Bloomberg: Європа поки що не виробила єдиної відповіді на зростання гібридних загроз

Росія продовжує розширювати кампанію гібридних операцій проти європейських країн, які надають підтримку Україні. Йдеться про кібератаки, диверсії, підпали та інциденти з безпілотниками. При цьому в Європі поки що немає єдиної стратегії реагування на подібні загрози.

Про це йдеться в матеріалі Bloomberg.

Серед останніх епізодів видання згадує запобігання в Польщі замаху на громадянина США українського походження, а також пожежу на підприємстві в Естонії, що випускає безпілотні системи. Європейська влада пов’язує подібні випадки з діяльністю російських структур, однак загальна система протидії таким операціям залишається розрізненою.

За даними агентства, після масового висилення російських дипломатів Москва почала активніше використовувати соціальні мережі та месенджери для пошуку виконавців. Окремі країни Балтії також попереджають про можливі провокації проти критичної інфраструктури та інших чутливих об’єктів.

У Євросоюзі обговорюються додаткові заходи тиску на Росію, зокрема нові санкції, обмеження в енергетиці та посилення візового режиму. Однак попередні обмежувальні заходи, як зазначає Bloomberg, не змогли повністю зупинити передбачувану гібридну активність.

Автори матеріалу пов’язують зростання ризиків із тим, що Європа відіграє дедалі більшу роль у підтримці України. За оцінками західних спецслужб, окремі операції можуть спеціально плануватися так, щоб завдати шкоди країнам НАТО, але не створити очевидного приводу для застосування механізму колективної оборони.

The Telegraph: Росію підозрюють у новій хвилі диверсій на оборонних підприємствах Європи

Західні розвідувальні джерела повідомляють про нову хвилю диверсій на європейських підприємствах оборонної промисловості. Ймовірні операції організовуються таким чином, щоб ускладнити встановлення безпосереднього зв’язку з Москвою й водночас уникнути дій, які могли б викликати колективну реакцію НАТО.

Про це пише The Telegraph.

У серпні сталося одразу кілька інцидентів на підприємствах, пов’язаних із виробництвом та постачанням озброєння в Україну. В Естонії було скоєно підпал будівлі компанії Milrem Robotics, що випускає безпілотну наземну техніку. У Болгарії стався вибух на підприємстві EMCO, яке виробляє, зокрема, 155-мм боєприпаси, а згодом пожежу та вибух зафіксували на заводі KNDS Ammo Italy неподалік від Рима.

За даними джерел британського видання, російська військова розвідка змінила методи організації подібних операцій. Замість відправлення власних співробітників до європейських країн ймовірні організатори можуть використовувати представників місцевого кримінального середовища як посередників. Виконавців знаходять через інтернет і месенджери, а винагорода може виплачуватися у криптовалюті.

The Telegraph зазначає, що довести безпосередню причетність Росії до конкретних інцидентів часто буває складно. У низці європейських країн влада обережно ставиться до подібних звинувачень і не поспішає офіційно пов’язувати окремі пожежі та вибухи з діями російських спецслужб.

“Як італійські, так і болгарські офіційні особи намагалися применшити можливу причетність Росії до цих інцидентів. Але… Росія дуже рідко залишає будь-які докази, які дозволили б безпосередньо приписати ці напади Москві”, – пише The Telegraph.

За оцінкою видання, така тактика може бути спрямована не тільки проти підприємств, що постачають озброєння Україні, а й на перевірку реакції країн НАТО. Автори матеріалу вважають, що розбіжності в підходах європейських держав до подібних інцидентів можуть використовуватися для посилення розбіжностей всередині альянсу.

У Європі зростає недовіра до Трампа щодо переговорів по Україні

У Франції та Німеччині зростає недовіра до адміністрації Дональда Трампа через побоювання, що Вашингтон може організувати переговорний процес щодо України без повноцінної участі європейських країн.

Про це йдеться в матеріалі The New York Times.

За даними видання, Париж, Берлін і Лондон уже працюють над власним форматом, який має забезпечити Європі місце за столом майбутніх переговорів.

Як зазначає The New York Times, європейські чиновники вважають українське врегулювання та відносини з Росією надто важливими для безпеки континенту, щоб повністю передавати їх адміністрації Трампа, яку вони сприймають як дедалі більш непередбачувану. Європейські столиці хочуть виключити сценарій, за якого Вашингтон і Москва зможуть узгодити умови без урахування їхньої позиції.

