В Індії заарештували шістьох українців у справі про атаку дрона на літак

В Індії шестеро громадян України та один американець опинилися під арештом у справі про атаку безпілотника на пасажирський літак у М’янмі. Розслідування проводить Національне слідче агентство Індії.

Про це пише видання Independent.

За версією слідства, українці в’їхали до Індії за туристичними візами, після чого без необхідних дозволів вирушили до прикордонного штату Мізорам. Індійські правоохоронці стверджують, що потім вони незаконно перетнули кордон з М’янмою для навчання етнічних збройних угруповань застосуванню безпілотників.

Слідство також пов’язує затриманих із атакою 20 лютого на пасажирський літак в аеропорту М’їчина в М’янмі. Безпілотник атакував повітряне судно перед зльотом і пошкодив його конструкцію. Постраждалих не було.

Разом з українцями було заарештовано американського журналіста та режисера Метью ВанДайка. Усіх сімох затримали під час серії рейдів у трьох аеропортах Індії.

Справа поки що перебуває на стадії розслідування. Індійські слідчі вивчають дані з вилучених пристроїв, зокрема фотографії, відео та аудіоматеріали. Остаточних висновків щодо причетності затриманих до нападу поки що не зроблено.

У поліції Варшави заявили про домінування українців серед учасників шахрайських кол-центрів

Представник поліції Варшави заявив, що громадяни України становлять більшість серед учасників шахрайських кол-центрів, які діють у Польщі або орієнтовані на мешканців країни.

За словами правоохоронця, українці “практично підкорили собі” цю сферу нелегального бізнесу. Він стверджує, що громадяни України переважають не тільки серед операторів таких центрів, а й серед їхніх організаторів та керівників.

Основним інструментом зловмисників, згідно з матеріалом, залишаються кол-центри, що спеціалізуються на виманюванні грошей у громадян. При цьому статистичні дані, що дозволяють оцінити частку українців серед усіх фігурантів справ про кібершахрайство в Польщі, у публікації не наводяться.

Заява пролунала на тлі зростання соціальної напруженості навколо українців у Польщі. Раніше посол України у Варшаві Василь Боднар повідомляв про збільшення кількості випадків фізичних нападів на українських громадян.

Кількість загиблих внаслідок нищівної повені в Непалі перевищила 900 осіб

У Непалі кількість загиблих внаслідок масштабної повені, що охопила країну та сусідній Тибет, сягнула 903 осіб. Ще 4247 осіб вважаються зниклими безвісти. Серед них — десятки громадян України.

Про це повідомляє The Associated Press з посиланням на агентство з питань надзвичайних ситуацій Непалу.

За даними українського МЗС, поки що не вдалося встановити зв’язок із 56 українцями, які на момент стихійного лиха перебували у складі кількох туристичних груп. Загалом серед зниклих у Непалі налічується 592 іноземних громадянина.

Складна ситуація склалася й у Тибеті. Китайська влада повідомляє про 16 загиблих і 546 зниклих безвісти. Серед останніх — 261 іноземний громадянин, у тому числі понад сто мешканців Непалу.

Рятувальні служби продовжують пошукові операції в населених пунктах, на схилах і в районах гірських річок. Особливу увагу приділяють працівникам гідроелектростанцій, які могли опинитися заблокованими всередині тунелів, завалених брудом і уламками гірських порід. Тільки на об’єктах ГЕС зниклими безвісти вважаються 933 особи.

Причиною катастрофи став обвал льодовика 26 серпня в районі кордону Непалу та Китаю. Величезна маса каменів, льоду та бруду обрушилася в гімалайські річки, спричинивши різке підвищення рівня води та затоплення населених пунктів. За оцінками Червоного Хреста, наслідки стихії могли торкнутися понад 90 тисяч осіб.

Відносини між Україною та Польщею помітно охололи на тлі політичних та історичних розбіжностей

Відносини між Україною та Польщею, які значно зміцнилися після початку повномасштабного конфлікту, останнім часом стали більш напруженими. Якщо у 2022 році Варшава була одним із головних союзників Києва, то зараз на двосторонні відносини дедалі сильніше впливають внутрішні політичні процеси, становище українців у Польщі та історичні розбіжності.

Про це пише The Guardian.

