Туск запевнив, що поляки не політизуватимуть тему Волинської трагедії

Глава польського уряду Дональд Туск наголосив недопустимість того, щоб минули події на Волині стало інструментом маніпуляцій у політиці.

Така заява пролунала у ході спільної прес-конференції Володимира Зеленського з очільником уряду Польщі.

За словами Туска, польский уряд прагне оперативно і послідовно вирішувати всі спірні історичні питання. Він зазначив, що сторони мають спільні точки дотику в усіх аспектах минулого й також у питаннях Волинської трагедії.

«Ці чутливі питання в нашій історії вимагають емпатії як з боку України, так і з боку Польщі. Це має відбуватися паралельно. Я не дозволю, щоб у Польщі використовували цю драматичну історію в політичних іграх. Ми будемо дуже послідовно працювати для швидкого системного розв’язання цієї проблеми», – наголосив політик.

Раніше Польща отримала дозвіл від України на ексгумацію останків загиблих під час Волинської трагедії  та проведення пошукових робіт. У відповідь Польща висловила підтримку вступу України до Європейського Союзу.

Туск: Європа може вдесятеро збільшити витрати РФ на оборону і зміцнити свою систему, але є умова

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск упевнений, що якби інші країни ЄС інвестували в оборонний потенціал на такому самому рівні, як і Польща, то це було б удесятеро більше, ніж витрати окупантів на оборону.

Про це він заявив на конференції з президентом України Володимиром Зіленським.

Він стверджує, що витрати на оборону в розмірі 1,5% свого ВВП в інших держав є недостатніми. Їм слід вкладатися в оборону на рівні Польщі.

Туск не виключив, що при зміцненні позиції європейських країн позиція США може змінитися. Він наголосив, що ніхто, крім Європи, не вирішить проблему оборони.

Польський прем’єр зазначив, що якщо всі учасники ЄС почнуть серйозно ставитися до своїх зобов’язань у НАТО, то Вашингтон буде радий співпраці з блоком.

Він також додав, що Європа не проти Росії. Сама Москва йде до конфлікту, і це не входить у плани Брюсселя.

Під час атаки РФ у Львові був закритий притулок: поліція почала розслідування

Сьогодні, 15 січня, під час повітряної атаки окупантів місцеві жителі Львова поскаржилися на той факт, що укриття в будинку на вулиці Івана Франка виявилося закритим.

Про це написали місцеві Telegram-канали.

Зазначається, що це був не єдиний зачинений притулок у місті, поки ворог бив по енергетичній інфраструктурі.

Співробітники Львівської поліції, які прибули за адресою, підтвердили отриману інформацію. Приміщення справді було зачиненим, тож під час тривоги люди не могли перебувати в безпечному місці.

Слідчі під процесуальним керівництвом Галицької окружної прокуратури порушили кримінальну справу за фактом залишення в небезпеці громадян.

Відомо, що санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до двох років. Наразі правоохоронці встановлюють осіб, відповідальних за роботу сховища, щоб притягнути їх до відповідальності.

Поліція нагадує громадянам, що якщо під час повітряної тривоги вони не можуть потрапити до сховища, необхідно повідомити про це на спеціальну лінію.

Зеленський підписав закон про запровадження військового обліку для 17-річних українців

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про військовий облік для 17-річних громадян, а також поправку про добровільний облік жінок.

Про це повідомляють на сайті парламенту.

За даними глави держави, документ ухвалили з поправкою, що захищає жінок від обов’язкового призову. Закон передбачає облік українок, які здобули медичну або фармацевтичну освіту на підставі диплома закладу професійної та/або вищої освіти.

Закон також зобов’язує 17-річних юнаків реєструватися як призовників. Вони повинні зробити це в період з 1 січня по 31 липня 2025 року. Для цього громадяни мають пройти електронну ідентифікацію або з’явитися на призовний пункт.

Згідно із заявою, молоді люди віком 18 років і старші, які перебувають за кордоном, також можуть подати заяву на проходження військової служби за межами України. Для цього їм більше не потрібно повертатися на батьківщину.

Крім того, як зазначається, у період дії воєнного стану час підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах, зокрема військових, може бути скорочено вдвічі.

Також пропонується обов’язкове проходження бійцями медичного огляду перед направленням на практичні заняття із загальновійськової підготовки.

Заборона на прямі переговори між Україною та РФ залишається чинною – Сибіга

В Україні досі діє заборона на прямі переговори з Кремлем, запроваджена рішенням Ради національної безпеки і оборони восени 2022 року.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв’ю ЄП.

Відповідаючи на запитання щодо можливості переговорів з окупантами, він зазначив, що Київ чекає на офіційні контакти з Вашингтоном, де вони обговорять подальші кроки.

За словами політика, переговори, які відбуватимуться з адміністрацією нового президента США Дональда Трампа, загалом відповідають формулі миру. Але для більш детальної інформації потрібні офіційні бесіди.

