Фон дер Ляєн хоче термінової зустрічі з Трампом: FT пояснює причини

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається організувати термінову зустріч із новообраним президентом США Дональдом Трампом до його офіційного повернення в Білий дім.

Про це пише видання Bloomberg.

У статті йдеться про те, що Брюссель занепокоєний планами нового американського лідера щодо України та торговельних тарифів.

Газета Financial Times повідомляє, що посадовці ЄС уже аналізують сотні виконавчих указів і санкцій, введених у дію президентом США Джо Байденом, побоюючись, що Трамп відкличе їх, що може зашкодити зовнішнім відносинам.

Європейські представники бояться, що Трамп може скасувати рішення Байдена без урахування їхнього впливу на міжнародних партнерів.

Політики вже почали переглядати нормативні акти, що стосуються санкцій проти Росії, торгівлі та кібербезпеки, щоб оцінити потенційні ризики для блоку.

Швидкий перегляд подібних рішень напередодні інавгурації Трампа підкреслює вразливість Європи перед можливими діями нового президента, який неодноразово погрожував жорсткими заходами щодо союзників США.

Туск: Україна дозволила першу ексгумацію жертв Волинської трагедії

Україна нарешті дозволила провести першу ексгумацію польських жертв Волинської трагедії.

Про це написав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у мережі Х.

Він назвав цю подію «проривом» і подякував польським та українським міністрам культури за плідну співпрацю.

Варто зазначити, що у своєму посланні Туск назвав жертв Волинської трагедії «польськими жертвами Української повстанської армії».

Він додав, що Варшава з нетерпінням очікує подальших рішень.

Нагадаємо, що раніше видання URAUA писало про те, що поляки звинувачували українську владу в затягуванні процесу пошуку жертв. Ба більше, Варшава погрожувала блокувати євроінтеграцію Києва під час головування в ЄС, якщо це історичне питання не буде вирішено.

Білий дім заявив, що Україна та Росія не готові до переговорів про завершення війни

Росія та Україна наразі не готові до переговорів про припинення війни.

Про це заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі під час спеціального брифінгу, присвяченого новим антиросійським санкціям.

У відповідь на запитання журналістів про те, чи нові санкції США можуть стати частиною стратегії для переговорів щодо завершення війни, Кірбі наголосив, що ці заходи не передбачаються як “розмінна монета” для майбутніх домовленостей.

Це [запровадження санкцій] не робилося з розрахунком на те, що стане розмінною монетою, яку можна забрати зі столу, коли Україна захоче сісти за цей стіл переговорів. Зараз немає очікувань, що будь-яка зі сторін готова до переговорів, – заявив Кірбі.

До нового санкційного списку США увійшло понад 200 компаній та фізичних осіб, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також більше 180 суден. Під обмеження потрапили “Газпром Нєфть”, “Сургутнєфтєгаз”, “Інгосстрах”, “АльфаСтрахування”, спільне підприємство “Росатома” і “Норнікеля”, “Полярний літій” та інші.

Майже всіх повернених дезертирів перенаправлено у військові частини – ВСП

Близько 90% бійців, які повернулися після СЗЧ, були переведені з резервних батальйонів у військові частини.

Про це повідомили у Військовій службі правопорядку (ВСП) ЗСУ, передає «Інтерфакс-Україна».

За словами начальника відділу комунікацій Сергія Кузьменка, після повернення з СВЧ військовослужбовці направляються в резервні батальйони, а потім мають можливість вибрати військову частину.

Він додав, що процес повернення на службу проходить досить швидко.

За даними Кузьменка, до 90% добровольців, які повернулися, вже розподілені по військових частинах.

Він також зазначив, що процес повернення з СЗЧ буде активно тривати у зв’язку з тим, що Верховна Рада продовжила до 1 березня 2025 року дію закону, який дозволяє солдатам повторно призиватися на військову службу.

Відомо, що наразі до ЗСУ повернулося тільки 7 тисяч дезертирів, коли їхня загальна кількість перевищує 100 тис осіб.

Рада офіційно зареєструвала постанову про звільнення міністра енергетики Галущенка

Депутати Європарламенту внесли до парламенту проєкт постанови про звільнення міністра енергетики Германа Галущенка.

