У Німеччині запропонували переглянути порядок надання захисту українським чоловікам призовного віку

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив проти автоматичного надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку. За його словами, ухилення від військової служби не повинно вважатися підставою для отримання притулку.

Про це посадовець наголосив в інтервʼю Welt am Sonntag.

Добріндт зазначив, що зараз українці користуються колективним механізмом тимчасового захисту в ЄС. При цьому, наприклад, заяви сирійських громадян раніше розглядалися індивідуально в межах стандартної процедури надання притулку.

На думку німецького міністра, українські чоловіки призовного віку в майбутньому не повинні автоматично підпадати під дію цієї директиви. Можливість подати заяву на надання притулку при цьому має зберігатися, але кожне звернення слід розглядати окремо.

“Якщо Директива про масовий наплив більше не застосовуватиметься до чоловіків призовного віку і позитивного рішення в процедурі надання притулку не буде, є логічний наслідок: ці люди матимуть обов’язок виїхати до України”, — підкреслив він.

Свою позицію Добріндт пояснив тим, що Німеччина надає Україні масштабну військову підтримку для протидії Росії. За словами міністра, це принципово відрізняється від ситуації з біженцями з країн, де йшлося про громадянську війну.

У Польщі розслідують напад на 15-річного українця в автобусі

У польському Плоцьку чоловік напав на 15-річного українця після того, як почув українську мову в траснпорті. Інцидент стався в автобусі маршруту №3.

Про це повідомив польський мовник TVP Warszawa.

Потерпілий розповів, що незнайомець підійшов до нього та його подруги й заявив, що в Польщі вони повинні розмовляти польською. Після цього чоловік почав поводитися агресивно, вдарив підлітка долонею, а на зупинці силою виштовхнув його та дівчину з салону.

Мати підлітка заявила, що після події боїться за безпеку сина й хвилюється щоразу, коли син не відразу відповідає на дзвінок.

“Я не почуваюся в безпеці у Плоцьку. Боюся розмовляти своєю мовою, справді боюся”, – сказала жінка.

Районна прокуратура в Плоцьку розпочала розслідування. Слідчі вже допитали законного представника неповнолітнього та свідка, а також встановлюють особу чоловіка, який напав на підлітків. Після цього буде вирішено питання щодо можливих звинувачень.

Інцидент стався на тлі погіршення ставлення частини польського суспільства до українських біженців. За даними опитування CBOS, 54% поляків вважають допомогу українцям надмірною; вперше за час проведення досліджень противників прийому біженців з України виявилося більше, ніж прихильників.

У Польщі зросла кількість заяв про злочини проти українців на ґрунті ненависті

У Польщі зафіксували зростання кількості звернень до поліції, пов’язаних із нападами та іншими злочинами проти українців на ґрунті ненависті. За даними Головного управління поліції, за останні шість місяців кількість заяв збільшилася більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це пише Rzeczpospolita.

У 2024 році громадяни України, які проживають у Польщі, подали 267 таких заяв. У 2025 році їх було 275. За першу половину 2026 року вже зареєстровано 180 звернень, і за умови збереження нинішньої динаміки до кінця року їхня кількість може сягнути приблизно 360.

Польська поліція уточнює, що йдеться саме про зареєстровані повідомлення, а не про всі підтверджені злочини. Частина звернень ще перевіряється, а деякі потерпілі, за оцінками правоохоронців та експертів, можуть взагалі не звертатися до поліції через страх.

Експерти пов’язують зростання ворожості з агресією в інтернеті, впливом російських тролів, риторикою окремих політиків та суперечками навколо теми Волинської трагедії. Посол України в Польщі Василь Боднар раніше висловив надію, що сплеск нападів на українців виявиться тимчасовим явищем.

На цьому тлі в польському місті Лодзь поліція розшукує чоловіка, який побив перехожого, помилково прийнявши його за українця. Потерпілий отримав серйозні травми носа та щелепи.

ЄС не надаватиме тимчасового захисту для військовозобов’язаних українців з наступного року

Євросоюз продовжив дію тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2028 року. Цей механізм дозволяє українцям легально проживати, працювати та навчатися в країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку.