Змінюються й настрої польського суспільства. Згідно з наведеними в матеріалі даними опитування CBOS, 52% поляків виступають проти подальшого прийому українських біженців. Українці, які переїхали до Польщі, поступово інтегрувалися в економіку країни, почали відкривати власний бізнес, купувати та орендувати житло і конкурувати з місцевими мешканцями за робочі місця та клієнтів.

Водночас змінилося міжнародне становище Києва. Україна отримала можливість безпосередньо взаємодіяти з Вашингтоном, Брюсселем, Парижем і Берліном, тому колишня роль Польщі як одного з головних посередників і захисників українських інтересів на Заході стала менш значущою. За оцінкою видання, зміна цього балансу також сприяє зростанню взаємного роздратування.

Додатковим джерелом напруженості залишаються історичні питання. Чергове загострення сталося після рішення Володимира Зеленського присвоїти військовій частині ім’я Української повстанської армії. Польська сторона різко відреагувала, а президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла. У результаті відносини Варшави та Києва фактично опинилися замороженими.

При цьому The Guardian вважає подальше віддалення Польщі від України стратегічно ризикованим. У перспективі українці будуть дедалі глибше інтегруватися в європейську економіку, а сама Україна — прагнути до більш рівноправної участі в європейській політиці. Це означає, що відносини Києва та Варшави будуватимуться вже не лише на взаємній підтримці, а й на зростаючій економічній та політичній конкуренції.

Єврокомісія готує роз’яснення щодо нових правил тимчасового захисту українців

Європейська комісія має намір у найближчі тижні надіслати країнам ЄС додаткові рекомендації щодо застосування оновлених правил надання тимчасового захисту громадянам України. Необхідність у роз’ясненнях виникла після повідомлень про додаткові вимоги, з якими українці зіткнулися в окремих європейських державах.

Речник з питань міграції Маркус Ламмерт заявив, що оновлені правила формально не розрізняють заявників за статтю.

Зокрема, стали надходити звернення від жінок, яких під час оформлення тимчасового захисту просили надати інформацію з додатка “Резерв+” та підтвердити відсутність обов’язків, пов’язаних із військовою службою. У Єврокомісії пояснили, що прийняте 30 липня рішення про продовження тимчасового захисту не встановлює різних правил для чоловіків і жінок.

“Рішення Ради ЄС не розрізняє чоловіка та жінку у заявці. Йдеться про військову службу або колишню військову службу. Тож немає жодної різниці між чоловіками та жінками”, – зазначив представник Єврокомісії.

Щоб уникнути різних тлумачень цих норм національними органами влади, Брюссель готує єдині оперативні рекомендації.

МЗС України раніше звернулося до Євросоюзу з проханням врегулювати ситуацію. У відомстві зазначали, що випадки вимагання даних із “Резерв+” у жінок не мають масового характеру і переважно виникають, коли заявник не може документально підтвердити законність виїзду з території України.

У Києві розраховують, що роз’яснення Єврокомісії дозволять уніфікувати практику в країнах ЄС. За наявності підтвердження законного перетину українського кордону необхідності додатково надавати відомості з “Резерв+”, на думку українського МЗС, не повинно виникати.

У Польщі українцю загрожує до восьми років в’язниці після ДТП у стані алкогольного сп’яніння на пляжі

У Польщі 30-річний громадянин України став фігурантом кримінальної справи після аварії, в результаті якої було пошкоджено десять транспортних засобів та намет. Інцидент стався ввечері 15 серпня біля озера Дзержно-Дуже.

За даними поліції, чоловік перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння.

Керуючи автомобілем Volvo, водій пошкодив вісім легкових автомобілів і два кемпери, після чого врізався в намет, встановлений на пляжі. У момент зіткнення людей усередині нього не було.

“Зрештою, водій в’їхав між припаркованими транспортними засобами та застряг. Свідкам вдалося забрати його ключі та утримували під наглядом до прибуття поліції”, – розповіли поліцейські.

Поліцейські затримали чоловіка та доставили його до центру утримання під вартою. Проведена перевірка показала наявність у його організмі понад 1,8 проміле алкоголю.

