Угорщина заявила про намір відновити довіру з НАТО та дистанціюватися від Росії

Новий міністр оборони Угорщини Ромулус Русин-Сенді заявив, що Будапешт має намір відновити довіру з союзниками по НАТО та остаточно віддалитися від Росії.

Про це він сказав під час дискусії на форумі Budapest Energy and Strategy Talks.

За словами міністра, нова влада вибудовує оборонну стратегію, виходячи з інтересів самої Угорщини та її партнерів. Він зазначив, що одним із перших кроків уряду стало вибачення перед окремими союзниками, зокрема перед Фінляндією, вступ якої до НАТО колишня угорська влада тривалий час блокувала.

Русин-Сенді підкреслив, що Угорщина “закриває двері для росіян”. Він також заявив, що російські спецслужби намагалися діяти через неофіційні канали впливу, але Будапешт більше не має наміру цього допускати.

Глава Міноборони додав, що країна уважно стежить не тільки за війною в Україні, а й за ситуацією на Близькому Сході. На його думку, конфлікти завершаться лише тоді, коли до миру будуть готові політичне керівництво, військові та суспільство.

Окремо міністр прокоментував зобов’язання НАТО щодо збільшення оборонних видатків до п’яти відсотків ВВП. Угорщина розраховує досягти цього показника до 2035 року, але наразі продовжуватиме враховувати внутрішню економічну ситуацію, а також витрати на освіту та охорону здоров’я. Паралельно Будапешт має намір модернізувати армію та укладати нові угоди з європейськими виробниками озброєння.

Угорщина знову заблокувала просування переговорних кластерів для України та Молдови

Угорщина продовжує блокувати подальше просування України та Молдови в переговорах про вступ до Євросоюзу. Йдеться про затвердження результатів скринінгу за кластерами 2–6 у робочій групі Ради ЄС з питань розширення.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Засідання групи COELA відбулося 26 червня в Брюсселі. Саме на ньому країни ЄС мали узгодити результати оцінки, необхідні для наступного етапу переговорного процесу.

Джерело видання повідомило, що Угорщина знову заявила про свої заперечення проти швидкого відкриття решти переговорних кластерів для України. Будапешт вважає такий крок передчасним.

Через позицію Угорщини робоча група не змогла затвердити результати скринінгу за кластерами 2–6. Це блокує наступний процедурний крок — надсилання Україні листа із запрошенням представити переговорні позиції щодо кожного з напрямків.

Аналогічна ситуація зберігається й щодо Молдови. Без згоди всіх країн ЄС подальше просування за цими процедурами залишається неможливим.

Угорщина заблокувала новий процедурний крок у переговорах щодо вступу України до ЄС

Угорщина заблокувала важливий процедурний крок у процесі вступу України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт не погодився на надсилання спільного листа до Європейської ради та Єврокомісії від імені всіх 27 країн ЄС.

Про це пише Politico.

Цей документ мав зафіксувати спільну позицію держав-членів щодо подальшого просування переговорів. Оскільки процес вступу вимагає одностайного схвалення, позиція Угорщини поставила під сумнів плани Києва завершити відкриття всіх шести переговорних кластерів до середини липня.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не вважає правильним відкривати всі напрямки переговорів одразу. За його словами, прискорення процесу може стати неправильним сигналом для країн Західних Балкан, які вже багато років перебувають на шляху до членства в ЄС.

Раніше всі 27 країн Євросоюзу підтримали початок першого блоку переговорів з Україною та Молдовою — кластера “Основи”. Він вважається ключовим, оскільки відкривається першим, закривається останнім і багато в чому визначає загальний темп переговорного процесу.

Тепер це питання знову планують розглянути наступного тижня. На тлі блокування Мадяр також заявив про намір зустрітися з Володимиром Зеленським у закарпатському місті Берегово, однак дата та місце зустрічі поки що не узгоджені.

В Угорщині перевірять дії правоохоронців у справі про “золотий конвой” Ощадбанку

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про початок розслідування після інциденту з українськими інкасаторами та коштами Ощадбанку. Перевірка має встановити, як діяли угорські державні органи під час захоплення людей та цінностей банку.

Про це Мадяр повідомив у соцмережі Х.

Доручення стосується Національної податкової та митної адміністрації, Центру боротьби з тероризмом та інших структур, які могли бути причетні до операції. Він також заявив, що генеральний прокурор має негайно зайнятися цією справою.

Україна раніше вимагала об’єктивного розслідування всіх обставин інциденту, а також компенсації фізичної та моральної шкоди. У Києві наголошували, що одного повернення майна недостатньо, оскільки винні мають понести відповідальність.

Гроші та цінності Ощадбанку були повернуті Україні 6 травня. Це сталося вже після поразки партії Віктора Орбана “Фідес” на виборах. Раніше угорські ЗМІ повідомляли, що наказ про проведення операції нібито особисто віддавав Орбан.

Сибіга заявив про зрушення в переговорах з Будапештом щодо європейського курсу України

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про початок нового етапу у відносинах з Угорщиною. За його словами, останні контакти з Будапештом засвідчили більш конструктивний підхід до питань, пов’язаних із європейським майбутнім України.

