Молдова пропонує прискорити енергетичну співпрацю з Україною

Молдова має намір прискорити реалізацію домовленостей з Україною в енергетиці. Нове з’єднання може збільшити можливості обміну електроенергією на 500 мегават.

Про це 26 жовтня в Києві заявив прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан після зустрічі з українським колегою Сергієм Корецьким.

“Нам потрібна стійка, взаємопов’язана енергосистема, інтегрована з європейським ринком. Ми хочемо прискорити підписання меморандуму про взаєморозуміння між Moldelectrica та “Укренерго”, а також просунути підготовку будівництва другого кола лінії електропередачі “Бєльці – Дністровська ГЕС”, – сказав Тофан.

Поки що це лише план: підписання меморандуму та підготовку до будівництва ще належить прискорити.

Сторони також обговорили автомобільні та залізничні коридори, модернізацію пунктів пропуску та спільний контроль на кордоні. Окремо йшлося про координацію скидання води з Дністра з урахуванням потреб населених пунктів, розташованих нижче за течією.

60 млн євро на західний кордон: що оновлять і як це може скоротити черги

Новий термінал на кордоні має сенс, якщо водій витрачає менше часу в черзі, а перевізник може назвати клієнту реальну дату доставки. Саме за цим результатом оцінюватимуть модернізацію західних пунктів пропуску, для якої Україна підписала з Європейським інвестиційним банком угоду на 60 млн євро. Вона охоплює переходи на кордоні з ЄС та Молдовою.

ЄІБ повідомив про підписання 21 жовтня 2026 року. Це кредит уряду України, а не безповоротна допомога. За нього планують оновлювати термінали, під’їзні дороги, приміщення очікування, укриття, митне обладнання та програмне забезпечення. Конкретного скорочення черг у годинах і загального строку завершення всіх робіт у повідомленні немає.

Що отримають водії, пасажири та прикордонні громади

У повідомленні профільного міністерства перелічені нові термінали, дороги, зони очікування, санітарні приміщення та сучасне митне обладнання. Це різні частини однієї поїздки: під’їхати до пункту, дочекатися своєї черги, пройти перевірки й виїхати, не створюючи затору для наступних машин.

Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник назвав скорочення очікування однією з цілей інвестицій. Для пасажира важливі й побутові зміни: доступ до санітарних приміщень, місце для очікування та укриття. Особливо відчутною така інфраструктура стає під час тривалої затримки, коли дорога вже виснажила, а до завершення контролю ще далеко.

Екологічна та соціальна оцінка проєкту від 15 липня 2026 року додає практичні деталі: можливі стоянки для вантажівок, окремі смуги для черг і нові ділянки під’їзних доріг. Автори очікують, що впорядкований рух важкого транспорту зменшить шум, пил і навантаження на населені пункти біля кордону.

Для місцевих жителів це не другорядний ефект. Черга потребує місця, а вантажівки користуються тими самими під’їзними шляхами, що й громада. Тому вдала модернізація має враховувати не лише кількість смуг перед шлагбаумом, а й те, де транспорт очікує та як потрапляє на територію пункту.

Під час будівництва можливі тимчасові незручності: шум, пил, рух техніки й додаткові ризики на дорозі. Оцінка ЄІБ передбачає заходи для їхнього зменшення. Для частини об’єктів, зокрема нових під’їзних ділянок, може знадобитися окрема оцінка впливу на довкілля. Отже, графік робіт і організація руху під час ремонту будуть важливими для подорожніх не менше, ніж вигляд готового термінала.

Чому нових смуг недостатньо: погляд фахівців

Кордон може затримувати транспорт і там, де фізично вистачає місця. Паперові документи, повторення однакових перевірок та неузгоджена робота служб також забирають час. У дослідженні транспортно-логістичної системи України, оприлюдненому Світовим банком у 2025 році, такі проблеми описані за матеріалами обстежень переходів 2023 року. Зокрема, автори звертають увагу на дублювання процедур і недостатню інтеграцію інформаційних систем.

Це пояснює, навіщо поряд із бетоном і асфальтом фінансувати програмне забезпечення. Якщо інформацію доводиться щоразу переносити вручну, додаткова смуга сама по собі не прибере затримку на етапі оформлення. Інфраструктуру й процедури потрібно оцінювати разом.

Як перевірити, чи стало краще, пояснює старша фахівчиня Світового банку з розвитку приватного сектору Віолан Конар-Лісі у публікації від 1 червня 2022 року. Вона описує дослідження часу випуску товарів: вимірювання від прибуття вантажу на кордон до його фактичного випуску дозволяє знайти етапи, на яких накопичується затримка. Повторне вимірювання показує результат змін.

Фахівчиня наводить приклад переходу між Сербією та Північною Македонією. Після узгодження процедур і організації спільного контролю повторне дослідження 2021 року зафіксувало скорочення очікування вантажівок при експорті з 26 до 10 хвилин. Це досвід іншого кордону, а не прогноз для України. Його цінність у підході: зрозуміти, де саме втрачається час, змінити процес і перевірити ефект за однаковою методикою.

