Міноборони України може пришвидшити ідентифікацію загиблих військових за відбитками пальців і стоп

У Міноборони України запропонували пришвидшити ідентифікацію загиблих військовослужбовців не лише за допомогою ДНК-експертизи, а й за відбитками пальців рук і ніг.

Про це повідомив керівник департаменту охорони здоров’я Міноборони Дмитро Самофалов в інтерв’ю LB.ua.

За його словами, у світовій практиці загиблих військових спочатку ідентифікують за жетоном, відбитками пальців і зубною формулою. ДНК-експертиза зазвичай застосовується пізніше, оскільки вона дорожча і вимагає більше часу.

Самофалов пояснив, що Міноборони пропонує зчитувати не лише відбитки пальців рук, а й стоп. За його словами, відбитки стоп часто краще зберігаються, оскільки взуття додатково захищає їх.

У відомстві розраховують впровадити новий підхід до кінця 2026 року. Там вважають, що це допоможе знизити ризик помилок під час ідентифікації загиблих.

Самофалов також нагадав, що раніше траплялися випадки, коли ДНК-експертиза помилково підтверджувала загибель людини, яка насправді була живою.

В Україні 54 підприємства долучилися до проєкту “приватної ППО”

В Україні розширюється ініціатива щодо залучення бізнесу до системи протиповітряної оборони. Станом на липень 2026 року до проєкту “приватної ППО” вже долучилися 54 підприємства.

Про це поінформував Генштабу ЗСУ.

Ініціатива передбачає створення на підприємствах власних груп ППО, які мають працювати не окремо, а у взаємодії із загальною системою протиповітряної оборони. У українському Генштабі наголошують, що йдеться про додаткове посилення можливостей Повітряних сил.

На п’яти підприємствах такі групи вже виконують бойові завдання. З початку реалізації проєкту і до 21 липня в їхніх зонах відповідальності було зафіксовано 272 випадки застосування підрозділів ППО, в результаті яких, за даними української сторони, знищено 38 повітряних цілей.

Загалом міжвідомча комісія Міноборони України розглянула звернення від 63 підприємств. З них 54 отримали дозвіл, ще два відмовилися від участі. Одне підприємство очікує на розгляд, щодо шести триває узгодження рішень.

Проєкт розширили на початку березня 2026 року після змін в експериментальній програмі. Підприємства критичної інфраструктури отримали можливість формувати власні підрозділи ППО для захисту об’єктів, а командування Повітряних сил може передавати їм засоби протиповітряної оборони та боєприпаси, які тимчасово не використовуються в бойових частинах.

Персонал таких груп повинен пройти спеціальну підготовку та сертифікацію в навчальних закладах, визначених Міністерством оборони. За даними українських ЗМІ, перші практичні результати вже зафіксовано: у квітні одна з груп приватної ППО збила реактивний безпілотник типу Shahed у Харківській області.

В Україні понад тисячу кілометрів доріг облаштували антидроновим захистом

З початку 2026 року Державна спеціальна служба транспорту України за дорученням Міноборони облаштувала антидроновим захистом 1066 км ключових логістичних маршрутів у прифронтових регіонах. Роботи вже завершено на 27 ділянках, ще на 16 ділянках триває ремонт доріг.

Про це повідомила пресслужба Міноборони.

Лише з початку червня побудовано 325 км захисних споруд, ще понад 31 км відновлено. Крім того, за цей період відремонтували майже 233 км автодоріг. Загалом з квітня, коли розпочалися роботи, було відремонтовано понад 369,6 кмдоріг.

“У сучасній війні логістичні маршрути є однією з пріоритетних цілей ворога, тому наявність захисту від дронів безпосередньо впливає на стійкість забезпечення підрозділів”, – йдеться у повідомленні.

У Міноборони України наголошують, що безпека військової логістики залишається одним із ключових чинників стійкості армії. Тому розгортання антидронового захисту на прифронтових маршрутах продовжують розширювати.

Киянин подав до суду на Міноборони та Федорова через дії працівників ТЦК

У мережі активно поширюється інформація про подання позову до Київського окружного адміністративного суду проти Міністерства оборони України через заяви чоловіка про незаконне затримання представниками ТЦК та застосування до нього фізичної сили в Києві.

