Безпілотники завдали удару по військовому аеродрому в Джанкої

Безпілотники вдарили по російському аеродрому, де розташовується 39-й полк вертольотів, а також три авіаційні ескадрильї.

Про це повідомили в моніторинговому пабліку “Кримський вітер”.

За повідомленнями свідків, було зафіксовано удари по військовій авіабазі, на якій базуються 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу. Також на авіабазі розміщені три авіаційні ескадрильї, оснащені вертольотами Мі-8, Мі-35М, Мі-28 і Ка-52.

Крім цього, з Джанкоя злітають штурмовики Су-25.

Наразі інформація про наслідки атаки уточнюється.

У Кремлі підтвердили заплановану бесіду між Трампом і Путіним

В адміністрації президента Російської Федерації повідомили, що 19 травня відбудеться телефонна розмова між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.

Про це заявив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, повідомляють російські ЗМІ.

За його інформацією, розмова відбудеться о 17:00 і стосуватиметься нещодавніх переговорів, які відбулися в Стамбулі.

Пєсков також повідомив, що Росія прагне до досягнення своїх цілей у конфлікті з Україною за допомогою дипломатичних інструментів.

Він підкреслив, що якщо участь США як посередника допоможе досягти цих цілей мирним шляхом, то Росія буде цьому сприяти.

В Одесі місцеві мешканці побилися із активістами через демонтаж радянської меморіальної дошки

В Одесі демонтаж меморіальної дошки на вулиці Героїв Прикордонників переріс у сутичку між активістами-декомунізаторами та місцевими мешканцями.

За даними місцевих пабліків, конфлікт виник, коли група активістів намагалася зняти табличку з радянською символікою.

Очевидці заявляють, що під час інциденту один з активістів застосував газовий балончик, внаслідок чого постраждали кілька осіб, зокрема, за словами свідків, 10-річна дитина.

Джерело: Telegram-канали

Натомість активісти заявили, що діставали балончик у відповідь на агресію та стверджують, що одному з них розбили голову.

Сутичка викликала широкий резонанс у соцмережах, де обговорюють як саму акцію демонтажу, так і застосування сили по обидва боки.

Поліція наразі не оприлюднила офіційної позиції щодо подій та можливих правопорушень.

Умєров зустрівся з виробником системи Patriot

Міністр оборони України Рустем Умєров провів зустріч із представниками компанії Raytheon – одного з провідних світових виробників військової техніки, включно із системою протиповітряної оборони Patriot.

Про це розповів глава міноборони України

У центрі уваги на переговорах було обговорення заходів щодо посилення протиповітряної оборони України.

“Обговорили критичну потребу України в додаткових системах та ракетах”, – написав Умєров.

За словами міністра, безпека повітряного простору є завданням першорядної важливості, оскільки йдеться про захист населення, об’єктів критичної інфраструктури, а також міст і сіл від атак з боку Росії.

“Ми готові інвестувати в цей напрямок, адже йдеться про життя наших громадян і стійкість держави. Розширення співпраці між США та Україною в оборонно-промисловій сфері – один із наших стратегічних курсів”, – зазначив він.

Посадовець наголосив, що українські оборонні підприємства готові до спільної роботи з американськими виробниками, щоб забезпечити більш оперативне і якісне обслуговування та підтримку військової техніки.

Умєров висловив вдячність Деантону та всьому колективу Raytheon за конструктивну бесіду, конкретні пропозиції та результативну діяльність на території України.

Представники ТЦК не повинні носити піксель – Гончаренко

У Міноборони України розглядають ідею запровадити особливу форму для співробітників ТЦК. Зараз вони носять стандартний військовий піксельний одяг.

З відповідною вимогою до Верховної Ради України та Кабінету міністрів звернувся народний депутат від політичної партії “Європейська Солідарність”, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Олексій Гончаренко.

Гончаренко повідомив, що до нього надходить велика кількість звернень від військовослужбовців, які просять вжити заходів у зв’язку з тим, що через форму їх часто приймають за співробітників ТЦК.

“Були випадки, коли військовослужбовців або військовозобов’язаних били через помилку або непорозуміння щодо того, що їх начебто сплутали з працівниками ТЦК та СП. Ці випадки зазвичай виникали під час переміщення військових вулицями у військовій формі”, – йдеться у депутатському зверненні.