Про це міністр написав у соцмережі “Х”

У Києві вважають важливим, що Угорщина, яка раніше неодноразово блокувала українські євроінтеграційні ініціативи, продемонструвала готовність до діалогу. Українська сторона розраховує, що цей зсув допоможе вибудувати більш стійкі двосторонні відносини.

“Ціную конструктивну взаємодію Угорщини. Ми відкриваємо нову сторінку в українсько-угорських відносинах — засновану на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому. Україна рухається вперед”, — наголосив Сибіга.

Окремо глава МЗС подякував європейським партнерам, які підтримують просування України в ЄС. Зокрема, він відзначив роль Кіпру, який головує в Раді Євросоюзу та допомагає просувати українське питання на міжнародному рівні.

Будапешт пов’язав діалог із Києвом із вимогами Орбана щодо прав угорців у Закарпатті

Угорщина наполягає, щоб Україна виконала пакет із 11 вимог, що стосуються становища угорської національної меншини в Закарпатті. У Будапешті заявляють, що без цього подальша нормалізація відносин між двома країнами буде ускладнена.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив про це під час брифінгу в Брюсселі.

Йдеться про пропозиції, які обговорюються з Києвом ще за часів колишньго прем’єра Віктора Орбана. За словами Мадяра, Угорщина хоче отримати гарантії для приблизно 100 тис етнічних угорців, які проживають на території України.

Серед основних вимог — розширення можливостей використовувати угорську мову в освіті, культурі, медіа, рекламі, сфері послуг та місцевому врядуванні в районах компактного проживання громади. Також Будапешт порушує питання політичного представництва, включаючи квоти для угорської меншини у Верховній Раді та органах місцевої влади.

Після завершення технічних консультацій Угорщина розраховує на подальші переговори на рівні глав МЗС, а потім — на особисту зустріч Мадяра з президентом України Володимиром Зеленським. У Будапешті також пов’язують вирішення цього питання з підтримкою початку офіційних переговорів про вступ України до ЄС.

Мадяр назвав умову для зустрічі із Зеленським

Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його особиста зустріч із президентом України Володимиром Зеленським можлива лише за умови прогресу в питанні становища угорської меншини на Закарпатті.

Про це пише “Euronews”.

За даними видання, технічні консультації між Будапештом і Києвом вже тривають, проте про зустріч на вищому рівні поки що не йдеться.

“Особиста зустріч між Мадяром Петером і Володимиром Зеленським можлива лише у випадку, якщо Україна виконає вимоги угорської сторони щодо врегулювання становища угорської меншини в Україні”, – заявили урядові речники на пресконференції.

Раніше в Угорщині не раз говорили про можливу зустріч Мадяра і Зеленського. В якості одного з майданчиків для переговорів угорський прем’єр пропонував Берегове в Закарпатті, де проживає значна частина угорської громади України.

Між Києвом і Будапештом уже багато років зберігаються розбіжності навколо прав закарпатських угорців. При цьому нова глава МЗС Угорщини Анна Орбан раніше заявляла про готовність уряду знизити дипломатичну напругу з Україною, а український міністр закордонних справ Андрій Сибіга говорив про конструктивний діалог з питань національних меншин.

Угорщина знову обмежила ввезення української сільськогосподарської продукції

Угорщина посилила обмеження на імпорт деяких українських сільськогосподарських продуктів.

Про прийняте рішення оголосив прем’єр-міністр Петер Мадяр.

Глава угорського уряду в короткій заяві повідомив, що Угорщина відмовляється від наміру покинути Міжнародний кримінальний суд і вводить заборону на ввезення сільськогосподарської продукції з України. Прем’єр-міністр не надав подробиць свого рішення. Проте пізніше в урядовому віснику з’явилася інформація про нові обмеження. Це повідомлення було опубліковано в контексті переговорів між Києвом і Будапештом щодо двосторонніх відносин та європейської інтеграції України.

Угорщина ввела заборону на ввезення деяких українських товарів, включаючи яловичину, свинину, м’ясо птиці, яйця, мед, зернові, борошно, рослинну олію та вино. Ці обмеження частково були введені ще у 2023 році. Після закінчення надзвичайного стану 14 травня 2026 року тимчасові заходи були скасовані, але уряд вирішив поновити заборону. У Будапешті обґрунтували це рішення необхідністю захистити місцевих виробників від тиску з боку дешевших імпортних товарів. Українська сторона поки що не надала офіційного коментаря щодо цього рішення угорського уряду.

Угорщина скасувала рішення щодо інкасаторів українського “Ощадбанку”

Угорський уряд повністю зняв усі обмеження з семи співробітників українського “Ощадбанку”, затриманих у березні під час перевезення грошей і золота з Австрії.

Про це повідомили в “Ощадбанку”.

Інкасаторів більше не розглядають як загрозу національній безпеці країни. Також скасовано рішення про депортацію та трирічну заборону на в’їзд до Шенгенської зони.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив задоволення таким розвитком подій. Він зазначив, що скасування рішення чітко розмежовує підходи попереднього та нинішнього урядів Угорщини, а також відокремлює неправомірні дії від дотримання закону. Для України це значущий дипломатичний і правовий сигнал у контексті напружених відносин з Угорщиною.

“Це довгоочікуваний крок, який знову проводить чітку межу між попереднім і нинішнім урядом. Це також межа між беззаконням і верховенством права”, — написав Сибіга в соцмережі Х.​​​​​