Про це стало відомо з публікації самого позивача у Facebook та копії позовної заяви, яку, за його словами, він подав до суду.

За словами чоловіка, інцидент стався 14 травня близько 10:30 біля станції метро Лук’янівська в Києві. Він стверджує, що його зупинили троє людей у військовій формі, які представилися працівниками ТЦК та СП. Позивач заявляє, що йому не пояснили підстави затримання, не показали документів і не дали можливості зв’язатися з адвокатом.

“14 травня о 10:30 біля метро Лук’янівська мене зупинили троє людей у військовому одязі – представники ТЦК та СП. Без пояснень, без документів, без можливості зателефонувати адвокату мене силою посадили в мікроавтобус і відвезли до відділення на Парково-Сирецькій”, – розповів позивач.

Чоловік також заявив, що у Шевченківському районному ТЦК його нібито намагалися змусити пройти військово-лікарську комісію. Після відмови, за його словами, один з офіцерів ударив його в обличчя, а інші працівники почали викручувати руки. Позивач стверджує, що попри тиск він не погодився пройти комісію, після чого його зачинили у підсобному приміщенні.

За словами потерпілого, звільнитися з приміщення ТЦК йому допоміг знайомий адвокат, до якого звернулася його дружина. Він повідомив, що того ж вечора звернувся до 12-ї лікарні Києва, де медики зафіксували забій та розтягнення зв’язок. Після цього позивач подав заяву до Шевченківського управління поліції №2.

У позовній заяві чоловік вимагає не лише притягнути до відповідальності працівників ТЦК, дії яких він вважає незаконними, а й зобов’язати Міністерство оборони провести службову перевірку.

“Зобов’язати Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України Федорова Михайла Альбертовича провести службову перевірку за фактом незаконного затримання, примусової доставки та застосування фізичного насильства до позивача і притягнути винних до дисциплінарної відповідальності”, – йдеться у позовній заяві.

Також позивач просить суд зобов’язати Міністерство оборони надати йому письмову відповідь за результатами службової перевірки у строк, який визначить суд.

Окремо варто зазначити, що в наданих матеріалах йдеться саме про позицію позивача та його виклад обставин. На момент підготовки тексту офіційної позиції Міністерства оборони або ТЦК щодо цього інциденту в наданих матеріалах немає.

В Україні запровадили нові виплати військовим за полонених та ліквідованих окупантів

Українські військовослужбовці зможуть отримувати додаткові виплати за окремі результати на полі бою. Йдеться про винагороду за взяття російських військових у полон та знищення живої сили противника.

Про це розповіли в Міноборони.

Нові виплати закріплені постановою Кабінету міністрів № 768 від 12 червня 2026 року. У Міноборони України заявили, що це частина першого етапу масштабної трансформації Сил оборони.
Згідно з документом, за кожного взятого в полон російського військовослужбовця передбачена виплата 100 тис гривень. Якщо полоненого взяли кілька військових, суму розподілять між ними пропорційно.

За знищення живої сили противника встановлено виплату 15 тис гривень. При цьому для нарахування винагороди за ліквідацію противника у стрілецькому або рукопашному бою буде потрібне обов’язкове відеопідтвердження.

Додаткові виплати нараховуватимуться разом з основним грошовим забезпеченням. Командир військової частини повинен видати відповідний наказ до 5 числа поточного місяця за підсумками попереднього, а гроші мають надійти військовослужбовцям до 20 числа.

Одночасно Міноборони запроваджує нові типи контрактів із фіксованими строками служби. Передбачено піхотно-штурмовий контракт, бойовий контракт і базовий контракт. Їхня тривалість залежить від категорії військовослужбовця та обраного формату служби.

Україна отримає обладнання для розмінування на суму 205 млн євро

У 2026 році Україні планують передати спеціалізовану техніку та обладнання для розмінування на суму 205 млн євро.

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Окрім технічної допомоги, Коаліція можливостей з розмінування України планує створити фонд обсягом 95 млн євро. Ці кошти мають бути спрямовані на очищення територій від мін, нерозірваних боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів.

Про майбутні поставки повідомив координатор Коаліції від Міністерства національної оборони Литви Роландас Кішкіс під час 22-го засідання робочої групи країн-учасниць у Львові. Партнери також обговорюють можливість залучити ще 142 млн євро на підтримку протимінної діяльності у 2027 році.

