Суд Італії схвалив екстрадицію підозрюваного у підриві Північного потоку українця

Італійський суд вирішив передати громадянина України, якого пов’язують з координацією атак на газопроводи “Північний потік” у Балтійському морі, німецьким правоохоронцям. Сам підозрюваний має намір оскаржити це рішення у вищому судовому органі Італії.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Згідно з даними видання, апеляційна інстанція в Болоньї схвалила запит Німеччини на видачу українця, якого вважають причетним до вибухів на “Північних потоках”. Водночас адвокати підозрюваного заявили про намір звернутися до Касаційного суду, щоб спробувати скасувати рішення про видачу.

У заяві захисту йдеться, що базові права на справедливий розгляд, належні умови утримання та імунітет не повинні ставати жертвою формальної співпраці між судами.

Юрист Нікола Канестріні уточнив, що Касаційний суд вже в середу розгляне попереднє клопотання про визнання ордера на арешт недійсним, оскільки документ був перекладений англійською, а не рідною мовою фігуранта.

У захисту є п’ять діб, щоб подати офіційну скаргу на рішення про екстрадицію. Як зазначив Канестріні, слухання по апеляції, швидше за все, відбудеться приблизно через місяць.

Кабмін має намір збільшити мінімальну пенсію: скільки додадуть у 2026 році

Український уряд планує у 2026 році переглянути прожитковий мінімум для громадян, які втратили працездатність, що автоматично спричинить зростання найнижчої пенсії — з нинішніх 2361 до 2595 грн. Додаток складе 234 грн.

Такі дані містяться в проекті бюджету на 2026 рік, опублікованому на парламентському порталі.

Судячи з розрахунків у документі, у 2026 році рівень інфляції досягне 9,9% — саме на такий відсоток і збільшиться прожитковий мінімум. На пенсійні виплати в наступному бюджетному році планують виділити 251,3 млрд грн, що на 14 млрд грн перевищує витрати 2025 року.

У пояснювальній записці до проекту зазначається, що закладені кошти дозволять покрити всі зобов’язання держави щодо виплат пенсій, а також доплат, надбавок і підвищень, що фінансуються з бюджету відповідно до чинного законодавства.

У Кабміні підкреслюють, що грошей вистачить не тільки на щорічну індексацію пенсій, а й на виплати колишнім військовим та їхнім сім’ям, кількість яких продовжує зростати через триваючу збройну агресію РФ.

Дах будинку в Польщі пошкодила ракета з F-16, а не російський БПЛА

Під час недавнього вторгнення російських БПЛА на територію Польщі дах одного з будинків у селі Вирики (Люблінське воєводство) зруйнувала, судячи з усього, не ворожа техніка, а ракета, випущена з винищувача F-16, у якої стався збій у системі наведення.

Про це інформує Rzeczpospolita з посиланням на джерела.

Польські слідчі органи поки не коментують деталі щодо «непізнаного об’єкта», який обрушив дах житлового будинку 10 вересня — в розпал масштабного прольоту російських дронів-камікадзе над Польщею. У Міноборони країни також вважали за краще не розкривати подробиці.

За даними джерел газети, мова йде не про збитий “Шахед”, а про триметрову ракету класу “повітря-повітря”, вагою понад 150 кг, випущену з F-16. Наведення у боєприпасу не спрацювало, через що він і впав на житловий будинок.

Співрозмовник видання зазначив, що наслідки могли бути набагато важчими, якби ракета активувалася і здетонувала. Однак спрацювали запобіжні механізми, і вибуху вдалося уникнути.

Журналісти вказують, що слідство вже відновило картину події, але не поспішає ділитися висновками з громадськістю.

Голова місцевої адміністрації повідомив, що на відновлення зруйнованого даху буде потрібно близько 50 тис. злотих. Власникам запропонували тимчасове житло.

Окупанти використовують баражуючі боєприпаси для ударів по логістиці ЗСУ на трасі Миколаїв-Херсон

Останнім часом окупанти помітно посилили застосування баражуючих боєприпасів “Молния” і “Молния-2” з метою атакувати транспортні потоки на автотрасі між Миколаєвом і Херсоном, а також на маршрутах від Запоріжжя в бік Орехова, Гуляйполя, Вольнянська та інших східних напрямків.