Про це написала у Facebook Інна Совсун, депутат Верховної Ради від фракції «Голос».

Серед причин відсторонення – корупція в енергетичному секторі, ігнорування викликів на засідання парламенту та комітетів, втрата репутації, «провальна» робота із захисту інфраструктури та інші.

Совсун зазначила, що Галущенко поширює неправду, стверджуючи, що західні партнери підтримують завершення будівництва Хммельницької АЕС.

За її словами, міністр уже не може навіть створити видимість компетентності та професіоналізму. Тепер він просто кидається на людей, просторікує і «спалює мости» з міжнародними партнерами.

Депутат закликала своїх колег підтримати резолюцію про відставку Галущенка.

Крім того, вона зажадала, щоб наступна сесія Верховної Ради, згідно з парламентською постановою, «яка ігнорується вже кілька місяців», почалася зі звіту міністра енергетики про корупцію в його відомстві. А потім уже можна буде розглядати питання про його відставку.

Ворожі штурмові групи проникли в бойові порядки ЗСУ на Торецькому напрямку

Штурмові групи російських окупантів проникли в бойові порядки бійців ЗСУ на Торецькому напрямку.

Про це пише пресслужба оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» в Telegram.

За її даними, протягом попередньої доби противник атакував позиції українських захисників у районі Часового Яру, Торецька та Білої Гори.

Як зазначається в ОСУВ, для атаки в напрямку Щербинівки противник використовував транспортні засоби для перевезення особового складу.

Військові заявляють, що продовжують заходи з виявлення та знищення груп противника, які проникли в українські бойові системи.

Крім того, згідно з повідомленням, на Покровському напрямку противник вів наступальні дії та мав певні успіхи в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Нововасилівка, Зелене, Котлине.

Також запеклі бої тривали в районах населених пунктів Лисівка, Даченське, Шевченко та Петропавлівка.

Ракетна атака по центральному району Донецька: зруйновано супермаркет

В окупованому Донецьку в районі Шахтарської площі вранці 10 січня ракетного обстрілу зазнав супермаркет MOLOKO.

Про це повідомляють місцеві мешканці.

За інформацією з відкритих джерел, окрім супермаркету, вибуховою хвилею пошкоджено прилеглі будинки, автомобілі та інші об’єкти інфраструктури.

Джерело: Telegram-канали

За наявними даними, кількість постраждалих становить 4 людини. Медики вже надали їм допомогу. Інформації про кількість загиблих немає.

Місцеві пабліки також кажуть, що атаку нібито було здійснено за допомогою 6 реактивних керованих снарядів із РСЗВ HIMARS.

Окупанти скоротили кількість вертолітних вильотів над Чорним морем – спікер ВМС

Російські загарбники скоротили кількість вильотів вертольотів над Чорним морем.

Про це заявив офіційний представник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону.

За його словами, є певна позитивна динаміка. Так відбувається не перший день, тому можна сказати, що це системно.

Плетенчук припускає, що така ситуація може бути пов’язана з погодними умовами, хоча вони не на стільки критичні, щоб сильно впливати на польоти.

Спікер також висунув версію, що противник трохи реагує на потенційні морські загрози, через що припинив навчання.

Крім того, він зазначив, що щодо літаків активність залишається на тому самому рівні, а щодо безпілотних систем противник активніше використовує безліч різних моделей дронів.

У Конгресі США погодили санкції проти МКС у Гаазі

Палата представників Конгресу США погодила законопроєкт про введення санкцій проти посадових осіб Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі у відповідь на видачу ордера на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху.

Про це повідомляє видання CNN.

Відомо, що під час останньої сесії Конгресу документ було схвалено 247 голосами проти 155. До республіканців приєдналися 42 демократи.

Очікується, що наступним законопроект ухвалить Сенат, очолюваний республіканцями.

Згідно зі статтею, Вашингтон рішуче засуджує ордери на арешт ізраїльських чиновників.

У документі закликається ввести санкції проти суду «за будь-які спроби розслідувати, заарештувати, затримати або переслідувати осіб, які перебувають під захистом США та їхніх союзників».

Обмеження включають заборону на операції з американськими активами, блокування та анулювання віз для осіб, пов’язаних із такими розслідуваннями.