Невідомий дрон вдарив по електростанції в Естонії

У ніч на 25 березня російський безпілотник порушив повітряний простір Естонії та влучив у димову трубу електростанції Auvere.

Про інцидент повідомляє Czechia Online з посиланням на матеріали естонського суспільного мовника ERR.

За даними Служби внутрішньої безпеки Естонії, удар стався о 3:43, при цьому безпілотник зайшов із території Росії, а внаслідок події ніхто не постраждав.

Компанія Enefit Power, яка обслуговує електростанцію, заявила, що пошкодження не є критичними, а робота енергосистеми країни не зазнала змін.

Генеральна прокурорка Естонії Астрід Асі зазначила, що наразі немає підтверджень того, що апарат цілеспрямовано атакував саме цей об’єкт або територію країни.

“Це прямі наслідки російської агресивної війни. Можна припустити, що з подібними інцидентами ми стикатимемося й надалі”, – прокоментував керівник Служби внутрішньої безпеки Марго Паллосон.

На тлі цього випадку уряд Естонії провів екстрене засідання для оцінки безпекової ситуації.

Тієї ж ночі подібний інцидент зафіксували і в Латвії, де безпілотник, що прилетів із боку Росії, впав у сільській місцевості на південному сході країни.

Представник збройних сил Латвії Егілс Лещінскіс припустив, що апарат міг збитися з курсу або зазнати впливу засобів радіоелектронної боротьби під час роботи російських систем захисту.

Оновлення (15:35)

У трубу електростанції в Естонії врізався український дрон, який летів на Ленінградську область РФ, і він був не єдиним.

Про це повідомив прем’єр країни Крістен Міхал, передає ERR.

Міністр оборони Ханно Певкур додав, що Україна застосувала в атаці близько 100 дронів. Один із них упав у Латвії, один потрапив у трубу електростанції Auvere, а ще кілька перетнули морський кордон Естонії над Фінською затокою. Не виключено, що деякі дрони могли впасти десь іще (наприклад, у морі).

Масовані атаки: чому Росія змінила тактику і чого очікувати у вересні

Вересень розпочався для України з найпотужнішого авіаційного тиску з боку Росії за весь час війни. Лише за одну ніч українська ППО збила понад 740 дронів-камікадзе, запущених у кількості більше 800 одиниць.

Такий рекордний обсяг одразу викликав дискусії: чи означає це, що відтепер кожна ніч приноситиме по тисячі ударних безпілотників?

Однак аналіз показує іншу картину. Росії вдалося організувати цей масштабний обстріл не завдяки різкому стрибку виробництва, а завдяки накопиченню запасів протягом попередніх місяців. За інформацією аналітиків, за липень і серпень агресор виробив понад шість тисяч БПЛА, використавши трохи більше чотирьох тисяч. Різниця у кількості дозволила сформувати резерв близько двох тисяч дронів, які були додані до вже накопичених залишків. Саме цей запас і зробив можливим рекордний нічний наліт.

На початку вересня російські війська витратили майже дві тисячі безпілотників, тоді як виробництво за цей же час, також судячи із відкритих джерел, дало лише півтори тисячі нових одиниць. Це означає, що для масованих атак Кремль вимушений розконсервовувати резерви, що автоматично зменшує їхній запас. Станом на середину місяця він оцінюється приблизно у 2,8 тис одиниць – цього достатньо для проведення ще кількох хвиль масштабних атак.

Характерною тенденцією вересня стало прагнення агресора вийти на ритм ударів раз на два-чотири дні. Такий інтервал дозволяє зберігати відчуття постійної загрози, водночас не вичерпуючи ресурс занадто швидко. Для України це означає необхідність бути готовою до повторюваних хвиль атак, які можуть накривати одразу кілька регіонів.

Проте варто враховувати, що подібна стратегія має і слабкі сторони.

По-перше, регулярне використання запасів без суттєвого випередження у виробництві з часом зменшить можливості для “рекордних” обстрілів.

По-друге, накопичення дронів передбачає періоди затишшя, під час яких ППО може відновлювати свої можливості та адаптувати тактику.

По-третє, масштабні атаки дедалі частіше супроводжуються значними втратами дронів – понад 90% з них збиваються. Це означає, що ефект для Кремля поступово знижується, а вартість кожної такої операції зростає.

З огляду на ці фактори вересень дійсно може стати рекордним за кількістю масованих атак, але подібна інтенсивність навряд чи буде довготривалою. Росія намагається створити вигляд невичерпного ресурсу, проте залежність від накопичення та прогнозована періодичність ударів свідчать про те, що стратегічний запас окупантів не безмежний.

Таким чином, головний виклик для України зараз – витримати цей піковий тиск, зберігши ефективність протиповітряної оборони. Якщо вдасться пережити вересневу хвилю, подальші дії Росії, найімовірніше, вже не матимуть такого ефекту масованого терору.