У Франції затримали громадянина Судану після нападу з ножем

У французькому місті Клермон-Ферран поліція затримала 34-річного громадянина Судану після серії нападів з ножем, унаслідок яких, за попередніми даними, постраждали щонайменше троє людей.

Про це повідомляє Breitbart із посиланням на Le Figaro та місцеву прокуратуру.

За даними французьких ЗМІ, інцидент стався у неділю приблизно о 14:30 за місцевим часом. Спочатку чоловік, імовірно, напав з ножем на свого сусіда, після чого почав атакувати інших перехожих на вулиці.

Коли на місце прибули правоохоронці, підозрюваний, за інформацією Le Figaro, кинувся з ножем на одного з поліцейських. Після цього інший правоохоронець відкрив вогонь. Спочатку нападника поранили в руку, однак, за даними видання, він продовжив рухатися у бік поліцейського, після чого отримав поранення в живіт і бік.

Місцевий прокурор Ерік Серфасс заявив, що тяжкість поранень потерпілих і самого нападника ще мають встановити медики. Він також наголосив, що на цьому етапі слідство не має даних, які б вказували на терористичний характер нападу.

За інформацією прокуратури, підозрюваний раніше вже був засуджений у Клермон-Феррані за образу представників влади, опір, насильство проти поліцейського та погрози вбивством. Серфасс також повідомив, що на момент нападу чоловік перебував під психіатричним наглядом.

У матеріалі зазначається, що попри попередню судимість чоловіка не видворили з Франції. Питання депортації іноземців із кримінальним минулим залишається однією з тем політичних дискусій у країні напередодні президентських виборів наступного року.

Місцеве відділення партії “Національне об’єднання”, яка виступає проти масової міграції, після нападу заявило про погіршення безпекової ситуації в місті. У партії закликали посилити присутність поліції у районах і центрі Клермон-Феррана, розширити відеоспостереження у проблемних зонах, запровадити жорсткіший контроль за ножами та збільшити кількість патрулів у місцях із великим скупченням людей.

У Мілані мігранта з Гамбії затримали після нападу з ножем на чоловіка

В італійському Мілані 22-річного громадянина Гамбії затримали за підозрою у замаху на вбивство після нападу з ножем на 55-річного чоловіка, якому завдали 22 удари.

Про це повідомляє NewsFire.

За даними медіа, напад стався біля бару на вулиці Альфонсо Капечелатро, неподалік від відомого стадіону Сан-Сіро. Підозрюваним у справі є Ламін Сайділлі, якого італійські правоохоронці ідентифікували як нападника.

Як зазначається, потерпілий перебував біля бару разом із сином, коли на нього раптово напали з ножем. За попередніми даними, чоловіки не були знайомі між собою, а слідство не встановило жодного попереднього зв’язку між нападником і жертвою.

Після атаки підозрюваний намагався втекти з місця події, однак його зупинив 38-річний єгиптянин Собхі Резк Аззам, який став свідком нападу. Чоловік, який працює муляром, фізично стримав нападника та утримував його на землі до прибуття поліції.

Постраждалого чоловіка госпіталізували у критичному стані. За даними медіа, він дістав тяжкі поранення, зокрема серйозне ушкодження печінки та колапс легені.

Правоохоронці повідомили, що Сайділлі має психіатричні проблеми. Водночас під час розслідування поліція встановила, що до нападу він протягом десяти років жив в Англії.

За інформацією Il Giornale, під час затримання у гаманці підозрюваного знайшли кілька записів, які поліція описала як мотиваційні повідомлення. Зміст цих записів у матеріалі не розкривається.

Сайділлі офіційно висунули обвинувачення у замаху на вбивство. Він залишається під вартою, а розслідування нападу триває.

Спека із Західної Європи наближається до України й посилиться у вихідні

Потужна хвиля спеки, яка вже охопила країни Західної Європи, найближчими днями переміщатиметься на схід і дійде до України. У низці європейських країн уже зафіксовано температурні рекорди.

Про це пише BBC з посиланням на дані метеослужб.

