Україна та Болгарія запустять пасажирське залізничне сполучення цього літа

Україна та Болгарія працюють над відкриттям нового пасажирського залізничного маршруту, який з’єднає країни через територію Румунії.

Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба за підсумками зустрічі з болгарським міністром транспорту Корманом Ісмаїловим.

За словами українського посадовця, тестовий запуск поїзда у тристоронньому форматі планується здійснити вже влітку 2026 року. Одним із головних завдань проєкту є створення конкурентоспроможних умов для пасажирів за рахунок механізму PSO.

Кулеба зазначив, що сторони також зосереджені на розвитку стратегічних транспортних коридорів, інфраструктури в районі Дунаю та автомобільних перевезень. Міністри обговорили впровадження цифрових інструментів, зокрема системи електронної черги на кордоні, та підготовку до засідання профільної змішаної комісії.

Глава Мінрозвитку додав, що під час переговорів вони приділили увагу безпеці судноплавства в Чорному морі. До кінця року Київ розраховує узгодити та підписати міжурядову угоду, що регулює питання морського пошуку та рятування.

Балтійський рубіж: Україна здатна перекрити нафтовий бюджет Кремля до кінця року

Коли лунають прогнози про можливе завершення війни до кінця 2026 року, вони викликають закономірний скептицизм. Після трьох років виснажливої боротьби, коли оптимістичні очікування не раз розбивалися об реальність окопів, будь-яка розмова про швидке закінчення війни потребує надійних матеріальних підстав. І саме такі підстави ми вбачаємо не в дипломатичних ініціативах, а в систематичних ударах українських безпілотників по ключових об’єктах нафтової інфраструктури Росії – насамперед на Балтиці. Якщо темпи і дальність цих ударів будуть нарощені, російський бюджет втратить здатність фінансувати агресивну війну, і мир стане неминучим незалежно від політичної волі Кремля.

Основним аргументом на користь такого сценарію стали події минулого тижня, коли українські дрони вразили два найбільші нафтові термінали на Балтійському морі – Усть-Лугу та Приморськ. Це не просто чергові атаки на російську інфраструктуру; це цілеспрямована кампанія з перекриття головних артерій, якими надходять кошти до воєнного бюджету РФ. Через ці два порти проходить близько 50% всього морського експорту російської нафти. Усть-Луга – це не лише нафтоперевалочний термінал, а й газовий завод, контейнерний хаб; її потужності дозволяють відвантажувати до 60 млн тонн нафти та нафтопродуктів щорічно. Приморськ, хоч і дещо менший, забезпечував до початку війни близько 15% експорту. Разом вони формували основу західного напрямку російського нафтового експорту після того, як європейські країни відмовилися від трубопровідної нафти.

Значення цих терміналів важко переоцінити. Російський бюджет останніми роками дедалі більше залежить від нафтових доходів. Попри санкції та створення тіньового флоту, фізична інфраструктура залишається вразливою. Саме тому удари по терміналах є набагато ефективнішими за спроби перекрити фінансові потоки через банківські системи: вони б’ють по реальній спроможності завантажити нафту на танкери. За нашими оцінками, повна зупинка роботи Усть-Луги та Приморська може скоротити нафтові доходи Росії на 20-25%. Для бюджету, який і без того зводиться з дефіцитом через військові витрати, це стане ударом, після якого фінансувати агресивну війну на рівні 2025-2026 років стане неможливо.

Але балтійські порти – це лише половина картини. Наступним логічним кроком має стати перехід до систематичних ударів по чорноморських терміналах – насамперед по Шесхарісу та Туапсе. Шесхарис, розташований неподалік Новоросійська, є найбільшим нафтовим терміналом на Чорному морі; через нього проходить близько 30% російського нафтового експорту, зокрема нафта, що відвантажується з Каспійського трубопровідного консорціуму. Туапсе – ключовий порт для відвантаження нафтопродуктів, зокрема дизельного пального, яке йде на експорт до країн Азії та Африки. Якщо українські Сили оборони зможуть завдати системних ударів по цих об’єктах, аналогічних тим, що відбулися на Балтиці, Росія втратить здатність експортувати нафту морським шляхом практично повністю.

