Трамп знайшов відповідний момент для миру в Україні – Bloomberg

Падіння вартості нафти чинить тиск на Росію і підвищує шанси на досягнення мирного врегулювання конфлікту в Україні.

За інформацією від Bloomberg, про це заявив президент США Дональд Трамп.

“Зараз, коли ціни на нафту знизилися, настав слушний момент для переговорів. Росія і Україна зацікавлені в досягненні домовленостей. Якби я не був президентом, переговори, ймовірно, не відбулися б”, – заявив американський лідер.

Ціна на нафту марки WTI зі США становить 57,21 долара за барель. Це на 27% менше, ніж було в період, коли до влади прийшов президент Трамп.

Рішення країн ОПЕК збільшити видобуток нафти, незважаючи на можливе падіння попиту через торгову війну між США, також сприяло зниженню цін.

МЗС України попередило іноземних військових про наслідки за участь у московському параді

Відправлення “нейтральними” країнами військових для участі в параді Москви 9 травня буде розцінюватися як порушення їхньої “нейтральності”.

Про це повідомили в МЗС України.

Міністерство закордонних справ підкреслює, що сьогодні проти українського народу, який є одним із народів-визволителів від нацизму, ведеться жорстока війна. Під час цієї війни російські військовослужбовці скоїли сотні тисяч злочинів.

“Саме ця армія буде марширувати 9 травня на Красній площі в Москві. Ці люди не є визволителями Європи, вони є окупантами та воєнними злочинцями. Марширувати пліч-о-пліч із ними – це розділити відповідальність за кров убитих українських дітей, цивільних і військових, а не вшановувати перемогу на нацизмом”, – йдеться у дописі.

У заяві Міністерства закордонних справ України йдеться про те, що Російська Федерація запрошує іноземних військових взяти участь у параді 9 травня. Це робиться з метою обілити свої воєнні злочини та виправдати агресію.

Міністерство звертає увагу на те, що присутність іноземних військових на параді на честь Дня Перемоги в Москві 9 травня є неприпустимою і розглядатиметься як осквернення пам’яті про перемогу над нацизмом.

Якщо “нейтральні” держави відправлять своїх військовослужбовців на парад, це вважатиметься порушенням їхнього заявленого нейтралітету і може бути сприйнято як підтримка країни-агресора.

“Закликаємо всі іноземні держави та міжнародні організації до гідного вшанування жертв Другої світової війни та колективної перемоги над нацизмом, яке при цьому не виправдовує російську агресію та звірства проти українців”, – зазначає МЗС.

Польські перевізники оголосили про нові протести на українському кордоні

Польські транспортні компанії мають намір провести акцію протесту поруч із пунктом пропуску “Дорогуськ”, який є одним із головних на кордоні з Україною.

Про це заявив Комітет захисту транспортних перевізників і роботодавців.

Організатори висловлюють невдоволення умовами роботи та зниженням доходів. Вони звинувачують українських перевізників у тому, що ті демпінгують і витісняють їх із ринку після скасування системи дозволів для українських компаній.

“Влада не реагує на наші прохання, тому ми змушені вживати заходів самостійно. Наша мета – відновити баланс у сфері вантажоперевезень”, – йдеться в заяві.

Важливий офіційний візит: до Одеси прибув новий посол Австрії

Роберт Мюллер, нещодавно призначений посол Австрії в Україні, провів зустріч з Андрієм Ставніцером, почесним консулом Австрії в Одесі.

Дипломат поділився цією інформацією в соцмережі “Х”.

“Перша зустріч із почесним консулом Австрії в Одесі, Андрієм Ставніцером. Висловлюю подяку за відданість справі підтримки австрійських громадян та за поглиблення співробітництва між Австрією та Україною в регіоні. З нетерпінням очікую нашої подальшої спільної роботи”, – написав Мюллер.

Роберт Мюллер прибув до Києва 2 травня як новий посол Австрії в Україні.

Андрій Ставніцер – відомий підприємець і благодійник з України, з 2014 року обіймає посаду почесного консула Австрії в Одесі та Одеській області.

У Польщі назвали важливим кроком у відносинах з Україною ексгумацію жертв Волинської трагедії

Павел Коваль, який очолює польсько-українську робочу групу з історичного діалогу, висловив думку, що ексгумаційні роботи, які відбуваються в селі Пужникі Тернопільської області, являють собою значний крок уперед у розвитку відносин між двома державами.

Про це пише PAP.

