Правляча партія Канади схвалила скасування віз для громадян України

Ліберальна партія Канади схвалила спрощення візового режиму для громадян України, які мають намір відвідати країну на короткий термін.

Про це йдеться в підсумковому документі з’їзду партії, який відбувся в Монреалі.

Резолюція дозволяє громадянам України перебувати в Канаді без візи на строк до 90 днів.

У резолюції Ліберальної партії Канади міститься заклик до федерального уряду спростити процедуру в’їзду для громадян України. Пропонується скасувати необхідність оформлення стандартної візи для короткострокових візитів.

Українцям тепер пропонується отримувати електронну візу або електронний дозвіл на в’їзд замість традиційного візового документа. Аналогічна система вже застосовується для громадян країн Європейського Союзу.

Резолюція передбачає новий формат для короткострокових поїздок, які можуть тривати до 90 днів протягом шестимісячного періоду.

Пропонується не повне скасування візових вимог, а їх спрощення для коротких поїздок українців до Канади. У документі йдеться про те, що замість звичайної візи для відвідувачів українці повинні будуть отримувати електронну візу. Подібна практика вже застосовується для громадян країн Європейського Союзу і вважається більш зручним та сучасним способом короткострокового в’їзду.

У резолюції підкреслено провідну роль Канади та її відповідальність за підтримку України та демократичних принципів. Таким чином, рішення Ліберальної партії має як практичне, так і політичне значення.

Українці в Польщі вимагають повернути безкоштовне медичне обслуговування для безробітних

Тисячі українських біженців із вразливих груп залишилися без даху над головою та медичної допомоги в Польщі. Рішення влади припинити надання безкоштовної медичної допомоги для них називають негуманним і пов’язують із передвиборчою кампанією.

Про це розповідає видання Wiadomosci.

Проблема має системний характер і зачіпає велику кількість людей. Українці, які страждають на важкі захворювання і змушені шукати притулку в Польщі, зіткнулися з втратою права на безкоштовне медичне обслуговування. Для багатьох з них це стало питанням життя і смерті.

Закон про припинення дії викликає занепокоєння у тих, хто опинився у скрутній життєвій ситуації: людей похилого віку, інвалідів та пацієнтів із хронічними захворюваннями. Багато з них не можуть повернутися в Україну, оскільки живуть на окупованих територіях або в зонах бойових дій. У них немає близьких у країні, а їхній стан здоров’я не дозволяє організувати транспортування. Це призводить до припинення лікування та створює загрозу для їхнього здоров’я та життя.

З 5 березня 2026 року набули чинності зміни, що викликали обговорення серед юридичних та громадських груп. Гельсінський фонд прав людини та Асоціація правового втручання висловили занепокоєння щодо можливих юридичних порушень та ризиків для захисту прав людини відповідно до європейських стандартів. Організації, що займаються питаннями біженців, такі як польський міграційний форум, також звернули увагу на цю ситуацію. Міжнародні правозахисні структури також висловили свою стурбованість з цього приводу.

Громадські організації надіслали листа польській владі, висловивши занепокоєння з приводу позбавлення непрацюючих українських військових мігрантів медичної допомоги та соціальних виплат. У відповідь на це Міністерство охорони здоров’я Польщі заявило, що не планує найближчим часом розробляти додаткові нормативні акти, що стосуються тимчасового захисту та медичного забезпечення вразливих категорій біженців. У міністерстві підкреслили, що поточні правила максимально наближені до тих, які діють для громадян Польщі, і особи з тимчасовим захистом, які втратили право на лікування, фактично прирівняні до незастрахованих громадян.

Рішення про скорочення допомоги українським біженцям викликало бурю обурення серед польських громадських діячів, діячів культури, волонтерів і навіть політиків.

Захист українців у ЄС може бути обмежений після 2027 року

Єврокомісія у травні представить нову систему перебування українців після закінчення терміну дії тимчасового захисту. Планується запровадити обмеження за регіонами та віком.