На цьому тлі Київ намагається переконати Білий дім, що російське просування в Донецькій області не є неминучим. За даними Kyiv Independent, українське посольство у Вашингтоні передало адміністрації Трампа документ з оцінкою ситуації на фронті. У ньому стверджується, що за нинішніх темпів російські війська можуть не встановити контроль над рештою Донецької області навіть після 2027 року.

У Франції затримали громадянина Судану після нападу з ножем

У французькому місті Клермон-Ферран поліція затримала 34-річного громадянина Судану після серії нападів з ножем, унаслідок яких, за попередніми даними, постраждали щонайменше троє людей.

Про це повідомляє Breitbart із посиланням на Le Figaro та місцеву прокуратуру.

За даними французьких ЗМІ, інцидент стався у неділю приблизно о 14:30 за місцевим часом. Спочатку чоловік, імовірно, напав з ножем на свого сусіда, після чого почав атакувати інших перехожих на вулиці.

Коли на місце прибули правоохоронці, підозрюваний, за інформацією Le Figaro, кинувся з ножем на одного з поліцейських. Після цього інший правоохоронець відкрив вогонь. Спочатку нападника поранили в руку, однак, за даними видання, він продовжив рухатися у бік поліцейського, після чого отримав поранення в живіт і бік.

Місцевий прокурор Ерік Серфасс заявив, що тяжкість поранень потерпілих і самого нападника ще мають встановити медики. Він також наголосив, що на цьому етапі слідство не має даних, які б вказували на терористичний характер нападу.

За інформацією прокуратури, підозрюваний раніше вже був засуджений у Клермон-Феррані за образу представників влади, опір, насильство проти поліцейського та погрози вбивством. Серфасс також повідомив, що на момент нападу чоловік перебував під психіатричним наглядом.

У матеріалі зазначається, що попри попередню судимість чоловіка не видворили з Франції. Питання депортації іноземців із кримінальним минулим залишається однією з тем політичних дискусій у країні напередодні президентських виборів наступного року.

Місцеве відділення партії “Національне об’єднання”, яка виступає проти масової міграції, після нападу заявило про погіршення безпекової ситуації в місті. У партії закликали посилити присутність поліції у районах і центрі Клермон-Феррана, розширити відеоспостереження у проблемних зонах, запровадити жорсткіший контроль за ножами та збільшити кількість патрулів у місцях із великим скупченням людей.

У Мілані мігранта з Гамбії затримали після нападу з ножем на чоловіка

В італійському Мілані 22-річного громадянина Гамбії затримали за підозрою у замаху на вбивство після нападу з ножем на 55-річного чоловіка, якому завдали 22 удари.

Про це повідомляє NewsFire.

За даними медіа, напад стався біля бару на вулиці Альфонсо Капечелатро, неподалік від відомого стадіону Сан-Сіро. Підозрюваним у справі є Ламін Сайділлі, якого італійські правоохоронці ідентифікували як нападника.

Як зазначається, потерпілий перебував біля бару разом із сином, коли на нього раптово напали з ножем. За попередніми даними, чоловіки не були знайомі між собою, а слідство не встановило жодного попереднього зв’язку між нападником і жертвою.

Після атаки підозрюваний намагався втекти з місця події, однак його зупинив 38-річний єгиптянин Собхі Резк Аззам, який став свідком нападу. Чоловік, який працює муляром, фізично стримав нападника та утримував його на землі до прибуття поліції.

Постраждалого чоловіка госпіталізували у критичному стані. За даними медіа, він дістав тяжкі поранення, зокрема серйозне ушкодження печінки та колапс легені.

Правоохоронці повідомили, що Сайділлі має психіатричні проблеми. Водночас під час розслідування поліція встановила, що до нападу він протягом десяти років жив в Англії.

За інформацією Il Giornale, під час затримання у гаманці підозрюваного знайшли кілька записів, які поліція описала як мотиваційні повідомлення. Зміст цих записів у матеріалі не розкривається.

Сайділлі офіційно висунули обвинувачення у замаху на вбивство. Він залишається під вартою, а розслідування нападу триває.

Спека із Західної Європи наближається до України й посилиться у вихідні

Потужна хвиля спеки, яка вже охопила країни Західної Європи, найближчими днями переміщатиметься на схід і дійде до України. У низці європейських країн уже зафіксовано температурні рекорди.

Про це пише BBC з посиланням на дані метеослужб.

У Франції, Великій Британії та Іспанії останні дні стали одними з найспекотніших за всю історію спостережень. У Парижі температура наближалася до +41 градуса, а у Франції національний температурний показник досяг рекордного рівня з 1947 року. У Великій Британії зафіксували найспекотніший червневий день, а в окремих районах Іспанії прогнозували до +42 градусів.

