Президент Польщі вважає передчасними розмови про вступ України до ЄС і НАТО

Президент Польщі Кароль Навроцький висловився за те, щоб відкласти обговорення членства України в НАТО на невизначений термін через триваючу агресію Росії.

Про це повідомляє литовська газета LRT.

На його думку, будь-які розмови про приєднання України до ЄС зараз також недоречні.

Навроцький підкреслив, що країна, яка перебуває у стані війни, не може розраховувати на вступ до Альянсу, оскільки це автоматично втягнуло б і Польщу, і Литву у військові дії. Він вважає, що такий сценарій неможливий, тому подібні обговорення варто залишити на потім.

Торкаючись питання євроінтеграції, польський лідер нагадав, що шлях Польщі та Литви до ЄС зайняв довгі роки, вимагав врахування безлічі нюансів, включаючи наслідки для економіки та бізнесу.

Він запевнив, що Україна повинна стати частиною західного світу, але обговорювати її членство в ЄС прямо зараз — передчасно.

Навроцький додав, що особисто не залучений до цих дебатів, а зосереджений на практичних кроках, які поляки роблять з 2022 року.

Він нагадав, що поляки були в перших рядах тих, хто надав Україні істотну військову допомогу і прихистив понад мільйон українців, забезпечивши їм соціальну підтримку.

В Україні переглянули порядок виїзду за кордон для водіїв вантажного та пасажирського транспорту

З 10 вересня для українських перевізників, які мають відповідну ліцензію, спрощують процедуру перетину державного кордону. Тепер водіям комерційного транспорту достатньо внести свої дані в систему “єЧерга”, а необхідність оформляти заявку в сервісі “Шлях” скасовується.

Про це інформує прес-служба Міністерства розвитку громад і територій.

Раніше процес бронювання черги для водіїв з військовим обліком вимагав спочатку подання заявки через модуль “18-60”, а потім — реєстрації в “єЧерзі”. Цей подвійний крок йшов на верифікацію статусу водія при виїзді за межі України.

Тепер, завдяки оновленню цифрових інструментів, співробітники Держприкордонслужби перевірятимуть тільки реєстрацію в “єЧерзі”. Тобто, саме ця система стає єдиною точкою входу для внесення інформації про планований виїзд комерційних водіїв.

У міністерстві уточнили, що скористатися правом на перетин кордону з метою здійснення комерційних перевезень зможуть лише ті водії, які додані до електронного кабінету перевізника в Єдиному комплексі інформаційних систем (ЄКІС) Укртрансбезпеки.

Абсолютна більшість самовільних залишень частини здійснюють ті, хто не брав участі в боях — депутат

Більша частина випадків самовільного залишення частини припадає на людей, які так і не опинилися на передовій.

Про це в ефірі Radio NV сказав член оборонного комітету Ради і нардеп від фракції “Голос” Сергій Рахманін.

За його словами, серед тих, хто зважується на самовільне залишення частини, особливо в останні роки, майже ніхто не йде з окопів або після декількох років служби.

Основна маса залишає частину або по дорозі до навчального центру, або прямо з нього, або під час слідування до місця дислокації своєї бригади, або буквально в перші години або дні після прибуття до бойового підрозділу.

Рахманін зазначив, що подібних випадків стає все більше. Однак крім цього існує й інша категорія — ті, хто йде після лікування в госпіталях.

Чиновник розповів, що є бійці, які пройшли через фронт і отримали поранення. Для них страх смерті стає більш реальним, ніж для тих, хто з цим не стикався, тому часто після госпіталю люди вирішуються на СЗЧ, сприймаючи травму як знак того, що можуть не вижити.

На його думку, таку частину людей “можна зрозуміти”, проте їх у меншості.

В Україні запрацював державний онлайн-ресурс зі штучним інтелектом

Міністерство цифрової трансформації представило першу національну платформу, де зібрана вся важлива інформація про державні ініціативи у сфері штучного інтелекту.

Про це написала прес-служба відомства.

Там розповіли, що майданчик об’єднав провідні ініціативи, корисні документи, свіжі новини та актуальні можливості в галузі штучного інтелекту.