60 млн євро зараз і більша рамка проєкту

У документах є й інша сума. Картка рамкового проєкту ЄІБ, схваленого 15 липня 2026 року, містить орієнтовне фінансування банку на 120 млн євро за загальної вартості 152 млн євро. Жовтнева новина стосується підписаної угоди на 60 млн євро. Це різні етапи фінансування, тому додавати ці суми як дві нові виплати Україні було б неправильно.

Єврокомісія забезпечує гарантію для позики через Ukraine Investment Framework. ЄІБ також очікує доповнення проєкту грантом ЄС на 6 млн євро та технічною допомогою на 2,5 млн євро. Виконавцем визначене Агентство відновлення. Подальші рішення про об’єкти, закупівлі та строки покажуть, які переходи зміняться першими.

Ширший задум пов’язаний із європейською транспортною мережею TEN-T. Оновлені правила, схвалені Радою ЄС у червні 2024 року, продовжують чотири європейські транспортні коридори до України та Молдови. Для виробника це питання всього маршруту: швидкий термінал має бути пов’язаний із дорогами, складами й наступними транспортними вузлами.

Підготовка таких змін почалася раніше. Консультативна програма JASPERS повідомляє, що до кінця 2022 року допомогла українській стороні підготувати 12 проєктів прикордонних переходів для конкурсу Connecting Europe Facility 2023 року. Їхня мета – збільшити пропускну спроможність для експорту й імпорту, включно з пальним, будматеріалами та гуманітарною допомогою. Це окремий попередній напрям роботи, який показує, чому модернізація кордону потребує послідовності: від підготовленого проєкту й джерела фінансування до будівництва та щоденної роботи служб на місці.

Тому найкориснішим звітом про модернізацію будуть не лише фотографії нових будівель. Пасажирам потрібен зрозумілий час очікування, перевізникам – передбачувана доставка, громадам – впорядкований рух біля їхніх домівок. Саме ці зміни дадуть відповідь, як кредит на 60 млн євро спрацював за межами фінансових документів.

У Румунії БПЛА впав після прольоту над Україною та Молдовою

У Румунії виявили безпілотник, який перед цим послідовно пролетів через повітряний простір України та Молдови.

Про це повідомляє Le Monde з посиланням на Міністерство оборони Румунії.

За даними румунського оборонного відомства, спочатку дрон перебував у повітряному просторі України, потім перетнув Молдову, після чого увійшов у повітряний простір Румунії та попрямував на північний схід країни.

Після появи безпілотника з авіабази Борча підняли два винищувачі F-16. Влада також оголосила попередження для мешканців повіту Ботошані. Одночасно екстрені служби отримали повідомлення про дрон над населеним пунктом Штюбень у цьому регіоні.

Пізніше румунські військові виявили повітряний об’єкт, що впав, у кукурудзяному полі поблизу Ботошениці-Маре в сусідньому повіті Сучава. Після падіння виникла невелика пожежа, а на місці утворилася воронка діаметром близько метра і глибиною приблизно 30 сантиметрів.

Інформації про постраждалих немає. Для обстеження об’єкта направили фахівців з розмінування Румунської розвідувальної служби SRI. Тип і приналежність безпілотника в повідомленні не уточнюються.

Молдова відреагувала на російський удар по КПП біля свого кордону

Молдова засудила російський удар по пункту пропуску “Старокозаче” в Одеській області поблизу молдавського кордону.

У МЗС країни заявили, що бойові дії в безпосередній близькості від території республіки становлять загрозу для її громадян.

У результаті нічної атаки 9 вересня загинули дві людини, ще троє отримали поранення, зокрема українські прикордонники. Роботу пункту пропуску “Староказачье — Тудора” тимчасово призупинили.

У молдавському МЗС також нагадали, що напередодні поблизу села Старі Михайляни в Ришканському районі впав безпілотник. За попередніми даними, виявлені уламки відповідають дрону типу “Герань”. Під час падіння стався вибух.

Кишинів закликав припинити атаки поблизу молдавського кордону та заявив про неприпустимість подібних інцидентів.

Санду назвала появу російських безпілотників над Молдовою спробою залякування

Президент Молдови Майя Санду прокоментувала порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками в ніч на 27 серпня. Вона охарактеризувала цю подію як спробу залякування республіки.

Відповідний допис Санду оприлюднила в соцмережі “Х”.

Інцидент стався за кілька годин до святкування 35-ї річниці незалежності Молдови. У цей час Росія проводила чергову повітряну атаку на територію України, а в молдовський повітряний простір, за даними влади країни, неодноразово заходили безпілотники.

Загалом протягом ночі над територією Молдови було зафіксовано п’ять дронів. Санду засудила порушення кордону республіки й наголосила, що подібні інциденти не вплинуть на політичний курс країни.

Президентка заявила, що Молдова має намір зберігати незалежність і продовжувати рух у напрямку вступу до Європейського Союзу.