Про це повідомив речник Сил оборони “Півдня” Владислав Волошин.

Він уточнив, що ці боєприпаси здатні вражати цілі на відстані до 20-22 км, що дозволяє ворогу бити по складах, тилових позиціях і населених пунктах, що знаходяться в зоні 12-20 км від лінії фронту.

Особливо інтенсивно окупанти задіюють такі дрони на Придніпровській ділянці та в Запорізькій області.

Волошин також підкреслив, що українські захисники на півдні країни щодня ліквідують до півсотні ворожих об’єктів — це укриття, склади боєприпасів і ПММ, а також різне майно противника в тилу.

Крім того, спікер розповів, що регулярно вдається виявляти і знищувати безпілотники окупантів. Серед збитих апаратів трапляються не тільки ударні FPV-дрони і дрони-камікадзе, а й розвідувальні пристрої, а також дрони, що скидають вибухівку.

В середньому щодня фіксується до двох сотень розвідувальних БПЛА противника, значну частину яких українським військовим вдається нейтралізувати.

Естонія зводить 40-кілометровий протитанковий рів на кордоні з РФ

У найближчі два роки на південно-східних рубежах Естонії з’явиться майже 40 км протитанкових ровів — цей крок став частиною масштабного зміцнення Балтійської оборонної зони.

Таку інформацію поширив телеканал ERR.

Підполковник Айнар Афанасьєв зазначив, що на північному сході країну захищає природний бар’єр — річка Нарва, а трохи далі — води Чудського озера. Однак на південно-східних підступах, щоб не дати ворогу можливості прорватися, прийнято рішення про будівництво 40-кілометрового протитанкового рову.

Він уточнив, що в місцях з болотистим ґрунтом додатковий захист не потрібен, оскільки важка техніка там і так не пройде.

Військовий підкреслив, що до кінця 2027 року планується завершити будівництво понад 40 км ровів і звести близько 600 бункерів. Оборонна лінія вздовж східного кордону Естонії повинна простягнутися приблизно на 100 км.

У структурі закупівель Центру оборонних інвестицій заявили, що вже цього року з’являться два опорні пункти — на північному сході та південному сході країни. Кожен буде включати 14 бункерів і складські приміщення.

Основні роботи зосереджені в густих лісах, де проходить кордон, оскільки рови відіграють подвійну роль — і як елемент оборони, і як засіб контролю.

Головне завдання полягає в тому, щоб затримати просування противника і виграти час для реагування в разі агресії. Проект був розроблений з урахуванням досвіду, отриманого під час повномасштабного нападу РФ на Україну.

Енергетична стійкість перед опалювальним сезоном: чи чекати відключень світла у жовтні 2025

Навколо осіннього сезону в Україні зростають хвилювання щодо електропостачання.

З одного боку, Міністерство енергетики повідомляє, що станом на 15 вересня енергосистема збалансована, дефіциту потужностей не має, а для побутових споживачів масових графіків відключень у жовтні не прогнозується. З іншого боку, суттєві пошкодження від постійних ворожих атак і можливі екстремальні погодні умови накладають серйозні ризики. Розглянемо детально обидві сторони ситуації.

Баланс енергосистеми та підготовка до зими

За даними Міненерго, енергосистема наразі збалансована, дефіциту немає, а планових обмежень на споживання не передбачається. Підготовка до зими ведеться активно: модернізуються й ремонтуються об’єкти, формуються резерви устаткування і посилюється захист критичних вузлів, щоб забезпечити українців світлом і теплом. Міністрка енергетики Світлана Гринчук наголошує, що “в нас достатньо генерації і потужності передачі… для того, щоб забезпечувати наших споживачів електроенергією” .

На атомну енергетику припадає понад 50% виробленої електроенергії України. Згідно з “Енергоатомом”, у вересні мають завершитися планові ремонти на кількох енергоблоках, що дозволить забезпечити стабільну роботу у зимовий сезон. Збереження балансу виробництва і споживання підтверджує й “Укренерго” – дефіциту потужностей немає.