Павел Коваль також нагадав, що раніше було виявлено рештки “значної кількості загиблих”.

“Скоро почнуться генетичні дослідження. Вчені повідомлятимуть про хід робіт і ділитимуться деталями про місце, де, ймовірно, знайдено тіла жертв”, – додав він.

За його словами, після багаторічних розбіжностей, у результаті діалогу між представниками політичних кіл Польщі та України, вдалося досягти взаєморозуміння.

“Ми домоглися того, що кожен поляк і українець зможе легко знайти, поховати і вшанувати своїх близьких. Для цього буде створено простий адміністративний процес”, – сказав Коваль.

Він також охарактеризував це як значний прогрес, оскільки вперше за десять років проводяться роботи з вилучення останків із поховань, і українська сторона вже видала кілька дозволів на проведення подальших ексгумаційних або пошукових робіт.

Коваль підкреслив, що в низці ситуацій неможливо визначити точне місце поховання останків людей, які загинули під час Другої світової війни. Це стосується не тільки подій, пов’язаних із Волинською трагедією, а й репресій, які були проведені проти поляків у період правління Сталіна.

4 травня Андрій Наджос, який обіймає посаду заступника міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції, повідомив про те, що в селі Пужники Тернопільської області добігають кінця роботи з вилучення останків поляків, які загинули в 1940-х роках.

Трамп прагне використовувати угоду про надра як інструмент впливу на Росію

Глава Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп має намір використовувати договір про корисні копалини з Україною як засіб впливу на Російську Федерацію.

Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Під час свого виступу на Глобальній конференції Інституту Мілкена в Лос-Анджелесі, посадовець наголосив, що ідея про угоду щодо корисних копалин належить президенту США. Він також зазначив, що Дональд Трамп переконаний у тому, що така угода принесе низку переваг.

Однією з таких переваг Бессент назвав “додаткові інструменти впливу” на керівництво країни-агресора.

“По-перше, це дасть йому більше можливостей у переговорах із російським керівництвом, коли прийде час”, – зазначив він.

Також він зазначив, що мета полягала в тому, щоб укласти договір, який продемонструє відсутність розбіжностей між Сполученими Штатами та українським народом.

“Це мало стати для українців символом підтримки з боку США. Для американців, втомлених від фінансових зобов’язань, це повинно було стати сигналом: співпраця з Україною може принести загальне процвітання. У певному сенсі, це була б негласна гарантія безпеки через економічне партнерство”, – підкреслив Бессент.

За добу на передовій відбулося 200 боїв – ЗСУ

Протягом 5 травня на лінії зіткнення відбулося 200 бойових інцидентів.

Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.

“Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах одного ракетного та 80 авіаударів, використавши при цьому дві ракети та скинувши 175 КАБ”, – зазначено у зверненні.

За інформацією джерела, авіація та ракетні війська й артилерія Сил оборони завдали ударів по 24 районах, де були зосереджені сили противника, його озброєння та військова техніка. Також було уражено два пункти управління, 5 об’єктів ракетних військ і артилерії, 2 об’єкти протиповітряної оборони та 4 інші важливі об’єкти противника.

На Покровському напрямку наші військові успішно відбили 78 спроб наступу противника на околицях населених пунктів Суха Балка, Стара Миколаївка, Водяне Друге, Новоторецьке, Шевченко, Вдале, Успенівка, Троїцьке, Котлярівка, Богданівка та Андріївка.

Битви не вщухали і на ділянках у районах Харкова, Куп’янська, Лиману, Краматорська, Торецька, Покровки, Новопавлівки, Гуляйполя та Оріхового.

“На Курському напрямку минулої доби наші воїни відбили 18 атак противника. Ворог завдав 330 артилерійських обстрілів, з них вісім – з реактивних систем залпового вогню; здійснив 12 авіаційних ударів, скинувши 27 КАБ”, – поінформували українські військові.

Трамп заявив про бажання прямої співпраці з Туреччиною з питання припинення вогню в Україні

Президент США Дональд Трамп заявив, що провів телефонну розмову зі своїм турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом, зокрема, з питання війни в Україні.

Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.

Трамп назвав бесіду з Ердоганом гарною і продуктивною, розповівши, що вони обговорили величезну кількість тем, які стосуються Сирії, Гази, війни між Росією та Україною і багато чого іншого.

Американський лідер анонсував взаємні візити з турецьким колегою, зазначивши, що за попереднього президентства вони мали чудові стосунки.

