лише до Міноборони

Posted on 30 Липня, 2026 by Іван Засядько

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що готовий повернутися до уряду лише за умови, що мова йтиме про Міністерство оборони.

Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

За словами Федорова, йому потрібна функціональна посада, яка дозволить реалізувати його бачення роботи.

“Моє завдання не працевлаштувати себе. Я дуже спокійно поставився до того… що не уряд. Все окей. Мені не потрібна будь-яка посада”, – зазначив він.

Такою посадою Федоров назвав саме пост міністра оборони. Він заявив, що розуміє майбутні виклики і готовий до них. При цьому, за його словами, якщо повернення до Міноборони не відбудеться, у нього є й інші шляхи для досягнення поставлених цілей.

Федоров розповів, що про намір призначити нового главу Міністерства оборони президент повідомив йому незадовго до засідання парламентської фракції — приблизно за півгодини або годину.

“За пів години чи за годину до фракції мені повідомили, що буде подаватися кандидатура Клименка… Так. Конфлікт з Генеральним штабом. Я не хочу переказувати розмову з президентом, це наші розмови. І додати нового до цього мені немає чого”, – сказав він.

Федоров наголосив, що особистого конфлікту з колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським у нього не було. Розбіжності, за його словами, стосувалися підходів до реформ та загального бачення ведення війни, яке він викладав президенту ще до призначення, а потім — головнокомандувачу та начальнику Генштабу. Він зазначив, що, незважаючи на розбіжності в поглядах, не блокував процеси в армії, оскільки вона воює цілодобово і має працювати максимально ефективно. З головнокомандувачем, як стверджує Федоров, у нього зберігалася робоча комунікація: зустрічі, наради та телефонні розмови відбувалися регулярно й без участі президента.

Коментуючи своє звільнення, Федоров заявив, що не хоче робити припущень щодо мотивів глави держави і вважає, що пояснювати це має сам президент. Він також сказав, що не висував ультиматумів і пішов разом з урядом. Після протестів і прес-брифінгу йому запропонували кілька посад, але він відмовився, оскільки не хотів обіймати декоративну посаду. За словами Федорова, якщо він потрібен для реалізації свого бачення війни, то продовжити цю роботу й домогтися результату він зможе лише на посаді міністра оборони.

Міноборони України може пришвидшити ідентифікацію загиблих військових за відбитками пальців і стоп

Posted on 23 Липня, 2026 by Іван Засядько

У Міноборони України запропонували пришвидшити ідентифікацію загиблих військовослужбовців не лише за допомогою ДНК-експертизи, а й за відбитками пальців рук і ніг.

Про це повідомив керівник департаменту охорони здоров’я Міноборони Дмитро Самофалов в інтерв’ю LB.ua.

За його словами, у світовій практиці загиблих військових спочатку ідентифікують за жетоном, відбитками пальців і зубною формулою. ДНК-експертиза зазвичай застосовується пізніше, оскільки вона дорожча і вимагає більше часу.

Самофалов пояснив, що Міноборони пропонує зчитувати не лише відбитки пальців рук, а й стоп. За його словами, відбитки стоп часто краще зберігаються, оскільки взуття додатково захищає їх.

У відомстві розраховують впровадити новий підхід до кінця 2026 року. Там вважають, що це допоможе знизити ризик помилок під час ідентифікації загиблих.

Самофалов також нагадав, що раніше траплялися випадки, коли ДНК-експертиза помилково підтверджувала загибель людини, яка насправді була живою.

В Україні 54 підприємства долучилися до проєкту “приватної ППО”

Posted on 23 Липня, 202623 Липня, 2026 by Іван Засядько

В Україні розширюється ініціатива щодо залучення бізнесу до системи протиповітряної оборони. Станом на липень 2026 року до проєкту “приватної ППО” вже долучилися 54 підприємства.

Про це поінформував Генштабу ЗСУ.

Ініціатива передбачає створення на підприємствах власних груп ППО, які мають працювати не окремо, а у взаємодії із загальною системою протиповітряної оборони. У українському Генштабі наголошують, що йдеться про додаткове посилення можливостей Повітряних сил.

На п’яти підприємствах такі групи вже виконують бойові завдання. З початку реалізації проєкту і до 21 липня в їхніх зонах відповідальності було зафіксовано 272 випадки застосування підрозділів ППО, в результаті яких, за даними української сторони, знищено 38 повітряних цілей.

Загалом міжвідомча комісія Міноборони України розглянула звернення від 63 підприємств. З них 54 отримали дозвіл, ще два відмовилися від участі. Одне підприємство очікує на розгляд, щодо шести триває узгодження рішень.

Проєкт розширили на початку березня 2026 року після змін в експериментальній програмі. Підприємства критичної інфраструктури отримали можливість формувати власні підрозділи ППО для захисту об’єктів, а командування Повітряних сил може передавати їм засоби протиповітряної оборони та боєприпаси, які тимчасово не використовуються в бойових частинах.

Персонал таких груп повинен пройти спеціальну підготовку та сертифікацію в навчальних закладах, визначених Міністерством оборони. За даними українських ЗМІ, перші практичні результати вже зафіксовано: у квітні одна з груп приватної ППО збила реактивний безпілотник типу Shahed у Харківській області.

В Україні понад тисячу кілометрів доріг облаштували антидроновим захистом

Posted on 18 Липня, 202618 Липня, 2026 by Іван Засядько

З початку 2026 року Державна спеціальна служба транспорту України за дорученням Міноборони облаштувала антидроновим захистом 1066 км ключових логістичних маршрутів у прифронтових регіонах. Роботи вже завершено на 27 ділянках, ще на 16 ділянках триває ремонт доріг.

Про це повідомила пресслужба Міноборони.

Лише з початку червня побудовано 325 км захисних споруд, ще понад 31 км відновлено. Крім того, за цей період відремонтували майже 233 км автодоріг. Загалом з квітня, коли розпочалися роботи, було відремонтовано понад 369,6 кмдоріг.

“У сучасній війні логістичні маршрути є однією з пріоритетних цілей ворога, тому наявність захисту від дронів безпосередньо впливає на стійкість забезпечення підрозділів”, – йдеться у повідомленні.

У Міноборони України наголошують, що безпека військової логістики залишається одним із ключових чинників стійкості армії. Тому розгортання антидронового захисту на прифронтових маршрутах продовжують розширювати.