Він висловив невдоволення наявним станом справ і зажадав від уряду та міністерства оборони знайти альтернативний варіант уніформи для співробітників ТЦК.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки – це органи військового управління, які створюються Міністерством оборони. Вони підпорядковуються оперативним командуванням, а ті, своєю чергою, – командуванню Сухопутних військ Збройних сил України.

У лютому, після серії нападів на військових, командувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про неприпустимість насильства щодо військовослужбовців.

“Сухопутні війська намагаються долати наявні проблеми в роботі ТЦК, виправляти помилки, працюють над поліпшенням якості роботи ТЦК. Втім загальнодержавна справа захисту України неможлива без всенародної підтримки армії та поваги до військовослужбовців”, – зазначав він.

У 2024 році президент Зеленський став частіше виїжджати за кордон

З моменту свого обрання 2019 року президент України Володимир Зеленський здійснив 134 поїздки за кордон, із них 48 – у 2024 році.

Про це повідомила британська газета “Times”.

Президент України переважно їздив до Німеччини, Франції, США, Польщі та Бельгії. У 2025 році він уже здійснив 23 візити за кордон, відвідавши 18 держав.

Як повідомляє “Times”, під час більшості зарубіжних поїздок українського лідера обговорювали питання, пов’язані з військовим конфліктом, санкціями щодо Росії та наданням допомоги з боку партнерів.

Голова комітету Верховної Ради з міжнародних відносин і міжпарламентської взаємодії Олександр Мережко в інтерв’ю виданню висловив думку, що закордонні візити допомагають президенту України Володимиру Зеленському “підбадьоритися”. Водночас він наголосив, що, хоча президент “випромінює ту саму енергію, що й раніше”, у ньому тепер відчувається “якась печаль, якої раніше не було”.

Розмова року: чи вийде Трампу зрушити Кремль з наміченого курсу?

Напередодні анонсованого телефонного дзвінка між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у європейських столицях гуде тривога: Москва, схоже, не збирається знижувати градус конфлікту, а Вашингтон – навпаки – шукає “велику угоду”.

Західні аналітичні кола вже відкрито пишуть, що Кремль розраховує до кінця року продавити українську оборону й узяти під повний контроль щонайменше чотири прифронтові області. Джерела, близькі до російського керівництва, запевняють: план мінімум складається саме з такого пакета завдань, і на нього виділено як військовий, так і ресурсний резерв.

У Брюсселі це читають просто: Москва не прийде до розмови в позиції прохача, а отже, шансів на “значущі поступки” небагато. Саме тому Париж, Берлін і Варшава останні кілька днів буквально “бомбардували” Білий дім аргументами проти поспішного компромісу. Логіка проста: якщо у Кремля готовий довгий сценарій і навіть новий пакет санкцій не лякає, то будь-яка напівдоговірність лише закріпить вже здобуті Москвою позиції.

Українська сторона, за інформацією з дипломатичних джерел, покладала великі надії на те, що Трамп після зриву оголошеного режиму припинення вогню відповість Росії жорстким санкційним ударом. Однак у п’ятничній багатосторонній розмові – вона тривала понад годину – американський лідер так і не озвучив пакета обмежень. Володимир Зеленський, кажуть співрозмовники, виглядав виснаженим і розчарованим. Офіційно у Києві коментують стисло: “Робота з партнерами триває”.

Поставити крапки над “і” міг би законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема – той самий, що передбачає секторальні санкції проти російської енергетики й заборону угод із суверенним боргом РФ. За відомостями з Єлисейського палацу, Державний департамент дав європейцям сигнал: якщо Кремль “не зробить руху” у напрямку деескалації, Трамп може дати “добро” Конгресу. На практиці це означало б новий виток фінансового тиску й, найімовірніше, східноєвропейський апгрейд системи санкцій ЄС.

Та чи переконає така перспектива Кремль? У Москві, судячи з витоків, настрої доволі впевнені: “витримали” сім пакетів обмежень – витримаємо й восьмий. Росія переорієнтувалась на азійські ринки, а китайський експорт палива та комплектуючих за останній рік лише зріс. Ба більше: близькі до Кремля експерти вважають, що нову санкційну лінію США не підтримають одностайно навіть усі європейці, адже у Берліна та Рима надто болючі спогади про падіння експорту після 2022-го.