Також для підтримки системи введено в експлуатацію нові рішення: у Київській та Дніпропетровській областях запустили комплекси акумуляції енергії загальною місткістю 400 МВт·год (еквівалент близько 600 тис. домогосподарств протягом 2 годин). Розроблено резервні схеми електропостачання (плани Б/В) для регіонів на випадок пошкодження ключових об’єктів.

ТОкрім будівництва нових потужностей, тривають ремонти та модернізації мереж. Модернізуються трансформаторні підстанції, лінії передач, створюються запаси критично важливого обладнання. В умовах цих заходів і достатніх запасів потужностей масових планових обмежень у жовтні не очікується.

Вплив обстрілів на енергетичну інфраструктуру

Втім головна загроза залишається гуманітарною: ворожі удари по енергооб’єктах. За І півріччя 2025 року росіяни завдали 61 удар по українській енергосистемі – це більше, ніж у попередні роки. Від початку повномасштабної війни агресор здійснив близько 600 ударів (переважно дронами – майже 90% атак). У результаті за перші шість місяців 2025 року пошкоджено понад 500 об’єктів електромереж, а загальні втрачені потужності сягнули близько 10 ГВт генерації. Останнє масштабне підтвердження – нічна атака “Шахедами” (19 дронів) на Трипільську ТЕС (Київська обл.) 15 вересня, яка фактично зруйнувала річну роботу з її відновлення.

Навіть відновлена генерація не гарантує повну безпеку: удари часто пошкоджують ЛЕП і підстанції. Як зауважує Міненерго, “обстріли пошкоджують не лише генерацію, але й лінії передач та підстанції”, що знижує надійність доставки електроенергії до споживачів. Уражені лінії, хоч би скільки блоків відремонтували, не дозволяють передавати всю вироблену енергію. Тому навіть за відсутності дефіциту генеруючих потужностей локальні райони можуть залишатися частково без світла.

Погодні та аварійні ризики

Окрім руйнівних атак, у жовтні очікуються традиційні погодні ризики. Експерти відзначають, що літні та осінні штормові явища в Україні вже спричиняли серйозні аварії: наприклад, лише у липні цього року шквали та грози тимчасово знеструмили понад 700 населених пунктів на кілька годин. Аналогічні бурі восени можуть знову пошкоджувати мережі. Холодні ночі і заморозки, які вже можливі у жовтні, викликають різке зростання споживання електроенергії (особливо для електроопалення). Це створює додаткове навантаження на систему саме тоді, коли частина обладнання може бути в плановому ремонті або після ремонту не працювати з повною ефективністю.

Таким чином, ймовірні короткочасні аварійні відключення можуть статися не стільки через брак потужностей, скільки через стихійні явища та зношеність мереж. Інститут енергетичних стратегій попереджає: багато пошкоджених об’єктів мережі хоча й відремонтовані на папері, насправді не завжди можуть витримати збільшені перевантаження при морозах. Унаслідок цього населені пункти ризикують періодично лишатися без струму у разі чергового буревію чи холодного фронту.

Можливі графіки та рекомендації споживачам

Попри всі загрози, українські енергетики та влада запевняють: масових планових відключень у жовтні не буде. Офіційні представники радять не панікувати, але бути готовими до локальних аварій чи “віялових” графіків у разі чергових ударів або погодних негараздів. Як підкреслюють експерти, треба налаштуватися на “найпесимістичніший сценарій”: мати заряджені павербанки, ліхтарики та, за можливості, генератор для найважливіших потреб.

Водночас усім споживачам рекомендується раціонально використовувати електроенергію, особливо в години пікового навантаження (ранок та вечір). Перенесення тривалих робіт з потужними приладами на денні години, коли споживання нижче, допоможе знизити ризик локальних перегрузок. При таких заходах та наявності резервів потужності енергосистема здатна забезпечити світлом і теплом переважну більшість домівок навіть за несприятливих обставин.

Висновок: за даними аналітиків і Міненерго, без інтенсивних масованих атак значних блекаутів у жовтні не очікується. Проте політичні та природні чинники залишають за собою право призводити до окремих аварій. Тому кожному українцю варто перевірити власні запаси для екстрених ситуацій і дотримуватися порад щодо економії енергії, аби “темна зима” обійшла нас стороною.