Сибіга також стверджує, що наразі немає домовленостей про візит спеціального посланця США Кіта Келлога, який представляє інтереси Трампа, до Києва і Москви.

Глава МЗС додав, що Київ не збирається йти на жодні поступки в питанні права на вступ до НАТО. Курс на членство в Альянсі вже давно закріплений у конституції, і переконлива більшість українського суспільства підтримує цей намір.

Адміністрація Байдена пропонує Європі перенести активи РФ на окремий рахунок

Адміністрація чинного президента США Джо Байдена переконує Європу підтримати виведення заморожених активів окупантів на спеціальний рахунок як розмінну монету на користь України.

Про це написало видання CNN із посиланням на два неназвані джерела.

Згідно з ними, радники Байдена хочуть, щоб європейські партнери перевели близько 300 мільярдів активів РФ на новий трастовий рахунок, з якого їх може бути знято тільки в рамках майбутньої мирної угоди.

Зазначимо, що йдеться про заморожені активи російського центрального банку, частина яких перебуває у Вашингтоні, але більша частина – у європейських банках.

За словами співрозмовників, такий крок може стати сигналом для Москви, що доведеться вести переговори щодо України, щоб отримати ці кошти.

Представники американської адміністрації також ведуть бесіди про цю ідею з командою Дональда Трампа.

Повідомляється, що вони підтримують такий захід, оскільки вважають, що він спонукає країну-агресор погодитися на перемовини і допоможе реалізувати намір Трампа «швидко закінчити війну».

Однак у європейських столицях з обережністю ставляться до такої пропозиції, оскільки конфіскація цих фінансів не відповідатиме міжнародному праву.

Партія «Голос» підриває енергетичну безпеку України – нардеп

Фракція «Голос» саботує енергетичну безпеку України, виступаючи проти добудови блоків Хмельницької атомної електростанції.

Про це написав депутат Максим Бужанський, член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, у своєму Telegram.

Він піддав різкій критиці діяльність Інни Совсун та її колег, сказавши, що подібний саботаж під час війни неприйнятний.

За словами депутата, вони навмисно блокують ухвалення життєво важливого для України законопроєкту, порушуючи домовленості та зриваючи голосування в Раді.

Бужанський упевнений, що існує прямий зв’язок між цими діями та погіршенням ситуації з електропостачанням держави.

Відомо, що раніше депутат Олексій Кучеренко зазначав, що, хоча завершення будівництва енергоблоків не розв’яже проблему термінових відключень світла в короткостроковій перспективі, це дуже важливий крок для майбутнього української енергетики.

Тисячі дронів для України застрягли на складах Литви – The Defence Post

Тисячі безпілотників, які Литва обіцяла поставити Україні, досі лежать на складах у країні, незважаючи на те, що їхня поставка була запланована на кінець 2024 року.

Про це пише видання The Defence Post з посиланням на компанію RSI Europe.

Виробники БПЛА заявили, що дрони були готові до постачання в листопаді, але досі не поставлені, чим розчаровані обидві сторони.

Колишній міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас звинуватив у затримці поставок бюрократію.

За його словами, процес складний і включає в себе склади, офіційну передачу техніки з Агентством оборонних ресурсів в армію, рішення уряду про передачу зброї, а потім фізичну доставку в Україну.

Зі свого боку Міноборони Литви пообіцяло ще більше спростити процес постачання зброї до Києва, але, з огляду на безліч проблем, з якими стикається відомство, не варто очікувати швидкого вирішення проблем із закупівлями.

Військовий висловився проти зниження мобілізаційного віку: запропонував альтернативу

Українські військові втомилися, хочуть демобілізації, але на сьогодні не доцільно говорити про зниження мобілізаційного віку в Україні.

Про це заявив Євген Оропай, начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4 бригади «Рубіж», в ефірі «Радіо Свобода».

На його думку, армії потрібні молоді люди, у яких «гаряча кров», немає проблем зі здоров’ям і швидка здатність до навчання.

Боєць зазначив, що 18-річні хлопці та дівчата зможуть швидко навчитися використовувати дрони. Однак заковика полягає в тому, що такий вік зарано для того, щоб побачити війну.

За його словами, у молоді ще немає сімей і дітей, вони не продовжили свій рід, тому, незважаючи на кадровий голод, знижувати мобілізаційний вік не можна навіть на рік-два.

Оропай вважає оптимальним мобілізувати з 25 років, тому що це вже досить зріла людина. При цьому підтримує ідею добровільного долучення до ЗСУ людей, які молодші.

Щодо того, що деякі народні депутати виступають за такий захід, військовий зазначив, що «нехай їхні діти покажуть приклад».

Капітан запевнив, що підтримає мобілізацію 22-23 річних українців, коли побачить сформований батальйон синів посадовців на передній лінії фронту.