Для розуміння механізму впливу таких ударів на хід війни варто нагадати, що нафтові доходи становлять приблизно 30-35% доходів федерального бюджету РФ. Без них Кремль не зможе підтримувати військові витрати, які у 2025–2026 роках сягнули безпрецедентного рівня – понад 30% усіх бюджетних видатків. Скорочення надходжень навіть на 20% означатиме необхідність урізати фінансування армії, або ж вдаватися до емісії, яка спровокує галопуючу інфляцію та соціальну нестабільність. Саме цей фінансовий ахіллес і робить нафтову інфраструктуру головною мішенню, яка наближає завершення війни набагато ефективніше, ніж будь-які дипломатичні зусилля.

Важливо підкреслити, що такий сценарій базується не на вірі в добру волю міжнародних посередників, а на реалістичній оцінці спроможностей українського оборонно-промислового комплексу та його здатності нарощувати дальність і масштаб ударів. Протягом останнього року Україна довела, що може виробляти дрони з дальністю польоту до 1000–1500 км, а також застосовувати їх у комбінованих атаках, насичуючи повітряний простір і долаючи російську ППО. Удари по Усть-Лузі та Приморську засвідчили, що навіть віддалені на понад 800 км цілі вже не є недосяжними. Наступний етап – системна робота по чорноморських портах, які розташовані значно ближче до зони досяжності.

“Гучний сигнал світу”, який останнім часом лунає з уст президента Туреччини Ердогана чи заяви Дональда Трампа про нібито “мирні ініціативи”, не мають вирішального значення. Вони можуть створювати інформаційний фон, але реальний мир настане лише тоді, коли Росія фізично втратить можливість платити за війну. Саме тому головним інструментом наближення миру є не дипломатія, а зброя, здатна перекрити нафтові артерії.

Звісно, такий сценарій не є неминучим. Він залежить від багатьох факторів: від того, чи збережеться темп виробництва далекобійних дронів, чи зможе Україна захистити власну енергетику від відповідних ударів, чи не вдасться Росії швидко відновити пошкоджені термінали. Однак навіть якщо кожен окремий удар виводить з ладу портову інфраструктуру лише на кілька тижнів, накопичувальний ефект може стати критичним. Зрив ритмічності відвантажень, необхідність переорієнтовувати танкери на менш зручні термінали, зростання страховки та логістичних витрат – усе це зменшує чистий прибуток від експорту і підриває стабільність бюджету.

Отже, прогноз про можливе завершення війни до кінця 2026 року, а за сприятливих умов – навіть улітку чи восени, не є надмірним оптимізмом. Він ґрунтується на конкретному аналізі фінансової спроможності агресора та наявності в України інструментів для її підриву. Головна умова – нарощування темпів і дальності ударів по експортних маршрутах. Кожен знищений термінал, кожен виведений з ладу нафтопровід – це ще один крок до того моменту, коли Кремль не зможе набирати нових солдатів, виробляти ракети та дрони, купувати іранські боєприпаси чи північнокорейські снаряди.

Для України цей аналіз має стати дороговказом: головний ворог сьогодні – не окопи на сході, а танкери, що відходять від причалів Усть-Луги, Приморська, Шесхариса. Поки вони вивозять нафту, Москва має гроші на війну. Як тільки цей потік буде перекрито, війна припиниться – незалежно від того, що говорять у Кремлі чи Білому домі. Балтійські удари стали першим серйозним дзвінком. Тепер завдання полягає в тому, щоб зробити цю кампанію системною, масштабною й невідворотною. І тоді, цілком імовірно, до кінця цього року Україна зможе говорити не про черговий етап війни, а про її завершення – не на папері, а в реальності, де гроші вирішують усе.