Крім того, з’ясувалося, що українець уже мав судову заборону на керування будь-якими транспортними засобами. Незважаючи на масштаб пошкоджень, внаслідок події ніхто не постраждав.

Розслідування триває. За скоєні дії чоловікові може загрожувати до восьми років позбавлення волі. Суд також зобов’язав підозрюваного п’ять разів на тиждень з’являтися в поліцейському відділку за місцем проживання в місті Жори.

Швейцарія посилює правила надання захисту українським чоловікам

Швейцарія продовжила дію спеціального статусу захисту S для українських біженців до 4 березня 2028 року, одночасно змінивши умови його надання для нових заявників.

Рішення було ухвалено Федеральною радою Швейцарії 19 серпня.

Швейцарська влада пояснила продовження програми відсутністю в короткостроковій та середньостроковій перспективі умов для сталого припинення бойових дій в Україні. В уряді вважають, що статус S поки що залишається оптимальним механізмом підтримки українців і дозволяє зменшити навантаження на звичайну систему надання притулку.

Разом із тим з 20 серпня для нових заявників запроваджуються додаткові обмеження. Вони стосуватимуться, зокрема, українських громадян, на яких поширюються військово-облікові та пов’язані з ними обов’язки в Україні. Під час розгляду заяв влада має намір враховувати виконання таких вимог.

При цьому нові правила не поширюватимуться на українців, які вже отримали статус S у Швейцарії. Таким чином, зміни торкнуться насамперед громадян, які щойно прибули та звертаються за захистом після набрання чинності новим порядком.

Швейцарія прийняла рішення слідом за Європейським Союзом, який раніше також продовжив термін дії тимчасового захисту українців до березня 2028 року й водночас скоригував правила для нових заявників. Хоча Берн юридично не зобов’язаний дотримуватися рішень ЄС, швейцарський уряд вважає за доцільне узгоджувати свою міграційну політику з європейською.

У Хорватії затримали українського водолаза у справі про підрив “Північних потоків”

Йдеться про українського водолаза Володимира Ш., якого вранці затримали в хорватському курортному місті Пула.

Німецьке видання Der Spiegel повідомило нові подробиці про другого громадянина України, якого пов’язують із диверсією на газопроводах “Північний потік”.

Як стверджує Spiegel, раніше підозрюваний уже двічі уникав передачі німецьким слідчим. Влітку 2024 року він перебував у Польщі, однак після спроби затримання за європейським ордером покинув країну й виїхав до України. За даними видання, польсько-український кордон чоловік перетнув на автомобілі українського військового аташе у Варшаві.

Пізніше Володимир Ш. знову опинився в Польщі, де його затримали у вересні 2025 року. Однак польський суд відмовився екстрадувати українця до Німеччини. Суд визнав, що газопроводи могли розглядатися як законна військова ціль, після чого підозрюваного звільнили.

Німецькі слідчі вважають, що до операції могли бути причетні кілька водолазів та українських військовослужбовців. За версією слідства, група орендувала вітрильну яхту у Варнемюнде, вийшла у Балтійське море та встановила вибухові пристрої на трубопроводах.

Розслідування підриву “Північних потоків” триває. Німецька сторона намагається встановити повний склад ймовірної групи та роль кожного з її учасників.

У Кракові поліція розслідує напад на громадян України

У польському Кракові двоє громадян України звернулися до поліції після конфлікту на вулиці Полонійній біля супермаркету Biedronka.

У соцмережах з’явилося відео, на якому чоловік у синій футболці чіпляється до українців, ображає їх, а потім починає переслідувати одного з них, помітивши, що його знімають.

Під час інциденту чоловік також штовхнув жінку, яка проходила повз. За даними поліції, фізичних травм вона не отримала.

Потерпілі спочатку зателефонували до служби екстреної допомоги, а потім подали офіційну заяву. Зараз правоохоронці з’ясовують обставини події.

Кваліфікацію справи визначать після перевірки: поліція має встановити, чи йдеться про напад, розпалювання ворожнечі чи інше правопорушення. Правоохоронці також зазначають, що поки що невідомо, що відбувалося до початку відеозапису.

Інцидент стався на тлі повідомлень про інші напади на українців у Польщі. Раніше українське консульство у Вроцлаві вже зверталося до польських правоохоронців через часті випадки агресії.