“Радіо Свобода” повідомило про це з посиланням на європейських чиновників і дипломатів, обізнаних із ходом дискусій.

В Євросоюзі обговорюють зміни в політиці перебування українців після березня 2027 року, коли закінчиться термін дії механізму тимчасового захисту. Замість повної відмови від цього механізму планується його реформування. Це рішення має важливе стратегічне значення, оскільки воно зачіпає майбутнє мільйонів українців, які проживають у Європі.

У 2022 році швидке гуманітарне рішення стало основою довгострокової політики. Механізм тимчасового захисту надав мільйонам українців право на проживання, працевлаштування та соціальні гарантії без виснажливих бюрократичних процедур. Однак його основна складність полягає в тому, що він розрахований на тимчасове застосування.

У Брюсселі визнають, що конфлікт затягнувся, і потрібне нове рішення, яке виходить за межі короткострокових заходів. Спочатку передбачалося, що українці поступово переходитимуть на інші типи дозволів на проживання, такі як робочі або навчальні візи. Однак цей процес фактично не розпочався. У багатьох країнах умови виявилися надто складними, а бюрократичні процедури — заплутаними та громіздкими. В результаті кількість переходів на інші статуси залишається низькою. Більше того, в ЄС побоюються, що одночасне припинення тимчасового захисту може призвести до масового напливу заяв про надання притулку та перевантаження системи.

Розглядаються кілька варіантів вирішення: продовження захисту у зміненій формі, перехід українців на національні дозволи на проживання або введення нового спеціального статусу. Водночас обговорюється й більш суворий підхід, що включає обмеження за регіоном походження, окремі правила для чоловіків призовного віку та особливий статус для вразливих категорій.

Окремі держави вже вживають відповідних заходів. Так, Швейцарія визнала певні райони України відносно безпечними, а Норвегія закрила доступ до захисту для деяких категорій чоловіків. Однак подібні кроки стають причиною юридичних дискусій, оскільки вони можуть призвести до дискримінації.

Спочатку передбачається, що нововведення більше торкнуться тих, хто щойно прибув до ЄС з України. Ймовірно, ті, хто вже проживає в Євросоюзі, зможуть зберегти свій поточний статус, щоб не перевантажувати систему. Однак на даний момент остаточне рішення ще не прийнято, і підхід може змінитися в процесі переговорів між країнами.

Одночасно змінюється й ставлення до українців. Раніше на першому місці була безпека, тепер — інтеграція. Важливе значення набувають працевлаштування, знання мови та внесок в економіку, які можуть вплинути на майбутнє становище людини. Європа поступово відмовляється від моделі “тимчасового притулку” на користь довгострокового співіснування, але з новими умовами.

Єврокомісія зобов’язана представити конкретні ініціативи в травні. Після цього їх мають затвердити країни-члени ЄС. Незалежно від обставин, після 2027 року Європа перестане розглядати українців як тимчасове явище. Це питання переходить у сферу довгострокової політики, і від прийнятого рішення залежатиме не тільки доля мільйонів людей, а й майбутній устрій самої Європи.

Норвезький уряд вніс зміни до правил перебування українських чоловіків

Норвезький уряд змінив правила прийому біженців з України. Тепер чоловіки віком від 18 до 60 років не зможуть отримувати тимчасовий колективний захист.

Про це повідомили в уряді Норвегії.

Уряд ухвалив рішення, згідно з яким нові українські біженці-чоловіки будуть зобов’язані подавати прохання про надання притулку в стандартному порядку, а не в рамках колективного захисту. Ці зміни почнуть діяти найближчим часом.

“Норвегія прийняла найбільше українців серед скандинавських країн, муніципалітети відчувають навантаження на послуги та нестачу житла. Тому ми посилюємо обмеження”, – заявила міністр юстиції Астрі Аас-Хансен.

Міністр підкреслила, що норвезька влада надає великого значення тому, щоб якомога більше людей продовжували перебувати в Україні, активно беручи участь в обороні країни та підтримуючи українське суспільство.

