Угорщина може розблокувати просування України ще за двома напрямками переговорів з ЄС

7 жовтня Угорщина, як очікується, погодиться на подальше просування України одразу за двома кластерами переговорів про вступ до Євросоюзу. Йдеться про блоки “Внутрішній ринок” та “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”.

Про це пише “Європейська правда”

Документи розглядає робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA. За даними джерела в Євросоюзі, результат скринінгу за двома кластерами має бути затверджений, і від Будапешта на цьому етапі не очікують нового блокування.

Наступним кроком має стати схвалення звітів комітетом постійних представників країн ЄС. Після цього Україна та Молдова зможуть отримати запрошення представити свої переговорні позиції. Це обов’язковий етап перед формальним відкриттям кластерів.

У Брюсселі розраховують перейти до наступного етапу вже 13 жовтня на міжурядовій конференції. Просування переговорів пов’язують, зокрема, з українським законопроектом про освіту мовами національних меншин, який має допомогти зняти частину претензій Угорщини.

ЄС знову спробує зняти блокування Угорщини щодо двох переговорних кластерів України

29 вересня робоча група Ради Європейського Союзу з питань розширення знову розгляне результати скринінгу двох переговорних кластерів України. Їхнє затвердження необхідне для подальшого просування переговорів про вступ країни до ЄС.

Про це пише “Європейська правда”.

Йдеться про кластер №2 “Внутрішній ринок” та кластер №3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”. Процес залишається заблокованим через позицію Угорщини, яка раніше не підтримала просування України за цими напрямками.

Питання України поставлено першим у порядку денному засідання робочої групи. Після цього представники країн ЄС окремо розглянуть результати скринінгу тих самих кластерів для Молдови.

Попередня спроба узгодити рішення відбулася 8 вересня, однак країни Євросоюзу не змогли дійти згоди. Обговорення результатів скринінгу кластерів 2 і 3 триває з липня 2026 року.

ЄС розблокував 6,6 млрд євро військової допомоги Україні

Країни Євросоюзу домовилися розблокувати програму військової допомоги Україні на суму 6,6 млрд євро. Кошти залишалися замороженими з 2023 року через позицію Угорщини.

Про це повідомляє Euronews.

З загальної суми 4,7 млрд євро передбачено для відшкодування витрат країн ЄС на постачання озброєння Україні. Ще 1 млрд спрямують на спільні закупівлі військової техніки, 900 млн — на підготовку українських військовослужбовців.

Частина держав планує перерахувати свою частку з 4,7 млрд євро безпосередньо Україні. Перед фактичним виділенням коштів Євросоюзу належить ухвалити необхідні правові акти.

“Це хороша новина для України і погана для Росії”, — написала Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики Кайя Каллас у соціальних мережах, оголошуючи про рішення.

Рішення ухвалено на тлі дефіциту українського оборонного бюджету. Київ раніше заявляв про необхідність додаткового фінансування закупівель безпілотників та іншого озброєння.

Суд ЄС відхилив позов Угорщини щодо доходів від заморожених активів Росії

Загальний суд Євросоюзу відхилив позов Угорщини проти використання надприбутків від заморожених активів російського Центробанку для військової підтримки України. Рішення було ухвалено 9 вересня.

Про це повідомляє Reuters.

Будапешт намагався оскаржити рішення ЄС спрямовувати ці кошти на допомогу українським Силам оборони. Однак суд не став розглядати вимоги Угорщини по суті, зазначивши, що не має повноважень розглядати цю справу.

Угорщина вже неодноразово виступала проти чинного механізму. Раніше Будапешт також оскаржував рішення Ради ЄС спрямовувати майже всі надходження від оподаткування прибутку заморожених російських активів через Європейський фонд миру.

Цей фонд використовується для компенсації країнам Євросоюзу витрат на надання військової допомоги Україні.

Угорщина висилає десять російських дипломатів

Угорщина вимагає від десяти співробітників російської дипломатичної місії покинути країну.

Про це 8 вересня повідомила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан.

За її словами, угорська влада дійшла висновку, що російські дипломати займалися діяльністю, яка є неприйнятною для співробітників дипмісій відповідно до Віденської конвенції. Російського посла в Будапешті офіційно повідомили про це рішення. При цьому конкретні дії російських дипломатів, які стали підставою для такого рішення, угорська сторона публічно не розкрила.

“Угорська сторона закликала відповідних осіб залишити Угорщину. Це рішення захищає безпеку та суверенітет Угорщини”, – повідомила Аніта Орбан.

У Будапешті наголосили, що висилка не означає розриву дипломатичних відносин із Росією. Москва заявила, що має намір вжити відповідних заходів.