Українську делегацію на засіданні очолив полковник Руслан Берегуля. Він наголосив, що існує задача повернути людям безпечне життя, відновити постраждалі території та створити умови для подальшого розвитку країни.

“Досягнення цієї мети неможливе без ефективної системи протимінної діяльності та подальшого розвитку спроможностей з розмінування”, – наголосив Руслан Берегуля.

Наразі до Коаліції спроможностей з розмінування України входять 23 держави. Її діяльність охоплює як бойове, так і гуманітарне розмінування.

Українським штурмовикам платитимуть більше за піхотинців країн НАТО

Міністерство оборони України оприлюднило основні елементи нової системи виплат для військовослужбовців. У відомстві заявляють, що вона має зробити грошове забезпечення українських штурмовиків одним із найвищих у світі.

Розрахунок наводить “АрміяInform”,

У більшості армій НАТО піхотинці отримують стабільний місячний оклад, який лише частково залежить від участі в бойових операціях. Так, рядовий армії США отримує від 2 634 до 3 197 доларів на місяць, британський військовий — приблизно від 1 820 до 2 650 доларів, а військовослужбовець Французького іноземного легіону під час бойового розгортання — від 2 150 до 3 800 доларів.

Українська модель побудована інакше: базова виплата становить близько 20 тис грн, а основна частина доходу залежить від фактичної участі в бойових діях. Передбачені доплати за кожен день на бойових позиціях, виконання ударно-пошукових завдань та участь у штурмах із просуванням вперед.

Український військовий, який провів 21 день на позиціях і брав участь в одному штурмі, може отримати за місяць близько 6–6,5 тис доларів. Це перевищує максимальні виплати, які отримують піхотинці США, Французького іноземного легіону та польської армії в зоні бойових операцій.

При цьому в матеріалі підкреслюється, що такі суми залежать від реального виконання завдань і рівня ризику. Окрім грошових виплат, українські військовослужбовці зберігають статус військових державної армії, соціальні гарантії, пенсійне забезпечення та правовий захист.

Україна та Латвія розширюють співпрацю у сфері безпілотників та засобів ППО

Україна та Латвія планують посилити оборонну співпрацю у сфері безпілотників та протидії повітряним атакам. Ці питання обговорили міністр оборони України Михайло Федоров та міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс.

Таку інформацію надали в Міноборони України.

Українська сторона подякувала Латвії за послідовну підтримку, зокрема за рішення спрямовувати на допомогу Україні 0,25% ВВП. Окремо було відзначено роль Риги в Коаліції дронових можливостей.

Сторони обговорили, як український досвід відбиття російських повітряних атак може допомогти партнерам швидше адаптувати власні оборонні рішення. Також йшлося про постачання латвійських антидронових засобів для українських підрозділів.

Окрему увагу приділили співпраці в рамках Drone Deal та можливим спільним промисловим проєктам. Україна та Латвія розглядають постачання ударних дронів, наземних роботизованих комплексів та морських безпілотників для Сил оборони України.

Крім того, обговорювалися подальші кроки щодо механізму PURL та ініціативи Test in Ukraine, яка дозволяє європейським виробникам перевіряти озброєння та військові інновації в умовах сучасної війни.

Міноборони дозволило 30 компаніям створювати приватні групи ППО

Міністерство оборони України надало 30 компаніям право формувати приватні групи протиповітряної оборони. Такі підрозділи входять до національної системи ППО та працюють під керівництвом Командування Повітряних сил ЗСУ.

Про це повідомила пресслужба відомства.

Загалом до Міноборони подали 43 заявки на створення таких груп. Приблизно половина з них надійшла від операторів та підприємств критичної інфраструктури, решта — від представників приватного сектору.

За даними відомства, кілька груп підприємств уже виконують бойові завдання. Вони, як стверджується, збили понад 20 безпілотників, серед яких розвідувальні Zala та ударні Shahed, включаючи реактивний варіант.

У Міноборони наголошують, що такі групи мають посилити захист об’єктів від повітряних атак. ПС вже повідомляли про масовану атаку 166 безпілотників різних типів, з яких ППО збила або придушила 146.