На цьому тлі саме Трамп залишається “джокером” переговорного столу. Колишній президент неодноразово демонстрував готовність різко міняти тактику, якщо бачить для США економічну вигоду чи іміджевий зиск. Європейські столиці боязко припускають: господар Білого дому може оголосити якусь “рамкову домовленість”, що відкриє йому шлях до нобелівського ореолу миротворця, залишивши Київ із розмитими безпековими гарантіями. Звідси – інформаційний марафон, покликаний переконати Вашингтон: поспіх недоречний, інакше США ризикують “виглядати переможеними”.

Що у підсумку? Кремль входить у контакт із картами “затяжної кампанії” та самовпевненості у стійкості до санкцій. Європа нервує й намагається підсилити голос Зеленського, показуючи, що Москва лише імітує гнучкість. А Трамп, який звик мислити угодами, опиняється між ризиком історичної “поганої угоди” й спокусою підписати хоча б щось, аби цю історію завершити. В якій саме точці перетнуться ці вектори, стане ясно вже після завершення телефонної розмови.

США сумніваються в доцільності передачі Україні австралійських танків

Представники США висловили невпевненість у тому, що передача танків M1A1 Abrams з австралійських сховищ буде доцільною. Існує ймовірність, що українські військові зіткнуться з труднощами в обслуговуванні цих танків за умови сучасних військових конфліктів.

Про це повідомляє австралійське “ABC”.

Під час зустрічі в Римі прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанізі заявив, що парк уживаних танків М1А1 вже перебуває в дорозі. За інформацією від ABC, нещодавно почалося навантаження перших із 49 одиниць техніки на вантажне судно. Однак уряд не розкриватиме інформацію про поточне місцезнаходження танків або передбачувану дату їхнього прибуття в Європу з міркувань безпеки.

Перш ніж розпочати реалізацію програми поставок, Австралія мала отримати схвалення від США на експорт танків американського виробництва в третю державу. І хоча американські офіційні особи були не в захваті від цієї ідеї, дозвіл було отримано. Про це повідомляє видання.

“Ще до того, як Дональд Трамп знову став президентом, ми говорили австралійцям: відправка танків Abrams буде непростим завданням. І коли ці машини нарешті досягнуть лінії фронту, українцям буде нелегко їх обслуговувати”, – повідомив ABC один американський чиновник на умовах анонімності.

Минулого місяця офіційний представник Міністерства оборони Австралії висловив занепокоєння з приводу того, що відправка важкої бронетехніки в Україну може бути не найефективнішим способом підтримки.

“Ми починаємо сумніватися, чи дійсно Україна зацікавлена в цих машинах. Дах бака – найвразливіше місце Abrams, а ми живемо в епоху війни безпілотників”, – сказав посадовець

Глава військового відомства Австралії Річард Марлз не став коментувати, чи висловлювали представники американської адміністрації якісь тривоги щодо цієї акції допомоги.

Молдова висловила ідею анексії частини Одеської області

Вікторія Фуртуне, представниця політичного об’єднання, пов’язаного з олігархом-втікачем Іланом Шором, висловила намір повернути Молдові Буджак – історичну область, що зараз є частиною Одеської області України.

Один із Telegram-каналів опублікував відео з її публічним виступом.

Державний діяч наголосила, що Молдова має наполягати на перегляді кордонів і поверненні Буджака, щоб отримати вихід до морського узбережжя.

“Ми обмежені прямими лініями на карті. Нас позбавили виходу до моря через Буджак. Без цього виходу Молдова – як лев на ланцюгу. Я знаю, як повернути Буджак уже зараз, і це важливо як ніколи”,- сказала Фуртуне.

Вона заявляє, що Республіка Молдова може ініціювати перегляд кордонів, оскільки “немає міжнародної угоди, яка була б ратифікована Молдовою і в якій вона визнала б втрату Буджака”.

“Ми більше не хочемо бути маленькою покірною Молдовою – ми прагнемо до великої країни. Нам потрібно повернути те, що було відібрано: ім’я, історію, мову, вихід до моря”, – заявила політик.