Повідомляється, що тепер представники бізнесу, держструктур, наукових кіл, освітніх установ і закордонні партнери можуть безпосередньо долучатися до процесу ШІ-перетворень в Україні.

Згідно з даними відомства, користувачі платформи зможуть отримати доступ до рекомендацій, практичних інструментів і покрокових інструкцій щодо впровадження штучного інтелекту в різних галузях.

Крім того, бажаючі зможуть приєднатися до експертної ради при Мінцифрі, взяти участь у розробці національної стратегії з ШІ до 2030 року, познайомитися з компаніями, які підтримали регулювання сектора, а також дізнатися більше про спільноту фахівців з ШІ в Україні.

Платформа також надає можливість безпечно перевірити свої ШІ-рішення на відповідність міжнародним стандартам і скористатися державною підтримкою.

Урсула фон дер Ляєн не збирається до США на зустріч із Трампом: причини

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн не має наміру найближчими днями вирушати до Вашингтона для переговорів із президентом США Дональдом Трампом, куди планують з’їхатися представники країн ЄС.

Про це заявив на прес-конференції представник ЄК Олоф Гілл.

За його словами, зараз фон дер Ляєн зосереджена на підготовці щорічного звернення про ситуацію в ЄС, тому поїздки не заплановані.

Гілл також повідомив, що, наскільки йому відомо, жоден з європейських лідерів поки не прибув до американської столиці. Разом з тим, за його інформацією, спецпредставник з питань санкцій Девід О’Салліван разом з групою експертів з Європи вже перебуває у Вашингтоні.

За його даними, там політики планують зустрітися з американськими посадовцями для обговорення санкційного тиску на РФ.

Представник ЄК розповів, що минулого тижня фон дер Ляєн мала телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, проте контактів з Трампом не було.

Він додав, що єдиним предметом діалогу стали питання, пов’язані з підтримкою України.

У Києві військовий влаштував смертельну ДТП: серед жертв — співробітник поліції

Вранці 8 вересня в Києві службовий автомобіль, за кермом якого перебував український військовослужбовець, потрапив в аварію з летальним результатом. В результаті зіткнення загинули поліцейський і водій його транспортного засобу.

Про це поінформували в Державному бюро розслідувань.

За інформацією слідства, штаб-сержант, керуючи службовою машиною, втратив контроль над транспортом, машину занесло, і вона виїхала на зустрічну смугу. Там сталося лобове зіткнення з іншим автомобілем, де перебував поліцейський у званні рядового. Обидві людини померли на місці від важких травм.

Військовослужбовець, який керував службовим авто, також отримав поранення.

Слідство кваліфікувало подію як порушення правил експлуатації транспортних засобів, що спричинило смерть людей. Відкрито кримінальне провадження.

Для з’ясування всіх деталей аварії призначено необхідні експертизи, робота з встановлення обставин триває.

Масовані атаки: чому Росія змінила тактику і чого очікувати у вересні

Вересень розпочався для України з найпотужнішого авіаційного тиску з боку Росії за весь час війни. Лише за одну ніч українська ППО збила понад 740 дронів-камікадзе, запущених у кількості більше 800 одиниць.

Такий рекордний обсяг одразу викликав дискусії: чи означає це, що відтепер кожна ніч приноситиме по тисячі ударних безпілотників?

Однак аналіз показує іншу картину. Росії вдалося організувати цей масштабний обстріл не завдяки різкому стрибку виробництва, а завдяки накопиченню запасів протягом попередніх місяців. За інформацією аналітиків, за липень і серпень агресор виробив понад шість тисяч БПЛА, використавши трохи більше чотирьох тисяч. Різниця у кількості дозволила сформувати резерв близько двох тисяч дронів, які були додані до вже накопичених залишків. Саме цей запас і зробив можливим рекордний нічний наліт.

На початку вересня російські війська витратили майже дві тисячі безпілотників, тоді як виробництво за цей же час, також судячи із відкритих джерел, дало лише півтори тисячі нових одиниць. Це означає, що для масованих атак Кремль вимушений розконсервовувати резерви, що автоматично зменшує їхній запас. Станом на середину місяця він оцінюється приблизно у 2,8 тис одиниць – цього достатньо для проведення ще кількох хвиль масштабних атак.