У Франції, Великій Британії та Іспанії останні дні стали одними з найспекотніших за всю історію спостережень. У Парижі температура наближалася до +41 градуса, а у Франції національний температурний показник досяг рекордного рівня з 1947 року. У Великій Британії зафіксували найспекотніший червневий день, а в окремих районах Іспанії прогнозували до +42 градусів.

Спека вже вплинула на повсякденне життя та роботу туристичних об’єктів. У Парижі Лувр та Ейфелева вежа закривалися раніше, ніж зазвичай, а влада Франції попереджала про зростання ризику лісових пожеж і повідомляла про загиблих внаслідок інцидентів, пов’язаних із високою температурою.

Зараз гаряче повітря переміщується далі на схід Європи. Попередження про сильну спеку оголошували в Польщі, Хорватії, Угорщині, Нідерландах та Бельгії. У Німеччині, Нідерландах та Бельгії пік спеки очікується ближче до вихідних.

В Україні підвищення температури почнеться із західних областей. За прогнозом синоптикині Наталки Діденко, спочатку на заході очікується до +28…+34 градусів, на півдні — близько +30, а в більшості регіонів — +24…+29 градусів. Місцями можливі короткочасні дощі з грозами, проте на більшій частині території країни збережеться суха погода.

На вихідних спека посилиться. У неділю майже по всій Україні температура може піднятися до +32…+37 градусів, а подекуди — ще вище. Вчені пов’язують дедалі частіші й інтенсивніші хвилі спеки в Європі зі зміною клімату, через яку зростає навантаження на водні ресурси, енергосистеми та міську інфраструктуру.

Трамп зажадав від Європи компенсувати США витрати на озброєння для України

Європейські країни повинні відшкодувати Вашингтону кошти, витрачені на військову допомогу Україні за адміністрації Джо Байдена.

Про це заявив президент США Дональд Трамп.

Виступаючи на базі Ендрюс, Трамп сказав, що нагадав європейським лідерам про масштаби американських поставок. За його словами, йдеться про 350 млрд доларів, включаючи літаки, озброєння різних типів та іншу допомогу.

Трамп розкритикував попередню адміністрацію за те, що вона не вимагала від союзників оплати цих поставок. Він заявив, що європейські країни, на його думку, мали взяти ці витрати на себе.

Раніше Трамп уже ставив під сумнів обсяги та звітність щодо американської допомоги Україні. Володимир Зеленський, у свою чергу, заперечував такі оцінки й заявляв, що військова допомога США становила близько 67 млрд доларів, а пряма фінансова підтримка — 31,5 млрд доларів.

Зараз Вашингтон, як зазначає видання, продовжує постачання озброєння через механізм PURL: європейські країни закуповують зброю в американських виробників для подальшої передачі Україні.

Москва відхилила європейські пропозиції щодо України та знову висунула свої умови

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не готова приймати європейські пропозиції щодо врегулювання конфлікту в Україні. За його словами, підходи європейських країн нібито не враховують позицію Росії.

Заява пролунала на тлі активізації міжнародних дискусій щодо можливих шляхів припинення бойових дій. Західні партнери України продовжують говорити про гарантії безпеки, військову підтримку Києва та механізми, які мають запобігти повторенню конфлікту.

Лавров звинуватив європейські країни в односторонньому підході та дав зрозуміти, що Росія, як і раніше, наполягає на власних умовах переговорів. Раніше Москва неодноразово заявляла, що готова обговорювати врегулювання лише з урахуванням своїх вимог.

Україна, у свою чергу, наголошує, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на принципах суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права.

На цьому тлі західні країни продовжують посилювати підтримку Києва. У Європі заявляють, що можливий мир не повинен ставати заохоченням для агресора і не може закріплювати силову зміну кордонів.

Зеленський прибув на саміт G7 у Франції для переговорів із лідерами країн-партнерів

Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт “Великої сімки”, який проходить у французькому Евіані. У програмі його участі — спеціальне засідання у форматі “G7 — Україна”, двосторонні зустрічі та спілкування з міжнародними ЗМІ.