Уряд оголосив, що нові обмеження не стосуватимуться чоловіків, які мають документальне підтвердження звільнення від служби або явної неможливості її проходження, а також евакуйованих за медичними показаннями. Крім того, винятки будуть зроблені для чоловіків, які самостійно піклуються про дітей, що приїхали з ними або перебувають у Норвегії.

Також зміни не торкнуться українців, які вже отримали тимчасовий колективний захист у цій країні.

У Молдові шахраї виманюють гроші в українських біженців за продовження тимчасового захисту

У Молдові правоохоронці виявили групу шахраїв, які пропонували українським біженцям платні послуги з нібито продовження тимчасового захисту.

Про це повідомили у Генеральному інспектораті з міграції Молдови.

У відомстві наголосили, що процедура продовження тимчасового захисту є повністю безкоштовною і не передбачає жодних платежів. Подати заявку можна лише через офіційний сайт установи.

Для цього необхідно скористатися порталом igm.gov.md, перейти до розділу “тимчасовий захист”, а потім обрати підрозділ “продовжити тимчасовий захист” і виконати вказані інструкції.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку підозрілих сайтів, які могли використовуватися для шахрайських схем. Українців закликають не оплачувати сумнівні послуги та повідомляти поліцію про будь-які випадки вимагання грошей.

Громадянку України депортували з Польщі за штрафи та непристойну поведінку

Незважаючи на численні штрафи, попередження та судові рішення, 41-річна українка не змінила своєї поведінки. В результаті прикордонники прийняли рішення депортувати її з Польщі.

Про це інформує “InPoland.net.pl”.

Восени 2022 року українка привернула увагу польських правоохоронців. Її життя відрізнялося незвичайністю: вона не працювала і не мала постійної адреси. Однак її поведінка викликала занепокоєння: жінка часто вживала алкоголь, брала участь у конфліктах, поводилася неналежним чином і порушувала громадський порядок.

За останні чотири роки поліція відвідувала її будинок 34 рази. Вона стикалася з попередженнями, штрафами і навіть судовими рішеннями. Серед її оточення були люди з кримінальним минулим.

У березні поточного року співробітники поліції Нового Тарга звернулися до прикордонних служб з проханням про депортацію українки через її поведінку, яка загрожує громадській безпеці та порядку в Польщі. Після ретельного аналізу всіх зібраних доказів командир прикордонного посту в Закопаному виніс рішення, яке зобов’язує громадянку України покинути країну і повернутися на батьківщину. Крім того, їй буде накладено заборону на в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони на найближчі п’ять років.

Громадянка України була перевезена до прикордонного пункту Медика під охороною і передана представникам України.

У Польщі під час перевірок затримали 91 українця

У Польщі затримано 147 іноземних громадян, які перебували на території країни без дозволу. Серед них 91 особа – громадяни України.

Про це інформує польська поліція.

Поліцейські та прикордонники 2-3 березня провели операцію, в ході якої здійснили близько 1800 перевірок місць проживання та роботи мігрантів. За підсумками рейду було затримано 147 іноземців, на арешт яких раніше були видані ордери.

Крім українців, було заарештовано 14 громадян Грузії, 8 громадян Білорусі, 3 особи з Молдови, 2 росіян, а також 29 іноземців з інших країн.

Прикордонна служба ініціювала понад 110 процесів депортації. Підставами для таких дій стали перевищення допустимого терміну перебування, незаконне працевлаштування, ризик для громадської безпеки та попередні порушення законодавства ЄС.

Губернатор Аляски звернувся до Трампа з проханням дозволити українцям залишитися в штаті

Аляска, яка відчуває дефіцит робочої сили, не готова втрачати українських переселенців. Губернатор штату звернувся до Дональда Трампа з проханням дозволити біженцям залишитися.

Про це повідомляє видання Anchorage Daily News.