Бессент: якби Європа ввела вторинні тарифи, війна РФ проти України закінчилася б за пару місяців

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що якби європейські держави зважилися на введення вторинних тарифів проти тих, хто купує російську нафту, агресія РФ проти України могла б завершитися протягом двох-трьох місяців.

Про це він сказав у розмові з журналістами Reuters.

За його словами, подібні заходи фактично перекрили б Кремлю головний потік ресурсів.

Бессент не оминув увагою і європейські уряди, які продовжують закуповувати або безпосередньо російську нафту, або нафтопродукти, вироблені в Індії з російської сировини.

Він підкреслив, що такі дії лише забезпечують війну, підживлюючи російську військову машину.

Крім того, американський чиновник зазначив, що Вашингтон готовий працювати з європейськими союзниками над посиленням санкційного тиску на російські компанії, включаючи таких нафтових гігантів, як “Роснефть” і “Лукойл”.

Також обговорюється можливість більш активного використання заморожених російських активів, заблокованих після вторгнення загарбників в Україну в 2022 році.

Провідна партія на виборах у Чехії розкритикувала ініціативу щодо постачання боєприпасів Україні

Чехія, яка взяла на себе провідну роль у забезпеченні України артилерійськими боєприпасами, зіткнулася з жорсткою критикою з боку партії ANO, яка зараз займає лідируючі позиції напередодні парламентських виборів у жовтні.

Про це пише видання Politico.

За інформацією газети, керівник ANO і екс-глава уряду Андрій Бабіш відкрито заявив, що проект занадто дорогий для платників податків, і, на його думку, ці кошти варто було б направити “на потреби чехів”.

У розмові з журналістами Бабіш і зовсім назвав ініціативу “гнилою” і пообіцяв згорнути її, якщо знову прийде до влади.

Заступник голови ANO Карел Гавлічек стверджує, що прибуток від угоди явно завищений, якість снарядів викликає питання, а постачальники виглядають підозріло. З такими вступними цим питанням повинна займатися структура рівня НАТО.

Недовіра партії до поставок боєприпасів знайшла відгук і серед жителів країни. Згідно з червневим дослідженням Stem, майже половина респондентів (49%) вважають підтримку України надмірною, 29% — оцінюють її як адекватну, а 6% — навпаки, вважають, що допомоги недостатньо.

Аналітик Іржі Таборський сказав, що оскільки мало хто вірить у перемогу України, а надій на швидке завершення війни ще менше, багато хто не бачить сенсу у відправленні зброї.

Мартін Вокалек, який очолює брюссельське відділення чеського центру Europeum, впевнений, що якщо Бабіш виконає обіцянку і згорне чеську ініціативу, іншим союзникам України доведеться брати на себе додаткові фінансові зобов’язання.

Трамп і Зеленський можуть провести зустріч у Нью-Йорку наступного тижня

Президент України Володимир Зеленський і американський лідер Дональд Трамп, можливо, зустрінуться в Нью-Йорку вже наступного тижня, оскільки там відбудеться Генеральна Асамблея ООН.

Про це повідомив журналістам в Ізраїлі держсекретар США Марко Рубіо.

За його словами, обидва політики вже неодноразово спілкувалися по телефону, зустрічалися особисто і, ймовірно, ще раз побачаться наступного тижня в Нью-Йорку.

Рубіо також заявив, що “жоден світовий політик не доклав стільки зусиль для завершення цього конфлікту, як Трамп”.

Американський дипломат запевнив, що президент робить все, що в його силах, щоб зупинити війну. Вашингтон тісно співпрацює з європейськими союзниками з питань гарантій безпеки, адже без них неможливо говорити про будь-яку мирну угоду. Також лідер не збирається зупинятися на досягнутому.

Раніше, 15 вересня, Зеленський повідомив про плани Трампа відвідати Європу за кілька днів до участі в Генасамблеї ООН. 80-та сесія організації стартувала 9 вересня, а засідання високого рівня заплановано на 22 число.