Спека вже вплинула на повсякденне життя та роботу туристичних об’єктів. У Парижі Лувр та Ейфелева вежа закривалися раніше, ніж зазвичай, а влада Франції попереджала про зростання ризику лісових пожеж і повідомляла про загиблих внаслідок інцидентів, пов’язаних із високою температурою.

Зараз гаряче повітря переміщується далі на схід Європи. Попередження про сильну спеку оголошували в Польщі, Хорватії, Угорщині, Нідерландах та Бельгії. У Німеччині, Нідерландах та Бельгії пік спеки очікується ближче до вихідних.

В Україні підвищення температури почнеться із західних областей. За прогнозом синоптикині Наталки Діденко, спочатку на заході очікується до +28…+34 градусів, на півдні — близько +30, а в більшості регіонів — +24…+29 градусів. Місцями можливі короткочасні дощі з грозами, проте на більшій частині території країни збережеться суха погода.

На вихідних спека посилиться. У неділю майже по всій Україні температура може піднятися до +32…+37 градусів, а подекуди — ще вище. Вчені пов’язують дедалі частіші й інтенсивніші хвилі спеки в Європі зі зміною клімату, через яку зростає навантаження на водні ресурси, енергосистеми та міську інфраструктуру.

Трамп зажадав від Європи компенсувати США витрати на озброєння для України

Європейські країни повинні відшкодувати Вашингтону кошти, витрачені на військову допомогу Україні за адміністрації Джо Байдена.

Про це заявив президент США Дональд Трамп.

Виступаючи на базі Ендрюс, Трамп сказав, що нагадав європейським лідерам про масштаби американських поставок. За його словами, йдеться про 350 млрд доларів, включаючи літаки, озброєння різних типів та іншу допомогу.

Трамп розкритикував попередню адміністрацію за те, що вона не вимагала від союзників оплати цих поставок. Він заявив, що європейські країни, на його думку, мали взяти ці витрати на себе.

Раніше Трамп уже ставив під сумнів обсяги та звітність щодо американської допомоги Україні. Володимир Зеленський, у свою чергу, заперечував такі оцінки й заявляв, що військова допомога США становила близько 67 млрд доларів, а пряма фінансова підтримка — 31,5 млрд доларів.

Зараз Вашингтон, як зазначає видання, продовжує постачання озброєння через механізм PURL: європейські країни закуповують зброю в американських виробників для подальшої передачі Україні.

Москва відхилила європейські пропозиції щодо України та знову висунула свої умови

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не готова приймати європейські пропозиції щодо врегулювання конфлікту в Україні. За його словами, підходи європейських країн нібито не враховують позицію Росії.

Заява пролунала на тлі активізації міжнародних дискусій щодо можливих шляхів припинення бойових дій. Західні партнери України продовжують говорити про гарантії безпеки, військову підтримку Києва та механізми, які мають запобігти повторенню конфлікту.

Лавров звинуватив європейські країни в односторонньому підході та дав зрозуміти, що Росія, як і раніше, наполягає на власних умовах переговорів. Раніше Москва неодноразово заявляла, що готова обговорювати врегулювання лише з урахуванням своїх вимог.

Україна, у свою чергу, наголошує, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на принципах суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права.

На цьому тлі західні країни продовжують посилювати підтримку Києва. У Європі заявляють, що можливий мир не повинен ставати заохоченням для агресора і не може закріплювати силову зміну кордонів.

Зеленський прибув на саміт G7 у Франції для переговорів із лідерами країн-партнерів

Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт “Великої сімки”, який проходить у французькому Евіані. У програмі його участі — спеціальне засідання у форматі “G7 — Україна”, двосторонні зустрічі та спілкування з міжнародними ЗМІ.

Після прибуття у Зеленського запланована коротка зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, після якої український лідер має взяти участь в окремій сесії, присвяченій Україні.

Протягом дня очікуються переговори Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем’єр-міністром Канади Марком Карні, директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. В Офісі президента України зазначили, що цей список може бути розширено.

Також Зеленський має долучитися онлайн до конференції Reuters Next, де відповість на запитання модератора. Напередодні організатори саміту змінили порядок денний через російські удари по об’єктах спадщини ЮНЕСКО в Україні, зокрема по Києво-Печерській лаврі.

Окрему увагу на саміті привернуло прибуття президента США Дональда Трампа. За даними ЗМІ, українська тема знову опинилася в центрі уваги американського лідера, що викликало занепокоєння серед частини європейських керівників.