Загарбники просунулися у двох областях: бійці ЗСУ контратакують – DeepState

Ворожа армія зуміла просунутися в районі трьох населених пунктів у двох областях України, тоді як українські захисники відтісняють супротивника на іншому напрямку.

Про це повідомляє військово-аналітичний паблік DeepState, опублікувавши оновлену карту бойових дій.

За його даними, просування загарбників зафіксовано поблизу Пазено та Русиного Яру в Донецькій області, а також у районі Варварівки в Запорізькій області.

Водночас Сили оборони України успішно провели операцію із зачистки території поблизу Орестополя та Олексіївки у Дніпропетровській області, де тривають контрнаступальні дії українських бійців.

Варто зазначити, що ця активізація бойових дій відбувається на тлі масштабного наступу російських військ, запланованого на весну та літо 2026 року.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що армія РФ зосередила свої сили проти “поясу фортець” — головної оборонної лінії ЗСУ в Донецькій області.

В Україні розпочала роботу приватна ППО: перші групи вже знищують дрони РФ

В Україні запущено експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до захисту повітряного простору держави.

Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

За його даними, перша група ППО вже успішно збила в Харківській області кілька дронів окупантів, серед яких були “Shahed” і “Zala”.

Федоров стверджує, що наразі ще 13 підприємств перебувають на різних стадіях формування власних вогневих груп. Деякі з них уже приступили до виконання бойових завдань, інші проходять навчання або завершують технічну підготовку. Найближчим часом ці підрозділи посилять загальну систему оборони України.

Глава МО зазначив, що приватна ППО вбудована в єдину систему управління Повітряних сил ЗСУ. Компанії отримують необхідне озброєння та координують свої дії з військовим керівництвом.

Він підкреслив, що це дозволяє приватним групам стати частиною загальної архітектури захисту українського неба, забезпечуючи охорону власних об’єктів інфраструктури та прилеглих територій.

Український міністр пише, що відкриття цього ринку створює конкуренцію та дає можливість бізнесу брати участь у гарантуванні безпеки. У результаті Україна швидше реагує на повітряні загрози, збільшує щільність оборони та значно розширює кількість захищених об’єктів.

Полковник Нацгвардії намагався придбати підроблену інвалідність – ДБР

Правоохоронці запобігли спробі полковника Національної гвардії незаконно отримати статус інваліда для звільнення з армії.

Про це повідомили у Державному бюро розслідувань (ДБР).

Слідство встановило, що правопорушник запропонував члену експертної команди з оцінки повсякденного функціонування хабар у розмірі 6000 дол, щоб отримати ІІ групу інвалідності.

Зазначається, що таким чином офіцер хотів звільнитися з військової служби, при цьому жодних медичних показань або захворювань для отримання такого статусу у нього не було.

Співробітники ДБР спрацювали на випередження і затримали нацгвардійця в момент передачі першої частини суми розміром 3000 дол. Під час проведення слідчих дій у нього також виявили медичну документацію з ознаками підробки, яку він планував використовувати для реалізації корупційної схеми.

Відомо, що чоловікові висунули підозру в наданні неправомірної вигоди посадовій особі. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Україна готова до великоднього та енергетичного перемир’я – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність своєї країни до припинення вогню на період великодніх свят, а також до укладення енергетичного перемир’я.

Про це він сказав під час спілкування з пресою.

Глава держави підкреслив, що Київ підтримує будь-які формати завершення війни та припинення вогню, якщо вони зберігають гідність і незалежність країни.

Зеленський запевнив, що готовий обговорювати повне припинення вогню у сфері енергетики та продовольчої безпеки, яке передбачає взаємну відмову від ракет і БПЛА для атак на інфраструктуру на морі та в повітрі.

Він зазначив, що українці відкриті до пропозицій на будь-який термін і можуть вирішити це питання, якщо окупанти виявлять відповідну готовність.

Відповідаючи на побоювання, що противник може використати паузу для зміцнення своїх позицій, український лідер висловив упевненість, що за 2-3 дні Москва не встигне істотно посилити свої сили.

