У Чехії з’ясовують обставини смерті українця у в’язниці

У Чехії Генеральна інспекція сил безпеки розслідує смерть 40-річного громадянина України, який перебував у в’язниці “Бори” в місті Пльзень. Інцидент стався у травні, після чого справу взяли під контроль слідчі GIBS.

Про це пише видання Novinky.

Українець разом із двома іншими ув’язненими, також громадянами України, випив розчин дезінфікуючого засобу. Усі троє були госпіталізовані, однак один із них через кілька днів помер у лікарні.

За попередньою інформацією, дезінфікуючий засіб ув’язненим передав тюремний наглядач. У зв’язку з цим відкрито кримінальне провадження за підозрою у злочині проти життя та здоров’я.

Співрозмовник видання повідомив, що попередньою причиною смерті лікарі називають набряк мозку. Остаточні висновки має надати судово-медична експертиза. У самій інспекції підтвердили розслідування, але додаткові деталі справи поки що не розкривають.

В ЄС обговорюють обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків

Країни Євросоюзу розглядають можливість змінити правила тимчасового захисту для громадян України після 2027 року. Один із варіантів, що обговорюються, — обмежити дію цієї схеми для чоловіків призовного віку, а також для тих, хто виїхав з України незаконно.

Про це пише видання Euractiv.

Зараз директива ЄС про тимчасовий захист поширюється на всіх українців, які виїхали з країни після початку повномасштабного конфлікту. Вона дає право жити і працювати в країнах Євросоюзу без стандартної процедури отримання притулку. За цією програмою в Європі перебувають понад чотири мільйони громадян України.

За даними Euractiv, можливі обмеження стосуватимуться лише нових заявників. Українці, які вже отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, під такі зміни автоматично не підпадатимуть.

Деякі європейські уряди вважають, що правила потрібно переглянути через зростання кількості нещодавно прибулих чоловіків призовного віку. У документах Ради ЄС також зазначається, що такий крок може бути пов’язаний з інтересами самої України — з точки зору оборони та майбутнього відновлення країни.

Остаточне рішення поки що не ухвалено. Будь-яке продовження або зміну програми має офіційно запропонувати Єврокомісія. Наразі тимчасовий захист для українців у ЄС діє до березня 2027 року.

Українцям за кордоном нагадали про ризик втрати права користування житлом

В Україні почастішали судові спори, пов’язані з правом користування житлом громадянами, які після початку повномасштабного конфлікту виїхали за кордон. Власники квартир і будинків дедалі частіше намагаються через суд зняти з реєстрації родичів, колишніх членів подружжя або інших мешканців, які тривалий час не проживають за вказаною адресою.

Про це пише “Судово-юридична газета”.

Мова йде не про позбавлення права власності на нерухомість, а про припинення права користуватися приміщенням. Згідно з українським законодавством, особу можуть визнати такою, що втратила це право, якщо вона без поважних причин відсутня понад шість місяців у державному або комунальному житлі або понад рік — у приватному житлі власника.

При цьому сам факт виїзду за кордон автоматично не означає втрату житлових прав. Суди повинні враховувати причини відсутності: евакуацію, службу, лікування, навчання, роботу за кордоном, а також наявність зв’язку людини з житлом. Значення мають оплата комунальних послуг, збереження особистих речей, контакти з власником та відсутність іншого постійного місця проживання.

Верховний Суд України у своїй практиці вказує, що для припинення права користування житлом необхідно довести дві обставини одночасно: тривале непроживання та відсутність поважних причин. Обов’язок довести це лежить на позивачі, тому кожен подібний спір розглядається індивідуально.

У Німеччині затримали українця за шпигунство на користь Росії

У Німеччині затримано громадянина України, якого звинувачують у шпигунстві в інтересах російських спецслужб.

Про це повідомила Федеральна прокуратура ФРН.

“Слідчий суддя Федерального верховного суду сьогодні, 15 травня, видав ордер на арешт громадянина України Сергія Н. за ймовірний шпигунство для взяття його під варту”, — йдеться в повідомленні.

24 березня 2026 року в Ельді (провінція Аліканте, Іспанія) було затримано підозрюваного, якого потім екстрадували до Німеччини 14 травня 2026 року.