Про це йдеться у повідомленні Ради ЄС.

При цьому для нових заявників запроваджуються додаткові умови. Вони стосуватимуться лише тих українців, які звернуться за тимчасовим захистом після набрання рішенням чинності. Зміни не торкнуться людей, які вже отримали цей статус у країнах ЄС.

Тепер нові заявники повинні будуть підтвердити, що виконали вимоги українського законодавства щодо військового обов’язку. Як підтвердження можна буде надати паспорт із штампом про законний виїзд з України або паперовий чи електронний документ про виконання військових обов’язків чи законне звільнення від них.

У Євросоюзі пояснюють це тим, що підтримка України має враховувати й її оборонні потреби. При цьому Брюссель наголошує, що механізм тимчасового захисту зберігається, оскільки мільйони українців все ще потребують правової стабільності та можливості залишатися в країнах ЄС.

За даними європейської сторони, тимчасовим захистом зараз користуються понад чотири мільйони українців. Раніше дія програми мала завершитися 4 березня 2027 року, тепер її продовжили ще на один рік.

У польському Лодзі чоловік побив перехожого прийнявши його за українця

У польському місті Лодзь поліція розшукує чоловіка, який напав на перехожого в центрі міста. За даними місцевих правоохоронців, нападник помилково прийняв потерпілого за українця і після цього побив його.

Про це повідомляє RMF24.

Інцидент стався 11 липня близько 14:00 на проспекті Юзефа Пілсудського. Чоловік проходив повз поляка, який розмовляв по телефону, потім ударив його та почав ображати, натякаючи, що той нібито українець.

Потерпілий виявився громадянином Польщі. За даними поліції, нападник двічі вдарив його по голові, внаслідок чого чоловік отримав перелом носа та щелепи. Після нападу його доставили до лікарні, а наступного дня він звернувся із заявою до поліції.

Правоохоронці отримали записи з камер спостереження в районі події та розшукують зловмисника. У поліції зазначають, що остаточно визначити мотив нападу та висунути звинувачення зможуть лише після затримання та допиту підозрюваного.

Туск закликав Польщу та Україну зменшити напругу навколо історичних суперечок

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав поляків стримано підходити до відносин з Україною та не допускати надмірної емоційності під час обговорення складних історичних тем. За його словами, Варшава та Київ мають продовжувати діалог, незважаючи на накопичені розбіжності.

Про це повідомляє PAP.

Окремо Туск торкнувся теми Волинської трагедії та суперечок навколо УПА. Він заявив, що чекає на переосмислення цієї сторінки історії з боку України, оскільки правда, за його словами, залишається основою для примирення та подальшої співпраці.

Польський прем’єр повідомив, що в річницю Волинської трагедії виступить з окремою заявою щодо польсько-українських розбіжностей.

“Напередодні річниці я хотів би звернутися до всіх порядних, мудрих і відповідальних українців. Пам’ятайте, що ця велика європейська спільнота побудована на правді, а правда є абсолютно необхідною основою примирення. Тому я розраховую на переосмислення з українського боку, але також звертаюся до всіх у Польщі із закликом стримати надмірні емоції”, – заявив Туск.

Коментуючи зустріч президентів Польщі та України, Туск позитивно оцінив сам факт переговорів Кароля Навроцького та Володимира Зеленського. Він зазначив, що серйозна криза у відносинах Варшави та Києва була б вигідною насамперед Росії.

За словами глави польського уряду, публічні сигнали від обох президентів свідчать про розуміння того, що напруга зайшла занадто далеко і завдає шкоди обом країнам. Туск додав, що Україна, на його думку, шукає способи знизити градус конфлікту з Польщею.

У Німеччині провели обшуки в квартирі українки за підозрою у справі про вибух у Монако

У Німеччині відбулися обшуки в квартирі української громадянки Анастасії Березовської, яку Інтерпол оголосив у розшук у справі про замах на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако.