Характерною тенденцією вересня стало прагнення агресора вийти на ритм ударів раз на два-чотири дні. Такий інтервал дозволяє зберігати відчуття постійної загрози, водночас не вичерпуючи ресурс занадто швидко. Для України це означає необхідність бути готовою до повторюваних хвиль атак, які можуть накривати одразу кілька регіонів.

Проте варто враховувати, що подібна стратегія має і слабкі сторони.

По-перше, регулярне використання запасів без суттєвого випередження у виробництві з часом зменшить можливості для “рекордних” обстрілів.

По-друге, накопичення дронів передбачає періоди затишшя, під час яких ППО може відновлювати свої можливості та адаптувати тактику.

По-третє, масштабні атаки дедалі частіше супроводжуються значними втратами дронів – понад 90% з них збиваються. Це означає, що ефект для Кремля поступово знижується, а вартість кожної такої операції зростає.

З огляду на ці фактори вересень дійсно може стати рекордним за кількістю масованих атак, але подібна інтенсивність навряд чи буде довготривалою. Росія намагається створити вигляд невичерпного ресурсу, проте залежність від накопичення та прогнозована періодичність ударів свідчать про те, що стратегічний запас окупантів не безмежний.

Таким чином, головний виклик для України зараз – витримати цей піковий тиск, зберігши ефективність протиповітряної оборони. Якщо вдасться пережити вересневу хвилю, подальші дії Росії, найімовірніше, вже не матимуть такого ефекту масованого терору.

“РФ має трикратну перевагу в силах”: Сирський підбив підсумки боїв у серпні

Загарбники на лінії зіткнення мають втричі більшу кількість ресурсів і техніки в порівнянні з українськими захисниками. На ключових ділянках, де ворог концентрує свої атаки, ця перевага досягає чотирьох-шести разів.

Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у своєму Facebook.

Він розповів, що бійці ЗСУ зосередили основні зусилля на стримуванні противника і нанесенні йому максимально можливих втрат. Армії необхідно було стабілізувати ситуацію в найбільш небезпечних напрямках і при цьому застосовувати активну оборонну тактику, відвойовувати втрачені землі і наносити удари в глибині країни-агресора.

Главнокомандувач підкреслив, що серпень став місяцем організаційних змін у Збройних силах, адже завершується перехід на корпусну систему, яка бере на себе командування військами і зону відповідальності. Тепер управління військовими стане ефективнішим.

Крім того, за його словами, тільки за серпень удари Deep Strike досягли 60 цілей на території РФ. Завдяки цьому вдалося завдати серйозної шкоди можливостям противника з виробництва палива для армії, авіаційних боєприпасів, ракет, БПЛА і засобів ППО, а також дестабілізувати роботу транспортних вузлів.

Сирський стверджує, що загалом за минулий місяць безпілотники ЗСУ вразили понад 67 000 об’єктів окупантів. При цьому ефективність програми Middle Strike зросла на чверть.

Україна після запуску євроколії в Ужгороді готує десять нових маршрутів

Після того, як в Ужгороді запрацювала перша в країні ділянка залізниці європейського стандарту, Кабінет міністрів спланував будівництво ще десяти аналогічних шляхів.

Про це в ефірі телемарафону розповів віцепрем’єр-міністр із відбудови – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

Він наголосив, що поступове приєднання українських областей до залізничної системи Європи вже прописано в Стратегії відновлення.

За даними Кулеби, наступний проєкт – євроколія, яка з’єднає польський кордон і Львів. Це відкриє для міста перспективу стати ключовим транспортним вузлом між Україною та країнами ЄС. Наразі триває діалог з європейськими союзниками, паралельно триває підготовка проєктної документації.

В уряді вже працюють щодо розширення європейських залізничних маршрутів одразу в кількох напрямках.

Урядовець зазначив, що в планах – нові гілки на Закарпатті та Волині, які дадуть шанс налагодити додаткові маршрути з Чехією, Угорщиною та Польщею, а також відкрити новий вантажний коридор, який з’єднає промислові райони України з європейськими портами та ринками.

Кулеба акцентував, що всі ці ініціативи інтегровані в стратегію ЄС. Йдеться не про окремі проєкти, а про включення в єдину транспортну мережу TEN-T, розраховану на довгі роки.