Раніше у Федеральній прокуратурі повідомили, що з грудня 2025 року Сергій Н., виконуючи завдання російської розвідувальної служби, здійснював стеження в Німеччині за особою, яка займається постачанням безпілотників та їх компонентів в Україну. Для цього він збирав дані з інтернету та фіксував на відео робоче місце об’єкта свого спостереження.

У Варшаві затримано поляків за напад на неповнолітніх українців

У Варшаві затримали п’ятьох польських підлітків, яких звинувачують у нападі на трьох неповнолітніх українців.

Про це повідомив міністр внутрішніх справ та адміністрації Марцін Кервінський.

У польському відомстві зазначили, що подальші процесуальні дії для ретельного з’ясування всіх обставин інциденту та визначення ролі, яку відіграв кожен із молодих чоловіків, ще тривають.

Польська поліція повідомила, що 7 травня на Свентокшиському мосту у Варшаві невідомі напали на трьох українських підлітків. Один із потерпілих отримав серйозні травми і був госпіталізований.

“Кілька днів тому на Свентокшиському мосту у Варшаві було жорстоко побито трьох підлітків, громадян України. У зв’язку з нападом поліція затримала п’ятьох осіб, громадян Польщі віком 15-18 років”, – написав він соцмережі “X”.

У нього діагностували перелом черепа. У заяві поліції також підкреслили, що на даний момент немає доказів того, що напад був пов’язаний з етнічною приналежністю підлітків.

За даними місцевих ЗМІ, троє українців зазнали нападу з боку групи з десяти молодих людей. Зловмисники наносили удари по голові кулаками та ногами, а одного з потерпілих намагалися скинути з мосту. Затримання підозрюваних проводилися окремо. Серед затриманих двоє 15-річних, один 16-річний, а також двоє юнаків віком 17 і 18 років.

Українці в Німеччині можуть втратити виплати вже після першої відмови від роботи

У Німеччині посилили правила надання соціальної допомоги. Частина нових санкцій уже діє. Тепер виплати можуть скасувати після першої відмови від запропонованої роботи.

Про це повідомляє “Bürgergeld”.

Хоча основна частина масштабної реформи соціальної допомоги, відомої як «нова базова підтримка», набуде чинності з липня 2026 року, деякі суворі положення вже почали застосовуватися зараз.

З 23 квітня 2026 року діє нове правило, що стосується відмови від працевлаштування. Основне нововведення полягає в тому, що якщо людина без поважної причини не приймає “відповідну роботу”, то Jobcenter може припинити виплату базової допомоги (регельзетцу) після першого ж випадку.

Базова частина соціальної допомоги для одиноких дорослих становить приблизно 563 євро на місяць. При накладенні санкцій ця сума може бути повністю скасована мінімум на один місяць, навіть якщо вакансія на той час вже втратить свою актуальність.

У цьому контексті йдеться про випадки, коли запропонована робота відповідає рівню кваліфікації та стану здоров’я людини, але вона все одно відмовляється від неї за власним бажанням.

В інших випадках застосовується загальна система санкцій, що передбачає поступове зниження виплат, наприклад, на 30%.

У Болгарії в ДТП загинули українці

22 квітня в Болгарії сталася ДТП за участю автобуса, який наїхав на групу громадян України. В результаті інциденту загинули дві людини, а ще 16 отримали поранення.

Про це пише місцеве видання Dir.bg.

Інцидент стався 22 квітня приблизно за два кілометри від кордону з Туреччиною, неподалік від пункту Малко-Тирново.

Через брак палива автобус зупинився на схилі. Пасажири залишили салон, і в цей момент машина несподівано покотилася назад. Транспортний засіб наїхав на людей, що стояли позаду, і перекинувся в кювет.

У поліції повідомили, що інформація про дорожньо-транспортну пригоду надійшла о 07:05. У салоні автобуса було 37 пасажирів і двоє водіїв, усі вони громадяни України.

Двоє людей загинули, шестеро постраждалих були госпіталізовані до лікарень Бургаса, а ще десять отримали допомогу в Центрі екстреної медичної допомоги Малко-Тирново.

Серед постраждалих є діти з незначними травмами. Їх тимчасово прихистили в центрі денного перебування для літніх людей, де вони забезпечені харчуванням і водою.