Угорщина заявила про намір відновити довіру з НАТО та дистанціюватися від Росії

Новий міністр оборони Угорщини Ромулус Русин-Сенді заявив, що Будапешт має намір відновити довіру з союзниками по НАТО та остаточно віддалитися від Росії.

Про це він сказав під час дискусії на форумі Budapest Energy and Strategy Talks.

За словами міністра, нова влада вибудовує оборонну стратегію, виходячи з інтересів самої Угорщини та її партнерів. Він зазначив, що одним із перших кроків уряду стало вибачення перед окремими союзниками, зокрема перед Фінляндією, вступ якої до НАТО колишня угорська влада тривалий час блокувала.

Русин-Сенді підкреслив, що Угорщина “закриває двері для росіян”. Він також заявив, що російські спецслужби намагалися діяти через неофіційні канали впливу, але Будапешт більше не має наміру цього допускати.

Глава Міноборони додав, що країна уважно стежить не тільки за війною в Україні, а й за ситуацією на Близькому Сході. На його думку, конфлікти завершаться лише тоді, коли до миру будуть готові політичне керівництво, військові та суспільство.

Окремо міністр прокоментував зобов’язання НАТО щодо збільшення оборонних видатків до п’яти відсотків ВВП. Угорщина розраховує досягти цього показника до 2035 року, але наразі продовжуватиме враховувати внутрішню економічну ситуацію, а також витрати на освіту та охорону здоров’я. Паралельно Будапешт має намір модернізувати армію та укладати нові угоди з європейськими виробниками озброєння.

Угорщина знову заблокувала просування переговорних кластерів для України та Молдови

Угорщина продовжує блокувати подальше просування України та Молдови в переговорах про вступ до Євросоюзу. Йдеться про затвердження результатів скринінгу за кластерами 2–6 у робочій групі Ради ЄС з питань розширення.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Засідання групи COELA відбулося 26 червня в Брюсселі. Саме на ньому країни ЄС мали узгодити результати оцінки, необхідні для наступного етапу переговорного процесу.

Джерело видання повідомило, що Угорщина знову заявила про свої заперечення проти швидкого відкриття решти переговорних кластерів для України. Будапешт вважає такий крок передчасним.

Через позицію Угорщини робоча група не змогла затвердити результати скринінгу за кластерами 2–6. Це блокує наступний процедурний крок — надсилання Україні листа із запрошенням представити переговорні позиції щодо кожного з напрямків.

Аналогічна ситуація зберігається й щодо Молдови. Без згоди всіх країн ЄС подальше просування за цими процедурами залишається неможливим.

Угорщина заблокувала новий процедурний крок у переговорах щодо вступу України до ЄС

Угорщина заблокувала важливий процедурний крок у процесі вступу України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт не погодився на надсилання спільного листа до Європейської ради та Єврокомісії від імені всіх 27 країн ЄС.

Про це пише Politico.

Цей документ мав зафіксувати спільну позицію держав-членів щодо подальшого просування переговорів. Оскільки процес вступу вимагає одностайного схвалення, позиція Угорщини поставила під сумнів плани Києва завершити відкриття всіх шести переговорних кластерів до середини липня.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не вважає правильним відкривати всі напрямки переговорів одразу. За його словами, прискорення процесу може стати неправильним сигналом для країн Західних Балкан, які вже багато років перебувають на шляху до членства в ЄС.

Раніше всі 27 країн Євросоюзу підтримали початок першого блоку переговорів з Україною та Молдовою — кластера “Основи”. Він вважається ключовим, оскільки відкривається першим, закривається останнім і багато в чому визначає загальний темп переговорного процесу.

Тепер це питання знову планують розглянути наступного тижня. На тлі блокування Мадяр також заявив про намір зустрітися з Володимиром Зеленським у закарпатському місті Берегово, однак дата та місце зустрічі поки що не узгоджені.

В Угорщині перевірять дії правоохоронців у справі про “золотий конвой” Ощадбанку

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про початок розслідування після інциденту з українськими інкасаторами та коштами Ощадбанку. Перевірка має встановити, як діяли угорські державні органи під час захоплення людей та цінностей банку.

Про це Мадяр повідомив у соцмережі Х.

Доручення стосується Національної податкової та митної адміністрації, Центру боротьби з тероризмом та інших структур, які могли бути причетні до операції. Він також заявив, що генеральний прокурор має негайно зайнятися цією справою.

Україна раніше вимагала об’єктивного розслідування всіх обставин інциденту, а також компенсації фізичної та моральної шкоди. У Києві наголошували, що одного повернення майна недостатньо, оскільки винні мають понести відповідальність.

Гроші та цінності Ощадбанку були повернуті Україні 6 травня. Це сталося вже після поразки партії Віктора Орбана “Фідес” на виборах. Раніше угорські ЗМІ повідомляли, що наказ про проведення операції нібито особисто віддавав Орбан.