Протягом останнього року понад 100 громадян України покинули штат Аляска, коли президент Трамп зупинив програму гуманітарного дозволу, ініційовану адміністрацією Джо Байдена. Ця програма була створена для тимчасового захисту українців, які рятуються від конфлікту. Однак після зміни влади дія програми була призупинена.

В останні тижні деяким українцям продовжили статус гуманітарного дозволу. Правозахисники розцінюють це як позитивний знак, проте підкреслюють, що дане рішення стосується лише окремих осіб, а не є системним заходом для приблизно тисячі українців, які перебувають у цьому штаті.

Губернатор Аляски Майк Данліві в січні направив листа Трампу, акцентуючи увагу на гострій проблемі дефіциту робочої сили в штаті.

Аляска готується до реалізації масштабних інфраструктурних та енергетичних проектів, для яких потрібна кваліфікована робоча сила. Губернатор зазначив, що українці, які вже працюють у штаті, можуть стати важливим елементом цього кадрового ресурсу. На його думку, збереження цих працівників вигідне для бізнесу і знижує залежність від дорогих фахівців з інших регіонів.

У його офісі повідомили, що поки не отримали офіційної відповіді від адміністрації.

За інформацією Catholic Social Services, в Алясці наразі проживає 678 українців, які мають статус гуманітарного дозволу. З початку року 119 осіб покинули штат.

Представники громадських організацій інформують, що з початку поточного року деяким заявникам продовжили термін дії статусу до 2028 року. Президент благодійної ініціативи Project Alaska, Тетяна Роббінс, охарактеризувала це як “обнадійливий прогрес” і як ознаку того, що українці, ймовірно, зможуть залишатися в США в найближчому майбутньому.

Багато людей все ще чекають відповіді на свої заявки, які вони подали кілька місяців тому.

Аляска вже кілька років відчуває дефіцит робочої сили і змушена залучати фахівців з інших регіонів країни. Активісти стверджують, що українські переселенці, які прагнуть до працевлаштування та інтеграції в суспільство, могли б отримати дозвіл на проживання в регіоні у вигляді колективного документа, а не індивідуальних пролонгацій.

Що можуть вимагати польські прикордонники під час перевірки на кордоні

Для успішного проходження польського кордону необхідно заздалегідь підготувати всі документи і переконатися в їх правильності, а також виконати фінансові зобов’язання.

Про це інформує “Migrant info”.

Перетинаючи кордон Польщі, громадянин одночасно потрапляє в зону Європейського союзу (ЄС) і Шенгенської угоди.

При в’їзді на територію Польщі без візи прикордонники перевіряють не тільки біометричний закордонний паспорт і військово-облікові документи (якщо мова йде про чоловіків), але й дотримання встановленого ліміту перебування в Шенгенській зоні.

Громадяни України можуть перебувати на території Шенгенської зони без візи до 90 днів протягом 180 днів.

При організації подорожі важливо пам’ятати, що для розрахунку короткого перебування враховуються дні, проведені за шенгенською візою, в безвізовому режимі, в процесі оформлення посвідки на проживання або в разі попереднього незаконного проживання, тобто без відповідних документів.

Дні, проведені за дозволом на перебування (карта побиту) і польською національною візою, не враховуються в загальний термін перебування в Шенгенській зоні.

Для тих, хто планує працювати або навчатися за кордоном, важливо заздалегідь оформити відповідну візу. Тип візи визначається метою візиту.

Для транзиту через Польщу в третю країну потрібно мати дозвіл на в’їзд в цю третю країну або посвідку на проживання там.

Прикордонна служба також уповноважена перевіряти фінансове становище людини, щоб переконатися, що вона має достатньо коштів для покриття витрат, пов’язаних з перебуванням у Польщі, а також для повернення до країни походження.

Розмір суми визначається тривалістю перебування в Польщі. Якщо людина планує перебувати в країні не більше чотирьох днів, то сума складе 300 злотих. У разі більш тривалого перебування, на кожен день необхідно мати по 75 злотих.