Він також сказав, що з нетерпінням чекає спільної роботи, щоб покласти край “безглуздій, але смертоносній війні між Києвом і Москвою”.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що Трамп назвав себе рятувальником України, вважаючи, що без Вашингтона воюючу країну давно б “розчавили”.

Надра замість щита: як “угода сторіччя” перетворює Україну на ресурсну розмінну монету

Верховна Рада готується ратифікувати угоду про розробку українських надр зі США. Документ уже встигли охрестити “проривом століття”: мовляв, і інвестиційний дощ проллється, і зброя надходитиме в рамках “внесків” до нового фонду.

Але поза межами урочистих брифінгів лишається незручне запитання: чому взагалі виникла потреба підписувати угоду, що фактично передає Сполученим Штатам ексклюзивний доступ майже до всіх стратегічних ресурсів країни?

Відповідь проста й неприємна. Зі самого початку переговорів Дональд Трамп висунув Києву два ультиматуми: погодитися на режим припинення вогню та відкрити надра для американського бізнесу.

Перше рішення Банкова прийняла силоміць, виправдовуючись безальтернативністю перемир’я. Друге – сподівалася обіграти, запропонувавши “повітря”: потенційні поклади рідкоземів, вартість і обсяги яких ще треба довести. Та замість м’якої обіцянки українська сторона отримала жорсткий контракт із двома закритими протоколами, зміст яких так ретельно ховають від суспільства, що сама ця таємничість виглядає вироком твердженням про “вигоду для всіх”.

Навіть оприлюднена частина угоди свідчить: американські компанії отримують пріоритетне право на розвідку і видобуток урану, літію, титану, міді, графіту й низки інших ключових корисних копалин. Інвестувати у спільний фонд вони “зможуть”, а держава Україна “зобов’язується” відраховувати туди половину вартості всіх нових ліцензій. Тобто Вашингтон фактично купує ресурсну монополію за майбутні прибутки, а Київ одразу віддає реальні гроші. Жодної конкуренції між іноземними інвесторами, жодного аукціону на кращі умови – лише шлях один: пряма дорога до офісів на Капітолійському пагорбі.

При цьому в тексті угоди немає ані слова про гарантії безпеки. Аргумент “росіяни не ризикнуть зачепити американські активи” звучить гарно, але не витримує зіткнення з реальністю: Вашингтон шість років ретельно уникав прямого зіткнення з Москвою, щоб не провокувати ядерну ескалацію, і навряд чи змінить стратегію заради кількох кар’єрів. Зате у відкритих коментарях американських чиновників усе частіше лунає теза, що завдяки угоді “США зможуть повернути частину вже наданої допомоги”. Отже, безвідсоткове постачання зброї може непомітно перетворитися на комерційну схему, де вартість “ленд-лізу” покриватиметься нашими ж надрами.

Прибічники документу заспокоюють: мовляв, поточна версія куди краща за первісний «дракульський» варіант, отже це перемога дипломатії. Такий само тріумф, як коли жертва рекету радіє, що віддала лише машину, бо від неї вимагали квартиру. Уряд опинився перед дилемою: погодитися – або втратити всю американську допомогу. У результаті Банкова сподівається обміняти підпис під контрактом на особисті гарантії Зеленському лишитися в кріслі та, можливо, вибити жорсткішу лінію Вашингтона щодо Росії. Але ці плани збудуться лише за двох умов: якщо Трамп не домовиться з Кремлем про “велику угоду” та якщо Білий дім узагалі зважиться продовжити масштабні постачання зброї.

На практиці ж угода навряд чи стане вирішальною картою у російсько‑американських переговорах. Якщо сторони знайдуть компроміс, то вогонь згасне і без сировинних бонусів; якщо ні – жодна монополія на літій не стане приводом для США кидатися у новий виток конфронтації. Питання жорстких санкцій проти РФ теж зависло: їх обговорюють, але рішення немає, а ризик зірвати переговори й підштовхнути Москву ще ближче до Пекіна нікуди не зник.

Отже, ресурсна угода не виглядає ані “манною небесною”, ані катастрофою. Це вимушена плата Києва за політичну підтримку Вашингтона, причому плату беруть авансом, ще й у найчутливішій сфері – стратегічному суверенітеті. Чи варті родовища рідкоземів того, аби за них розраховувались без конкурсу, у прикутих до секретних протоколів умовах, побачимо лише за кілька років. Та вже сьогодні зрозуміло: в цій грі Україна опинилася не гравцем, а ресурсом. І від нас залежить, чи залишимося ми ресурсом і завтра.