Нащадки людей, які були насильно переселені в 1944–1951 роках з територій, що раніше входили до складу Польщі, зможуть претендувати на відшкодування збитків і повернення своєї власності.
Відповідний закон 4540-IX повернуто з підписом Президента.
Автори законопроекту стверджують, що близько 700 тисяч осіб піддалися депортації. Депортація включала насильницьке переселення з територій, де здавна жили українці і які тоді входили до складу Польщі. В результаті переселенці втратили майно, зіткнулися з обмеженнями в правах і були змушені жити в спеціальних поселеннях.
Як доказ депортації виступатимуть офіційні документи, видані компетентними органами України, Польщі та інших країн, що раніше входили до складу СРСР.
Щодо відновлення прав на власність і повернення майна, згідно зі статтею 7 закону, депортованим особам або їх правонаступникам може бути повернуто вилучене майно, якщо воно збереглося і не було використано. В іншому випадку держава повинна відшкодувати його вартість.
Протягом трьох років після того, як людина отримала статус депортованого, вона може подати заяву на отримання компенсації.
Процес виплат буде проходити в п’ять етапів. На першому етапі буде виплачено не менше 20% від загальної суми, і це відбудеться відразу.
У разі смерті депортованого після того, як рішення було прийнято на його користь, компенсація переходить до його правонаступників. Також депортованим, які оселилися в сільській місцевості, буде безоплатно надаватися ділянка землі сільськогосподарського призначення (за наявності).
Відповідно до законодавства, особи, депортовані в період з 1944 по 1951 рік, мають право на отримання одноразової грошової допомоги. У разі смерті цих людей після прийняття відповідного рішення, їхні найближчі родичі — чоловік або дружина, а також діти — можуть претендувати на отримання цих виплат.
Кабінет Міністрів встановить порядок повернення майна та компенсацій для депортованих осіб та їхніх родичів.