Раніше спікер молдавського парламенту Ігор Гросу пов’язував часті випадки порушення повітряного простору безпілотниками з наближенням виборів до російської Держдуми. Санду, у свою чергу, також заявляла, що однією з причин подібних інцидентів вважає недостатні можливості України щодо перехоплення повітряних цілей.

П’ять безпілотників порушили повітряний простір Молдови під час нічної атаки на Україну

У ніч на 27 серпня п’ять безпілотників перетнули повітряний простір Молдови на тлі російської повітряної атаки на територію України.

Інформацію про порушення кордону підтвердило Міністерство оборони Молдови.

Перший апарат було виявлено близько 03:56 у районі Паланки, і через хвилину він покинув молдавський повітряний простір. Ще кілька безпілотників пізніше фіксувалися в районах Каплан, Карагасан, Крокмаза, Оланеш, Пуркар та інших населених пунктів на південному сході країни.

Частина дронів після нетривалого перебування над територією Молдови повернулася в бік України. Деякі апарати зникли з систем спостереження поблизу прикордонної зони та Придністровського регіону.

Крім того, вранці поблизу траси Кишинів — Басарабяска було виявлено безпілотник. На місце прибули співробітники правоохоронних органів, які встановлюють тип апарата та обставини його падіння.

У Міноборони Молдови пов’язали несанкціоновані прольоти з нічними російськими ударами по Україні. Влада країни спільно з партнерами продовжує спостереження за повітряним простором і вживає заходів для забезпечення безпеки населення.

У Молдові після потужного вибуху знайшли уламки бойового дрона

9 серпня в Молдові стався потужний вибух поблизу села Крокмаз у Штефан-Водському районі. Після цього на місці почалося горіння сухої рослинності.

Повідомлення про вибух надійшло до поліції близько 13:20.

На місце події оперативно направили екстрені служби, які зайнялися ліквідацією наслідків та обстеженням території.

Пізніше правоохоронці повідомили, що в районі вибуху виявлено уламки, ймовірно, бойового безпілотника. За попередніми даними, внаслідок падіння об’єкта та подальшої пожежі ніхто не постраждав.

До місця події направлено фахівців з вибухових речовин та технічної експертизи. Вони мають встановити походження об’єкта та надати більш точні висновки після огляду.

У поліції заявили, що всі профільні служби працюють на місці, а додаткові дані оприлюднять після завершення перевірки.

Київ спростить отримання українського громадянства у Молдові

Кабінет міністрів України включив Молдову до переліку країн, громадяни яких зможуть отримувати українське громадянство за спрощеною процедурою.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з головою уряду Молдови Александру Мунтяну.

За словами Свириденко, рішення стосується українців, які проживають на території Молдови. Вона назвала цей крок закономірним, оскільки дві країни пов’язують спільний кордон, рух у бік Європейського Союзу та взаємна підтримка на тлі російської агресії.

“У Молдові живе велика українська громада, і ми хочемо, щоб люди мали простіший доступ до українського громадянства. Наступне завдання – зробити процедуру максимально зручною”, – додала Свириденко.

Зараз для отримання українського громадянства необхідно скласти іспити з української мови, Конституції та історії України. Зробити це можна лише на території України, тому уряд працює над можливістю дистанційного складання іспитів.

Також Київ планує врегулювати фінальний етап оформлення документів через закордонні дипломатичні установи. Це має дозволити людям отримувати український паспорт без додаткових перешкод.

Окремо під час зустрічі обговорили розвиток транспортної інфраструктури між двома країнами. Зокрема, йшлося про будівництво нового мосту між Україною та Молдовою, який має створити додаткові можливості для громадян та бізнесу.

Молдова хоче спільно з Україною розробляти дрони-перехоплювачі

Молдова розпочала консультації з Україною щодо можливої розробки дронів-перехоплювачів.

Про це, як пише Reuters, заявила президентка країни Майя Санду.

За її словами, Кишинів змушений шукати нові рішення для захисту повітряного простору після низки інцидентів із безпілотниками. Йдеться про випадки, коли дрони перетинали територію Молдови або їхні уламки падали в районах біля кордону.

“Ті, хто хоче, щоб наша країна була повністю беззахисною, повинні розуміти, що існує ризик того, що на нас впадуть дрони, і ми нічого не зможемо з цим вдіяти. Я звернулася до уряду, особливо в контексті нещодавніх подій, з проханням розпочати внесення або підготовку законодавчих змін”, – сказала президентка Молдови.

Санду заявила про необхідність підготувати законодавчі зміни, які дозволять розвивати оборонну промисловість. Законопроект має створити умови для державно-приватних партнерств у сфері озброєнь та залучення іноземних інвесторів.

Молдавська сторона розраховує використовувати український досвід у сфері безпілотних технологій. Санду зазначила, що Україна має сильні компетенції саме у створенні дронів-перехоплювачів, однак для застосування таких технологій Молдові спочатку потрібно сформувати власну команду фахівців.

За даними матеріалу, зафіксовано вже понад 20 випадків, коли російські безпілотники порушували повітряний простір Молдови або їхні уламки падали поруч із молдавськими населеними пунктами.