Про це повідомляє Spiegel з посиланням на спільну заяву прокуратури Франкфурта-на-Майні та кримінальної поліції землі Гессен.

За даними німецьких правоохоронців, спецпідрозділи поліції провели обшук у помешканні, де проживала Березовська, у районі Майн-Таунус. Також було знайдено та оглянуто автомобіль, яким вона користувалася.

Як пише Spiegel, Березовська родом із Луганської області й мешкає в Німеччині з березня 2022 року. Там вона отримала тимчасовий захист. Спочатку, за даними видання, жінка перебувала в центрі розміщення біженців.

3 липня Інтерпол опублікував інформацію про розшук 39-річної громадянки України. Її вважають підозрюваною у встановленні вибухового пристрою, внаслідок чого в Монако важкі поранення отримали Вадим Єрмолаєв та його близькі.

Пізніше стало відомо, що після подій у Монако Березовську помітили у Франкфурті. ЗМІ раніше писали, що вона могла дістатися до Німеччини на орендованому автомобілі через Італію.

Вибух у Монако стався ввечері 29 червня. Постраждали троє людей, двоє з них отримали вкрай тяжкі травми. За даними ЗМІ, серед постраждалих був український бізнесмен Вадим Єрмолаєв, щодо якого діють санкції, проте прокуратура Монако офіційно не підтверджувала особи потерпілих.

Україна та Німеччина обговорюють повернення чоловіків мобілізаційного віку

Україна та Німеччина обговорюють можливі механізми повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон.

Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.

За словами дипломата, відповідні варіанти розглядаються в рамках спільної робочої групи, проте деталі поки що не розкриваються.

Макеєв зазначив, що робота з українцями в Німеччині ведеться у двох напрямках. Перший пов’язаний із центрами Unity Hub, які допомагають українській державі підтримувати контакт із громадянами за кордоном. Друге стосується взаємодії українських і німецьких відомств з питань можливого повернення громадян.

Перший центр Unity Hub уже розпочав роботу в Берліні. На таких майданчиках українці можуть отримувати консультації, державні послуги та підтримку. За словами посла, у перші дні туди вже зверталися українські пенсіонери до представників Пенсійного фонду.

Макеєв підкреслив, що через Unity Hub Україна фактично розширює свою присутність за кордоном і стає ближчою до своїх громадян. Центри також зможуть використовувати українські громадські організації, що працюють у Німеччині.

За даними посла, зараз у Німеччині перебувають близько 1,3 млн українців. Станом на 30 травня їхня загальна кількість становила 1,348 млн осіб, з них 356 тисяч — чоловіки віком від 18 до 63 років.

“Це в наших інтересах і в інтересах Німеччини — зробити так, щоб на фахово підготовлених українців можна було розраховувати під час відбудови України. Це наш спільний інтерес”, — сказав дипломат.

При цьому офіційно затвердженого механізму повернення чоловіків із Німеччини поки що немає. Макеєв лише підтвердив, що такі варіанти обговорюються між відомствами двох країн.

У Польщі затримали громадянина України за погрози на адресу президента Навроцького

У польському місті Зелена-Гура поліція затримала громадянина України, якого підозрюють у публічних погрозах на адресу президента Польщі Кароля Навроцького.

Про це повідомляє Polsat News.

За даними поліції, приводом для затримання став опублікований в інтернеті запис розмови. У ньому, як стверджують правоохоронці, містилися погрози вбивством на адресу глави польської держави.

Після аналізу відеоматеріалу співробітники кримінальної поліції встановили місцезнаходження чоловіка та затримали його 26 червня.

Наступного дня затриманого доставили до прокуратури. Там прокурор розпочав вивчення матеріалів справи і має визначити подальші процесуальні дії.

У поліції повідомили, що 36-річному чоловікові, ймовірно, висунуть звинувачення в образі конституційного органу Республіки Польща у зв’язку з погрозами на адресу президента.

Справу кваліфікують за статтею 226 Кримінального кодексу Польщі. Вона передбачає покарання у вигляді штрафу, обмеження волі або позбавлення волі на строк до двох років.