Після прибуття у Зеленського запланована коротка зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, після якої український лідер має взяти участь в окремій сесії, присвяченій Україні.

Протягом дня очікуються переговори Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем’єр-міністром Канади Марком Карні, директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. В Офісі президента України зазначили, що цей список може бути розширено.

Також Зеленський має долучитися онлайн до конференції Reuters Next, де відповість на запитання модератора. Напередодні організатори саміту змінили порядок денний через російські удари по об’єктах спадщини ЮНЕСКО в Україні, зокрема по Києво-Печерській лаврі.

Окрему увагу на саміті привернуло прибуття президента США Дональда Трампа. За даними ЗМІ, українська тема знову опинилася в центрі уваги американського лідера, що викликало занепокоєння серед частини європейських керівників.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Україна пропонує взаємне припинення ударів по аеропортах за посередництва Європи

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна звернулася до Європи з проханням допомогти укласти з Росією угоду про припинення взаємних ударів по аеропортах.

Про це глава МЗС України повідомив виданню “Politico”.

“Нам, ймовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях. Можливо, ми спробуємо вирішити або досягти так званого припинення вогню по аеропортах”, – сказав Сибіга.

Міністр вважає, що Росія може бути зацікавлена в такій угоді, оскільки ключові російські транспортні вузли, такі як Шереметьєво в Москві та Пулково в Санкт-Петербурзі, дедалі частіше зазнають атак українських далекобійних ракет і дронів.

Київ не вимагає від Європи, щоб вона заміняла Вашингтон у міжнародних справах. За словами Сибіги, всі дії Європи повинні сприяти зміцненню дипломатичних зусиль під керівництвом США і не створювати альтернативних напрямків — “це має бути додатковим напрямком”.

Пропозиція Сибіги з’явилася на тлі заяв низки європейських лідерів про необхідність більш активної участі континенту в дипломатії щодо питання України.

Трамп не поспішає закінчувати війну в Україні

Президент США Дональд Трамп не виявляє великого інтересу до війни в Україні, розглядаючи її як віддалений конфлікт. Водночас його політика та тиск на російську енергетику завдають серйозної шкоди Кремлю.

Про це повідомляє німецьке видання “Die Welt”.

Міхаель Рюле, експерт з понад 30-річним досвідом роботи в Міжнародному секретаріаті НАТО, стверджує, що за Трампа США фактично передали основну відповідальність за підтримку України європейським країнам, залишивши за собою роль ключового посередника в можливих мирних переговорах. При цьому європейські держави не беруть участі в прямих переговорах.

Рюле вказує, що обіцянки Трампа завершити війну за добу зараз сприймаються скоріше як політичні заяви, ніж як серйозний план дій.

“Трамп абсолютно не зацікавлений в Україні. Америка, за його словами, розташована “за тисячі миль від війни в Україні, відокремлена гігантським океаном”. Такі розмови не чинять жодного тиску на Росію, щоб вона погодилася на рішення для України”, – підкреслив експерт.

Фахівець наголошує, що, хоча США не проявляють активності у врегулюванні конфлікту, їхня зовнішня політика в інших частинах світу посилює тиск на Росію. Зокрема, він вказує на санкції, введені проти російських нафтових корпорацій, тиск на Індію, щоб та відмовилася від російської нафти, а також на політику, що проводиться щодо Ірану, Куби та Венесуели.

Рюле вважає, що такі кроки поступово погіршують економічне становище Москви та підривають її статус як глобальної наддержави.

Експерт вказує на значні втрати Росії в конфлікті та зазначає, що її територіальні надбання останнім часом були незначними. Він вважає, що навіть у разі гіпотетичних переговорів Україна зможе зберегти свою державність, хоча можливі непрості компроміси з питань територій.

Рюле стверджує, що успішність будь-якого мирного врегулювання залежить від координації політики США та Європи, а також від послідовної підтримки України, що може спонукати Росію до зміни своєї позиції.