Крім того, Зеленський розповів, що на тлі світової енергетичної кризи деякі міжнародні партнери закликали Київ обмежити удари по нафтовому та енергетичному секторах країни-агресора.

За його словами, якщо Кремль погодиться не обстрілювати українську енергосистему, то його країна відповість аналогічними діями.

У Кабміні розділили новий податковий законопроект на три частини: що змінилося

Кабінет міністрів України розділив податкову реформу на три окремі законопроекти, від ухвалення яких залежить отримання чергового фінансового траншу від Міжнародного валютного фонду в червні.

Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко у Facebook.

Нардеп Ярослав Железняк поділився текстами законопроектів у своєму Telegram. Згідно з цими документами, уряд пропонує зберегти поточну ставку військового збору на рівні 5% протягом 3 років після скасування воєнного стану, а потім повернути до довоєнних 1,5%. Раніше розглядався варіант її безстрокової дії, проте в остаточній версії її вирішили обмежити в часі.

Друга ініціатива спрямована на боротьбу з сірим імпортом і переглядає правила отримання посилок з-за кордону. З 2027 року безмитний ліміт буде знижено з 150 до 45 євро. Податкові пільги збережуться для некомерційних товарів, призначених для особистого або сімейного користування.

Третій документ запроваджує податок у розмірі 5% на доходи, отримані через електронні майданчики від надання послуг, продажу товарів, а також оренди нерухомості або автомобілів.

При цьому зазначається, що питання про введення податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців у цей законопроект не увійшло. За словами Марченка, цей документ ще перебуває на стадії узгодження та доопрацювання, його подадуть на затвердження пізніше.

Україна незабаром отримає партію ракет для Patriot на суму 15 млн євро

Іспанія заявила, що передасть Україні партію дефіцитних ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot модифікації РАС-2, щоб посилити можливості ППО ЗСУ у відбитті атак окупантів.

Про це поінформувало видання El Pais.

Рішення про передачу озброєння було остаточно підтверджено після зустрічі прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса з президентом України Володимиром Зеленським у березні.

За інформацією журналістів, Київ отримає п’ять таких ракет, і незважаючи на те, що ці боєприпаси не є найсучаснішою версією, у Міністерстві оборони зараз реалізується програма з їхньої модернізації до рівня РАС-3. Вартість однієї такої ракети становить від 3 до 4 млн дол.

Іспанський прем’єр також підтвердив, що в рамках двосторонньої угоди, підписаної в травні 2024 року, його країна зобов’язується поставити українській армії озброєння на суму 1 млрд євро до кінця 2026 року.

Таким чином, обсяг військової підтримки Мадрида з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ досягне позначки в 4 млрд євро.

Більш розвинені країни можуть витіснити Україну з черги на вступ до ЄС – Politico

Більш заможні та стабільні держави, такі як Норвегія та Ісландія, можуть стати пріоритетними кандидатами на вступ до Європейського Союзу, відсунувши Україну на другий план.

Про це повідомляє видання Politico з посиланням на джерела.

За їхньою інформацією, російська агресія та невизначеність зовнішньої політики президента США Дональда Трампа змусили розвинені країни Європи знову розглянути питання членства в блоці. Ісландія вже активізувала підготовку до референдуму з цього питання.

У статті йдеться про те, що для чинних учасників ЄС розширення за рахунок економічно сильних партнерів виглядає “привабливіше”, ніж прийняття менш забезпечених держав Східної Європи. Вступ України, Молдови, Сербії та Чорногорії вимагатиме більших вкладень з бюджету, що скоротить виплати нинішнім членам союзу.

Крім того, у Брюсселі побоюються появи нових проблемних учасників, подібних до Угорщини чи Словаччини, які з часом можуть почати блокувати спільні ініціативи. У цьому контексті країни з багаторічними демократичними інститутами мають значно кращі шанси на швидке приєднання.

Проте автор пише, що Україна та Чорногорія все ще можуть завершити свої переговори про вступ раніше, ніж Осло чи Рейк’явік ухвалять рішення.