За інформацією місцевих ЗМІ, пасажири автобуса були українськими біженцями, які тимчасово проживають у Бургасі. Їхньою кінцевою метою була поїздка до Туреччини для участі в екскурсійній програмі.

Проводиться розслідування для з’ясування обставин події. Особлива увага приділяється перевірці технічного стану транспортного засобу та оцінці дій водія і пасажирів у момент екстреної зупинки.

Водія автобуса взяли під варту, слідство з’ясовує причини події. Встановлено, що транспортний засіб зареєстрований в Україні.

Правляча партія Канади схвалила скасування віз для громадян України

Ліберальна партія Канади схвалила спрощення візового режиму для громадян України, які мають намір відвідати країну на короткий термін.

Про це йдеться в підсумковому документі з’їзду партії, який відбувся в Монреалі.

Резолюція дозволяє громадянам України перебувати в Канаді без візи на строк до 90 днів.

У резолюції Ліберальної партії Канади міститься заклик до федерального уряду спростити процедуру в’їзду для громадян України. Пропонується скасувати необхідність оформлення стандартної візи для короткострокових візитів.

Українцям тепер пропонується отримувати електронну візу або електронний дозвіл на в’їзд замість традиційного візового документа. Аналогічна система вже застосовується для громадян країн Європейського Союзу.

Резолюція передбачає новий формат для короткострокових поїздок, які можуть тривати до 90 днів протягом шестимісячного періоду.

Пропонується не повне скасування візових вимог, а їх спрощення для коротких поїздок українців до Канади. У документі йдеться про те, що замість звичайної візи для відвідувачів українці повинні будуть отримувати електронну візу. Подібна практика вже застосовується для громадян країн Європейського Союзу і вважається більш зручним та сучасним способом короткострокового в’їзду.

У резолюції підкреслено провідну роль Канади та її відповідальність за підтримку України та демократичних принципів. Таким чином, рішення Ліберальної партії має як практичне, так і політичне значення.

Українці в Польщі вимагають повернути безкоштовне медичне обслуговування для безробітних

Тисячі українських біженців із вразливих груп залишилися без даху над головою та медичної допомоги в Польщі. Рішення влади припинити надання безкоштовної медичної допомоги для них називають негуманним і пов’язують із передвиборчою кампанією.

Про це розповідає видання Wiadomosci.

Проблема має системний характер і зачіпає велику кількість людей. Українці, які страждають на важкі захворювання і змушені шукати притулку в Польщі, зіткнулися з втратою права на безкоштовне медичне обслуговування. Для багатьох з них це стало питанням життя і смерті.

Закон про припинення дії викликає занепокоєння у тих, хто опинився у скрутній життєвій ситуації: людей похилого віку, інвалідів та пацієнтів із хронічними захворюваннями. Багато з них не можуть повернутися в Україну, оскільки живуть на окупованих територіях або в зонах бойових дій. У них немає близьких у країні, а їхній стан здоров’я не дозволяє організувати транспортування. Це призводить до припинення лікування та створює загрозу для їхнього здоров’я та життя.

З 5 березня 2026 року набули чинності зміни, що викликали обговорення серед юридичних та громадських груп. Гельсінський фонд прав людини та Асоціація правового втручання висловили занепокоєння щодо можливих юридичних порушень та ризиків для захисту прав людини відповідно до європейських стандартів. Організації, що займаються питаннями біженців, такі як польський міграційний форум, також звернули увагу на цю ситуацію. Міжнародні правозахисні структури також висловили свою стурбованість з цього приводу.

Громадські організації надіслали листа польській владі, висловивши занепокоєння з приводу позбавлення непрацюючих українських військових мігрантів медичної допомоги та соціальних виплат. У відповідь на це Міністерство охорони здоров’я Польщі заявило, що не планує найближчим часом розробляти додаткові нормативні акти, що стосуються тимчасового захисту та медичного забезпечення вразливих категорій біженців. У міністерстві підкреслили, що поточні правила максимально наближені до тих, які діють для громадян Польщі, і особи з тимчасовим захистом, які втратили право на лікування, фактично прирівняні до незастрахованих громадян.

Рішення про скорочення допомоги українським біженцям викликало бурю обурення серед польських громадських діячів, діячів культури, волонтерів і навіть політиків.